Directions 70 [PDF]

Zitiervorschau

Офтальмологiя 1. Iз яких частин складається свiтло? 1. Фотонiв 100% 2. Атомiв 3. Iзотопiв 4. Хвиль 5. Молекул

2. Якої довжини променi свiтла викликають вiдчуття червоного кольору? 1. 760 мкм 2. 580 мкм 3. 480 мкм 4. 330 мкм 5. 220 мкм

100%

3. Якої довжини променi свiтла викликають вiдчуття синього кольору? 1. 580 мкм 2. 720 мкм 3. 480 мкм 4. 397 мкм 5. 320 мкм

100%

4. Назвiть три основнi ознаки кольору 1. Тон, насиченiсть, яскравiсть 100% 2. Контрастнiсть, монохроматичнiсть, яскравiсть 3. Довжина хвилi, щiльнiсть фотонiв, переривистiсть випромiнювання 4. Променистiсть, когерентнiсть, контрастнiсть 5. Частота, довжина хвилi, монохроматичнiсть

70%

5. Скiльки основних кольорiв в наявностi? 1. Два 2. Три 100% 3. Чотири 4. П'ять 5. Шiсть

6. До якого кольору найбiльш чутлива центральна ямка сiткiвки? 1. Червоно-зеленого 2. Жовто-зеленого 100%

3. Синьо-фiолетового 4. Фiолетово-червоного 5. Зелено-синього

7. Який найбільш ймовірний діагноз відповідає таким змінам поля зору?

1. Пігментна дегенерація сітківки 100% 2. Третя стадія глаукоми 3. Атрофія зорового нерву 4. Неврит зорового нерву 5. Тромбемболія центральної артерії сітківки

8. Який принцип лежить в основi будови полiхроматичних таблиць? 1. Рiвнiсть яскравостi i насиченостi 2. Рiвнiсть кольору i яскравостi 3. Рiвнiсть тона i насиченостi 4. Рiвнiсть тона i яскравостi 5. Рiвнiсть кольору i насиченостi

100%

9. Що визначають за допомогою полiхроматичних таблиць? 1. Форму порушення кольоровiдчуття 100% 2. Ступiнь порушення кольоровiдчуття 50%

3. Ступiнь адаптацiї до свiтла 4. Здатнiсть до бiфовеального злиття 5. Поля зору на кольори

10. Що визначають за допомогою таблиці Юстової? 1. Пороги кольоровідчуття 100% 2. Ступінь кольорослабкості 50% 3. Ступінь адаптації до світла 4. Основні параметри кольору

11. Що характерно для надбанної патологiї кольорового зору? 1. Атиповi вiдповiдi по загальнодiагностичним таблицям 100% 2. Атиповi вiдповiдi по диференцiальним дiагностичним таблицям 3. Скарги на порушення свiтлової адаптацiї 4. Скарги на порушення темнової адаптацiї 5. Скарги на вiдчуття втомлення очей при зоровому навантаженнi

50%

12. Просторовий зiр - це 1. Бiнокулярний зiр 2. Одночасний зiр 3. Психофiзiологiчний акт осягнення просторового мiсценаходження предметiв

13. Кут гамма сформований 1. Зоровими лiнiями 2. Оптичними вiсями 3. Зоровою линiєю i оптичною вiссю

100%

14. Центральна фiксацiя - це 1. Юкстафовеолярна 2. Фовеолярна 100% 3. Макулярна

15. Негативним послiдовним образом вважається 1. Просвiтлення зони фiксацiї 2. Затемнення зони фiксацiї

100%

16. Яким методом визначається поле огляду? 1. Периметрiєю 100% 2. Екзофтальмометрiєю 3. Кампiметрiєю

100%

4. Сiткою Амслера

17. Фізіологічна скотома - це: 1. Центральна скотома 2. Сліпа пляма 100% 3. Скотома зони Б'єррума 4. Трубчате поле зору

18. Визначте мiсцеположення слiпої плями у полi зору 1. Мiж 12 i 18° у височнiй половинi 100% 2. Мiж 5 i 10° у височнiй половинi 3. Мiж 12 i 18° у назальнiй половинi 4. Мiж 20 i 25° у височнiй половинi 5. В межах 15° у височній половинi 70%

19. Якi функцiї виконуються периферичним вiддiлом сiткiвки? 1. Орiєнтацiя у просторi 100% 2. Сприйняття руху 30% 3. Сприйняття форми 4. Сприйняття вiдстанi 5. Сутiнковий зiр 40%

20. Якi умови рекомендуються для дослiдження центральної i парацентральної областей поля зору? 1. Скотопiчнi 2. Мезопiчнi 50% 3. Фотопiчнi, адаптацiя 3 хвилини 4. Фотопiчнi, адаптацiя 20 хвилин

100%

21. Якi умови рекомендуються для дослiдження периферичних меж поля зору? 1. Скотопiчнi без адаптацiї 2. Мезопiчнi без адаптацiї 3. Фотопiчнi без адаптацiї 4. Фотопiчнi, адаптацiя 3 хвилини 5. Скотопiчнi, адаптацiя 20 хвилин

100%

22. Яка методика рекомендується для дослiдження парацентрального поля зору? 1. Кампiметрiя 30% 2. Автокампiграфiя 40%

3. Кiнетична периметрiя 4. Статична периметрiя 100% 5. Вiзоконтрастометрiя

23. Таблиці для визначення гостроти зору Головіна - Сивцева побудовані за принципом: 1. Геометричної прогресії 2. Арифметичної прогресії 3. Комбінація перших двох принципів 4. Без будь-якої послідовності

100%

24. У якому вiддiлi зорового аналiзатора вiдбувається перетворення енергiї нервового iмпульса в зорове сприйняття? 1. В сiткiвцi 2. У провiдниковiй системi 3. У рецепторному апаратi 4. В корковому аналiзаторi 100% 5. У провiдниковому апаратi зорових шляхiв

25. З якої вiдстанi нормальнi очi повиннi розрiзнювати оптотипи 1 рядка у таблицях Головiна-Сивцева? 1. 30 м 2. 5 м 3. 50 м 100% 4. 40 м 5. 100 м

26. Якою повинна буть мiнiмальна потужнiсть освiтлювальної лампи при дослiдженнi гостроти зору? 1. 100 вт 2. 200 вт 3. 40 вт 100% 4. 150 вт 5. 60 вт

27. Пiд яким кутом зору видний весь оптотип 10 рядка у таблицi ГоловiнаСивцева? 1. 10 хвилин 2. 1 хвилина 3. 5 хвилин 100% 4. 3 хвилини

5. 4 хвилини

50%

28. Кут зору, що дорiвнює 1 хвилинi, вiдповiдає на сiткiвцi лiнiйнiй величинi 1. 0,004 мм 2. 0,001 мм 3. 0,005 мм 4. 0,003 мм 5. 0,05 мм

100%

29. Який дiапазон вимiрювання гостроти зору в сучасних таблицях 1. вiд 0,1 до 2 100% 2. вiд 0,1 до 1 70% 3. вiд 0,1 до 2,5 4. вiд 0,1 до 1,5 5. вiд 0,01 до 2

30. Чому дорiвнює спiввiдношення товщини кiльця Ландольта i величини розрива у ньому? 1. 1:10 2. 1:6 50% 3. 1:5 100% 4. 1:3 5. 1:7

31. При якiй гостротi зору використовуються оптотипи В.Л.Поляка? 1. Якщо зiр менше 0,8 50% 2. Якщо зiр бiльше 0,1 3. Якщо зiр менше 0,1 100% 4. Якщо зiр бiльше 0,2 5. Якщо зiр менше 0,08

32. В якiй областi функцiональна здатнiсть сiткiвки найбiльш висока? 1. Диск зорового нерва 2. Центральна ямка 100% 3. Макулярна область 60% 4. Парамакулярна область 5. Парафовеолярна область

33. У якому вiддiлi зорового аналiзатора вiдбувається перетворення свiтла в електричний iмпульс?

1. Корковому 2. Провiдниковому 3. Рецепторному 100% 4. Корковому i провiдниковому 5. Корковому i рецепторному

34. Людськi очi сприймають свiтло у дiапазонi хвиль 1. Вiд 290 нм до 380 нм 2. Вiд 380 нм до 760 нм 3. Вiд 760 нм до 950 нм 4. Вiд 486 нм до 760 нм 5. Вiд 580 нм до 950 нм

100% 60%

35. Що забезпечує чiткiсть зображення на сiткiвцi при рiзних вiдстанях об'єкта вiд ока? 1. Акомодацiя 100% 2. Адаптацiя 3. Адаптацiя i конвергенцiя 4. Конвергенцiя 5. Величина зiницi 50%

36. Чому дорiвнює гострота зору у дитини в один рiк життя? 1. 1,0 2. 0,6-0,8 3. 0,1-0,3 4. 0,4-0,5 5. 0,7

100%

37. У якому вiцi гострота зору стає рiвною 1,0? 1. 4-20 рокiв 60% 2. 5-15 рокiв 100% 3. 2-10 рокiв 4. 3-10 рокiв 5. до 18 рокiв

38. З якої вiдстанi пацiєнт бачить 1-й рядок таблицi при гостротi зору 0,01? 1. 3 м 2. 2 м 3. 0,5 м 4. 5 м 5. 0,8 м

100%

39. З якої вiдстанi пацiєнт бачить 1-й рядок таблицi при гостротi зору 0,05? 1. 4 м 2. 2,5 м 3. 3 м 4. 5 м 5. 1 м

100%

40. Зі збільшенням яскравості фону і контрасту об'єкту з фоном гострота зору: 1. Збільшується 100% 2. Зменшується 3. Залишається без змін

41. Що належить враховувати при визначеннi гостроти зору? 1. Iнтенсивнiсть освiтлення у кабiнетi 25% 2. Контрастнiсть знакiв 25% 3. Вiдстань до таблицi 25% 4. Величину освiтленностi таблиці 25% 5. Спосіб побудови таблиці

42. Насиченість кольору визначається кількістю домішок до основного тону: 1. Чорного кольору 2. Сірого кольору 100% 3. Зеленого кольору 4. Червоного кольору

43. Чому дорiвнює час експозицiї кожного оптотипа? 1. 4-5 сек 2. 2-3 сек 3. 1-2 сек 4. 2-4 сек 5. 5-6 сек

100% 30%

44. Яке число оптотипiв може бути нерозпiзнанним в рядках таблицi, що вiдповiдають гостротi зору 0,3; 0,4; 0,5; 0,6? 1. 2 2. 3 3. 1 4. 4 5. 0

50% 100%

45. Формування i становлення завершеного бiнокулярного зору настає у вiцi 1. 6-10 рокiв 50% 2. 2-6 рокiв 100% 3. 10 рокiв 4. 3-12 рокiв 5. 10-15 рокiв

46. Крайня периферiя носової половини сiткiвки вiдповiдає 1. Височному пiвмiсяччю 100% 2. Височнiй половинi поля зору 3. Hосовiй половинi поля зору 4. Верхньо-носовiй частинi поля зору 5. Hижньо-носовiй частинi поля зору

47. Яка гострота зору у пацiєнтiв з вiдсутнiстю предметного зору, але правильним свiтловiдчуттям? 1. Свiтловiдчуття з неправильною свiтлопроекцiєю 2. Гострота зору дорiвнює нулю 3. Свiтловiдчуття з правильною свiтлопроекцiєю 100%

48. Яке число оптотипов може бути нерозпiзнанним в рядках таблицi, що вiдповiдають гостротi зору 0,7; 0,8; 0,9; 1,0? 1. 1 2. 3 3. 2 4. 0 5. 4

50% 100%

49. Повноцiнний бiнокулярний зiр характеризується? 1. Високою якiстю кольоросприйняття 2. Високою контрастною чутливiстю 3. Формуванням послiдовних образiв при зорi обома очима 4. Переважно просторовим сприйняттям навколишнього свiту

100%

50. Чи може монокулярний зiр забезпечити глибинне сприйняття об'єктiв? 1. Hi 2. Може, при набуттi зорового досвiду просторового сприйняття 3. Може, за рахунок акомодацiї 4. Може, за рахунок перемiщення точки огляду

100%

51. Одна колбочка макулярної ділянки передає імпульс: 1. На 1 біполярну клітину 100% 2. На 3 - 5 біполярних клітин 3. Декілька колбочок - на одну біполярну клітину 4. Хаотично

52. Адаптацiя ока до освiтленостi - це 1. Зменшення рiвня свiтлового потока внаслiдок реакцiї зiниць на свiтло 2. Пристосування рiвня чутливостi ока до iнтенсивностi освiтленостi 100% 3. Виснаження зорового пiгмента в колбочках i паличках 4. Пiдвищення збудженостi нервового апарата ока

53. Максимальне наростання кривої темнової адаптацiї спостерiгається 1. У першi 5 хвилин 2. На протязi 60 хвилин 3. Вiд 1 до 15 хвилини 4. Пiсля однiєї години 5. На протязi 30 хвилин

100%

54. Зниження чутливостi ока при свiтловiй адаптацiї максимально проявляється 1. В першi 30 секунд 2. В першу хвилину 3. Hа протязi 3-5 хвилин 4. Через 10 хвилин 5. Через 30 хвилин

100%

55. Електрична чутливiсть ока - це 1. Опiр тканин ока при подразненнi його слабким електричним струмом 2. Сила струму, яка викликає початковi скорочення окорухових м'язiв 3. Мiнiмальна сила струму, яка необхiдна для появи почуття фосфена 100% 4. Час зникнення послiдовного образа

56. Субстрат виникнення максимально iнтенсивного електричного фосфена знаходиться 1. В сiткiвцi 100% 2. В зоровому нервi 3. В зоровому трактi 4. Hа рiвнi чотирьох пагорбiв

57. Гемералопiя проявляється 1. Рiзким погiршенням гостроти зору при яскравому освiтленнi 2. Зниженням гостроти зору при фiзичному навантаженнi 3. Рiзким зниженням гостроти зору у сутiнках i вночi 100%

58. Гемералопiя супроводжується зниженням 1. Свiтлової адаптацiї 2. Реакцiї зiниць на свiтло 3. Темнової адаптацiї 100% 4. Гостроти зору зблизька

59. Основний псiхофiзичний закон контрастної чутливостi (ВебераФехнера) вказує, що 1. Iнтенсивнiсть вiдчуттiв росте пропорцiйно логарифму подразнення 100% 2. Iнтенсивнiсть контрастної чутливостi росте iз збiльшенням яскравостi об'єкта 3. Контрастна чутливiсть прямо пропорцiйна величинi об'єкта 4. Незалежнiсть вiдчуттiв вiд рiвня свiтлового подразнення

60. Свiтловiдчуття - це 1. Здатнiсть ока розрiзнювати окремо 2 об'єкта 2. Здатнiсть ока до сприйняття свiтла 100% 3. Здатнiсть ока розрiзнювати кольори

61. Змiна свiтлової чутливостi ока при змiнi освiтленостi називається 1. Гостротою зору 2. Адаптацiєю 100% 3. Контрастною чутливiстю 4. Електричною чутливiстю

62. Світловідчуття досягає максимуму: 1. В перший рік життя 2. В 7 - 10 років 50% 3. В 20 років 100% 4. 30 - 40 років 5. Більше 50 років

63. При пробi Кравкова-Пуркiн'є через 30-40 сек. на чорному фонi стане видимим 1. Червоний квадрат 2. Синiй квадрат

3. Жовтий квадрат 100% 4. Зелений квадрат 5. Всi одночасно

64. Ессенціальна гемералопія виникає у зв'язку з дефіцитом: 1. Вітамінів "B 6", "B 12" 2. Вітаміну "E" 3. Вітаміну "A" 100% 4. Не залежить від вітамінів "A", "E", "B 6", "B 12"

65. Абсолютна свiтлова чутливiсть ока 1. Це константа, що визначається природженими здатностями ока до сприйняття свiтла 2. Це здатнiсть ока сприймати мiнiмальну кiлькiсть свiтла 100% 3. Це здатнiсть ока розрiзнювати окремо рiвномiрно освiтленi об'єкти 4. Це здатнiсть ока до розрiзнення двох мiлких, поряд розмiщених об'єктiв

66. Для кiлькiсної характеристики свiтлової чутливостi використовують метод дослiдження 1. Реакцiї зiниць на свiтло 2. Адаптометрiю 100% 3. Перевiрки правильностi свiтлопроекцiї 4. Пробу Кравкова-Пуркiньє

67. При збiльшеннi площi свiтлового подразнення, свiтлова чутливiсть 1. Збiльшується 100% 2. Зменшується 3. Hе змiнюється

68. Явища послiдовного контраста - це 1. Змiна забарвлення послiдовних образiв на протязi короткого часу 2. Змiна насиченостi тона послiдовного образа 3. Зникнення послiдовного образа 4. Змiна позитивного послiдовного образа на негативний

69. Кiлькiсть послiдовних образiв буває 1. Один 2. Два 100% 3. Три 4. Чотири 5. П'ять

100%

70. Зорове навантаження виявляє такий вплив на час iснування послiдовного образа 1. Прискорює його зникнення 2. Збiльшує строк його iснування 100% 3. Прискорює змiну послiдовних образiв 4. Hе виявляє впливу

71. Вплив послiдовних образiв на кольорнiсть видимих кольорiв називається 1. Ахромазiєю 2. Монохромазiєю 3. Послiдовним контрастом

100%

72. Для роботи з яскравими джерелами свiтла використовують свiтлофiльтр, колiр якого викликає швидке згасання послiдовних образiв? 1. Червоний 2. Блакитний 3. Пурпурний 4. Жовтий 100% 5. Зелений

73. Критична частота миготiнь - це 1. Мiнiмальна частота миготiнь свiтла у секунду, при якiй наступає злиття миготiнь 100% 2. Максимальна частота миготiнь свiтла у секунду, при якiй наступає злиття миготiнь 3. Середня величина промiж максимальною i мiнiмальною частотою 4. Частота 25 миготiнь у секунду 5. Частота 50 миготiнь у секунду

74. При скотопiчномуому (паличковому) зорi темнова адаптацiя впливає на критичну частоту миготiнь яким чином? 1. Збiльшує 100% 2. Зменшує 3. Hе змiнює

75. За методом пред'явлення знакiв усе прилади для вiзометрiї можна подiлити на 1. Освiтлювачi друкованих таблиць 25% 2. Транспарантнi апарати 25% 3. Прилади для проекцiювання тестiв 25%

4. Колiматорнi прилади 5. Оптотипи Поляка

25%

76. Основний недолiк колiматорних приладiв, що використовуються для вiзометрiї 1. Hеобхiдно враховувати освiтленнiсть примiщення для проведення дослiдження 2. Обмежена кiлькiсть тестових знакiв 3. Для обслуговування прилада не може притягатись середнiй медперсонал 4. Викликає появу iмпульса до "приладової мiопiї" 100%

77. При якiй патологiї при визначеннi ретинальної гостроти зору за допомогою квантового генератора помiчається мiнiмальна помилка дослiдження? 1. При захворюваннях сiткiвки i зорового нерва 2. При судиннiй патологiї сiткiвки i зорового нерва 3. При високому ВОТ (50 мм) 4. При високому ВОТ i непрозорих оптичних середовищах ока

100%

78. Для об'єктивної вiзометрiї використовуються 1. Hiстагмапарат Гольдмана i Hиколаї-Шiбiнської 100% 2. Аналiзатор ретинальної гостроти зору АРОЛ-1 i АРЛ-1 3. Проектор знакiв моделi "Родамат" 4. Автоматизований прилад для дослiдження гостроти зору

79. Як називається за класифiкацiєю Крiса-Hагеля-Рабкiна порушення кольоровiдчуття, що зветься дальтонiзмом? 1. Дейтеранопiя 2. Протанопiя 100% 3. Монохромазiя 4. Тританопiя 5. Дейтераномалiя

80. Скiльки рецепторов кольоросприйняття збуджує будь-яка довжина хвилi видимого спектра свiтла? 1. Три 100% 2. Два 3. Один 4. Три або один, в залежностi вiд освiтлення 5. Три або нi одного в залежностi вiд освiтлення

81. Перший закон оптичного змiшування кольорiв полягає у тому, що 1. Додатковi кольори не викликають вiдчуття будь-якого кольору 2. Додатковi кольори дають при змiшуваннi вiдчуття бiлого кольору 100% 3. Додатковi кольори дають при змiшуваннi вiдчуття основних кольорiв 4. Додатковi кольори при змiшуваннi дають монохроматичний колiр

82. Другий закон оптичного змiшування кольорiв заключається у тому, що 1. Кольори, що не протилежать в кольоровому колi, дають вiдчуття нового хроматичного кольору, лежать промiж змiшаними кольорами 100% 2. Кольори, що лежать близько один до одного у спектрi, дають вiдчуття монохроматичного кольору 3. Кольори, що лежать не в протилежних дiлянках спектра, дають вiдчуття того монохроматичного кольору, довжина хвилi якого бiльше 4. Кольори, що лежать на протилежних дiлянках спектра, при змiшуваннi дають вiдчуття бiлого кольору 5. Кольори, що лежать на протилежних дiлянках спектра, дають при змiшуваннi вiдчуття кольору з меншою довжиною хвилi

83. Сутiнковий зiр називається 1. Фотопiчним 2. Скотопiчним 3. Мезопiчним

100%

84. Порушення кольорового зору подiляються на 1. Природженнi i набутi 100% 2. Вториннi i первиннi 3. Спадковi i вiковi 4. Hормохромнi i аномальнi

85. Порушення кольоровiдчуття при дихромазiї називається 1. Протаномалiя 2. Дейтераномалiя 3. Тританомалiя 4. Монохромазiя 5. Протанопiя i дейтеранопiя

100%

86. Який кольоровий феномен виникає в мезопiчних умовах освiтлення, якщо роздивлятися предмети, забарвленi в червоний i блакитний колiр? 1. Феномен змiшування кольорiв 2. Феномен Пуркiн'є 100% 3. Феномен рiвностi кольорiв 4. Феномен монохромазiї

5. Феномен сприйняття додаткового кольору

87. Адаптація до освітлення: 1. Носить постійний характер 2. Тимчасова, має зворотній характер 3. Ніколи не виникає

100%

88. За якою формулою визначається гострота зору 1. За формулою Снеллена 2. За формулою Дондерса 100% 3. За формулою Сивцева-Головiна 4. За формулою Гульштрандта 5. Всi формули рiвноцiннi

89. Очi з нормальним зором бачать окремо двi точки, що свiтяться, якщо вони утворюють кут зору 1. Бiльше 1 хвилини 2. 1 хвилину i менше 100% 3. У 5 ° 4. Рiвний куту гама 5. Якщо вони знаходяться на вiдстанi 50 м

90. Таблицi для вiзометрiї Шевальова побудованi за принципом 1. Арифметичнї прогресiї 2. Геометричної прогресiї 100% 3. Комбiнацiя перших двух принципiв 4. Hе використовується нi той, нi iнший принцип

91. Кампiметри використовуються для дослiдження поля зору на площинi у межах 1. Hе бiльше як 20 ° 2. Hе бiльше як 30 ° 50% 3. Hе бiльше як 50 ° 4. В залежностi вiд вiдстанi, але не бiльше, нiж на 40 ° вiд центра 5. Тiльки зони "слiпої плями"

100%

92. У лежачих хворих використовуються слiдуючi види периметрiї 1. Контрольний метод Дондерса 50% 2. Ручний периметр Ферстера 100% 3. Периметр ПHР-1 4. Проєкцiйний периметр ПРП-60

5. Периметр Гольдмана

93. Позитивна скотома: 1. Не помічається пацієнтом 2. Помічається пацієнтом як пляма, що закриває частину фіксуючого об'єкту 3. Виявляється лише при проведенні кампіметрії 50%

100%

94. Аномальна трихромазiя включає у себе 1. Протаномалiю А,В,С, дейтераномалiю А,В,С i тританомалiю 2. Дейтеранопiю А,В,С i протаномалiю А,В,С i тританопiю 3. Протанопiю, дейтеранопiю i дейтераномалiю 4. Тританопiю,дихромазiю i монохромазiю

100%

95. Як часто зустрiчаються вродженi порушення кольоровiдчуття? 1. У 8% чоловiкiв i 0,5% жiнок 100% 2. У 20% чоловiкiв i 2% жiнок 3. Зустрiчаються однаково часто у чоловiкiв i жiнок 4. У 10% населення 5. У 8% населення 50%

96. Hайбiльш часто порушення кольоровiдчуття зустрiчається у формi 1. Дальтонiзм (протанопiя) 2. Дейтераномалiя 100% 3. Дейтеранопiя 4. Протаномалiя 5. Тританомалiя

97. За допомогою полiхроматичних таблиць можна дiагностувати слiдуючi форми порушення кольорового зору? 1. Протанопiю i протаномалiю,дейтеранопiю i дейтераномалiю i їх ступенi, а також тританопiю i тританомалiю 100% 2. Тританопiю, тританомалiю i їх ступенi 3. Аномальну трихомазiю: протаномалiю i дейтераномалiю 4. Всi форми, але тiльки надбаних порушень кольоровiдчуття

98. Полiхроматичнi таблицi подiляються на 1. Контрольнi, загальнодiагностичнi, дiференцiйно-дiагностичнi 100% 2. Аналiтичнi, дiагностичнi, демонстрацiйнi 3. Контрольнi, дитячi, дорослi, дiагностичнi 4. Контрольно-дiагностичнi, загальнодiагностичнi, демонстрацiйнi

99. За яком законом працює аномалоскоп? 1. За законом Герiнга 2. За законом Юнга-Гельмгольця 3. За законом Рейлея 100% 4. За феноменом Пуркiн'є 5. За I i II законами змiшення кольорiв

100. У якому вiцi у дитини розвивається здатнiсть до оцiнки вiдстаней? 1. У 2 мiсяцi 2. У 4 мiсяцi 100% 3. У 6 мiсяцiв 4. У 10 мiсяцiв 5. У 1 рiк

101. У якому вiцi у дитини розвивається оцiнка просторових вiдношень? 1. У першому пiврiччi 2. У другому пiврiччi 100% 3. В пiвтора роки 4. В два роки 5. В три роки

102. Яка гострота зору гiршого ока необхiдна для вироблення бiнокулярного зору? 1. 0,04 2. 0,01 3. 0,2 4. 0,3 100%

103. Яка дiлянка поля зору має тiльки монокулярний зiр в бiнокулярному актi зору? 1. Центральна ямка 2. Диск зорового нерва 3. Вискове пiвмiсяччя 100% 4. Плоска частина вiйкового тiла 5. Парамакулярна зона

104. Як називається нормальний кольоровий зiр згiдно класифiкацiї КрiсаHагеля? 1. Монохромазiя 2. Дихромазiя 3. Трихромазiя 100%

105. Hа якi частини у функцiональному вiдношеннi дiлиться сiткiвка? 1. Оптично недiєва i дiєва 100% 2. Зубчата лiнiя i слiпа пляма 3. Крайня периферiя сiткiвки i макулярна область 4. Преекваторiальна i постекваторiальна частини 5. Зовнiшнiй i мозковий шари сiткiвки

106. Який процес у сiткiвцi запезпечує неперервнiсть зорового сприйняття? 1. Обмiн вуглеводiв 2. Фотохiмiчний 100% 3. Синтез зорових речовин 4. Распад зорових речовин 5. Синтез i розпад ДHК в паличках i колбочках

107. Геміанопсії виникають при ураженні: 1. Колбочок 2. Біполярних клітин 3. Хіазми, зорового нерву 4. Зорового нерву

100%

108. Ознакою чого вважається поява крепiтацiї при пальпацiї повiк? 1. Пошкодження гратчастої кiстки 100% 2. Крововилив у порожнину орбiти 3. Розрив повiк 4. Пошкодження сльозних канальцiв 5. Гематоми повiк

109. Чому при пошкодженнi повiк легко розвиваються синцi? 1. Пiдшкiрна клiтковина щiльна 2. Шкiра повiк щiльно зрощена з м'язом повiк 3. Багато великих судин 4. Близьке розташування кiсток 5. Шкiра повiк легко розтягується, пiдшкiрна клiтковина рихла

100%

110. Яким методом дiагностується посттравматичний дакрiоцистит? 1. Промиванням сльозних шляхiв 2. Зондуванням сльозного канальця 3. Масажем сльозного мiшка 4. Зондуванням сльозного мiшка 5. Контрастною рентгенографiєю сльозновідвідних шляхiв

100%

111. Якi симптоми ерозiї рогiвки? 1. Сльозотеча, рiзь в оцi 25% 2. Блефароспазм, свiтлопобоювання 25% 3. Перикорнеальна iн'єкцiя 25% 4. Дiлянка злущенного епiтелiя на рогiвцi 25% 5. Підвищення ВОТ

112. Що включає в себе хiрургiчна обробка проникного поранення склери? 1. Ревiзiя рани, накладання швiв на склеру 25% 2. Видалення стороннiх тiл 25% 3. Видалення згусткiв кровi 25% 4. Репозицiя внутрiшнiх оболонок, що випали, склистого тіла 5. Зондування раньового каналу

113. Що таке наскрiзне поранення ока? 1. Проникне поранення рогiвки 2. Проникне поранення склери 3. Проникне поранення лiмба 4. Розтрощення очного яблука 5. Подвiйне проникне поранення оболонок ока

100%

114. Якi ознаки травматичного iридоциклiта? 1. Бiль в оцi i вiдповiднiй половинi голови 25% 2. Перикорнеальна iн'єкцiя, преципiтати рогiвки 3. Бiль при пальпацiї ока, коливання ВОТ 25% 4. Явища ексудацiї, утворення синеній 25% 5. Жовтий рефлекс з очного дна

25%

115. Якi ознаки ендофтальмiта? 1. Бiль в оцi i однойменнiй половинi голови 25% 2. Зниження зору, зкаламучення склистого тiла 25% 3. Набряк повiк i кон'юнктиви 25% 4. Гiпопiон, фiбринозний ексудат у переднiй камерi 25% 5. Тимчасове підвищення гостроти зору

116. Що таке сiдероз ока? 1. Гострий iридоциклiт з гiпопiоном 2. Просякання кров'ю рогової оболонки 3. Просякання кров'ю внутрiшнiх оболонок ока 4. Дистрофiя внаслiдок впливу уламкiв мiдi

25%

5. Змiни тканин ока пiд впливом уламкiв залiза та сталi

100%

117. Якi змiни ока при сидерозi? 1. Набряк диска зорового нерва 2. Дистрофiя рогiвки 3. Пiдвивих кришталика 4. Пiгментнi включения в склистому тiлi, вiдкладення пiгмента на периферiї сiткiвки 5. Змiни кольору райдужки, вiдкладення у виглядi плям i крапок пiд передньою капсулою кришталика 100%

118. Якi функцiональнi змiни спостерiгаються при сидерозi? 1. Гемiанопсiя 2. Центральна скотома 3. Звуження поля зору, падiння гостроти зору 50% 4. Зниження адаптації, гетерохромія, підвищення ВОТ, субкапсулярна катаракта кольору корозії 100% 5. Порушення кольоровiдчуття

119. Що таке халькоз? 1. Змiни тканин ока при скляному сторонньому тiлi ока 2. Змiни тканин ока при сторонньому тiлi ока, яке мiстить залiзо 3. Змiни тканин ока при контузiї 4. Змiни тканин ока при опiцi хiмiчними агентами 5. Змiни тканин ока при сторонньому тiлi ока, яке мiстить мiдь 100%

120. Якими змiнами ока характеризується халькоз? 1. Зелене забарвлення периферiї рогiвки в глибоких її шарах 25% 2. Фiгура "соняшника" на кришталику, розрiдження склистого тiла 25% 3. Зеленувато-жовта райдужка, пiдвивих кришталика 25% 4. У дiлянцi жовтої плями золотисто-жовтi вiдкладення, оранжово-червонi вiдкладення, що блищать за ходом вен сітківки 25% 5. Поява веретена Крукенберга

121. Якi причини слiпоти при халькозi? 1. Рецидивуючий iридоциклiт 25% 2. Вторинна глаукома 25% 3. Фiброз склистого тiла 25% 4. Вiдшарування сітківки 25% 5. Гратчаста дегенерація рогівки

122. Якi змiни в оцi викликає свинцеве стороннє тiло?

1. Зкаламучення рогiвки 2. Ускладнену катаракту 3. Вторинну катаракту 4. Дегенерацiю сiткiвки 100% 5. Вiдшарування сiткiвки 50%

123. Який механiзм контузiйного пошкодження ока? 1. Травмуючий фактор дiє прямо на око з великою швидкiстю 2. Hизька швидкiсть руху i велика площа травмуючого предмета, пряма i непряма дiя 100% 3. Hевеликих розмiрiв травмуючий предмет, велика швидкiсть руху, непряма дiя на око 4. Пряма дiя на око 5. Hепряма дiя на око

124. При якому механiзмi дiї травмуючого фактора ступiнь контузiї буде бiльше? 1. При прямiй дiї на око 2. При непрямiй контузiї внаслiдок контузiї голови 3. При контузiї внаслiдок вибухової хвилi 100% 4. При ударi твердим предметом 5. При контузiї ока еластичним предметом

125. Вiд якого комплекса факторiв залежать травматичнi пошкодження тканин ока при контузiї? 1. Сили удара, вiку хворого, рефракцiї ока 2. Сили, напряму удара, стан ока до травми, особливостей структур ока, вiку хворого 100% 3. Hапряму удара, загального стану органiзма 4. Вiд стану ока до травми 5. Вiд напряму удара

126. Якi оболонки ока частiше рвуться при контузiях? 1. Склера, рогiвка 2. Судинна оболонка, десцеметова оболонка 3. Сiтчата оболонка 4. Райдужна оболонка 5. Кон'юнктива

100%

127. Що включає в себе поняття "контузiя 1 ступеня"? 1. Контузiя, що не викликає зниження зору при одужаннi, тимчасовi зворотнi змiни в оболонках ока 100% 2. Контузiя, що викликає зниження зору на 0,1 при одужаннi

3. Ерозiї рогiвки, мiдрiаз, зкаламучення сiткiвки, кiльце Фосiуса, гiфема 4. Контузiя, що викликає розрив кон'юнктиви 5. Контузiя, що викликає розрив склери

128. Якi нейроциркуляторнi порушення виникають при контузiї ока? 1. Вiдразу пiсля травми судини розширюються, потiм звужуються, проникнiсть їх зменьшується 2. Вiдразу пiсля травми судини звужуються, потiм розширюються, проникнiсть стiнки судин збiльшується 100% 3. Вiдразу пiсля травми виникає гiперемiя увеального тракта 4. Пiсля травми калiбр судин не мiняється 5. Пiсля травми проникнiсть судин не мiняється

129. Як виглядають офтальмоскопiчно постконтузiйнi розтини судинної оболонки? 1. У виглядi червоних чiтко вiдмежованих смуг 2. У виглядi пiгментованих полiгональних вогнищ 3. У виглядi дуг бiлого кольору 100% 4. У виглядi круглих вогнищ червоного кольору 5. У виглядi овальних пiгментованих вогнищ

130. Де частiше при важких контузiях трапляються розтини склери? 1. В областi екватора ока, пiд косими м'язами ока 2. У заднього полюса ока 3. Вздовж лiмба i пiд зовнiшнiми м'язами ока 100% 4. Мiж м'язами ока 5. У мiсця прикрiплення зовнiшнiх м'язiв

131. Якi пошкодження рогiвки бувають при контузiях ока? 1. Набряк, ерозiї, десцеметоцеле 2. Набряк, ерозiї, десцеметит, розрив десцеметової оболонки 100% 3. Крововиливи, скаламучення, розриви поверхневих шарiв рогiвки 4. Кератит 5. Виразки рогiвки

132. Який буде ВОТ при рецесiї кута передньої камери внаслiдок контузiї? 1. Гiпертензiя 100% 2. Гiпотонiя 3. Hормотонiя 4. Hе змiниться в порiвняннi з вихiдним 5. Швидко минаюча гiпотонiя

133. Якi ознаки iридодiалiза пiсля контузiї ока? 1. Гiфема, мiдрiаз 2. Гiфема, зiниця пiдтянута до мiсця дiалiза 3. Гiфема, зiничний край змiщений до центру зiницi 4. Гiфема, мiоз 5. Гiфема, iридодонез

100%

134. Якi причини атрофiї зорового нерва при контузiї? 1. Емболiя центральної артерiї сiткiвки 2. Вторинна глаукома, порушення кiсткових стiнок канала зорового нерва i пошкодження судин, живлячих нерв 100% 3. Розриви сiткiвки i судинної оболонки бiля диска зорового нерва 4. Тромбоз центральної вени сiткiвки 5. Проява неврита зорового нерва

135. Яким буде ВОТ при вiдшаруваннi вiйкового тiла внаслiдок контузiї? 1. В межах норми 2. Гiпотонiя 100% 3. Гiпертензiя 4. Hе мiняється в порiвняннi з вихiдним 5. Спочатку пiдвищується, потiм знижується

136. Що таке симпатизуюче запалення? 1. Запалення в здоровому оцi пiсля контузiї парного ока 2. Iридоциклiт в оцi пiсля проникного поранення 100% 3. Iридоциклiт в оцi пiсля контузiї 4. Запалення всiх оболочок ока пiсля контузiї 5. Запалення в здоровому оцi пiсля проникного поранення парного ока

137. Що таке симпатичне запалення? 1. Iридоциклiт в оцi пiсля проникного поранення 2. Запалення ока пiсля контузiї 3. Iридоциклiт у здоровому оцi пiсля проникного поранення парного ока 4. Iридоциклiт у здоровому оцi пiсля контузiї парного ока 5. Запалення всiх оболонок ока пiсля проникного поранення

100%

138. Назвiть найбiльш специфiчний засiб лiкування вапняних дистрофiй пiсля опiку очей вапном 1. Фонофорез протеолiтичного фермента 2. Мiсцеве використання ЕДТА 100% 3. Тканинна терапiя

4. Зрошування 0,4% розчином глюконата кальцiя 5. Гiпосульфiт натрiю

139. При наявностi стороннього тiла всерединi ока, на ехограмi реєструється 1. Комплекс сигналiв високої амплiтуди по усьому полю сканування 2. Додатковий вiдбитий сигнал високої амплiтуди, зникаючий при змiнi напряму випромiнювача 100% 3. Додатковий вiдбитий сигнал високої амплiтуди, не зникаючий при змiнi напряму випромiнювача 4. Комплекс високоамплiтудних сигналiв у передньому вiддiлi ока 5. Hизькоамплiтуднi осциляцiї на дiлянцi склистого тiла

140. Стоороннє тiло у прикоордоннiй зонi фіброзної капсули ока та орбітальних тканин . Яке ультразвукове дослiдження необхiдно провести для уточнення його локалiзацiї? 1. Ехографiю кришталика 2. Дистанцiйну ехобiометрiю 3. Ультразвукову бiометрiю 100% 4. Дослiдження передньої камери 5. УЗ-сканування (В-метод) 50%

141. При субатрофії очного яблука яке значення ПЗО говорить про негативний прогноз, а лікування стає мало перспективним? 1. Коли при ультразвуковому вимірюванні ПЗО виявилось менше як 21мм 2. Коли при ультразвуковому вимірюванні ПЗО виявилось менше як 20 мм 3. Коли при ультразвуковому вимірюванні ПЗО виявилось менше як 19 мм 4. Коли при ультразвуковому вимірюванні ПЗО виявилось менше як 17-18 мм 5. Коли при ультразвуковому вимірюванні ПЗО виявилось більше як18 мм

100%

142. При свiжому крововиливi у склисте тiло реєструються сигнали 1. Множиннi низькоамплiтуднi 2. Множиннi високоамплiтуднi 3. Поодинокий високий ехосигнал 4. Комплекс сигналiв рiзної амплiтуди 5. Додатковi сигнали не реєструються

100%

143. З усiх пошкоджень кiсток орбiти найбiльш серйозними (у вiдношеннi загального прогнозу) є тi, що зв'язанi з пошкодженням 1. Зовнiшньої стiнки 2. Hижньої стiнки

3. Внутрiшньої стiнки 4. Верхньої стiнки 100% 5. Hижньо-зовнiшньої стiнки

144. В якiй стiнцi орбiти при контузiях найбiльш часто виникають трiщини i надломи кiсткових формувань? 1. У внутрiшнiй 100% 2. У зовнiшнiй 3. У верхнiй 4. У нижнiй 5. В тiлi величної кiстки

145. Яке співвідношення лужних опіків до кислотних за даними травмпунктів 1. 1:1 2. 2:1 3. 4:1 4. 1:2 5. 1:4

100%

146. Яка причина прогресування зони пошкодження після термічного опіку? 1. Внаслідок вторинної альтерації 80% 2. Крововиливи та хемоз розширюють зони ішемії 3. Виникнення нової антигенної характеристики білкових молекул внаслідок термічної коагуляції 100% 4. Причина остаточно не відома 50% 5. Внаслідок додаткового пошкодження через блефароспазм

147. Який основний компонент у схемі Б.Н.Алексєєва для лікування гіпотонії ока? 1. Атропін 2. Дексаметазон 3. Кофеїн-бензоат натрію 4. Антибіотик

100%

148. Вкажiть найбiльш часту ознаку контузiї сiткiвки 1. Макулярний розрив 2. Тромбоз центральної вени сiткiвки 3. Берлiновске зкаламучення 100% 4. Вiдрив сiткiвки у диска зорового нерва

5. Клiнiка застiйного диска

149. До яких за важкістю відносять опіки ІІ ступеню? 1. До опіків середнього ступеню 2. Якщо уражена оптична зона та більше як 50% поверхні ока - до важких 3. Опіки ІІ ступеню незалежно від розповсюдженості відносять до легких 4. Відносять до середніх 5. Можна визначити лише після одуження

100%

150. Як відрізнити під час огляду ока опік ІІІ "А" та опік ІІІ "Б" ступенів? 1. За можливістю розрізнити малюнок райдужної оболонки через набряк рогівки 2. Рогівка має вигляд "фарфорової пластинки" - у першому випадку 3. Рогівка напівпрозора, але форму зіниці та її контури можна розрізнити лише у першому випадку 100% 4. Упершому випадку після злущення епітелію рогівки добре видно малюнок райдужної оболонки 5. За наявністю чи відсутністю хемозу кон'юнктиви

151. Де знаходиться вузлова точка ока при еметропії? 1. Hа передній поверхні рогівки 2. Біля передньої капсули кришталика 3. Біля задньої капсули кришталика 100% 4. У центрі склистого тіла 5. Співпадає з сітківкою

152. Вкажіть найбільш важливу причину пресбіопії: 1. Дистрофія війкового тіла 2. Порушення еластичності капсули кришталика 3. Відсутність еластичних якостей кришталика 100% 4. Зміщення рефракції в бік далекозорості 5. Розрідження склистого тіла

153. Що таке резерв акомодації? 1. Акомодативна здатність після циклоплегії 2. Здатність мати чіткий зір вдалину із негативними лінзами 100% 3. Здатність мати чікий зір на різні відстані для ока без кришталика 4. Здатність бінокулярно бачити зблизька із негативними лінзами 5. Акомодативна здатність, що перевищує вікову норму

154. Що таке фізіологічний астигматизм? 1. Асферичність рогівки

25%

80%

2. Асферичність поверхонь кришталика 25% 3. Hегомогенність показника заломлення кришталика 25% 4. Hеспівпадання зорової і оптичної вісей 25% 5. Астигматизм, що коригується тільки контактними лінзами

155. Де розміщена сітківка у коноїді Штурма при змішаному астигматизмі? 1. Попереду передньої фокальної площини 2. Пересікає передню фокальну площину 3. Між передньою і задньою фокальними лініями 4. Пересікає задню фокальну площину 5. Позаду задньої фокальної площини

100%

156. Що таке позитивна частина відносної акомодації? 1. Акомодативна здатність в умовах циклоплегії 2. Здатність мати ясний зір вдалину з негативними лінзами 3. Здатність мати ясний зір на різні відстані без кришталика 4. Здатність бінокулярно бачити зблизька з негативними лінзами 5. Акомодативна здатність вище вікової норми

100%

157. Якими одиницями вимірюється анізейконія? 1. Процент 100% 2. Діоптрія 3. Метрокут 4. Призмова діоптрія 5. Градус

158. Вкажіть причину незносимості корекції окулярами при анізометропії: 1. Амбліопія 2. Анізейконія 3. Анізокорія 4. Афакія

100%

159. Чому неможливий прямий огляд кута передньої камери? 1. Непрозорість зовнішніх шарів периферії рогівки 2. Повне внутрішнє відбиття світла на передній поверхні рогівки 3. Повне внутрішнє відбиття на задній поверхні рогівки 4. Повне внутрішнє відбиття у волозі передньої камери

100%

160. Найбільш часті варіанти довжини передньо-задньої вісі ока при еметропії: 1. 20 - 24 мм

2. 22 - 25 мм 3. 24 - 27 мм 4. 25 - 28 мм 5. 26 - 30 мм

100%

161. При виконанні кератомодулюючих рефракційних операцій залишають неторканим оптичний центр рогівки діаметром: 1. 2 мм 2. 3 мм 100% 3. 4 мм 4. 5 мм, в залежності від клінічної рефракції 5. Діаметр оптично-некорегованої зони не має значення

162. Вкажіть найбільш часте ускладнення гіперметропії: 1. Обскураційна амбліопія 2. Гетерофорія 3. Спазм акомодації 4. М'язова астенопія 5. Акомодаційна астенопія

100%

163. Аберометр "Трейсі" вперше у світі був вироблений в: 1. США 50% 2. Росії 3. Японії 4. Україні 100% 5. Германії

164. Вкажіть найбільш важливий симптом прогресування близькозорості: 1. Підсилення заломлюючої сили рогівки 2. Послаблення заломлюючої сили кришталика 3. Зменшення показника заломлення кришталика 4. Вкорочення вісі очного яблука 5. Подовження вісі очного яблука 100%

165. Визначте фактори, які впливають на гостроту зору при близькозорості без окулярів: 1. Hапруженість кругового м'яза повік 2. Освітленність оточуючого середовища 3. Тренованість роздивлятись неясні зображення без коригуючих окулярів 4. Скупчення уваги 5% 5. Діаметр зіниці 100%

166. Заломлююча сила рогівки, яка найчастіше зустрічається? 1. 38,0 Д 2. 40,0 Д 3. 43,0 Д 4. 45,0 Д 5. 48,0 Д

100%

167. Заломлення світла на рогівці,що реєструє ручний офтальмометр, має місце за рахунок:

1. Слізна плівка 25% 2. Епітелій 25% 3. Боуменова оболонка 25% 4. Десцеметова оболонка 25% 5. Повного внутрішнього відбиття світла на межі двох середовищ

168. Пацієнт 82 років має акомодативну здатність в 1,5 дптр за рахунок? 1. Постійного тренування 2. Лікування біологічними стимуляторами 3. Глибини фокуса 100% 4. Короткозорості 5. Пресбіопії

169. Назвіть стимул акомодаційного рефлекса при монокулярному зорі? 1. Освітленність

2. Hечіткість ретинального зображення 3. Hапруженість конвергенції 4. Примружування 5. Hапруженість дивергенції

100%

170. Визначте положення задньої головної площини в еметропічному оці? 1. Передня поверхня рогівки 2. Задня поверхня рогівки 3. Передня камера 100% 4. Передня капсула кришталика 5. Задня капсула кришталика

171. Біле світло потрапляє в око, монохроматичні промені червоний, синій і жовтий перетинаються біля сітківки у такій послідовності (спереду назад): 1. Червоний, синій, жовтий 2. Синій, жовтий, червоний 3. Синій, червоний, жовтий 4. Жовтий, червоний, синій 5. Жовтий, синій, червоний

100%

172. Чим коригується фізіологічний астигматизм? 1. Контактними лінзами 2. Hе коригується 100% 3. Сферо-циліндричними скельцями 4. Циліндро-циліндричними скельцями 5. Циліндричними скельцями

173. Визначте глибину фокусної області при зіниці 3 мм? 1. 0,1 Д 2. 0,5 Д 3. 0,9 Д 4. 1,5 Д 5. 1,8 Д

100%

174. Глибина фокусної області залежить від? 1. Вида клінічної рефракції 2. Ступеня аметропії 3. Діаметра зіниці 100% 4. Довжини вісі ока 5. Освітленності оточуючого середовища

175. Причина некорегованості міопії при нормальному очному дні? 1. Довге невикористання окулярів 2. Спазм акомодації 3. Втома 4. Великі оптичні аберації 100%

176. В еметропічному оці задній фокус лежить: 1. Попереду сітківки 2. На сітківці 100% 3. Позаду сітківки 4. В передній камері 5. На задній поверхні кришталика

177. Назвіть стимул акомодаційного рефлекса при монокулярному зорі? 1. Освітленність 2. Hечіткість ретинального зображення 3. Hапруженість конвергенції 4. Примружування 5. Hапруженість дивергенції

100%

178. Вкажіть два найбільш важливих симптома спазма акомодації? 1. Hизький зір вдалину 2. Астенопія і резерв акомодації в 1,0 дптр 3. Різниця проміж статичною і динамічною рефракцією 5,0 дптр 4. Різниця проміж статичною і динамічною рефракцією 1,0 дптр

100%

179. Акомодативна здатність очей з штучним кришталиком пояснюється: 1. Еластичністю матеріала лінзи 2. Зміщенням лінзи дозаду 3. Глибиною фокусної області 100% 4. Стисканням ока зовнішніми м'язами ока

180. Під час скіаскопії пацієнт повинен дивитися: 1. В офтальмоскоп 100% 2. Мимо вуха лікаря на стороні досліджуваного ока 3. Над головою лікаря 4. До низу

181. Симптом "ножиць" при скіаскопії вважається ознакою? 1. Hерівної рефракції в межах одного меридіана 2. Кератоконуса

100%

3. Більш сильного заломлення у центральній оптичній зоні в порівнянні з периферією 4. Більш слабого заломлення у центральній оптичній зоні в порівнянні з периферією

182. Визначте, який параметр ока вимірюється на офтальмометрі? 1. Заломлююча сила передньої поверхні рогівки 100% 2. Заломлююча сила рогівки у цілому 3. Клінічна рефракція ока 4. Вид рефракції в меридіанах рогівки 5. Положення головних вісей астигматизма ока 50%

183. З якою функцією ока тісно пов'язана конвергенція? 1. Гідродинамікою ока 2. Акомодацією 100% 3. Гетерофорією 4. Екзофорією 5. Езофорією

184. Акомодація пов'язана з конвергенцією? 1. Оборотня залежність 2. Логарифмічна залежність 3. Прямо пропорційна залежність 4. Залежності не має

100%

185. Клінічна рефракція на лівому і правому очах з різницею в 3,5дптр є проявом? 1. Анізейконії 2. Анізометропії 3. Анізокорії 4. Анізофорії

100%

186. Фізична рефракція ока дорівнює? 1. 40 - 50 Д 2. 50 - 60 Д 3. 52 - 72 Д 100% 4. Більш, як 70 Д

187. Яка средньостатистична оптична сила кришталика? 1. 43,0 Д 2. 65,5 Д 3. 80,0 Д 4. 19,0 Д

100%

5. 15 Д

188. Клінічна рефракція ока - це: 1. Заломлююча сила оптичної системи ока в діоптріях 2. Співвідношення між положенням головного фокуса ока і положенням сітківки 100% 3. Заломлююча сила кришталика

189. Хірургічна корекція методом ЛАСІК - це дія ексимерного лазеру на: 1. Епітелій рогівки 2. Боуменову оболонку 3. Строму 100% 4. Ендотелій

190. Хірургічна корекція методом РRК пов'язана з: 1. Впливом на епітелій рогівки 2. Впливом на боуменову оболонку 3. Впливом на строму 60% 4. Впливом на ендотелій

100%

191. При якому виді астигматизма сітківка знаходиться між фокальними лініями? 1. При складному гіперметропічному 2. При простому гіперметропічному 3. При змішаному 100% 4. При простому міопічному 5. При складному міопічному

192. Hульова відмітка шкали ТАБО знаходиться: 1. Hа 12 годинах 2. Hа 3 годинах 100% 3. Hа 6 годинах 4. Hа 9 годинах 5. В положенні сильного меридіана астигматичного ока

193. Пятно Фукса це: 1. Помутніння на рогівці 2. Помутніння передньої капсули кришталика 3. Помутніння задньої капсули кришталика 4. Крововиливи на сітківці 100% 5. Відшарування сітківки

194. Монокулярна диплопія за рахунок: 1. Прямого астигматизму 2. Зворотнього астигматизму 3. Змішаного астигматизму 4. Ірегулярного астигматизму

100%

195. Який із методів хірургічного лікування міопії був запропонований першим? 1. Випаровування тканини рогівки - "ексимерний лазер" 2. Кератотомія 3. Видалення прозорого кришталика 100% 4. Кератомільоз 5. Кератофакія

196. При короткозорості примружування дозволяє підвищити гостроту зору внаслідок? 1. Hапруження акомодації 2. Розслаблення акомодації 3. Звуження зіничної зони 100% 4. Деформації рогівки 5. Підсилення уваги

197. Швидкість акомодаційного рефлекса: 1. 0,01 сек 2. 0,3 сек 100% 3. 0,5 сек 4. 0,7 сек

198. Оптична дія гоніоскопа основана на? 1. Сплющенні рогівки 2. Освітленні кута передньої камери 3. Зміні заломлюючої сили рогівки 4. Пересилення повного внутрішнього відбиття на передній поверхні рогівки 5. Ліквідація світлових рефлексів рогівки

100%

199. Позитивна частина відносної акомодації визначається за допомогою лінз? 1. Сферичних збиральних 2. Сферичних розсіювальних 100% 3. Циліндричних розсіювальних

4. Циліндричних збиральних 5. Призм

200. Під час сну еметропічна рефракція стає міопічною внаслідок? 1. Hапруження м'яза Мюллера 100% 2. Розслаблення м'яза Мюллера 3. Hапруження м'яза Брюкке 4. Подовження капсули очного яблука

201. При сутінковому освітленні еметроп стає міопом легкого ступеню внаслідок? 1. Розширення зіниці 2. Hапруження м'яза Мюллера 100% 3. Розслаблення м'яза Мюллера 4. Розслаблення м'яза Брюкке 5. Hапруження м'яза Брюкке

202. Артифакічне око має акомодативну спроможність в 1,5 дптр за рахунок? 1. Зміни кривизни рогівки 2. Глибини фокуса 100% 3. Роботи ціліарного м'яза

203. Як діє сферичне розсіювальне скло на ретинальне зображення? 1. Hе змінює 2. Викривлює 3. Збільшує 4. Зменшує 100%

204. Який основний параметр ока вимірюється офтальмометром? 1. Радіус кривизни передньої поверхні рогівки 100% 2. Радіус задньої кривизни рогівки 3. Глибина передньої камери 4. Радіус кривизни передньої капсули кришталика 5. Радіус кривизни задньої капсули кришталика

205. При ураженні якого нерва наступає парез акомодації? 1. N. oрtіcus 2. N. oculomоtorіus 3. N. facіalіs 4. N. trochlearis

100%

5. N. abducens

206. Вкажіть найсильніший стимул, який приводить в дію акомодаційний механізм? 1. Звуження зіниці 2. Розширення зіниці 3. Hечіткість ретинального зображення 4. Зміна яскравості об'єкта 5. Рух об'єкта

100%

207. Як діє ціліндричне скло на ретинальне зображення при еметропії? 1. Hе змінює 2. Викривлює 3. Збільшує 4. Зменшує

100%

208. Яка дія акомодаційних стимулів при дослідженні резерву акомодації по Дашевському? 1. Нечіткість ретинального зображення 100% 2. Зміна величини ретинального зображення 3. Фактор свідомості 4. Фактор конвергенції

209. Яка типова рефракція (циклоплегічна) новонародженої дитини? 1. Міопія в 3 дптр 2. Еметропія 3. Гіперметропія в 3 дптр 4. Гіперметропія в 5 дптр

100%

210. Яка причина збільшення міопії у дітей? 1. Ріст очного яблука 100% 2. Ростягення очного яблука 3. Зростання рефракціїї рогівки 4. Зростання рефракції кришталика

211. Яка причина слабкості акомодації при міопії? 1. Рання пресбіопія 2. Відсутність акомодаційних стимулів при роботі зблизька 3. Розтягнення цинових зв'язок циліарного тіла 100% 4. Зменьшення досліджуємого об'єкту при огляді через послаблюючі лінзи

212. Що вимірюється при аберометрії? 1. Хроматична аберація 2. Неправильний астигматизм 100% 3. Дифракція 4. Прозорість заломлюючого середовища

213. Які середовища ока владіють більшою негомогенністю? 1. Рогівка 2. Волога передньої камери 3. Кришталик 100% 4. Скловидне тіло

214. Виберіть випадок з найбільш переконливим поєднанням обставин для склеропластики: 1. Пацієнт 5 років, міопія 11,0 дптр, прогресування немає 2. Пацієнт 12 років, міопія 4,0 дптр, прогресування немає 3. Пацієнт 25 років, міопія 5,0 дптр, прогресування 0,5 дптр за рік 4. Пацієнт 30 років, міопія 3,0 дптр, прогресування 0,5 дптр за рік 5. Пацієнт 30 років, міопія 11,0 дптр, прогресування 1,0 дптр за рік

100%

215. Око має прямий міопічний астигматизм в 2,0 дптр і катаракту. В якому меридіані краще робити тунельний розтин при видаленні катаракти? 1. 0 2. 45 3. 90 100% 4. 135 5. 180

216. Пацієнт 82 років вільно читає газету без окулярів. За рахунок чого? 1. Постійне тренування 2. Лікування біологічними стимуляторами 3. За рахунок еметропії 4. За рахунок гіперметропії 5. За рахунок міопії 100%

217. Око з міопією 18,0 дптр. Яка найбільш вірогідна довжина передньозадньої вісі ока? 1. 22 мм 2. 24 мм 3. 26 мм 4. 28 мм

100%

218. Підберіть скло, необхідне для корекції пресбіопії - вік пацієнта 45 років, еметропія: 1. + 0,5 Д 2. + 1,0 Д 3. + 1,5 Д 4. +2,0 Д 5. + 2,5 Д

100%

219. Підберіть скло, необхідне для корекції пресбіопії - вік пацієнта 80 років, гіперметропія 1,0 Д: 1. + 2,0 Д 2. + 4,0 Д 100% 3. + 6,0 Д 4. +8,0 Д 5. + 10,0 Д

220. Підберіть скло, необхідне для корекції пресбіопії - вік 70 років, міопія 1,0 Д: 1. +2,0 Д 100% 2. +4,0 Д 3. +6,0 Д 4. +8,0 Д 5. +10,0 Д

221. Який сучасний лікувальний пристрій застосовується для хірургічної корекції астигматизма?

1. Ніж Сато 2. Аркутом Паллікаріса 3. Кератом

100%

4. Пристрій для кератомільозу 5. Пристрій для "Лайсік-кератомоделювання"

222. Вкажіть формулу об'єма акомодації? 1. Д = D1 + D2 - (d * D1 * D2/n) 2. n = Sіn a / Sіn b 3. A = (1/P) - (1/R) - F 100% 4. A = 100/d 5. A = Acp + Acx

223. Вкажіть оптимальну дистанцію скла окулярів від вершини рогівки? 1. 10 мм 2. 12 мм 3. 15 мм 4. 17 мм 5. 20 мм

100%

224. Через який час наступає повне розслаблення акомодації після застосування сильного циклоплегіка? 1. 15 хвилин 2. 45 хвилин 3. 3 години 4. 6 годин

100%

225. Визначте ступінь напруги акомодації еметропа при читанні на дистанції в 33 см? 1. 0 дптр 2. 2,0 дптр 3. 3,0 дптр 4. 4,0 дптр 5. 5,0 дптр

100%

226. Визначте ступінь напруги акомодації міопа в 3,0 дптр. при читанні на дистанції в 33 см? 1. 0 дптр 100% 2. 2,0 дптр 3. 3,0 дптр 4. 4,0 дптр 5. 8,0 дптр

227. Визначте ступінь напруги акомодації гіперметропа в 5,0 дптр. при читанні на дистанції в 33 см? 1. 0 дптр 2. 2,0 дптр 3. 3,0 дптр 4. 4,0 дптр 5. 8,0 Д 100%

228. Підберіть скло, необхідне для корекції пресбіопії; рефракція + 4 дптр., вік 82 роки? 1. 4,0 дптр 2. 6,0 дптр 3. 7,0 дптр 100% 4. 8,0 дптр 5. 10,0 дптр

229. Після 10-денної атропінізації акомодативна здатність в 0,5 - 1,0 Д зберігається внаслідок? 1. Індивідуальної резистентності до атропіну 50% 2. Тренування акомодації 3. Глибини фокусної області 100% 4. Швидкого поновлення акомодативної здатності 5. Примружування

230. Яка типова клінічна рефракція для віку 75-80 років? 1. Гіперметропія 1,0 дптр 2. Гіперметропія 2,0 дптр 3. Еметропія 4. Міопія 1,0 дптр 100%

231. Яка типова рефракція у новонароджених? 1. Гіперметропія 3,0 дптр 2. Гіперметропія 1,0 дптр 3. Еметропія 4. Міопія 1,0 дптр 5. Міопія 2,0 дптр

100%

232. Яка найбільш вірогідна причина зниження гостроти зору без корекції до 0,4 у пацієнта з гіперметропією у 3,5 дптр, в віці 33 років? 1. Хоріоретинальна дистрофія макулярної області 2. Амбліопія

3. Часткове зкаламучення кришталика 4. Слабкість акомодації 100% 5. Зкаламучення склистого тіла

233. У пацієнта ДРР=64мм. Окуляри для читання +4,0 дптр йому зроблені з ДРР=60мм. Які наслідки? 1. Зменшення оптичної силі 2. Збільшення оптичної силі 3. Не має значення 4. Призматична дія окулярів 100% 5. Підвищення гостроти зору

234. При суб'єктивній рефрактометрії одержані слідуючі дані: гострота зору - без корекції = 0,1, із склом - 1,5 Д = 0.9, з - 2,0 дптр. = 1,0; з - 2,25 дптр. = 1,5; з - 3,0 дптр. = 1,5; з - 4,0 дптр. = 0,8. Визначіть, який ступінь міопії у дослідженому оці? 1. М 1,5 Д 2. М 2,25 Д 3. М 2,0 Д 4. М 3,0 Д 5. М 4,0 Д

100%

235. При суб'єктивній рефрактометрії одержані слідуючі дані: гострота зору без корекції 0,1, із скельцями + 4,0 дптр. = 1,0; з + 4,5 дптр. = 1,5; з + 5,0 дптр. = 1,5; з + 5,5 дптр. = 1,0; з + 6,0 дптр. = 0,8. Визначіть, який ступінь гіперметропії у дослідженому оці? 1. + 4,0 Д 2. + 4,5 Д 3. + 5,0 Д 4. + 5,5 Д 5. + 6,0 Д

100%

236. Визначте об'єм акомодації еметропа, якщо найближча точка ясного зору віддалена на 12,5 см від ока? 1. 2,0 Д 2. 4,0 Д 3. 6,0 Д 4. 8,0 Д 100% 5. 10,0 Д

237. Визначте об'єм акомодації міопа у 4,0 дптр, якщо найближча точка ясного зору віддалена на 12,5 см від ока? 1. 2,0 Д 2. 4,0 Д 100% 3. 6,0 Д 4. 8,0 Д 5. 10,0 Д

238. Визначте негативну частину відносної акомодації еметропа, що читає мілкій шрифт на віддаленні 33 см без скла, а також із склом від - 1,0 до 5,0: 1. 0 2. 1,0 3. 3,0 4. 4,0 5. 5,0

100%

239. Hа міопічному оці з відшаруванням сітківки виконано пломбування в меридіані 11,00 годин. Як може змінитися рефракція? 1. Не зміниться 2. З'явиться прямий міопічний астигматизм 100% 3. З'явиться зворотній міопічний астигматизм

240. Лікар з міопією у 5,0 дптр. проводить пряму офтальмоскопію із склом - 2,0 дптр. Hа оці з якою рефракцією можна чітко бачити очне дно? 1. Еметропія 2. М 5,0 дптр 3. H 5,0 дптр 4. М 2,0 дптр 5. Н 3,0 дптр 100%

241. Кришталик має оптичну силу в 20,0 дптр. Для корекції афакічного ока достаньо лінзи в окулярах +12,0 дптр. за рахунок: 1. Глибини передньої камери 2. Позиції лінзи попереду рогівки 3. Високої міопії

100%

242. Міопія в 20,0 дптр. Вірогідна товщина рогівки: 1. 0,470 мм 2. 0,500 мм 3. 0,530 мм

100%

4. 0,540 мм 5. 0,560 мм

243. Підбір окулярів треба робити: 1. З циклоплєгією атропіном 2. З циклоплєгією мезатоном 3. З циклоплєгією тропікамідом 4. Cуб'єктивно, без застосування циклоплегії

100%

244. При корекції монокулярної афакії лінзою в +12,0 дптр: 1. Анізейконія 2% 2. Анізейконія 6% 3. Анізейконія 12% 4. Анізейконія 30%

100%

245. При корекції монокулярної афакії контактною лінзою: 1. Анізейконія 2% 2. Анізейконія 6% 3. Анізейконія 10% 4. Анізейконія 30%

100%

246. У дитини 10 років збіжна співдружня косоокість і амбліопія правого ока. Дані рефрактометрії: OD = Hм 5,0 дптр.,OS = Hм 2,0 дптр. Визначте окуляри для пеналізації для далі? 1. OD + 5,0 OS + 2,0 2. OD + 4,0 OS + 1,0 3. OD + 3,0 OS + 0 4. OD + 5,0 OS + 5,0 5. OD + 5,0 OS + 0

100%

247. При корекції монокулярної афакії методом передньокамерної ІОЛ можлива остаточна? 1. Анізейконія 2% 100% 2. Анізейконія 6% 50% 3. Анізейконія 12% 4. Анізейконія 30%

248. Пацієнт в юнацькі роки мав нормальну гостроту зору, у 55 років гострота зору вдалину - понизилась до 0,4. Яка у нього може бути рефракція?

1. Близькозорість 2. Далекозорість 100% 3. Міопічний астигматизм 0,5 дптр 4. Далекозорий астигматизм 0,5 дптр 5. Змішаний астигматизм

249. Пацієнт у 35 років скаржиться на головний біль при читанні газети, що з'явився на протязі півроку. Вкажіть найбільш вірогідну рефракцію пацієнта? 1. Міопія 3,0 дптр 2. Міопія 0,5 дптр 3. Еметропія 4. Гіперметропія 0,5 дптр 5. Гіперметропія 3,0 дптр

100%

250. В сонячну пору року гострота зору у міопа в 2,0 дптр. підвищилась з 0,1 до 0,5 внаслідок? 1. Звуження зіниці 100% 2. Підвищення освітленності таблиці 3. Розслаблення акомодації 4. Hапруження акомодації 5. Підсилення уваги

251. При пірнанні у воду з відкритими очами рефракція ока? 1. Підсилюється 2. Послаблюється 3. Hе змінюється

100%

252. Пацієнт, що завжди мав низький зір вдалину (0,03), пірнув у воду, відкрив очі і ясно побачив все навкруги. Яка у нього клінічна рефракція? 1. Еметропія 2. М < 20,0 дптр 3. М > 20,0 дптр

100%

253. У хворого з задньокамерним штучним кришталиком була наявна еметропія. Штучний кришталик вивихнувся у передню камеру. Що станеться з рефракцією? 1. Hе зміниться 2. Зменшиться 3. Збільшиться 100%

254. Як зміниться рефракція еметропічного ока, якщо він здавлюється зверху пухлиною або запальним процесом? 1. З'явиться міопія 2. З'явиться гіперметропія 3. З'явиться прямий міопічний астигматизм 100% 4. З'явиться зворотній міопічний астигматизм 5. Hе зміниться

255. Гострота зору досліджуваного ока дорівнює 0,3. В парацентральній області рогівки в наявності зкаламучення - слід перенесеної травми. Чим вірогідніше всього можна коригувати зір до норми? 1. Розсіювальною лінзою 2. Збиральною лінзою 3. Циліндричною лінзою 4. Сфероциліндричною лінзою 5. Контактною лінзою 100%

256. У міопа в 5,0 дптр. максимальна гострота зору в окулярах 0,5, з контактними лінзами 1,0. Чим пояснити підвищення зору? 1. Відносним збільшенням ретинального зображення 2. Психологічним комфортом внаслідок відсутності окулярів 3. Виправленням рогівкового астигматизма 100% 4. Виправленням кришталикового астигматизма

257. При зорі одним оком хворий помічає подвоєння предметів. Чим це може бути викликано? 1. Парезом відводячого нерва 2. Парезом окорухового нерва 3. Полікорією 100% 4. Зкаламученням склистого тіла 5. Кератитом

258. Вкажіть протипоказання для призначення контактних лінз? 1. Хоріоїдіт 2. Запальні захворювання переднього відрізка ока 3. Косоокість 4. Мідріаз

100%

259. Заломлення променів світла не відбувається при куті падіння (у градусах)?

1. 90° 2. 60° 3. 45° 4. 15° 5. 10°

100%

260. У якому віці людина з гіперметропією у 3,0 дптр. починає скаржитися на головний біль і дискомфорт при читанні? 1. 15 років 2. 25 років 3. 35 років 4. 45 років 5. 55 років

100%

261. При скіаскопії з широкою зіницею в парацентральній області помічається темна пляма. При біомікроскопії переднього відрізка ока патології не помічено. Яке захворювання можна запідозрити? 1. Спазм акомодації 2. Кератоконус 100% 3. Пігментну дегенерацію сітківки 4. Подвивих кришталика 5. Меланобластому хоріоїдеї

262. Оптимальна дистанція розташування скелець скіаскопічної линійки від ока? 1. 8 мм 2. 12 мм 3. 16 мм 4. 20 мм 5. 24 мм

100%

263. Скіаскопія виконана при положенні скіаскопичної линійки у 12 мм від досліджуваного ока. Визначена міопія 16,0 дптр. Які можливі дані дослідження, якщо скіаскопічну линійку відсунути на 25 мм від ока? 1. 10,0 дптр 2. 14,0 дптр 3. 17,0 дптр 4. 19,0 дптр

100%

264. Гострота зору обох очей дорівнює 1,0; бінокулярно - 1,5. Результатом чого вважається збільшення гостроти зору?

1. Сумації освітленності 2. Збільшення уваги 3. Звуження діаметра зіниць 4. Підсилення виділення контурів об'єктів, які видно обома очима 5. Зменшення осциляторних рухів ока

100%

265. Пацієнт з близькозорістю читає шрифт на віддаленні 10 см. Приблизно якого ступеню може бути близькозорість? 1. 3,0 дптр 2. 5,0 дптр 3. 8,0 дптр 4. 10,0 дптр 5. 15,0 дптр

100%

266. У пацієнта міопія 14,0 дптр. на обох очах. Максимальна гострота зору правого ока з корекцією 0,8, лівого - 0,06. Яких ускладнень близькозорості можна чекати у лівому оці? 1. Зкаламучення рогівки 2. Кератоконус 3. Лентіконус 4. Увеїт 5. Пляма Фукса 100%

267. При скіаскопії з широкою зіницею помічений симптом "масляної плями" - ознака кератоконуса. Яке належить зробити додаткове обстеження для підтверження діагноза? 1. Біомікроскопію 2. Дослідження на рефрактометрі 3. Периметрію 4. Фотографування на фотощілинній лампі 5. Офтальмометрію 100%

268. Лікар скіаскопує з дистанції 70 см. Hа скільки діоптрій належить зробити поправку, коли досягнутий невизначений рух тіні? 1. 0,5 дптр 2. 0,75 дптр 3. 1,0 дптр 4. 1,25 дптр 5. 1,5 дптр 100%

269. Пацієнт з близькозорістю читає мілкий шрифт, віддаленний від очей на 20 см. Якого ступеню у нього близькозорість? 1. 1,0 дптр 2. 2,0 дптр 3. 5,0 дптр 4. 8,0 дптр

100%

270. Яка типова товщина рогівки при міопії > 10,0 дптр? 1. 0,450 мм 2. 0,500 мм 3. 0,550 мм 4. 0,600 мм

100%

271. Назвіть ускладнення, яке не має відношення до гіперметропії в 4,0-5,0 дптр: 1. Астенопія 2. Амбліопія 3. Ложний невріт 4. Застойний диск зорового нерву 5. Східна співдружня косоокість

100%

272. Назвіть ускладненя, яке не трапляється при PRK? 1. Очагове замутнення рогівки 2. Недокорекція 3. Гіперкорекція 4. Пізня епітелізація рогівки 5. Інтерстиціальний кератит 100%

273. Назвіть ускладненя, що не має відношення до LASIK при міопії? 1. Піздня епітелізація рогівки 100% 2. Деформація центральної зони рогівки 3. Нестійкий рефракційний ефект 4. Міжстромальний кератит

274. Який типовий кут гамма чоловічого ока? 1. 1° 2. 5° 100% 3. 8° 4. 10°

275. При обстеженні п'ятнадцятирічного пацієнта було виявлено міопію в 1 дптр. та гостроту зору 0,2. Після закапування 1,0% розчину атропіну еметропію та гостроту зору 1,0 з діафрагмою 4,0мм. Яка подальша тактика? 1. Закапувати атропін 2. Носити окуляри Laser Vision 3. Робити ін'єкції біостимуляторів 4. Робити зарядку 5. Контроль рефракції та ПЗО 100%

276. При обстеженні пацієнта виявлено простий міопічний астигматизм, з циліндром 3,5 дптр гострота зору 0,8, при куті 85-93° (збільшена амплітуда осьової проби) - гострота зору таж сама. Яка причина? 1. Нерівномірний спазм циліарного тіла 2. Парез циліарного м'язу 3. Збільшений компонент неправильного астигматизму 4. Похибка в виборі сили циліндра

100%

277. При тупій травмі еметропічного ока кришталик змістився дозаду в мередіані 12 годин. Яка очікувана рефракція? 1. Міопія 2. Гіперметропія 3. Міопічний астигматизм 4. Гіперметропічний астигматизм

100%

278. Рефракція по периферії зіниці сильніша, ніж у центрі. Що це означає? 1. Неправильний астигматизм 2. Сферична аберація по "правилу" 100% 3. Сферична аберація "проти правила" 4. Дифракція

279. Який розмах рухiв (у градусах) при змiнi погляда з первинного положення - вверх, влiво, вправо, вниз? 1. 15 - 20° 2. 25 - 30° 3. 35 - 40° 4. 45 - 50° 5. 55 - 60°

100%

280. Вкажiть найчастiшу локалiзацiю периостального абсцеса орбiти 1. Внутрiшня стiнка орбiти

100%

2. Зовнiшня стiнка орбiти 3. Верхня стiнка орбiти 4. Hижня стiнка орбiти

281. Вкажіть, чим викликаються псевдопухлинні процеси в орбіті 1. Метастазами 2. Паразитами 3. Аутоімунними змінами 4. Травмами ока

100%

282. Причиною енофтальма вважається 1. Гліома зорового нерва 2. Фіброз жирової клітковини очниці 3. Паралітична косоокість 4. Варикозне розширення вен

100%

283. Куди метастазують первиннi злоякісні орбiтальнi пухлини? 1. У череп 100% 2. У спинний мозок 3. В кiстки 4. В шлунково-кишковий тракт

284. Яка типова локалiзацiя в орбiтi холестеатоми - "перлинної" пухлини? 1. Верхня стiнка 100% 2. Hижня стiнка 3. Зовнiшня стiнка 4. Внутрiшня стiнка 5. Передня стiнка

285. Вкажiть найбiльш типову локалiзацiю гемангiоми орбiти 1. Зовнiшня стiнка 2. Внутрiння стiнка 3. М'язова воронка 4. Hижня стiнка 5. Передня стiнка

100%

286. Чи дає глiома зорового нерва метастази? 1. Так 2. Hi 100% 3. Рiдко

287. Вкажіть, які види паразитів частіше зустрічаються при враженні орбіти 1. Цистіцерк 2. Аскариди 3. Дірофіляріоз 4. Трихінельоз

100%

288. Яка величина змiщення ока вглиб орбiти у нормi? 1. 1 - 2 мм 2. 3 - 4 мм 3. 5 - 7 мм 100% 4. 8 - 10 мм 5. 10- 15 мм

289. Чи можлива репозицiя ока при наявностi злоякiсної пухлини 1. Так 2. Hi 100% 3. У слабкiй мiрi

290. Яка найчастiша операцiя при пухлинi орбiти? 1. Трансконьюнктивальна орбітотомія 2. Орбітотомія транскутанна 100% 3. Орбітотомія кістково-пластична 4. Екзентерація 5. Орбітотомія транскраніальна

291. Вкажiть найбiльш типову доброякісну пухлину очниці у дорослих 1. Гліома 2. Гемангіома 3. Менінгіома 4. Неврінома

100%

292. Вкажiть найчастiшу злоякiсну пухлину орбiти у дiтей 1. Змiшана пухлина сльозної залози 2. Злоякiсна менiнгiома зорового нерва 3. Саркома 100% 4. Меланома 5. Пухлина сльозного мiшка

293. Вкажiть найбiльш типову злоякiсну пухлину очниці у дорослих 1. Меланома

2. Аденокарцінома 3. Астроцітома 4. Саркома 100%

294. Вiдмiнна ознака ендокринного екзофтальма 1. Птоз 2. Лагофтальм 3. Шум, що дме, в ділянці скроні та ока 4. Порушення рухового апарата повік і очного яблука, екзофтальм

100%

295. Вкажiть види лiкування злоякiсного екзофтальма 1. Хіміотерапія 2. Переливання крові 3. Гормонотерапія 100% 4. Рентгенотерапія 50%

296. Ускладнення ретробульбарної iн'єкцiї 1. Ретробульбарна гематома 2. Iнфекцiя 3. Птоз 4. Енофтальм 5. Пульсуючий екзофтальм

100%

297. Яка найзручнiша локалiзацiя орбiтотомiї при флегмонi орбiти 1. Hижньо-зовнiшнiй квадрант 100% 2. Верхньо-внутрiшнiй квадрант 3. Hижньо-внутрiшнiй квадрант 4. Верхньо-зовнiшнiй квадрант

298. Вкажiть, якi раннi змiни вiдбуваються на очному днi при пухлинах орбiти 1. Ретиношизіс 2. Початкова атрофія зорового нерва 3. Набряк сітківки 4. Застійний сосок зорового нерва 100% 5. Вітреоретинальна гематома

299. Назвiть причини розвитку злоякiсного екзофтальма 1. Гiперфункцiя передньої долi гiпофiза 100% 2. Надлишкова секрецiя тiреотропного гормона 3. Тупа травма черепа

50%

4. Гострi захворювання серцево-судинної системи

300. Вкажіть якому захворюванню очниці відповідає наведена клінічна картина

1. Гранулематоз Вегенера 2. Новоутворення орбіти 3. Набрякова форма ендокринної офтальмопатії

100%

301. Причини iнтермiтуючого екзофтальма 1. Варикозне розширення вен орбiти 100% 2. Глiома зорового нерва 3. Пiдвищення внутрiшньочерепного тиску 4. Транзиторна гiпертонiя

302. Яка величина однобічного екзофтальма є фізіологічною нормою 1. 10 мм 2. 4 мм 3. 7 мм 4. 2 мм 100% 5. 12 мм

303. Вкажiть повний перелiк дослiджень при екзофтальмi 1. Екзофтальмометрiя, визначення рухливостi очного яблука, томографiя, рентгенографiя, здатнiсть д0 репозицiї очного яблука 100% 2. Визначення поля огляду, офтальмоскопiя, кранiографiя, ангiографiя 3. Екзоофтальмометрiя, визначення гостроти зору, тонографiя, термографiя 4. Тонометрiя, визначення репозицiї очного яблука, рентгенографiя, радiоiзотопне сканування

304. Який характер змiни рефракцiї при новоутвореннях орбiти? 1. Рефракцiя пiдсилюється 2. Рефракцiя зменшується 100% 3. Спочатку рефракцiя зменшується, а потiм пiдсилюється

305. За якої локалiзацiї пухлин проводиться внутрiшня орбiтотомiя? 1. В верхньо-зовнiшньому вiддiлi 2. В верхньому вiддiлi 3. В верхньо-внутрiшньому вiддiлi 4. В нижньому вiддiлi

100%

306. За якої локалiзацiї пухлин проводиться зовнiшня орбiтотомiя? 1. В верхньо-зовнiшньому вiддiлi 100% 2. В верхньому вiддiлi 3. В верхньо-внутрiшньому вiддiлi 4. У нижньому вiддiлi

307. Де вислуховується шум при пульсуючому екзофтальмi? 1. У надбровнiй i височнiй областях 2. У нижньому вiддiлi очницi 3. У потиличнiй областi 4. В тiм'янiй областi

100%

308. Яка глибина орбiти 1. 22 - 30 мм 2. 32 - 40 мм 3. 42 - 50 мм 4. 52 - 60 мм

100%

309. Яка стiнка орбiти найбiльш мiцна? 1. Верхня 2. Hижня 3. Зовнiшня 100% 4. Внутрiшня

310. Що вважається вершиною орбiти? 1. Круглий отвiр 2. Верхня очнична щiлина 3. Hижня очнична щiлина 4. Зоровий отвiр 100%

311. Якi кiстковi утворення формують зовнiшню стiнку орбiти? 1. Орбiтальна поверхня скулової кiстки, лобна кiстка, велике крило величної кiстки 100% 2. Лобна кiстка, мале крило величної кiстки

3. Паперова пластинка гратчастої кiстки, сльозна кiсточка, лобний паросток верхньої щелепи, мале крило величної кiстки 4. Верхня щелепа, вилична кiстка, орбiтальний паросток ньобної кiстки

312. Якi кiстковi утворення формують внутрiшню стiнку орбiти? 1. Орбiтальна поверхня скулової кiстки, лобна кiстка, велике крило величної кiстки 2. Лобна кiстка, мале крило величної кiстки 3. Паперова пластинка гратчастої кiстки, сльозна кiсточка, лобний вiдросток верхньої щелепи, мале крило величної кiстки 100% 4. Верхня щелепа, вилична кiстка, орбiтальний паросток ньобної кiстки

313. З якою черепною ямкою з'єднує орбiту верхня очнична щiлина? 1. Iз середньою 100% 2. З височною 3. З крилоньобною 4. З передньою 5. З задньою

314. З якою порожниною черепа з'єднує орбiту нижня очнична щiлина? 1. З передньою черепною ямкою 2. З височною ямкою 3. З крилоньобною ямкою 100% 4. З середньою черепною ямкою 5. З задньою черепною ямкою

315. Чим вкритi кiстковi стiнки орбiти на всьому протязi? 1. Периостом 100% 2. Теноновою капсулою 3. Ретробульбарною клiтчаткою 4. Тарзоорбiтальною фасцiєю 5. Круговим м'язом повiк

316. Що вважається передньою стiнкою орбiти? 1. Повiки 2. Тарзоорбiтальна фасцiя i хрящi повiк 3. Хрящi повiк 4. М'язи 5. Три порцiї леватора

100%

317. Якi нерви проходять через верхню очничну щiлину? 1. Очничний, окоруховий, вiдводячий, блоковий

100%

2. Hижньоочничний, виличновисочний, виличнолицевий 3. Зоровий, носоресничний, лицевий

318. Що проходить через нижню очничну щiлину? 1. Очничний, окоруховий, вiдводячий i блоковий нерви 2. Hижньоочничний, виличновисочний, виличнолицевий нерви 3. Зоровий, носовiйковий, лицевий нерви

100%

319. Яка ступiнь вистояння переднього полюса ока над зовнiшнiм орбiтальним краєм? 1. 11 - 12 мм 2. 13 - 15 мм 3. 16 - 17 мм 4. 18 - 20 мм

100%

320. Яка довжина передньо-задньої вiсi здорового ока новонародженного? 1. 14,5 мм 2. 18,2 мм 3. 16,2 мм 4. 20,5 мм 5. 22,0 мм

50% 100%

321. У якому вiцi анатомiчнi параметри ока на 95% вiдповiдають тим же параметрам дорослого ока? 1. 2 роки 50% 2. 3 роки 100% 3. 5 рокiв 4. 10 рокiв 5. 17 рокiв

322. Якi розмiри еметропiчного ока (ПЗВ) у 15 рокiв? 1. 21 мм 2. 23 мм 100% 3. 24 мм 4. 24,5 мм 5. 25 мм

323. Сiткiвка мiцно фiксована до пiдлягаючих оболонок тiльки в двох мiсцях - навкруги зорового нерва i

1. Зубчатої лiнiї 100% 2. Жовтої плями 3. Вздовж нижньої височної артерiї 4. Вздовж верхньої височної артерiї 5. Екватора ока

324. Середня довжина зорового нерва у дорослої людини дорiвнює 1. 20 мм 2. 45 мм 3. 60 мм 4. 10 мм 5. 30 мм

100%

325. Товщина зорового тракту дорослої людини у середньому дорiвнює 1. 2-3 см 2. 4-5 см 3. 8 см 4. 6-7 см 5. 10 см

100%

326. Що вiдноситься до периферичного нейрону зорового шляху? 1. Ганглiознi клiтини сiткiвки 25% 2. Хiазма 25% 3. Зоровий тракт 25% 4. Зоровий нерв 25% 5. Поле 18,19 потиличної області за Бродманом

327. Центральний нейрон зорового шляху розташований у 1. Передньому двобугор'ї четверобугор'я 2. Зовнiшньому колiнчатому тiлi 100% 3. Внутрiшньому колiнчатому тiлi 4. Подушцi зорового бугра 5. Задньому двобугор'ї четверобугор'я

328. Корковi зоровi центри розташованi у 1. Передньому вiддiлi острогової борозни 50% 2. Задньому вiддiлi центральної звивини 3. Пучку Грацiоле 4. Четвертому шлуночку 5. Задньому вiддiлi острогової борозни 100%

329. Принцип ретинотопiчности означає 1. У будь-якому мiсцi зорового шляху i в зорових центрах збереженi тi самi топографоанатомiчнi спiввiдношення нервових волокон, якi наявнi у сiткiвцi 100% 2. В зоровому шляху iншi топографо-анатомiчнi спiввiдношення, нiж у сiткiвцi 3. В зорових центрах i в сiткiвцi немає топографо-анатомiчного вiдповiдностi 4. Помiчається вiдповiднiсть топографо-анатомiчених вiдносин у пiдкоркових i коркових центрах 5. Розташування папило-макулярного пучка у височнiй частинi диска зорового нерва

330. Що уявляє собою орбiтальний м'яз? 1. Гладком'язовi волокна, якi вкривають нижньо-орбiтальну щiлину 2. Це одна з частин м'яза, який пiднiмає верхню повiку 3. Це м'язовi волокна, якi йдуть вiд сухожильного кiльця Цинна

100%

331. З якими рiногенними пазухами межує внутрiшня стiнка орбiти? 1. Гратчастою i основною 2. Гайморовою 3. Лобною 4. Основною

100%

332. Який з екстрабульбарних м'язiв має два м'язових черевця? 1. Верхня скiсна 2. Леватор 3. Верхня пряма 4. Hижня скiсна 5. М'яз Рiолана

100%

333. Який м'яз починається вiд сухожильного кiльця Цинна? 1. Зовнiшнiй прямий 2. Верхнiй i нижнiй скiсний 3. Верхнiй скiсний i орбiтальний м'яз 4. Орбiтальний i нижнiй скiсний 5. Всi м'язи, крiм нижнього скiсного i орбiтального м'яза

100%

334. Яких два анатомiчних шари вирiзняють у будовi повiк? 1. Поверхневий шкiрно-м'язовий i глибокий кон'юнктивально-хрящевий 2. Шкiра i кон'юнктива повiк 3. Тарзоорбiтальна фасцiя i кон'юнктива повiк 4. Круговий м'яз повiк i склепiння кон'юнктиви 5. Шкiра i круговий м'яз повiк

100%

335. Де знаходиться м'яз Рiолана? 1. Мiж коренями вiй, навколо вивiдних протокiв мейбомiєвих залоз 2. Мiж коренями вiй брови 3. Це передня порцiя леватора 4. Це средняя порцiя леватора

100%

336. Де розташований м'яз Горнера? 1. Навколо сльозного мiшка 100% 2. Навколо коренiв вiй 3. Це середня порцiя леватора 4. Навколо коренiв волосся брови 5. Це задняя порцiя леватора

337. Який м'яз пiднiмає верхню повiку? 1. Леватор 100% 2. М'яз Рiолана 3. М'яз Горнера 4. Круговий м'яз повiк 5. Лобний м'яз

338. Яка з артерiй, якi перелiченi нижче, вiдноситься до системи зовнiшньої сонної артерiї? 1. Орбiтальна 2. Сльозна 3. Фронтальна 4. Iнфраорбiтальна 5. Супраорбiтальна

100%

339. Який нерв забезпечує шкiрну чутливiсть верхньої повiки? 1. Iнфраорбiтальний 2. Орбiтальний 100% 3. Концевi гiлки верхньо-щелепного нерва 4. Лицевий нерв 5. Третя гiлка тройничного нерва

340. Який нерв забезпечує iнервацiю кругового м'яза повiка? 1. Окоруховий 2. Трійничний 3. Лобний 4. Лицевий 100% 5. Супраорбiтальний

341. Якi нерви забезпечують iнервацiю леватора? 1. Лицевий i супраорбiтальний 2. Фронтальний i надблоковий 3. Супраорбiтальний i пiдблоковий 4. Окоруховий i симпатичний 100% 5. Очничний i симпатичний

342. Якi середнi розмiри нормального очного яблука у трьох головних його меридiанах (сагiтальному, вертикальному i горизонтальному)? 1. 23,5 мм 2. 22 мм 3. 21 мм 4. 25 мм 5. 27 мм

100%

343. Вкажiть найбiльш мiцнi мiсця в склерi 1. Навколо вихода зорового нерва i мiсця крiплення зовнiшнiх прямих м'язiв 2. У зонi лiмба i гратчастої пластинки 3. У зонi екватора i лiмба 4. У зонi вiйкового тiла i емiсарiїв 5. У зонi крiплення скiсних м'язiв ока i вихода вортикозних вен

100%

344. Який дiаметр рогiвки нормального ока дорослого? 1. 12 мм 2. 10 мм 3. 13 мм 4. 9 мм 5. 15 мм

100%

345. Якої величини середнiй радiус рогiвки здорового ока дорослої людини? 1. 8 мм 2. 6 мм 3. 5 мм 4. 9 мм 5. 7 мм

100%

346. Якi анатомiчнi утворення входять у поняття "судинний тракт ока"? 1. Райдужна оболонка, цилiарне тiло, судинна оболонка 100% 2. Власне судинна оболонка i короткi заднi артерiї 3. Райдужна оболонка, довгi цилiарнi артерiї i вiйкове тiло

4. Вiйкове тiло, зубчата лiнiя i судинна оболонка

347. Яке анатомiчне утворення вважається межею мiж передньою i задньою камерами ока? 1. Iридокришталикова дiафрагма 100% 2. Вiйкове тiло i екватор кришталика 3. Зiнична зона i вiдростки вiйкового тiла 4. Корень райдужки i екватор кришталика 5. Шлемовий канал

348. Яке анатомiчне утворення вважається задньою стiнкою задньої камери ока? 1. Передня гiалоїдна мембрана склистого тiла 100% 2. Цилiарнi паростки i екватор кришталика 3. Цинновi зв'язки 4. Цинновi зв'язки i задня капсула кришталика 5. Цинновi зв'язки i передня гiалоїдна мембрана склистого тiла

349. Кут передньої камери сформований 1. Рогiвкою i склерою, вiйковим тiлом i коренем райдужної оболонки 2. Трабекулою i вiйковим тiлом 3. Переднiм i заднiм прикордонним кiльцем Швальбе 4. Рогiвкою, корнем райдужки i екватором кришталика 5. Рогiвкою, цилiарними паростками i коренем райдужки

350. Скiльки м'язiв вiдрiзняють у райдужнiй оболонцi? 1. Два 100% 2. Один 3. Три 4. П'ять 5. Шiсть

351. Який нерв здiйснює iнервацiю дiлятатора зiницi? 1. Окоруховий 2. Очничний 3. Заднi довгi цилiарнi нерви 4. Симпатичний 100% 5. Блоковий

352. Який нерв здiйснює iнервацiю сфiнктера зiницi? 1. Симпатичний

100%

2. Очничний 3. Окоруховий 100% 4. Блоковий 5. Заднi довгi цилiарнi нерви

353. Скiльки гiстологiчно вiдрiзняють шарiв у сiткiвцi? 1. Десять 2. П'ять 3. Шiсть 4. Три 5. Два

100%

354. Скiльки нейронiв вiдрiзняють у сiткiвцi? 1. Три 100% 2. Два 3. Один 4. П'ять 5. Чотири

355. Якi анатомiчнi утворення вiддiляють три нейрона сiткiвки вiд iнших структур? 1. Зовнiшня i внутрiшня прикордоннi мембрани 100% 2. Межова речовина сiткiвки 3. Мюллерiвськi клiтини 4. Шар паличок i колбочок i шар нервових волокон 5. Зовнiшнiй та внутрiшнiй плексиформнi шари

356. Якi судини здiйснюють живлення оптично дiйової частини сiткiвки? 1. Центральна артерiя сiткiвки i заднi короткi цилiарнi артерiї 100% 2. Два артерiальних кола - Краузе i Цинна 3. Центральна артерiя сiткiвки i довгi цилiарнi артерiї 4. Судинна оболонка i довгi цилiарнi артерiї 5. Велике артериальне коло райдужки i цилiохорiоїдальна артерiя

357. Чим пояснюється феномен "вишневої кiсточки"? 1. Жировою дистрофiєю ганглiонарних клiтин 2. Гострим порушенням кровообiгу у центральнiй артерiї сiткiвки 3. Просвiчування хорiокапiлярного шару в фовеальнiй областi 100% 4. Деструкцiєю мембрани Бруха 5. Розрiдженням пiгмента в макулярнiй областi

358. Якi анатомiчнi дiлянки сiткiвки в нормальному оцi чiтко видiляються при офтальмо-скопiї очного дна? 1. Область формування вортикозних вен 2. Зубчата лiнiя 3. Диск зорового нерва i центральна ямка 4. Радикальний хiд нервових волокон 5. Цилiоретинальна артерiя

100%

359. Hа скiльки гiлок дiлиться центральна артерiя сiткiвки? 1. Двi 2. Три 3. Чотири 4. Шiсть 5. Вiсiм

100%

360. Якi судини здiйснюють живлення внутрiшнiх шарiв сiткiвки? 1. Переднi цилiарнi артерiї 2. Цилiоретинальна судина 3. Центральна артерiя сiткiвки 4. Довгi цилiарнi артерiї 5. Заднi цилiарнi артерiї

100%

361. Як називається природжена пiдвищена звивистiсть ретинальних судин (артерiй i вен)? 1. Перифлебiт 2. Ендартерiїт 3. Тортуозитас 100% 4. Гiалiноз сiткiвки 5. Периартерiїт

362. Якi гiстологiчнi структури сiткiвки формують її перший нейрон? 1. Клiтини Мюллера 2. Зовнiшнiй плексиформний шар 3. Палички i колбочки 100% 4. Бiполярнi клiтини 5. Горизонтальнi i амакриновi клiтини

363. Якi елементи сiткiвки формують її другий нейрон? 1. Ядра паличок i колбочок 2. Внутрiшнiй плексиформний шар 3. Бiполярнi клiтини 100% 4. Мюллерiвськi клiтини

5. Ганглiонарнi клiтини

364. Який шар сiткiвки вiдноситься до її третього нейрона? 1. Внутрiшнiй плексиформний шар 2. Бiполярнi клiтини 3. Ганглiонарнi клiтини 100% 4. Шар пiгментного епiтелiя 5. Мюллерiвськi клiтини

365. Волокна якого нейрона сiткiвки формують зоровий нерв? 1. Першого 2. Другого 3. Третього 100% 4. Першого i другого 5. Другого i третього

366. Яка величина iнтрабульбарного вiддiлу зорового нерва? 1. 1,5-2,0 мм 2. 2,0-2,5 мм 3. 0,5-1,5 мм 4. 10-12 мм 5. 5-10 мм

100%

367. Який вiддiл зорового нерва не має мiєлiнової оболонки? 1. Ретробульбарний 2. Iнтраканалiкулярний 3. Iнтрабульбарний 100% 4. Внутрiшньочерепний 5. До входу в нього центральної артерiї сiткiвки

368. В зоровому перехрестi (хiазмi) перехрещуються аксони ганглiонарних клiтин, якi iдуть 1. Вiд верхньої половини сiткiвки обох очей 2. Вiд нижньої половини сiткiвки обох очей 3. Вiд медiальних вiддiлiв сiткiвки обох очей 100% 4. Вiд латеральних вiддiлiв сiткiвки обох очей 5. Вiд верхньої i нижньої половин сiткiвки одного ока

369. Вiд яких вiддiлiв сiткiвки волокна ганглiонарних клiтин не перехрещуються у хiазмi? 1. Волокна латеральних вiддiлiв сiткiвки обох очей

100%

2. Волокна медiальних вiддiлiв сiткiвки обох очей 3. Волокна верхних вiддiлiв сiткiвки обох очей 4. Волокна нижних вiддiлiв сiткiвки обох очей 5. Волокна латеральних вiддiлiв сiткiвки одного ока

370. Скiльки нейронiв вiдрiзняють у зоровому аналiзаторi? 1. Два 2. Три 3. Чотири 4. П'ять 5. Шiсть

100%

371. У функцiональном вiдношеннi у сiткiвцi вiдрiзняють наступнi шари 1. Свiтлочутливий (рецепторний або нейроепiтелiальний) i мозковий 2. Hейроепiтелiальний i нейроглiальний 3. Рецепторний i опорний 4. Ядерний i плексиформний 5. Судинний i безсудинний

100%

372. Якi шари сiткiвки вiдносяться до нейроепiтелiального шару? 1. Пiгментний епiтелiй, зовнiшнi вiддiли палочок i колбочок, зовнiшня прикордонна мембрана i зовнiшнiй ядерний шар 100% 2. Зовнiшнi вiддiли палочок i колбочок, їх ядра i зовнiшнiй плексиформний шар 3. Шар палочок i колбочок i обидвi мембрани сiткiвки 4. Шар палочок i колбочок i мюллерiвськi клiтини 5. Зовнiшня прикордонна мембрана i мюллерiвськi клiтини

373. Якi шари сiткiвки вiдносяться до мозкового шару сiткiвки? 1. Зовнiшнiй плексиформний, бiполярнi клiтини, внутрiшнiй плексиформний шар, ганглiознi клiтини, шар нервових волокон, внутрiшня прикордонна мембрана 100% 2. Мюллерiвськi клiтини, бiполярнi i ганглiонарнi клiтини 3. Мюллерiвськi клiтини, горизонтальнi та амакриновi клiтини 4. Ядра палочок i колбочок, бiполярнi та ганглiонарнi клiтини 5. Плексиформнi шари сiткiвки та обидвi її мембрани

374. Якi гiстологiчнi структури складають зовнiшнiй вiддiл сiткiвки? 1. Пiгментний епiтелiй, зовнiшня прикордонна мембрана i клiтини палочок i колбочок 100% 2. Зовнiшня прикордонна мембрана i перший нейрон сiткiвки 3. Пiгментний епiтелiй, прикордоннi мембрани i мюллерiвськi клiтини 4. Пiгментний епiтелiй i зовнiшнiй плексиформний шар

5. Пiгментний епiтелiй, зовнiшня прикордонна мембрана, фоторецептори i бiполярнi клiтини

375. Вкажiть локалiзацiю вiйкового вузла в орбiтi 1. Знаходиться з зовнiшнього боку зорового нерва на вiдстанi 8-10 мм вiд заднього полюса ока 100% 2. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8-10 мм вiд сльозної залози 3. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8-10 мм вiд вiд зовнiшньої спайки повiк 4. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8-10 мм вiд верхньої орбiтальної щiлини 5. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8-10 мм вiд нижньої орбiтальної щiлини

376. Вкажiть, чому при порожнинних операцiях ретробульбарна iн'єкцiя робиться з зов-нiшнього боку орбiти 1. Тут знаходиться цилiарний вузол 100% 2. Досягається верхня орбiтальна щiлина 3. Досягається нижняя орбiтальна щiлина 4. Досягається область зорового нерва 5. Досягається ретробульбарний вiддiл зорового нерва

377. Вкажіть місця щільної фіксації сітківки 1. Зубчата лiнiя i диск зорового нерва 100% 2. Пiгментний епiтелiй сiткiвки 3. У мiсцях формування вортикозних вен 4. За ходом судинних аркад сiткiвки 5. В областi екватора ока

378. Скiльки артерiальних кiл крововобiгу в райдужцi? 1. Два 100% 2. Один 3. Три 4. Чотири 5. П'ять

379. Передний сльозний гребiнь розташований на 1. Сльознiй кiстцi 2. Лобному паростку верхньої щелепи 3. Лобнiй кiстцi 4. Hосовiй кiстцi 5. Гратчастiй кiстцi

100%

380. Задний сльозний гребiнь розташований на

1. Сльознiй кiстцi 100% 2. Носовiй кiстцi 3. Виличнiй кiстцi 4. Гратчастiй кiстцi 5. Лобнiй кiстцi

381. В яку черепну ямку проходить зоровий нерв з орбiти? 1. У передню 2. У середню 100% 3. У задню 4. У передню i задню 5. У середню i задню

382. Hижнiй кiнець сльозоносового каналу лежить позаду вiд переднього кiнця нижньої носової раковини на 1. 3 см 2. 1 см 3. 4 см 4. 1,5 см 5. 2 см

100%

383. Довжина кiсткового сльозоносового канала дорiвнює у середньому 1. 20 мм 2. 12 мм 3. 10 мм 4. 15 мм 5. 18 мм

100%

384. Якi судини з нижче перерахованих проходять через верхню очничну щiлину? 1. Очнична артерiя 2. Верхня очнична вена 100% 3. Анастомоз вiд середньої мозкової артерiї 4. Hижня очнична вена 5. Верхня щелепна артерiя

50%

385. Середню черепну ямку з крилонебною i частково з орбiтою з'єднує 1. Овальний отвiр 100% 2. Верхньо-очнична щiлина 3. Зоровий отвiр

386. М'яз Мюллера верхньої повiки iннервується 1. Симпатичним нервом 100% 2. Окоруховим нервом 3. Блоковим нервом 4. Вiдводячим нервом 5. Hижньочничним нервом

387. Згладжування верхньої орбiто-пальпебральної борозни зв'язане iз пошкодженням м'яза 1. Верхнього прямого 2. Пiднiмаючого верхню повiку 3. Верхнього косого 4. Зовнiшнього прямого 5. Внутрiшнього прямого

100%

388. М'яз Мюллера повiк вiдноситься 1. До кругових м'язiв повiк 2. До лобних м'язiв 3. До м'язiв, пiднiмаючих верхню повiку 4. До верхнiх прямих м'язiв 5. До орбiтальних м'язiв

100%

389. Поза сухожильним кiльцем починається м'яз 1. Верхнiй прямий 2. Hижнiй прямий 3. Пiднимаючий верхню повiку 4. Hижнiй косий 100% 5. Внутрiшнiй прямий

390. Hижню очничну щiлину закриває м'яз 1. Hижнiй прямий 2. Hижнiй косий 3. Орбiтальний 100% 4. Зв'язка Локвуда 5. Круговий

391. Вкажiть який нерв знаходиться в межах м'язової воронки 1. Лобний 2. Сльозний 3. Вiдводячий 4. Окоруховий 5. Блоковий

100%

392. Латеральнi артерiї повiк є гiлками 1. Кiнцевих гiлок очничної артерiї 2. Сльозної артерiї 100% 3. Поверхневої височної артерiї 4. Пiдочничної артерiї 5. Решiткових артерiй

393. Aнгулярна вена з'єднує передню лицеву вену iз 1. Hижньою очничною веною 2. Верхньою очничною веною 100% 3. Сльозною веною 4. Водоворотними нижнiми венами 5. Пальпебральною веною

394. Зв'язка Локвуда "пiдвiшує" очне яблуко вiд орбiтального бугорка виличної кiстки до 1. Hосової кiстки 2. Верхньої щелепи 3. Сльозної кiстки 100% 4. Hижньої щелепи 5. Гратчастої кiстки

395. Вiдтiкання кровi з очницi реалiзується 1. У кавернозний синус 60% 2. У сагітальний синус 3. У венозне зплетiння крилонебної ямки 4. У глибоку передню лицеву вену 20%

20%

396. Товщина склери у екватора дорiвнює 1. 0,4 мм 2. 0,3 мм 3. 0,6 мм 4. 0,2 мм 5. 0,8 мм

100%

397. Товщина склери позаду прямих м'язiв дорiвнює 1. 0,6 мм 2. 0 мм 3. 0,2 мм 4. 0,3 мм

60% 100%

5. 0,8 мм

398. До мезодермального шару райдужки вiдноситься 1. М'язовий шар 2. Пiгментний епiтелiй 3. Заднiй прикордонний шар 4. Судинний шар 100% 5. Внутрiшня погранична мембрана

399. Hосо-цилiарний нерв посилає до цiлiарного вузла 1. Короткий корiнець 2. Середнiй корiнець 3. Довгий корiнець 100% 4. Короткий i середнiй корiнець 5. Hе бере участь в утвореннi

400. Десцеметова оболонка вважається вихiдною вiд 1. Строми рогiвки 2. Ендотелiальних клiтин 3. Боуменової оболонки 4. Епiтелiя рогiвки 5. Склери

100%

401. Визначає забарвлення очного дна кiлькiсть пiгмента у 1. Супрахорiоїдеї 2. Шарi Галлера - шарi великих судин 100% 3. Шарi Затлера - шарi середнiх судин 4. Хорiокапiлярному шарi 5. Склистiй пластинцi

402. Кровопостачання сiткiвки вiдбувається iз 1. Центральної артерiї сiткiвки 2. Заднiх довгих цилiарних артерiй 3. З центральної артерiї сiткiвки i заднiх коротких цилiарних артерiй 4. З переднiх цилiарних артерiй 5. З м'язових артерiй

403. Гратчаста пластинка знаходиться 1. У судиннiй оболонцi 2. У сiткiвцi 3. У склерi 100%

100%

4. У зоровому нервi 5. У склистому тiлi

404. Рогова оболонка складається з 1. 2 шарiв 2. 10 шарiв 3. 5 шарiв 100% 4. 6 шарiв 5. 8 шарiв

405. Зубчата лiнiя вважається межею промiж 1. Райдужкою i цилiарним тiлом 2. Оптично дієвою та сліпою частиною сітківки 3. Рогiвкою i склерою 4. Цилiарним тiлом i сiткiвкою 50% 5. Хорiоїдеєю i сiткiвкою

100%

406. Зонулярна пластинка вiдщеплюється вiд 1. Задньої капсули кришталика 2. Передньої капсули кришталика 3. Склистого тiла 4. Рогiвки 5. Трабекулярної зони

100%

407. Вiсь кришталика дорiвнює 1. 5 мм 2. 6 мм 3. 3,6 мм 4. 7 мм 5. 2,5 мм

100%

408. Кришталик утримується у своєму положеннi 1. Гребiнчастою зв'язкою 2. Склистим тiлом 3. Цинновою зв'язкою 100% 4. Вологою передньої камери 5. Вологою задньої камери

409. Мозкову частину сiткiвки складають 1. 2 шара 2. 4 шара

3. 6 шарiв 4. 1 шар 5. 9 шарiв

100%

410. Мозковий шар сiткiвки живиться за рахунок 1. Заднiх коротких цилiарних артерiй 2. Центральної артерiї сiткiвки 100% 3. M'язових артерiй 4. Передних цилiарних артерiй 5. Заднiх довгих цилiарних артерiй

411. Вiдстань вiд лiмба до зубчатої лiнiї у середньому дорiвнює 1. 3 мм 2. 4 мм 3. 6 мм 100% 4. 10 мм 5. 14 мм

412. Якими клiтинами представлений другий нейрон сiткiвки? 1. Ганглiозними 2. Паличками i колбочками 3. Бiполярними 100% 4. Пiгментного епiтелiя сiткiвки 5. Колбочками

413. Назвiть, який шар сiткiвки лежить за шаром пiгментного епiтелiя? 1. Зовнiшня погранична мембрана 2. Зовнiшнiй ядерний шар 3. Мембрана Бруха 100% 4. Зовнiшнiй плексиформний шар 5. Внутрiшнiй ядерний шар

414. Перехрест папiлло-макулярних пучкiв реалiзується в 1. Заднiй половинi хiазми 100% 2. Переднiй половинi хiазми 3. В нижнiй частинi хiазми 4. В верхнiй частинi хiазми 5. В середнiй частини хiазми

415. Папiлло-макулярний пучок у переднiй дiлянцi зорового нерва, безпосередньо за очним яблуком, займає

1. Центральне положення 2. Периферичне темпоральне положення 3. Hевизначене положення 4. Вiдхилений зовнi 5. Вiдхилений всередину

100%

416. Пiсля виходу центральних судин з нерва, папiлло-макулярний пучок займає у стволi нерва 1. Центральне положення 100% 2. Периферичне положення 3. Невизначене положення 4. Вiдхилений зовнi 5. Вiдхилений всередину

417. Первинним зоровим центром вважається 1. Зоровий бугор 2. Переднє четверобугiр'я 3. Зовнiшнє колiнчате тiло 4. Таламус

100%

418. В нормi через край диска проходять мiлкi судини 1. П'ять 2. Десять 100% 3. Двадцять 4. Сiм 5. Три

419. У якому вiддiлi склистого тiла знаходиться заглиблення - чашеподiбна ямка? 1. Hа переднiй поверхнi склистого тiла 2. Hа заднiй поверхнi склистого тiла 3. У центрi склистого тiла 4. З носового боку вiд вiсi кришталика 5. Таке утворення вiдсутнє

100%

420. Чому дорiвнює об'єм склистого тiла у дорослого? 1. 3,5-4,0 мл 2. 2,5-3,0 мл 3. 4,5-5,0 мл 4. 6,0-7,0 мл 5. 8,0-9,0 мл

100%

421. Вкажiть мiсце, в якому склисте тiло найбiльш мiцно фiксоване до оболонок очного яблука 1. Кришталик 2. У плоскiй частини вiйкового тiла 100% 3. У макулярнiй областi 4. До сiткiвки в областi екватора 5. До сiткiвки вздовж верхньої височної артерiї

422. Який дiаметр рогiвки у новонародженного? 1. 4 мм 2. 6 мм 3. 9 мм 100% 4. 11 мм 5. 7 мм

423. Який дiаметр рогiвки при мiкрокорнеа? 1. 6 мм 100% 2. 9 мм 3. 10 мм 4. 4 мм 5. 11 мм

424. Чим iннервується цилiарний м'яз Мюллера 1. Очничний нерв 2. Вiдводячий нерв 3. Лицевий нерв 4. Парасимпатичнi волокна окоорухового нерва 5. Симпатичнi волокна

100%

425. Чим iннервується цилiарний м'яз Брюкке 1. Очничний нерв 2. Вiдводячий нерв 3. Лицевий нерв 4. Парасимпатичнi волокна 5. Симпатичнi волокна 100%

426. На скiльки вiддiлiв подiляють увеальний тракт ока? 1. Один 2. Два 3. Три 100% 4. Чотири

5. П'ять

427. Скiльки паросткiв має цилiарне тiло? 1. 30 2. 50 3. 70 100% 4. 100 5. 200

428. Скiльки шарiв має райдужна оболонка? 1. Один 2. Два 100% 3. Три 4. Чотири

429. З якої кiлькостi шарiв збудована судинна оболонка 1. Двi 2. Три 3. Чотири 4. Шiсть 5. П'ять 100%

430. Для закритокутової глаукоми характерно? 1. Зiничний блок 25% 2. Вкорочення кута 25% 3. Плоска райдужка 25% 4. Вiтреокришталиковий блок 5. Глибока передня камера

25%

431. Мiсце основної частини опору вiдтоку при закритокутовiй глаукомi: 1. Претрабекулярна зона 100% 2. Трабекулярна зона 3. Iнтрасклеральна зона 4. Псевдоексфолiативне вiдкладення

432. В поняття "преглаукома" входить: 1. Наявнiсть вiдкритого КПК 2. Пре- або трабекулярна ретенцiя 40% 3. Парацентральнi скотоми 30% 4. Асиметрiя коефiцiєнта легкостi вiдтоку

30%

433. В етiологiї первинної глаукоми мають мiсце: 1. Спадковiсть 30% 2. Hейроендокриннi фактори 40% 3. Гемодинамiчнi фактори 30% 4. Порушення гігієнічних вимог до зорових навантажень

434. Для глаукоми характерно: 1. Зниження тонусу стiнок судин ока 25% 2. Зменшення кровообiгу через судинну оболонку 25% 3. Пiдвищення артерiального тиску в артерiокапiлярнiй сiтцi 4. Венозний стаз 25% 5. Артеріо-венозні перехрести з синдромом Салюся-Гуна

25%

435. Для глаукоми з низьким тиском характерно: 1. Глаукоматозна екскавацiя ДЗH 30% 2. Характерне звуження поля зору 40% 3. Загальна артерiальна гiпотонiя 30% 4. Факосклероз

436. Hайбiльш ефективним способом профiлактики ЦХВ вважається: 1. Застосування дiуретикiв i ангiопротекторiв у перед- i пiсляоперацiйному перiодах 2. Виповнення передньої камери повiтрям 3. Виконання базальної iридектомiї 4. Задня склеректомiя 100% 5. Парабульбарнi iн'єкцiї кофеїна 50%

437. В порiвняннi iз середнiм нормальним оком, очi з закритокутовою глаукомою вiдрiзняються? 1. Меншою аксiальною довжиною 100% 2. Збiльшенням радiуса кривизни рогiвки 3. Зменшенням кришталика 4. Збiльшенням радiуса передньої кривизни кришталика 5. Бiльш заднiм положенням кришталика

438. Заднє положення шлемового канала характерно? 1. Для вiдкритокутової глаукоми 2. Для закритокутової глаукоми 100% 3. Для пiгментної глаукоми 4. Для псевдоексфолiативної глаукоми 5. Для всiх форм глаукоми

439. Переднє положення шлемового канала характерно? 1. Для вiдкритокутової глаукоми 2. Для закритокутової глаукоми 3. Для повзучої глаукоми 4. Для злоякiсної глаукоми 5. Для пiгментної глаукоми

100%

440. При вiдкритокутовiй глаукомi частiше зустрiчається глаукома? 1. Iз зiничним блоком 2. Повзуча 3. Пiгментна i псевдоексфолiативна 4. Злоякiсна

100%

441. При злоякiсної глаукомi ПЗВ ока: 1. Менше, нiж еметропiчного 2. Бiльше, нiж еметропiчного 3. Hормальна 4. Залежнiсть не помiчена

100%

442. Типовi ознаки злоякiсної пiсляоперацiйної глаукоми: 1. Больовий синдром 20% 2. Блокада пiсляоперацiйної фiстули 20% 3. Високi цифри i монотоннiсть добової кривої ВОТ 4. Hевiдновлення передньої камери 30% 5. Високі перепади ВОТ на протязі доби

30%

443. При якому вiдношеннi екскавацiя/ДЗН хворих заносять до групи вiдносного ризику? 1. Е/Д 0,4 - 0,6 100% 2. Е/Д бiльше 0,6 3. Е/Д 0,2 4. Е/Д 0,3 5. Е/Д 0,1

444. Прорив ескавацiї до краю зорового нерва при глаукомi наступає частiше всього? 1. В верхньо-височному напрямi 70% 2. В верхньо-носовому напрямi 3. В нижньо-носовому напрямi 4. В нижньо-височному напрямi 100% 5. Закономiрности немає

445. Злиття слiпої плями з периферичним дефектом поля зору називається: 1. Прорив слiпої плями на периферiю 2. Кiльцеподiбна скотома 3. Прорив екскавацiї 4. Hазальна сходинка 5. Дугоподiбна скотома

100%

446. Операцiя Баркана заключається у виконаннi? 1. Синусотомiї 2. Гонiотомiї 100% 3. Трабекулоциклостомiї 4. Iридоциклоретракцiї 5. Глибокої склероектомiї

447. Активацiю увеосклерального вiдтiкання забезпечує: 1. Трабекулотомiя 2. Базальна iридектомiя 3. Дилятацiя супрахорiоїдального простору 4. Синусотрабекулектомiя 5. Трабекулоспазис

100%

448. При якiй формi глаукоми видалення кришталика вважається радикальним методом лiкування? 1. Hеоваскулярнiй 2. Вiдкритокутовiй 3. Факогеннiй 100% 4. Гiперсекреторнiй

449. Першу антиглаукоматозну операцiю фiльтруючого типа запропонував? 1. Грефе 2. В.П. Фiлатов 3. М.М. Краснов 4. А.H. Маклаков 5. С.С. Головiн

100%

450. Колапс шлемового канала, як одну з патогенетичних ланок вiдкритокутової глаукоми вперше вiдкрив?

1. М.М. Краснов 2. А.П. Hестеров 100% 3. H.А. Пучковська 4. С.H. Федоров 5. С.С. Головiн

451. Яка мета імплантації так званих "жовтих" штучних кришталиків? 1. Компенсувати аберації рогівки 2. Корекція рогівкового астигматизму 3. Зменшити фототоксичну дію на макулу 100% 4. Покращити трофiку тканин очного яблука 5. Змінити колір ока

452. При синусотрабекулоектомiї у два етапи, через який час пiсля глибокої неперфоруючої склеректомiї виконується лазерна трабекулотомiя? 1. Через добу 2. Через двi доби 3. Hе ранiше як через 7 днiв, пiсля консолiдацiї країв кон'юнктивальної рани 4. Через один мiсяць 5. Через шiсть мiсяцiв

453. У чому суть імплантації асферичних штучних кришталиків? 1. Зменшення фототоксичної дії на макулу 2. Зменшення рогівкового астигматизму 3. Зменшення ризику розвитку вторинних катаракт 4. Зменшення сферичних аберацій на макулі 100%

454. Яка мета імплантації "торичних" штучних кришталиків? 1. Зменшення ризику розвитку вторинних катаракт 2. Зменшення фототоксичної дії на макулу 3. Зменшення сферичних аберацій 4. Корекція рогівкового астигматизму 100%

455. Для диференцiацiї функцiонального i органiчного блокiв кута передньої камери користуються? 1. Пробою Форбса 100% 2. Пробою Вургафта 3. Пробою Волкова 4. Пробою Водовозова 5. Пробою Хеймса

100%

456. Коливання оптимального "тиску мети" при глаукомі знаходиться у межах: 1. 15 -18 мм.рт.ст 50% 2. 20 - 25мм.рт.ст 3. 18 -20 мм. рт. ст 4. 13 - 15 мм.рт.ст 100% 5. 24 - 26 мм.рт.ст

457. Хiрургiчними методами лiкування глаукоматозної атрофiї зорового нерва є: 1. Задня трепанацiя 2. Мiотомiя зовнiшнiх прямих м'язiв 3. Склероукрiплюючi операцiї 4. Розсiкання склерального кiльця ДЗH i перев'язка височної поверхневої артерiї 100% 5. Лазерстимуляцiя дренажної зони кута ПК

458. До методiв циклоанемiзацiї вiдносять: 1. Лазернi трабекулоспазис i гонiопунктуру 2. Базальну iридектомiю 3. Iридоциклоретракцiю i дилятацiю супрахорiоїдального простору 4. Крiо-, дiатермо- i лазеркоагуляцiю вiйкового тiла 100% 5. Трабекулоциклотомiю i фiльтруючу iридоциклоретракцiю

459. Офтальмотонус називається толерантним, якщо ВОТ? 1. Менше 28 мм рт. ст 2. Hе бiльше 26 мм рт. ст 3. Вiд 18 до 27 мм рт. ст 4. При виявленому ВОТ вiдсутня негативна динамика зорових функцій та поля зору 100% 5. При виявленому ВОТ нормальне поле зору

460. Глаукома iз вкороченням кута передньої камери iнакше називається? 1. Злоякiсна 2. Повзуча 100% 3. Псевдоексфолiативна 4. Пiгментна 5. Iз зiничним блоком

461. Пiгментною глаукомою частiше хворiють? 1. Мiопи

100%

2. Гiперметропи 3. Еметропи 4. Особи iз далекозорим астигматизмом

462. Якi операцiї є найбiльш ефективними при вiдкритокутовiй формi глаукоми? 1. Синусотрабекулоектомiя за М.М. Красновим 25% 2. Глибока склеректомiя за С.М. Федоровим 25% 3. Клапанна трабекулотомiя за А.П. Hестеровим 25% 4. Iнтрасклеральне мiкродренування за П.I. Лебеховим 5. Лазерна іридотомія

25%

463. Вкажiть мiри профiлактiки формування кiстозної фiльтрацiйної подушки: 1. Застосування мiотикiв 2. Застосування В-блокаторiв 3. Застосування цитостатикiв, давлячої пов'язки 4. Застосування ендотелiєпротекторiв 5. Застосування емоксипiна

100%

464. Виберiть оптимальну форму склерального козирка при виконаннi синусотрабекулоектомiї: 1. Трикутна 2. Прямокутна 3. Трапецiєвидна 4. Пiвкругла 5. Форма козирка не має значення

100%

465. Обов'язковим елементом гiпотензивного ефекту при комбiнованiй вiдкритокутовiй формi глаукоми вважається? 1. Утворення шляхiв вiдтоку рiдини з заднього вiддiлу ока в передний 2. Утворення шляхiв вiдтоку рiдини в кут передньої камери 3. Утворення шляхiв вiдтоку рiдини в шлемовий канал 4. Утворення шляхiв фiльтрацiї рiдини пiд кон'юнктиву 100%

466. Яка оптимальна ширина склеральних стрiчок при iридоциклоретракцiї за Красновим? 1. 5 мм 2. 3 мм 3. 2 мм 4. 4 мм

100%

5. 6 мм

467. Яка максимально допустима вiдстань промiж смужками аутосклери при iридоциклоретракцiї? 1. 2 мм 2. 3 мм 3. 4 мм 4. 5мм 100% 5. 6 мм

468. Вкажiть критерiї ефективности лiкування хворих глаукомою: 1. Вiзус, реографiчний коефiцiєнт, аксiальний розмiр ока 2. Вiзус, рефракцiя ока i його аксiальна довжина 3. Поле зору, нормалiзацiя Ро, коефiцiєнта вiдтоку, коефiцiєнта Беккера 4. Офтальмотонус, глибина передньої камери, дiаметр рогiвки 5. Офтальмотонус, товщина кришталика, рефракцiя ока

100%

469. Яка негативна дія кортикостероїдів в краплях частіше за все зустрічається після операції факоемульсифікації катаракти? 1. Кератопатія 2. Мідріаз 3. Міоз 4. Офтальмогіпертензія 5. Офтальмоплегія

100%

470. Вкажiть критерiї оцiнки проби Маринчева: 1. Офтальмотонус, рефракцiя ока, аксiальний розмiр ока 2. Офтальмотонус, поле зору, центральний зiр 100% 3. Офтальмотонус, гонiоскопiя, рефрактометрiя 4. Офтальмотонус, рефракцiя, термометрiя 5. Офтальмотонус, дiаметр диска i його екскавацiя, артерiальний тиск

471. Доцiльнiсть виконання антиглаукоматозної операцiї в далекозайшовшiй стадiї визначається пробою? 1. Маринчева 2. Зайделя 3. Форбса 4. Ширмера 5. Вургафта

100%

472. Змiшана форма глаукоми - поєднання в кутi передньої камери змiн, характерних для? 1. Закрито - i вiдкритокутової форми глаукоми 100% 2. Трабекулярної i iнтрасклеральної форм глаукоми 3. Циклокришталикового блока в поєднаннi з зiничним 4. Претрабекулярної форми з функцiональним зiничним блоком 5. Зiничного блока з коллапсом шлемового канала

473. Iнтерналiзацiя шлемового канала це? 1. Синусотрабекулотомiя 2. Синусотомiя 3. Трабекулотомiя 100% 4. Iридоциклоретракцiя 5. Iрiдектомiя

474. Екстерналiзацiя шлемового канала це? 1. Синусотрабекулоектомiя 2. Синусотомiя або глибока неперфоруюча склеректомiя 3. Трабекулотомiя 4. Iридоциклоретракцiя 5. Клапанна трабекулотомiя

100%

475. Яка товщина склерального клапотя при синусотрабекулоектомiї? 1. 1/5 товщини склери 2. 1/4 товщини склери 3. 1/3 товщини склери 4. 1/2 товщини склери 5. 2/3 товщини склери

100%

476. Яка ширина конъюнктивального клапотя при фiстулiзуючих операцiях? 1. 2,0 мм 2. 3,0-4,0 мм 3. 4,0-5,0 мм 4. 5,0-6,0 мм 5. 6,5-7 мм 100%

477. Середньостатистичний оптимальний режим iнстиляцiй мiотикiв? 1. 3-4 рази на добу i не бiльше 2-х препаратiв 100% 2. 2 рази на добу i не бiльше одного препарату 3. 6 разiв на добу i 3-4 препарати 4. 8 разiв на добу i 2-3 препарати

5. До 6 разiв на добу i не бiльш 5-6 препаратiв

478. При закритокутовiй формi глаукоми з функцiональним блоком дренажної системи показана операцiя? 1. Iридоциклоретракцiя 2. Дилятацiя супрахорiоїдального простору 3. Базальна iридектомiя 100% 4. Трабекулотомiя 5. Синусотрабекулотомiя

479. При закритокутовiй формi глаукоми з органiчним блоком дренажної системи показана? 1. Iридоциклоретракцiя або дилятацiя супрахорiоїдального простору 2. Синусотрабекулоектомiя 3. Трабекулоциклостомiя 4. Глибока склеректомiя

100%

480. При вiдкритокутовiй глаукомi i трабекулярнiй формi ретенцiї показано? 1. Базальна iридектомiя 2. Iридоциклоретракцiя 3. Трабекулотомiя або трабекулоспазис 100% 4. Трабекулоциклостомiя за М.М.Красновим 5. Козирькова синусотрабекулотомiя за Л.Т.Кашинцевою

481. При змiшанiй формi глаукоми показане виконання хiрургiчного втручання? 1. Базальної iридектомiї 2. Трабекулоспазиса 3. Трабекулоциклостомiї або фiльтруючої iридоциклоретракцiї 4. Трабекулоектомiї i дилятацiї супрахорiоїдального простору 5. Гонiопунктури

100%

482. Найбільш точний сучасний метод виміру аксіальної довжини ока при розрахунку оптичної сили штучного кришталика: 1. Імерсійна єхобіометрія 50% 2. Лазерна томографія ока на IOL - MASTER 3. Контактна ехобіометрія 4. Рентгенологічна ехобіометрія

100%

483. Обов'язковим елементом хiрургiчного лiкування закритокутової форми глаукоми вважається? 1. Базальна iридектомiя 2. Трабекулотомiя 3. Iридоциклоретракцiя 4. Iридоциклостомiя 5. Вiтректомiя

100%

484. При якiй глаукомi показана субсклеральна циклвiтректомiя? 1. При вiдкритокутовiй 2. При закритокутовiй 3. При змiшанiй 4. При факогеннiй 5. При неоваскулярнiй глаукомi

100%

485. Мiсце положення фiстулiзуючого отвору при субсклеральнiй циклвiтректомiї? 1. Область лiмбу 2. Область плоскої частини вiйкового тiла 3. Область зубчастої лiнiї 4. Область екватора очного яблука

100%

486. Видалення кришталика, або заміна його на штучний є радикальним етапом хірургічного лікування при: 1. Закритокутовій та змішанній глаукомі 2. Відкритокутовій глаукомі 3. Неоваскулярній глаукомі 4. Увеальный глаукомі 5. Гемофтальмі

100%

487. У механiзмi закриття кута передньої камери ока має значення: 1. Зменшення глибини передньої камери 2. Функцiональний зiничний блок 100% 3. Утворення складки райдужної оболонки бiля її кореня 30% 4. Змiщення допереду склистого тiла i кришталика 40%

488. Чим визначається ширина кута передньої камери ока? 1. Вiдстанню промiж переднiм прикордонним кiльцем Швальбе i площиною райдужної оболонки 100% 2. Вiдстанню промiж зоною корнеосклеральних трабекул i площиною райдужної оболонки

3. Вiдстанню промiж переднiм прикордонним кiльцем Швальбе i цилiарним тiлом

489. Яка класифiкацiя ширини кута передньої камери використовується у теперiшнiй час? 1. Класифiкацiя Pollak (1967 р.) 100% 2. Класифiкацiя Forbes (1966 р.) 3. Класифiкацiя Б.Л. Поляка (1968 р.) 4. Класифiкацiя М.М. Краснова

490. Hа якому принципi заснована класифiкацiя ширини кута передньої камери ока? 1. Hа принципi облiку у градусах профiля кута передньої камери ока 2. Hа принципi облiку досяжностi огляду при гонiоскопiї розпiзнавальних зон кута передньої камери ока 100% 3. Hа принципi облiку положення шлемового канала, який видно при гонiоскопiї

491. Якi розпiзнавальнi зони кута передньої камери доступнi огляду при широкому кутi? 1. Корiнь райдужки проектується на рiвнi середнiх або переднiх частин вiйкового тiла, стрiчку вiйкового тiла видно у виглядi широкої смуги 2. Видно всi зони кута, корiнь райдужки на самих заднiх межах вiйкового тiла, стрiчку цилiарного тiла видно в виглядi широкої смуги 100% 3. Корiнь райдужки проектується на рiвнi середнiх або переднiх частин вiйкового тiла, стрiчку цилiарного тiла видно у виглядi вузької смуги

492. Яка ступiнь ширини кута i його величина в градусах при широкому кутi передньої камери ока? 1. 4 ступiнь,40-45° 2. 3 ступiнь,40-45° 3. 5 ступiнь,45-60°

100% 50%

493. Якi розпiзнавальнi зони кута передньої камери ока доступнi гонiоскопiї при середнiй його ширинi? 1. Видно всi зони кута, стрiчку вiйкового тiла видно у виглядi широкої смуги 2. Видно всi зони кута, стрiчку вiйкового тiла видно у виглядi вузької смуги 3. Корiнь райдужки проектується на рiвнi середнiх або переднiх частин вiйкового тiла, стрiчку цiлiарного тiла видно у виглядi вузької смуги 100%

494. Яка ступiнь ширини кута i його величина в градусах при середнiй його ширинi?

1. 3 ступiнь, 40-45° 2. 2 ступiнь, 35-40° 3. 3 ступiнь, 25-35°

50% 100%

495. Якi розпiзнавальнi зони кута передньої камери доступнi огляду при вузькому кутi? 1. Цилiарне тiло, а iнодi i склеральна острога не помiтнi, корiнь райдужної оболонки проектуєть-ся на рiвнi склеральної остроги, шлемовий канал ще видний 100% 2. Корiнь райдужки проєктується на рiвнi передних дiлянок корнеосклеральних трабекул, шлемовий канал недосяжний для огляду 3. Корiнь райдужки проєктується на рiвнi середних (передних) частин вiйкового тiла

496. Яка ступiнь ширини кута i його величина у градусах при вузькiй його ширинi? 1. 2 ступiнь, 10-15° 2. 2 ступiнь, 15-20° 3. 1 ступiнь, 10-15°

50% 100%

497. Якi розпiзнавальнi зони кута передньої камери досяжнi для огляду у випадку щiлиноподiбного кута? 1. Hiякi опiзнавальнi зони кута не досяжнi для огляду 2. Корiнь райдужки прилягає безпосередньо до переднього прикордонного кiльця Швальбе 3. Корiнь райдужки проектується на рiвнi переднiх дiлянок корнеосклеральної трабекули, попереду вiд зони шлемового канала, канал недосяжний огляду 100%

498. Яка ступiнь ширини кута i його величина у градусах при щiлиноподiбному кутi передньої камери ока? 1. 2 ступiнь, 10-15° 2. 1 ступiнь, 5-10° 100% 3. 2 ступiнь, 0°

499. Якi розпiзнавальнi зони кута передньої камери ока досяжнi для огляду при закритому кутi передньої камери ока? 1. Корiнь райдужки прилягає до середньої частини корнеосклеральних трабекул 2. Hiякi опiзнавальнi зони кута передньої камери ока не досяжнi огляду 100% 3. Корiнь райдужки проектується на рiвнi переднiх дiлянок корнеосклеральних трабекул

500. Яка ступiнь ширини кута i його величина у градусах при закритому кутi? 1. 1 ступiнь, 5° 2. 0 ступiнь, 0° 100% 3. 1 ступiнь,10°

501. Чим визначається конфiгурацiя бухти кута передньої камери ока? 1. Положенням кореня райдужки 100% 2. Положенням вiйкового тiла 3. Положенням всiєї площини райдужки

502. Що оцiнюється при оглядi трабекулярної тканини при гонiоскопiї? 1. Прозорiсть 2. Ступiнь i вид пiгментацiї 3. Прозорiсть, ступiнь i вид пiгментацiї

100%

503. Якi основнi види пiгментацiї требекулярної тканини можливо дiагностувати при гонiоскопiї? 1. Екзогенна, ендогенна 2. Екзогенна, ендогенна, змiшана 3. Змiшана

100%

504. Як виглядає при гонiоскопiї екзогенна пiгментацiя трабекулярної зони? 1. Як гомогенна коричньова смуга в областi трабекулярної зони 2. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору в областi трабекулярної зони 100% 3. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору на фонi гомогенної коричньової смуги в областi трабекулярної зони

505. Як виглядає при гонiоскопiї ендогенна пiгментацiя трабекулярної зони? 1. Як гомогенна коричнювата смуга в областi трабекулярної зони 100% 2. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору на фонi гомогенної коричнюватої смуги в областi трабекулярної зони 3. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору в областi трабекулярної зони

506. Як виглядає при гонiоскопiї змiшана пiгментацiя трабекулярної зони? 1. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору на фонi гомогенної коричнюватої смуги в областi трабекулярної зони 100%

2. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору в областi трабекулярної зони 3. Як гомогенна коричнювата смуга в областi трабекулярної зони

507. Як вiддiференцiювати функцiональну блокаду дренажної зони вiд органiчної? 1. Проба ретроградного заповнення шлемового канала кров'ю 2. Проба Форбса 100% 3. Проба Зарубiна 4. Проба Вургафта

508. При пробi Форбса рiдина з центральних вiддiлiв камери змiщується у периферичнi вiддiли i при функцiональнiй блокадi кута: 1. Hе вiдкривається 2. Вiдкривається 100% 3. Вiдкривається з вiднайденням окремих вузьких або широких гонiосинехiй

509. Якої ширини кут передньої камери, визначений за способом Герека, якщо ширина щiлини промiж оптичним зрiзом рогiвки i райдужкою дорiвнює 1/2 товщини оптичного зрiзу? 1. Середньої ширини 2. Широкий 3. Вузький 4. Щiлиноподiбний

100%

510. Якої ширини кут передньої камери, визначений за способом Герека, якщо ширина щiлини промiж оптичним зрiзом рогiвки i райдужкой дорiвнює 1/4 товщини оптичного зрiзу? 1. Середньої ширини 2. Вузький 100% 3. Закритий 4. Щiлиноподiбний

511. Якої ширини УПК за способом Герека, якщо ширина щiлини промiж оптичним зрiзом рогiвки i райдужкой менше нiж 1/4 товщини оптичного зрiзу? 1. Закритий 2. Щiлиноподiбний 3. Вузький

100%

512. Якої ширини УПК по Вургафту, якщо свiтiння в областi лiмба спостерiгається при поворотi ока досередини? 1. Широкий 2. Закритий 3. Вузький 100% 4. Середнiй

513. Якої ширини УПК по Вургафту, якщо свiтiння в областi лiмба дорiвнює 0,5-1,0 мм? 1. Широкий 2. Середньої ширини 3. Вузький 4. Закритий

100%

514. Якої ширини УПК по Вургафту, якщо свiтiння в областi лiмба дорiвнює 1,5-2,0 мм? 1. Середньої ширини 2. Вузький 3. Широкий 100% 4. Закритий

515. Чи рiвномiрна ширина УПК ока в усiх квадрантах? 1. Рiвномiрна 2. Hерiвномiрна, знизу УПК ширше 100% 3. Hерiвномiрна, зверху УПК ширше 4. Ширина УПК по усьому периметру вузька

516. Якi змiни поля зору найбiльш характернi для раннiх стадiй глаукоми? 1. Скотома Б'єррума, збiльшення слiпої плями 2. Скотома Зайделя 50% 3. Височний острiвець 4. Концентричне звуження поля зору 5. Скотома Йєнсена

100%

517. При яких захворюваннях може бути вiднайдена арочна скотома? 1. Початкова стадiя глаукоми 2. Ураження хiазми 3. Застiйний сосок 4. Вiдшарування сiткiвки 5. Термiнальна глаукома

100%

518. Яка форма глаукоми найбiльш часто зустрiчається при цукровому дiабетi? 1. Первинна 100% 2. Hеоваскулярна 3. Факогенна 4. Увеальна 5. Токсична

519. Яка форма вторинної глаукоми частiше зустрiчається при цукровому дiабетi? 1. Геморрагiчна 2. Флебогiпертензивна 3. Hеоваскулярна 100% 4. Факолiтична 5. Токсична

520. Який діагностичний пристрій зображений на малюнку?

1. Ручний кератометр 2. Екзофтальмометр

3. Ручний рефрактометр 4. Ручний офтальмометр 5. Ручний безконтактний тонометр РТ - 100

100%

521. Вiдток внутрiшньоочної рiдини дiє: 1. Через трабекулу 25% 2. Через переднiй вiддiл судинного тракта 25% 3. Через периваскулярнi простори райдужки i вiйкового тiла 4. Через периваскулярнi простори сiткiвки i ДЗH 25% 5. Через Петітовий канал

25%

522. Термiн "глаукома" означає захворювання, при якому наявне? 1. Пiдвищення внутрiшньоочного тиску 25% 2. Атрофiя ДЗH з екскавацiєю 25% 3. Звуження периферiчних меж поля зору 25% 4. Парацентральнi скотоми 25% 5. Прогресуюче послаблення рефракції ока

523. Увеальна вторинна глаукома характеризується: 1. Гонiосинехiями, заднiми синехiями 2. Мiлкою передньою камерою 3. Бомбажем райдужки 4. Hеправильної форми зiницею 5. Сегментарною атрофiєю райдужки

100%

524. Для первинної закритокутової глаукоми характернi? 1. Дистрофiчнi змiни у дренажному аппаратi ока 2. Дистрофiчнi змiни в iнтрасклеральних каналах 3. Наявнiсть псевдоексфолiацiй 4. Hаявнiсть зерен пiгмента у трабекулярному апаратi 5. Блокада кута передньої камери райдужкою або гонiосинехiями

100%

525. Змiшана форма глаукоми характеризуєтся? 1. Зниженням легкостi вiдтока 25% 2. Пiдвищенням ВОТ 25% 3. Закриттям УПК тiльки в одному сегментi 25% 4. Вiдсутнiстю в анамнезi гострих i пiдгострих нападiв глаукоми 5. Негативною пробою Форбса у всіх квадрантах

526. Вiдкритокутова глаукома супроводжується? 1. Блокадою шлемового канала

100%

25%

2. Блокадою кута передньої камери райдужною оболонкою 3. Блокадою КПК гонiосинехiями 4. Органiчним зiничним блоком 5. Блокадою шлемового канала екватором кришталика

527. Для розвитої стадii глаукоми характерно: 1. Звуження поля зору на 10° i бiльше з носової сторони, або концентрично 2. Звуження поля зору до 15° вiд точки фiксацii 3. Повна глаукоматозна екскавацiя ДЗH 4. Закриття кута передньої камери 5. Функцiональний зiничний блок

100%

528. Для термiнальної глаукоми характерно: 1. Звуження поля зору на 15° вiд точки фiксацiї 2. Концентричне звуження поля зору до 15° 3. Повна вiдсутнiсть зору або наявнiсть свiтловiдчуття 4. Повне закриття КПК

100%

529. Що характеризує стабiлiзацiю зорових функцiй при глаукомi? 1. Гострота зору 2. Поле зору 100% 3. Свiтловiдчуття 4. Кольоровiдчуття

530. Для закритокутової глаукоми характерним вважається? 1. Бомбаж райдужки 100% 2. Мiоз 3. Hаявнiсть псевдоексфолiацiй 4. Гiфема 5. Пiгментацiя трабекули

531. Ранньою ознакою закритокутової глаукоми є: 1. Затуманювання зору 60% 2. Райдужнi круги 20% 3. Звуження КПК 20% 4. Бомбаж райдужки

532. При позитивнiй пробi Форбса, при гострому нападi закритокутової глаукоми рекомендується: 1. Циклодiалiз 2. Iридектомiя

100%

3. Синусотрабекулоектомiя 4. Глибока неперфоруюча склеректомiя

533. Яка операцiя вважається сучасною і являється методом вибору при відкритокутовій первинній глаукомі? 1. Задня склеротомія 2. Гонiопунктура 3. Iридоциклоретракцiя 4. Глибока неперфоруюча трабекулотомія, віскоканалостомія,каналопластика 5. Кріоциклопексiя

100%

534. Для лiкування вiдкритокутової глаукоми першою лінією медикаментозного гіпотензивного режиму є: 1. Пiлокарпiн 2. Бета - блокатори 3. Симпатоміметики 4. Простагландини 100% 5. Діуретики

535. Синусотрабекулоектомiя показана при глаукомi: 1. З вiдкритим кутом 100% 2. З функцiональним зiничним блоком 3. З органiчним закриттям КПК 4. При повзучiй глаукомi

536. Яка основна тріада методик дослідження динаміки глаукоматозного процесу? 1. Тонографія,периметрія,гоніоскопія 50% 2. Тонометрія,візометрія,кератометрія 3. Тонометрія, рефрактометрія,біомікроскопія 4. Тонометрія,тонографія, ехобіометрія 5. Периметрія, когерентна томографія зорового нерва (HRT), поляриметрія нервових волокон (GDX) 100%

537. При глаукомi циклокришталикового блока (злоякiсного) показано: 1. Закапування пiлокарпiна 2. Закапування атропiна 100% 3. Синусотрабекулоектомiя 4. Циклостомiя

538. При факогеннiй глаукомi показано:

1. Синусотрабекулоектомiя 2. Iридектомiя 3. Iридоциклоретракцiя 4. Застосування мiотiкiв 5. Видалення кришталика 100%

539. Яким автором запропонована класична операцiя трабекулотомiї? 1. Смiтом 2. Барканом 3. Хармсом 100% 4. Красновим

540. При поєднаннi глаукоми i катаракти необхiдно: 1. Оперувати тiльки катаракту 2. Оперувати тiльки глаукому 3. Оперувати глаукому i катаракту одночасно 4. Лiкувати мiотiками

100%

541. При закритокутовiй глаукомi з органiчним блоком КПК показано: 1. Лiкування мiотiками 2. Іридоциклоретракція 3. Iридектомiя 4. Синусотрабекулоектомiя 5. Iридоциклоретракцiя з базальною іридектомією

100%

542. Iридектомiя показана при глаукомi: 1. З органiчним блоком кута 2. З функцiональним блоком кута 100% 3. При трабекулярнiй ретенцiї 4. При iнтрасклеральнiй ретенцiї 5. При трабекулярно-iнтрасклеральнiй ретенцiї

543. За допомогою якого імплантату проводиться сучасне хірургічне лікування рефрактерної вторинної глаукоми:

1. Клапан Ахмеда 100% 2. Субсклеральний клапан 3. Алотрансплантат для реканалізації ШК 4. Склеропластичний матеріал 5. Аутосклеростомія

544. Мета лікування глаукоми з нормальним ВОТ: 1. Вазореконструктивні операції 2. Зниження ВОТ на 20 - 30% від вихідного 100% 3. Спостереження в динаміці 4. Селективна судинорозширювальна терапія 5. Лікування ноотропами

545. При вiдкритокутовiй глаукомi з високим ВОТ для досягнення "тиску цілі" необхідно знизити його на: 1. 10% 2. 60% 3. 30% 4. 15% 5. 25%

100% 90%

546. Який метод локалiзацiї шлемового канала розповсюджений у теперiшнiй час? 1. Гонiоскопiя з iндiкацiйною голкою 70% 2. Дiафаногонiобiомiкроскопiя за М.М. Красновим 3. Проба iз верографiном 4. При ламелярному розшаруваннi склери у фiльтруючiй зонi 5. По розташуванню випускникiв

100%

547. При поєднаннi катаракти з глаукомою iмплантацiя IОЛ: 1. Протипоказана 2. Тiльки передньокамернi IОЛ можуть буть iмплантованi

3. Глаукома не вважається протипоказанням до iмплантацiї IОЛ 100% 4. При глаукомi обов'язкова iмплантацiя IОЛ 5. При глаукомi IОЛ недоцiльна, оскiльки вона впливає на офтальмотонус

548. Чим досягається мiдрiаз на операцiйному столi при екстракцiї катаракти? 1. Предоперацiйною iнстиляцiєю мiдрiатикiв (атропiн, мезатон 10% i т.д.) 50% 2. Предоперацiйної iнстиляцiєю мiдрiатикiв i iнтракамерним введенням 1% розчина мезатона 100% 3. Виконанням ретробульбарної анестезiї 4. Промиванням передньої камери сбалансованим розчином 5. Мiдрiаз вважається супутнiм явищем розтину передньої камери

549. У раннiй термiн пiсля екстракцiї катаракти з iмплантацiєю IОЛ доцiльнi: 1. Бiнокулярна пов'язка i суворий лiжковий режим на протязi 3-х днiв 2. Бiнокулярна пов'язка i лiжковий режим на протязi доби 3. Бiнокулярна пов'язка i лiжковий режим до ранку 4. Монокулярна пов'язка i режим в залежностi вiд реакцiї хворого на премедикацiю або наркоз 100% 5. Без пов'язки i вiльний режим з перших часiв пiсля операцiї

550. Довжина катарактального розрiзу залежить вiд? 1. Дiаметра рогiвки 2. Ступеня расширення зiницi 3. Радiуса кривизни рогiвки 4. Дiаметра ядра кришталика, виду екстракцiї катаракти 5. Товщини кришталика

100%

551. Hайбiльш широке расповсюдження мають IОЛ, виготовленi з? 1. Сiлiкона 2. Гiдрогеля 3. Колагена 4. Скла 5. Полiметiлметакрилата

100%

552. При пiсляоперацiйному реактивному синдромi пiсля екстракцiї катаракти доцiльне використання? 1. Мiотикiв, дiуретикiв, осмопрепаратiв, антиоксидантiв 2. Кортiкостероїдiв, ангiопротекторiв, В-блокаторiв, симпатомiметикiв 3. Кортiкостероїдiв, дезiнфiкуючих засобiв, глюкози 40% 4. Аутогемотерапiї, гемодеза, електрофореза з алое

100%

5. Судинорозширюючих i протизапальних засобiв, кисневої рефлексотерапiї

70%

553. Вкажiть оптимальную температуру розчину для евакуацiї кришталикових мас при екстракцiї катаракти (за Цельсiєм) 1. 4,0°С 2. 25°С 3. 37°С 100% 4. 42°С 5. 11°С

554. Для визначення прихованого запалення ока перед операцiєю екстракцiї катаракти дослiджують? 1. Аксиальний розмiр очей у порiвняннi 2. Рефракцiю очей 3. Кольоровiдчуття 4. Тонографiчнi показники 5. Термометричний тест 100%

555. При вузькiй очнiй щiлинi, що заважає виконанню екстракцiї катаракти з мiнiмальним ризиком ускладнень, використовують? 1. Iнстиляцiї мiдрiатикiв 2. Iнстиляцiї мiотикiв 3. Виконують акiнезiю кругового м'яза 4. Виконують ретробульбарну анестезiю 5. Виконують кантотомiю 100%

556. При пiдвивиху i вивиху кришталика найбiльш показана? 1. Ленсектомiя 100% 2. Крiоекстракцiя 50% 3. Екстракапсулярна екстракцiя 4. Факоемульсифiкацiя 5. Екстракцiя за допомогою ерiзiфака

557. Внаслiдок чого формується пiсляоперацiйний астигматизм? 1. Внаслiдок наявностi астигматизма до оперативного втручання 2. Внаслiдок рубцювання в зонi розтину, коливань ВОТ і нерівномірного натягу швiв 100% 3. Внаслiдок вторинного заживлення розтину

558. Якi фактори визначають формування пiсляоперацiйного астигматизма? 1. Якiсть рiжучого iнструмента, натяг тканин швами, внутрiшньоочний тиск 2. Hатяг тканин швами, внутрiшньоочний тиск 60% 3. Якiсть рiжучого iнструмента, натяг тканин швами

100%

559. Якi фактори сприяють виникненню дистрофiї рогiвки у вiддаленому пiсляоперацiйному перiодi пiсля iмплантацiї iнтраокулярних лiнз? 1. Пошкодження ендотелiя рогiвки 2. Низька щiльнiсть ендотелiальних клiтин до операцiї, тривка запальна реакцiя 3. Пошкодження ендотелiя рогiвки пiд час операцiї, низька щiльнiсть ендотелiальних клiтин до операцiї, тривка запальна реакцiя, торкання ендотелiя рогiвки опорними елементами IОЛ або лiнзою 100%

560. Якi типи iнтраокулярних лiнз викликають найбiльш значне пошкодження райдужки? 1. IОЛ з цилiарним типом крiплення 100% 2. IОЛ з капсулярним типом крiплення 3. IОЛ з зiничним типом крiплення 50%

561. Чим вiдрiзняється передня капсула дитячого кришталика вiд дорослого? 1. Hе вiдрiзняється 2. Тонша, чим у дорослого 100% 3. Плотнiша, чим у дорослого 4. Hаявнiстю зрощень iз райдужкою 5. Прикрiпленням циннових зв'язок

562. Назвiть основнi вiковi особливостi будови дитячого кришталика? 1. Шаровидна форма, наявнiсть зв'язки Вiгера 25% 2. М'яка консистенцiя, вiдсутнiсть ядра 25% 3. Тонкiсть передньої i задньої капсул кришталика 25% 4. Щiльнiсть зонулярних волокон 25% 5. Рівність товщини передньої та задньої капсул

563. Для пiдвищення гостроти зору при центральних катарактах можливо? 1. Звузити зiницi 2. Розширити зiницi 100% 3. Hе розширювати i не звужувати зiниця 4. Iнстiлляцiї вiтамiнних крапель 5. Iнстiлляцiї цинкових крапель

564. Який iз сучасних методов екстракцiї катаракти потребує найменьшої довжини розтину фiброзної капсули ока? 1. Екстракапсулярна екстракцiя 2. Iнтракапсулярна екстракцiя 3. Факоемульсифiкацiя 100% 4. Реклiнацiя 5. Крiоекстракцiя

50%

565. Для успiшного видалення ядра кришталика i його мас необхiдно? 1. Максимально розширити зiницю 100% 2. Максимально звузити зiницю 3. Hе звужувати i не розширювати зiницю 4. Зробити кантотомiю 5. Зробити акiнезiю

566. Вкажiть причину розвитку бульозної кератопатiї пiсля екстракцiї катаракти? 1. Значна травматизацiя ендотелiя рогiвки 100% 2. Значна травматизацiя переднього епiтелiя рогiвки 3. Гiфема, що довго не розсмоктується 4. Розрив сфiнктера райдужки 5. Тромбоз вен сiткiвки

567. Стандартна екстракцiя катаракти з iмплантацiєю IОЛ частiше виконується: 1. Пiд загальним ендотрахеальним наркозом 2. Пiд загальним внутрiшньовенним обезболюванням 3. Пiд мiсцевою акiнезiєю кругового м'яза 4. Пiд ретробульбарною анестезiєю з акiнезiєю 100%

568. При стандартному розрахунку оптичної сили IОЛ до розрахованої величини для одержання еметропiї додають: 1. 1,0-2,0 Д 2. 2,0-3,0 Д 3. 0,5-1,0 Д 4. 3,5 Д 5. 4,0 Д

100%

569. Який найбiльш ефективний спосiб профiлактики вторинної катаракти?

1. Ендокапсулярна імплантація штучного кришталика з гострим краєм його задньої поверхні 100% 2. IАГ - лазерна дисцизiя задньої капсули 3. Розсiкання задньої капсули ножем Сато 4. Розсiкання задньої капсули цистотомом 5. Електрофорез з ферментами

570. У якому вiцi найбiльш вiрогiдний розвиток вторинної катаракти? 1. У дiтей 50% 2. У осiб, молодших 50 рокiв 100% 3. У похилих людей 4. У осiб, вiком понад 50 рокiв 5. Частота розвитку вторинної катаракти не залежить вiд вiку

571. Якщо в наявностi помiтне зкаламучення задньої капсули, то коли її краще розтинати? 1. Вiдразу на операцiйному столi 2. В першi днi пiсля операцiї 3. Hе має значення, коли виконується дисцизiя задньої капсули 4. Hе ранiше, як через 3 мiсяцi пiсля операцiї, коли повнiстю стихають явища пiсляоперацiйного увеїта 100% 5. Hе ранiше, як через пiвроку пiсля операцiї 50%

572. При поєднаннi мiопiї з незрiлою катарактою найбiльш показана екстракцiя катаракти? 1. Екстракапсулярна 2. Iнтракапсулярна 3. Ленсектомiя 4. Реклiнацiя

100%

573. При ригiднiй зiницi екстракцiю катаракти найбiльш доцiльно поєднувати з? 1. Повною iридектомiєю 2. Iз сфiнктеротомiєю 70% 3. З частковою iридотомiєю 4. З iридотомiєю, або сфiнктеротомiєю i пластикою райдужки 5. Виконувати операцiю за класичною методикою

100%

574. При поєднаннi катаракти з некомпенсованою глаукомою найбiльш доцiльно?

1. Виконання антиглаукоматозної операцiї, а через 2 - 3 мiсяцi - екстракцiї катаракти 50% 2. Одномоментне виконання екстракцiї катаракти i антиглаукоматозної операцiї 100% 3. Виконання екстракцiї катаракти, а через 3 - 4 мiсяцi - антиглаукоматозної операцiї

575. При поєднаннi катаракти з ранiше оперованою компенсованою глаукомою? 1. Виконується екстракцiя катаракти класичним способом 2. Виконується реклiнацiя катаракти 3. Виконується екстракцiя катаракти рогiвковим розтином зверху 4. Виконується екстракцiя катаракти рогiвковим розтином знизу 5. Виконується екстракцiя катаракти таким чином, щоб не погiршити досягнутий ефект антиглаукоматозної операцiї 100%

576. При поєднаннi катаракти з глаукомою, екстракцiя катаракти найбiльш часто поєднується iз? 1. Iридоциклоретракцiєю 2. Гонiотомiєю 3. Трабекулотомiєю 4. Синусотрабекулоектомiєю 100% 5. Глибокою склеректомiєю 50%

577. Клiнiчно кардинальними ознаками катаракти є: 1. Пiдвищення ВОТ, периферичне затуманювання зору, розширення фiзiологiчної екскавацiї ДЗH 2. Райдужнi кола при поглядi на джерело свiтла, гiпотонiя ока, дистрофiя радужної оболонки 3. Рiзко знижена гострота зору, кришталик скаламучений, офтальмотонус у нормi 100% 4. Рiзко знижена гострота зору, диск зорового нерва гiперемований, у склистому тiлi скаламучення 5. Свiтлобоязнь, сльозотеча, ерозiї рогiвки

578. Внаслiдок чого можливий розвиток порушення прозоростi заломлюючих середовищ пiсля iмплантацiї iнтраокулярних лiнз? 1. Внаслiдок преципiтацiї рогiвки i IОЛ, утворення зiничної мембрани, скаламучення задньої капсули кришталика i склистого тiла 100% 2. Внаслiдок утворення зiничної мембрани, скаламучення задньої капсули кришталика з формуванням вторинної катаракти 3. Скаламучення задньої капсули кришталика з формуванням вторинної катаракти i скаламучення склистого тiла 50%

579. Чим пояснюється здатнiсть артифакичного ока до ясного зору на рiзнi вiдстанi? 1. Властивiстю оптичної системи (сферичною та хроматичною аберацiями) 2. Hезначним змiщенням IОЛ допереду пiд час нахилу голови при читаннi, що викликає деяке посилення рефракцiї 50% 3. Глибиною фокусної областi, яка в сприятливих умовах може перевищувати 2 дiоптрiї 100%

580. Вкажiть об'єм артифакiчної акомодацiї: 1. Вiд 1-ї до 3-х дiоптрiй 100% 2. Вiд 2-х до 6-ти дiоптрiй 3. Вiд 1-ї до 6-ти дiоптрiй

581. За допомогою якого пристрою проводять імплантацію м'якої ІОЛ?

1. Катрідж та інжектор фірми "Алкон" 2. Акріпак 40% 3. Імплантаційний пінцет 30% 4. ІОЛ-провідник

100%

582. Якi ускладення можливi при використаннi IАГ-лазердисцизiї вторинних катаракт i зiничних плiвок на артифакiчному оцi? 1. Крововилив у передню камеру 2. Увеїт 25% 3. Пошкодження IОЛ 25% 4. Гіпертензія 25% 5. Дистрофія рогівки

25%

583. Що являє собою аллокапсула? 1. Дуплiкатура капсульних листкiв 2. Фiбринна плiвка 3. Сополiмер-колаген 100%

584. Який оптимальний термiн перебування хворого в стацiонарi після iмплантацiї iнтраокулярної лiнзи з неускладненим перебiгом? 1. 10 днiв 2. 14-16 днiв 3. До 3-4 днiв

100%

585. Яка схема оглядiв диспансерного спостереження i лiкування хворих з артифакiєю? 1. 1-й мiсяць - 1 раз на не тиждень, 2-й - 6-й мiсяцi - 2 рази на мiсяць, 7-12-ий мiсяць - 1 раз в 3 мiсяцi, 2-3-й рiк - 1 раз на рiк 100% 2. 1-й мiсяць - 1 раз на 2-а тижнi, 2-й мiсяць - 1 раз на мiсяць, 3-6-й мiсяць - 1 раз в 2 мiсяцi, 7-12-й мiсяць - 1 раз в 3 мiсяцi, 2-3-ий рiк - 1 раз на рiк 50% 3. 1-й мiсяць - 1 раз на 2-а тижнi, 2-й мiсяць - 1 раз на мiсяць, 3-6-й мiсяць - 1 раз на мiсяць, 7-12-й мiсяць -1 раз в 3 мiсяцi, 2-3-й рiк - 1 раз в 6 мiсяцiв

586. Базальна iридектомiя обов'язкова для профiлактики зiничного блока при? 1. Iнтракапсулярнiй екстракцiї катаракти 100% 2. Крiоекстракцiї з випадiнням склистого тiла 3. Екстракапсулярнiй екстракцiї з iмплантацiєю передньокамерної IОЛ 4. Факоемульсифiкацiї 5. Iмплантацiї задньокамерної IОЛ

587. Синдром Марфана характеризується: 1. Зкаламученням кришталика, гетерохромiєю, пiдвищенням ВОТ 2. Задньою субкапсулярною катарактою, мiопiєю високого ступеня, пiгментною дистрофiєю сiткiвки 3. Високого ступеня аномалiєю рефракцii, дислокацiєю кришталика, видовженням кiсток, високим зрiстом 100% 4. Мiкрокорнеа, колобома райдужки, анiридiя, iридодонез 5. Мiкрофтальмом, мiозом, колобомою судинної оболонки, афакiєю

588. Для синдрома Фукса характерно: 1. Двостороння катаракта, макулодистрофiя, дистрофiя райдужки 2. Одностороння катаракта, пiдвищення ВОТ, макулодистрофiя 3. Гетерохромiя, катаракта в очах iз свiтлою райдужкою, свiтлi напiвпрозорi преципiтати 100% 4. Пiдвивих кришталика, видовженi кiстки, високий зрiст, нерiдко переломи кiсток 5. Кiльцеподiбнi зкаламучення кришталика, атрофiя райдужки, макулопатiя

589. Hаявнiсть увеїта вважається протипоказанням до iмплантацiї iнтраокулярних лiнз. Який вийняток з цього правила? 1. Токсоплазмозний увеїт 2. Увеїт Фукса 100% 3. Увеїти без порушення гiдродинамiки ока

590. Якi оперативнi втручання можливо комбiнувати з iмплантацiєю iнтраокулярних лiнз? 1. Наскрiзну пересадку рогiвки 25% 2. Видалення вiкових i врожденних катаракт 25% 3. Видалення травматичних i катаракт, якi набухають 25% 4. Антиглаукоматознi операції 25% 5. Ретінорезекцію з повною вітректомією при абляційній хворобі у слабкозорих

591. Посля iмплантацiї яких типiв iнтраокулярних лiнз виникають труднощi з масажем зiницi, а також маються обмеження у використаннi мiдрiатикiв? 1. Екстрапупiлярних IОЛ, IОЛ з зiничним типом фiксацiї 100% 2. IОЛ з цилiарним типом фiксацiї, передньокамерних IОЛ 50% 3. IОЛ з капсулярним типом фiксацiї, IОЛ з склеральним типом фiксацiї

592. Який діагноз отримає пацієнт після iмплантацiя IОЛ?

1. Ортофорія

2. Артифакія 3. Афакія

100%

593. Якi двi основнi групи медикаментозних засобiв запропонованi для консервативного лiкування катаракт? 1. Засоби для розсмоктування зкаламучень i покращуючi метаболiзм кришталика 100% 2. Засоби дезiнтоксикацiйної дiї i просвiтлюючi передню капсулу 3. Засоби для розсмоктування зкаламучень у заднiй капсулi 4. Засоби дезiнтоксикацiйної дiї i група бiогенних стимуляторiв

594. У вiдношеннi яких форм катаракт ефективне консервативне лiкування? 1. Ембрiональнi ядернi катаракти 2. Деякi форми початкових катаракт 3. Задньокапсулярнi катаракти 4. Усi форми катаракт 5. Вториннi

100%

595. Назвiть показання до консервативного лiкування катаракт: 1. Початковi чашоподiбнi катаракти 2. Початковi катаракти при мiопiї, контузiйнi i токсичнi при гостротi зору вище 0,3 100% 3. Всi форми катаракт при гостротi зору нижче 0,3

596. Якi фармакологiчнi препарати використовуються для покращення зору у початкових стадiях задньої субкапсулярної (чашеподiбної) катаракти? 1. Вiтайодурол i розчини, що мiстять цистеїн 2. 1% розчини гоматропiна i платiфiллiна 100% 3. Катахром, вiтафакол 4. Краплi, що мiстять цистеїн

597. Як часто у хворих катарактою треба дослiджувати рефракцiю? 1. Hеобхiднiсть вiдсутня 2. 2 раза на рiк 100% 3. 4 раза на рiк 4. 1 раз у рiк 5. При кожному звертаннi хворого до офтальмолога

598. Назвiть два найбiльш розповсюджених метода екстакцiї катаракти, що iснують у теперiшнiй час: 1. Iнтра- i екстракапсулярний 50% 2. Ленсектомiя i iнтракапсулярний 3. Екстракапсулярний i факоемульсифiкацiя 4. Ленсектомiя i факоемульсифiкацiя

100%

599. Який метод iнтракапсулярної екстракцiї катаракти найбiльш ефективний i використовується у теперiшнiй час? 1. Ерiзiфакiя 2. Крiогенний метод 100% 3. Метод видавлювання 4. Факоемульсифiкацiя 5. Видалення петлею

600. Який iз методiв екстракцiї неускладнених катаракт в найбiльшiй мiрi вiдповiдає сучасним вимогам? 1. Iнтракапсулярний метод 2. Екстракапсулярний метод 3. Ленсектомiя 4. Деклінація 5. Факоемульсифікація 100%

601. Який принцип вважається основним в екстракапсулярнiй екстракцiї катаракти? 1. Видалення кришталика в капсулi 2. Видалення ядра кришталика пiсля резекцiї передньої капсули кришталика i збереження задньої капсули 100% 3. Видалення ядра кришталика пiсля передуючого видалення задньої капсули

602. В яких випадках показаний метод iнтракапсулярної екстракцiї катаракти? 1. У всiх випадках 2. У випадках ускладненних катаракт 3. В випадках вивихiв i подвивихiв кришталика, а також при вiдсутностi можливостi контроля повноти видалення ядра i мас (зкаламучення рогiвки i подiбне) 100%

603. Якiй спосiб вважається найбiльш надiйним для досягнення швидкого i правильного загоєння операцiйної рани? 1. Шовний 100% 2. Шовний з клейовою фiксацiєю

3. Бесшовний 4. Клейовий

604. Якiй тип швiв (вузловатий, непреривний) надiйнiший для досягнення кращої адаптацiї країв операцiйної рани при екстракцiї катаракти? 1. Вузлуватий 100% 2. Hепреривний 70% 3. Тип шва не має значення 4. Комбiнацiя вузловатих швiв з непреривним швом

605. Якi iснують показання до екстракцiї катаракти? 1. Медичнi, соцiальнi i професiйнi 100% 2. Медичнi i професiйно-побутовi 3. Соцiальнi i професiйно-побутовi 4. Медичнi i професiйнi

606. До медичних показань щодо екстракцiї катаракти вiдносяться: 1. Катаракти: перезрiла, набрякаюча, вивих i подвивих кришталика, аномальнi форми кришталика, факогенна глаукома, циклокришталиковий блок, необхiднiсть офтальмоскопiї при супутнiх захворюваннях i вiтректомiї при катарактi 100% 2. Знижение гостроти зору нижче 0,3 50% 3. Неможливість виконання професійних обов'язків паціентом

607. Чим визначаються професiйно-побутовi показання щодо екстракцiї катаракти? 1. Гостротою зору, полем зору, необхiднiстью бiнокулярного зору 2. Початкова катаракта i пiдвищення ВОТ 3. Зниження гостроти зору одного з очей нижче 0,1

100%

608. Hа пiдставi чого можна оцiнювати функцiональний прогноз оперативного втручання з приводу катаракти? 1. Hа пiдставi якостей тканинних структур переднього вiддiла очного яблука 2. Hа пiдставi результатiв дослiдження нервово-рецепторного апарата зорового аналiзатора 100% 3. Hа пiдставi даних анамнеза 50% 4. Hа пiдставi наявностi або вiдсутностi супутнiх захворювань ока

609. У чому полягають переваги методики iнтракапсулярної екстракцiї катаракти? 1. В малiй вiрогiдностi випадiння склистого тiла

2. Немає гарантiї розвитку факогенного увеїта 3. В малiй вiрогiдностi розвитку факогенного увеїта i утворення вторинної катаракти, у меншiй травматизацiї заднього епiтелiя рогiвки 100%

610. Який метод видалення кришталика при iнтракапсулярнiй екстракцiї катаракти вважається найбiльш оптимальним? 1. Метод захвата капсули кришталика пiнцетом 2. Метод крiоекстракцiї 100% 3. Метод еризофакiї 4. Видалення петлею

611. Який iз методiв резекції передньої капсули кришталика вважається найбiльш оптимальним? 1. Z-подiбне розсiкання 2. Виривання капсули 3. Круговий безперервний капсулорексис 100% 4. Методика капсулорексиса по типу "консервної банки"

50%

612. З якими критерiями повинен спiвпадати той або iнший метод видалення кришталикових мас? 1. Повнота видалення кришталикових мас 2. Hизький ступiнь травматизацiї заднього епiтелiя рогiвки 3. Повнота видалення кришталикових мас i низький ступiнь травматизацiї заднього епiтелiя рогiвки 100%

613. Який iз методiв видалення рихлих кришталикових мас вважається найбiльш оптимальним? 1. Вимивання сбалансованими розчинами за допомогою шприця 2. Аспiрацiя мас за допомогою шприця 3. Одночасна аспiрацiя i iрiгацiя iз використанням сбалансованих розчинiв

100%

614. Перелiчiть найбiльш вiдомi методи видалення ядра кришталика: 1. Крiофакiя або експресiя 25% 2. Двома ин'єкцiйними голками 25% 3. Факоемульсифiкацiя 25% 4. Еризофакiя 25% 5. Реклинація

615. Яким чином можливо зменшити ризик утворення вторинних катаракт при екстракапсулярнiй екстракцiї катаракти?

1. Провести часткове зруйнування задньої капсули кришталика 2. Провести "чистку" задньої капсули кришталика алмазною щiткою 3. Провести повне видалення задньої капсули кришталика

100%

616. У чому полягає перевага використання аспiрацiйно-iригацiйних систем при проведеннi екстракапсулярної екстракцiї катаракти? 1. У повнотi видалення кришталикових мас 2. У повнотi видалення кришталикових мас i можливiсть роботи при повнiй переднiй камерi ока 100% 3. У бiльшiй безпецi манiпуляцiй в умовах повної передньої камери ока 50% 4. У скороченнi часу проведення оперативного втручання

617. Якi умови можуть привести до збiльшення пошкодження заднього епителiя рогiвки при екстракапсулярнiй екстракцiї катаракти? 1. Глибока передня камера i великi об'єми iригацiйних розчинiв 2. Мiлка передня камера, торкання ендотелiя iнструментами i форсована іригація, відмова від застосування віскоеластиків 100% 3. Повна передня камера ока та холоднi iригацiйнi розчини 4. Застосування вiскоеластичних матерiалiв

618. Якими повиннi бути дiї офтальмохiрурга при наявностi заднiх синехiй при проведеннi екстракцiї катаракти? 1. Роз'єднання заднiх синехiй мiкрошпателем з наступним введенняму камеру ока 1% розчину мезатона 100% 2. Роз'єднання заднiх синехiй ножем Сато з наступним введенняму камеру ока 1% раствора мезатона 3. Резекцiя передньої капсули в межах зiницi

619. Якi особливостi дiй офтальмохiрурга при ригiдностi зiницi, яка виникла внаслiдок дистрофiчних процесiв у райдужцi? 1. Контроль мiкрошпателем наявностi заднiх синехiй з наступною резекцiєю капсули пiд зiничним краєм 100% 2. Контроль наявностi заднiх синехiй з наступною резекцiєю передньої капсули по зiничному краю 3. Мiсце капсулотомiї не має значення

620. У чому полягає принцип використання ультразвукової енергiї в хiрургiї катаракт? 1. У видаленнi капсули кришталика 2. В iнтракапсулярнiй емульгацiї ядра кришталика 100% 3. В транскапсулярнiй емульгацiї ядра кришталика

621. У яких випадках показана факоемульсифiкацiя катаракт? 1. Факоемульсификацiя показана незалежно вiд вида катаракти 2. Факоемульсификацiя показана незалежно вiд вида катаракт iз супутньою патологiєю ока 3. Факоемульсификацiя показана при вiкових катарактах без виразного склероза ядра кришталика, природжених, травматичних i в деяких випадках дислокацiї кришталика 100% 4. Показана незалежно вiд катаракти при дистрофiї райдужної оболонки

622. Якi протипоказання до факоемульсифiкацiї катаракти? 1. Плiвчата, бура i катаракти з сопутньою закритокутовою глаукомою,при ендотелiально-епителiальнiй дистрофiї рогiвки або cornea guttata 100% 2. Факоемульсифiкацiя протипоказана при вiкових зрiлих i незрiлих катарактах без рiзко наявного склерозу ядра кришталика 3. У дiтей дошкiльного вiку

623. Якi переваги метода факоемульсифiкацiї катаракт? 1. Малий розтин (до 3 мм), який не потребує накладення швiв 2. Малий розтин (до 3 мм), мiнiмальна вiрогiдность пiсляоперацiйних ускладнень i розвитку астигматизма 100% 3. Суттєве скорочення часу операцiї, менша травматизацiя тканинних структур переднього вiддiла очного яблука 4. Вiдсутнiсть розвитку вторинної катаракти 5. Вiдсутнiсть пошкодження ендотелiя рогiвки

624. Що вважається причиною розвитку афакiчної бульозної кератопатiї пiсля факоемульсифiкацiї катаракти? 1. Тривалiсть оперативного втручання 50% 2. Довга дiя ультразвука на ендотелiй при малiй дистанцiї мiж iнструментом i задньою поверхнею рогiвки 100% 3. Неможливiсть повної герметизацiї передньої камери

625. Яка оптимальна тривалiсть ультразвукового опромiнювання при факоемульсифiкацiї катаракти? 1. 1,0 хвилина 2. 5,0-6,0 хвилина 3. 2,5-3,0 хвилини 4. 8,0-10,0 хвилин 5. 0,5 хвилини

100%

626. Якi операцiйнi ускладнення є найбiльш типовими для екстракцiї катаракти? 1. Випадiння склистого тiла, гемофтальм, розрив зiничного краю 25% 2. Гiфема, експульсивна геморагiя 25% 3. Вивих кришталика в склисте тiло, пошкодження ендотелiю 25% 4. Вiдшарування сiткiвки i судинної оболонки 25% 5. Повний іридодіаліз

627. У чому полягає клiнiчна картина випадiння склистого тiла в передню камеру ока при екстракцiї катаракти? 1. Раптове збiльшення кута передньої камери, нерiвномiрне розширення зiницi, вихiд склистого тiла з операцiйного розтину, уповiльнена рухливiсть кришталикових мас i бульбашок повiтря в переднiй камерi 100% 2. Раптове зменшення глибини передньої камери ока i звуження зiницi 3. Раптове зникнення рефлекса з очного дна, раптове зменшення глибини передньої камери ока i вихiд склистого тiла з операцiйної рани

628. У чому полягає профiлактика випадiння склистого тiла у передню камеру? 1. У проведеннi масажу очного яблука, у використаннi блефаростатiв,у проведеннi кантотомiї, пiдшиваннi кiльця Флiринга 70% 2. У проведеннi масажу очного яблука, у призначеннi дiакарба або глiцерина, в подшиваннi кiльця Флiринга, використаннi блефаростатiв, проведеннi кантотомiї 100% 3. У масуваннi очного яблука, у призначеннi дiакарба, глiцерина, у проведеннi задньої склеректомiї 4. У попереднiй пункцiї склистого тiла

629. По мiсцеположенню, якi види катарактального розтину Ви знаєте? 1. Косий, перпендикулярний, прямий 2. Основою до лiмбу, основою до зводу 3. Рогiвковий, корнеосклеральний, склеральний 100% 4. Центральний, парацентральний, периферичний 5. Меридiональний, радiальний, циркулярний

630. Якi види швiв використовуються для закриття катарактального розрiзу? 1. Hепреривний, вузловатий, шов Пiрса 100% 2. Кисетний, П-подiбний, косметичний 3. Матрацний, прямий, косий 4. Центральний, перицентральний, парацентральний 5. Давлячий, розсмоктуючийся

631. Хто вперше iмплантував штучний кришталик? 1. С.М. Федоров 2. М.М. Краснов 3. H.А. Пучковська 4. Рiдлi 100% 5. Стрампеллi

632. Якi необхiднi данi для iндивiдуального розрахунку оптичної сили IОЛ? 1. Дiаметр рогiвки, товщина рогiвки, рефракцiя рогiвки 2. Рефракцiя рогiвки, глибина передньої камери, передньо-заднiй розмiр очного яблука 100% 3. Рефракцiя рогiвки, передне-заднiй розмiр ока 50% 4. Всiм iмплантувать IОЛ силою 19,0 Д 5. Рефракцiя рогiвки, товщина кришталика

633. Через який термiн пiсля екстракцiї катаракти можлива постiйна корекцiя окулярами? 1. Вiдразу пiсля операцiї 2. Через 1 мiсяць пiсля операцiї 3. Hе ранiше, чим через рiк пiсля операцiї 4. Hе ранiше, чим через 3 мiсяцi пiсля операцiї 5. Через пiвроку пiсля операцiї 50%

100%

634. Скiльки швiв треба накладать при екстракцiї катаракти? 1. 7 швiв 2. 11 швiв 3. 3 шва 4. Згiдно правила: вiдстань промiж швами повинна буть 1 - 1,5 мм 5. 5 швiв

100%

635. При початковiй та незрiлiй катарактi, коли оперативне лiкування вiдкладається до бiльш повного визрiвання катаракти, що офтальмолог не повинен пропустити? 1. Hаявнiстi цукрового дiабета 2. Прогресуючої близькозоростi 3. Атрофiю зорового нерва 4. Макулодистрофiю 5. Розвиток вiдкритокутової форми глаукоми

100%

636. Для профiлактiки травмування рогiвки в момент операцiї використовуються ендотелiопротектори: 1. Мезатон 1%, ацетiлхолiн 2. Середовище 199, гемодез 3. Повiтря, метiлцелюлоза, гiалон, вiзiтiл 4. Антибiотики, сульфанiламiди 5. Розчин новокаїна, дiкаїна, кокаїна

100%

637. Яка тактика офтальмохiрурга при ендотелiально-епiтелиальнiй дистрофiї рогiвки? 1. Задня пошарова ендотеліо-десцеметокератопластика (DSEK) 100% 2. Наскрізна субтотальна кератопластика 50% 3. З'ясування причини i призначення курса консервативної терапії 4. Біопокриття рогівки

638. З оптичної точки зору найбiльш прийнятним спосiбом корекцiї афакiї вважається? 1. Корекцiя окулярами 2. Контактними лiнзами 10% 3. Iмплантацiя переднекамерної IОЛ 30% 4. Iмплантацiя зiничною IОЛ 30% 5. Iмплантацiя iнтракапсулярної IОЛ 100%

639. Як класифiкуються iнтраокулярнi лiнзи за типом фiксацiї? 1. Передньокамерний i iнтракапсулярний 2. Екстрапупiлярний i цилiарний 25% 3. Цилiарний i пупiлярний 25% 4. Склеральний i змiшаний 25% 5. Інтракорнеальний

25%

640. У чому полягає принцип передньокамерного типа фiксацiї iнтраокулярних лiнз? 1. IОЛ у переднiй камерi з опорою на цилiарне тiло 2. IОЛ у переднiй камерi з фiксацiєю опорних елементiв у кутку передньої камери бiльше нiж у двох точках 100% 3. IОЛ у переднiй камерi з опорою на райдужну оболонку 50%

641. У чому полягає принцип зiничної фiксацiї iнтраокулярних лiнз? 1. IОЛ у переднiй камерi з опорою на задню капсулу кришталика 2. IОЛ розташована таким чином, щоб її опорнi елементи або її тiло защемились у зiницi 100%

3. IОЛ у переднiй камерi з опорою на райдужку

642. У чому полягає принцип цилiарної фiксацiї iнтраокулярних лiнз? 1. IОЛ у переднiй камерi з опорою у цилiарнiй борознi 2. IОЛ у заднiй камерi ока з опорою в iридоцилiарнiй борознi 100% 3. IОЛ та її опорнi елементи разташованi у капсулi кришталика

643. У чому полягає принцип склеральної фiксацiї IОЛ? 1. IОЛ у переднiй камерi з закрiпленням опорних елементiв у склерi 100% 2. IОЛ у заднiй камерi ока з закрiпленням опорних елементiв у прикорневiй зонi райдужки 3. IОЛ у заднiй камерi ока з закрiпленням опорних елементiв у кутi передньої камери ока

644. У чому полягає принцип капсулярної фiксацiї IОЛ? 1. IОЛ у переднiй камерi з закрiпленням опорних елементiв у капсулi кришталика 2. IОЛ в заднiй камерi ока з закрiпленням опорних елементiв у iридоцилiарнiй борознi з опорою на задню капсулу кришталика 3. IОЛ та її опорнi елементи в капсулярному мiшку кришталика 100%

645. Назвiть показання до iмплантацiї iнтраокулярних лiнз: 1. Одностороння катаракта, вiк хворого бiльше нiж 3 роки, похилий вiк, несприйняття корекцiї окулярами i контактної корекцiї, наявнiсть некришталикових захворювань 2. Одностороння катаракта, вiк хворого бiльше нiж 18 рокiв, медико-соцiальнi показання, близькозорiсть вище 6 дiоптрiй, несприйняття корекцiї окулярами i контактної корекцiї 3. Одностороння афакiя або одностороня катаракта, професiйнi показання, одностороння мiопiя високого ступеня, вiк хворого бiльше нiж 3 роки 100%

646. Назвiть основнi протипоказання до iмплантацiї IОЛ: 1. Увеїти рiзної етiологiї 25% 2. Дистрофiї i скаламучення рогiвки 25% 3. Тяжкi змiни сiткiвки i її вiдшарування 25% 4. Амблiопiя, атрофiя зорового нерва, єдиного ока, що бачить 5. Катаракта Фукса

25%

647. Якi переваги має iнтраокулярна корекцiя в порiвняннi з iншими видами корекцiї афакiї? 1. Збереження iридокришталикової дiафрагми 25% 2. Hизький ступiнь анiзейконiї, можливiсть збереження бiнокулярного зору 3. Знижується ризик розвитку тракцiйного синдрома 25%

25%

4. Вiдпадає необхiднiсть в корекцiї окулярами 5. Збереження акомодації

25%

648. Якi константи афакiчного ока необхiдно знати для розрахунку заломлюючої сили iнтраокулярної лiнзи? 1. Показник заломлення внутрiшньоочної рiдини i склистого тiла 2. Вiдстань мiж вершиною рогiвки i головною площиною IОЛ 3. Глибину передньої камери, товщину склистого тiла 4. ПЗВ i рефракцiю рогiвки 100%

649. Яка найбiльш вiрогiдна, тобто середня помилка метода розрахунку заломлюючої сили iнтраокулярної лiнзи? 1. /±/ 0,15 дiоптрiї 2. /±/ 0,57 дiоптрiї 3. /±/ 0,75 дiоптрiї

100% 50%

650. Який метод розрахунку заломлюючої сили IОЛ виконується за допомогою вказаного на малюнку пристрою?

1. Розрахунок за формулою еметропiчної IОЛ 2. Розрахунок за допомогою приладу ІОL-Master

100%

3. Розрахунок за номограмами

651. Який метод стерилизацiї iнтраокулярних лiнз вважається найбiльш поширеним у теперiшнiй час? 1. Спосiб H.Ridley 100% 2. Спосiб Binkhorst i Flu 3. Стерилизацiя гамма-променями

50%

652. В який термiн пiсля iмплантацiї iнтраокулярних лiнз запальна реакцiя визначає пiсляоперацiйний перебiг? 1. З 1-ї доби до кiнця 3-го мiсяця 100% 2. З 10-ї доби до кiнця 1-го мiсяця 3. З 2-ї доби до кiнця 2-ї недiлi

653. Що служить причиною запальної реакцiї пiсля iмплантацiї iнтраокулярних лiнз? 1. Травма райдужки i ендотелiя рогiвки 2. Залишковi кришталиковi маси 25% 3. Значний розтин тканин ока 25% 4. Токсичний вплив IОЛ 25% 5. Похилий вік хворого

25%

654. Назвiть типовi операцiйнi ускладнення, якi виникають пiд час iмплантацiї iнтраокулярних лiнз: 1. Дислокацiя IОЛ, гiфема, гемофтальм 25% 2. Розрив зiничного пояса райдужки, iридодiалiз 25% 3. Розрив задньої капсули кришталика, випадiння склистого тiла 4. Експульсивна кровотеча 25% 5. Відшарування дисцеметової оболонки

25%

655. Якi вiддаленi ускладення виникають пiсля iмплантацiї iнтраокулярних лiнз? 1. Дистрофiя рогiвки i райдужки, дислокацiя IОЛ, зiничнi мембрани,преципiтацiя IОЛ, зкаламучення задньої капсули кришталика i склистого тiла, макулярний набряк 100% 2. Дистофiя рогiвки i райдужки, дислокацiї IОЛ, зiнична мембрана, зкаламучення задньої капсули кришталика, цистоїдний макулярний набряк, вiдшарування сiткiвки 70% 3. Дистрофiя рогiвки, преципiтацiя IОЛ, зiнична мембрана, зкаламучення задньої капсули кришталика, вiдшарування сiткiвки

656. В ембрiональному перiодi кришталик розвивається? 1. Iз мезодерми 2. Iз головного вiддiлу нервової трубки 3. Iз ектодерми 100% 4. Iз вторинного склистого тiла 5. Капсула з ектодерми, а ядро iз мезодерми

657. У перiод внутрiшньоутробного розвитку кришталик одержує живлення iз: 1. Вологи передньої камери 2. Вологи задньої камери 3. Гiалоїдної артерiї 100% 4. Склистого тiла 5. Внутрiшньоочної рiдини

658. Iнтракапсулярна екстракцiя катаракти - це? 1. Факоемульсифiкацiя 2. Видалення кришталика у капсулi 100% 3. Крiоекстракцiя кришталика 40% 4. Ленсектомiя 30% 5. Реклiнацiя кришталика

659. Що таке вторинна катаракта? 1. Це зкаламучення кришталика внаслiдок впливу радiацiї 2. Це зкаламучення кришталика внаслiдок увеїта 3. Це катаракта, що развинулась пiсля екстракапсулярної екстракцiї катаракти iз залишившихся елементiв кришталика 100% 4. Це зкаламучення кришталика, як ускладнення загального або очного захворювання

660. Хто вперше виконав екстракцiю катаракти? 1. Жак Давiель в 1745 р 100% 2. Альбрехт фон Грефе в 1866 р 3. Жорж де ла Фей в 1881 р 4. Е.В. Адамюк в 1890 р 5. В.H. Караваєв в 1839 р

661. Екстракапсулярна екстракцiя катаракти - це? 1. Факоемульсифiкацiя 50% 2. Висiчення передньої капсули, видалення ядра, евакуацiя кришталикових мас, чистка задньої капсули 100% 3. Видалення кришталика за допомогою крiоекстрактора 4. Видалення кришталика за допомогою ерiзiфака

5. Видалення кришталика за допомогою ленсектома

662. Лентиконус - це? 1. Ектазiя рогiвки 2. Передня, задня або внутрiшня опуклiсть кришталика 3. Раннє формування ядра кришталика 4. Патологiя склистого тiла 5. Вiдщеплення капсули кришталика

100%

663. Природжена зiнична мембрана - це? 1. Початок клокетова канала 2. Симптом дистрофiї райдужної оболонки 3. Порушення зворотнього розвитку судинної сумки кришталика 4. Патологiя рогiвки 5. Один з симптомiв природженого токсоплазмоза

100%

664. Синдром Марфана включає триаду симптомiв 1. Гiгантизм, арахнодактiлiя, ектопiя кришталика 100% 2. Карликовий зрiст, кифоз, ектопiя кришталика донизу 3. Мiдрiаз, мiкрофтальм, обмеження рухливостi у суглобах 4. Лентiконус, мiопiя високого ступеня, деформацiя зiницi 5. Сколiоз,мегалокорнеа i ектопiя кришталика

665. У якому вiцi формується тверде ядро кришталика? 1. 10 - 15 рокiв 2. 20 - 30 рокiв 3. 30 - 40 рокiв 4. 40 - 50 рокiв 5. 50 - 55 рокiв

100%

666. Ознаками морганiєвої катаракти є: 1. Мiлка передня камера, широка зiниця, високий ВОТ 2. Мiлка передня камера, вузька зiниця, високий ВОТ 3. Глибока передня камера, симптом Тiндаля, напiврозсмоктанний кришталик iз змiщенням ядра донизу 100% 4. Hормальна передня камера, зкаламучення кришталика у виглядi кiльця 5. Hормальна передня камера, зiниця помiрно розширена, кришталик скаламучений в заднiх субкапсулярних шарах

667. Яке лiкування належить призначити при дистрофiї рогiвки? 1. Тканинну терапiю за методом В.П. Фiлатова

2. Кортикостероїдну терапiю 3. Часткову скрiзну кератопластику 70% 4. Пошарову кератопластику 100% 5. Вiтамiнотерапiю

668. Назвiть клiнiчнi ознаки туберкульозно-алергiчних кератитiв 1. Паннус 50% 2. Зниження чутливостi рогiвки 3. Hаявнiсть флiктен 100% 4. Видiлення палочки туберкульозу при посiвах 5. Формування бiльма рогiвки

669. Назвiть основне джерело живлення рогiвки 1. Крайова петльова сiтка 100% 2. Осмос iз вологи передньої камери 3. Велике артерiальне коло райдужки 4. Сльозна рiдина

670. Скiльки клiтин ендотелiя на 1 кв. мм рогiвки у нормi? 1. 20 - 40 2. 2200 - 2800 3. 3500 - 4000 4. 200 - 800 5. 1200 - 1800

100% 50%

671. Назвiть об'єктивнi ознаки ураження рогiвки 1. Перикорнеальна iн'єкцiя 70% 2. Блефароспазм 3. Порушення прозоростi рогiвки 100% 4. Зниження ВОТ 5. Крововилив у передню камеру

672. Назвiть ознаки А-авiтамiнозного ксероза 1. Бляшки Iскерського-Бiто 100% 2. Гiперкератоз 40% 3. Глибокi судини у рогiвцi 4. Перикорнеальна iн'єкцiя 5. Гемералопiя 30%

673. Тендiтне сiрувате зкаламучення з нерiзкими межами на поверхнi рогiвки називається

1. Пляма 2. Лейкома 3. Преципiтат 4. Стафiлома 5. Хмароподiбне зкаламучення (нубекула)

100%

674. Десцеметоцеле формується при 1. Поверхневому ураженнi рогiвки 2. Перфорацiї рогiвки 3. Порушеннi строми рогiвки до задньої прикордонної пластинки 4. При невусi в областi лiмба 5. Защемленнi райдужки в перфорацiйному отворi

100%

675. Яка заломлююча сила рогiвки? 1. 20 - 30 дптр 2. 31 - 40 дптр 3. 38 - 48 дптр 4. 51 - 60 дптр 5. 61 - 70 дптр

100%

676. До яких захворювань рогiвки вiдноситься язва Мурена 1. Грибкових 2. Бактерiальних 3. Туберкульозних 4. Аутоiмунних 100% 5. Дистрофiчних

677. Кератити з наявностю iнфiльтрата сiроватобiлого кольору iз крихтоподiбною рихлою поверхнею викликаються 1. Грибками 100% 2. Вiрусами 3. Бактерiями 4. Токсико-алергенами

678. Основна ознака, що вiдрiзняє туберкульозно-алергiчний кератит 1. Паннус 2. Дисковидний iнфiльтрат 3. Флiктена 100% 4. Деревоподiбнi розгалуження 5. Дифузне зкаламучення рогiвки

679. Початкова ознака формування кератоконуса 1. Зкаламучення рогiвки 2. Поява неправильного астигматизма 3. Лiнiї кератоконуса 4. Витончення верхiвки конуса

100%

680. Найтяжчий прояв кератита при гiповiтамiнозi А проявляється 1. Ксерозом 50% 2. Гнiйною виразкою 3. Кератомаляцiєю 100% 4. Васкуляризацiєю 5. Вираженною гноєтечею

681. Сухiсть слизових оболонок характерна для 1. Хвороби Рейтера 2. Синдрома Гужеро-Шегрена 3. Розацеа-кератита 4. Пемфiгуса 5. Трахоми 50%

100%

682. Вкажiть тип судинноi реакцiї (iн'єкцiї) при повзучiй виразцi рогiвки 1. Перикорнеальна 70% 2. Застiйна 3. Змiшана 100% 4. Кон'юнктивальна

683. Що рекомендується для консервативного лiкування кератита, викликаного синьогнiйною паличкою 1. Гентамiцiн 50% 2. Левомiцетiн 3. Полiмiксiн-М 100% 4. Тетрациклiнова мазь 5. Дексаметазон

684. З якого вiку показано хiрургiчне лiкування при стабiльних i виразних скаламученнях рогiвки у дiтей? 1. З 1 року 2. З 3-х рокiв 3. З 5 рокiв 4. З 2 рокiв 5. З 10 рокiв

100%

685. Вкажiть локалiзацiю iнфiльтратiв при аденовiрусному кератокон'юнктивiтi 1. У глибоких шарах строми 2. Субепiтелiально 100% 3. В областi десцеметової мембрани 4. В епiтелiї 5. В ендотелiї

686. При герпетичних кератитах чутливiсть рогiвки 1. Пiдвищена 2. Знижена 100% 3. Hе змiнюється 4. Пiдвищена на периферiї рогiвки

687. Пересадка рогiвки донора промiж шарами прозорої рогiвки називається 1. Пошарова кератопластика 2. Кератофакiя 3. Епiкератофакiя 4. Iнтерламелярна кератопластика 5. Кератомiльоз

100%

688. Зрiзання шару рогiвки з наступним обточуванням i фiксацiєю на попередньому мiсцi називається 1. Кератопластика 2. Епiкератофакiя 3. Кератомiльоз 100% 4. Кератофакiя 5. Кератотомiя

689. Для повзучої виразки рогiвки характерно 1. Iнфiльтрат дисковидної форми з кратероподiбним дном 40% 2. Наявнiсть прогресуючого края 30% 3. Розповсюдження лише поверхнево без загрози перфорації 4. Перифокальна інфільтрація, гіпопіон 30%

690. Деревоподiбне ураження рогiвки, за звичай, виникає 1. При аденовiрусному кератитi 2. При розацеа-кератитi 3. При герпетичному кератитi 100% 4. При сифiлiтичному кератитi

5. При туберкульозно-алергiчному кератитi

691. Множиннi монетопобiднi скаламучення виникають 1. При герпетичному кератитi 2. При аденовiрусному кератитi 3. При розацеа-кератитi 4. При трахомi 5. Сифiлiтичному кератитi

100%

692. Для трахоми характерна наявнiсть 1. Гiпертрофiї та iнфiльтрацiї кон'юнктиви 30% 2. Розвиток фолiкулiв i рубцювання 40% 3. Hаявнiсть цитоплазматичних включень - тiлець Гальберштедтера-Провачека 4. Зкаламучення лише поверхневих шарiв рогiвки

693. Алергiчне (медикаментозне) ураження рогiвки проявляється 1. Епiтелiопатiєю 40% 2. Центральною ерозiєю рогiвки 20% 3. Епiтелiальним кератитом 20% 4. Стромальним кератитом 20% 5. Краєвим кератитом

694. Для якого гострого захворювання рогiвки характерно висипання епiтелiальних пухирцiв i iнфiльтрацiя в виглядi сiрих смуг (трiщини епiтелiя)? 1. Гратчастої дистрофiї рогiвки 2. Флiктенульозного кератита 3. Деревоподiбного кератита 100% 4. Аденовiрусного кератокон'юнктивiта 5. Сухого кератокон'юнктивiта

695. По частотi виникнення захворювань рогiвки, з центральною локалiзацiєю процеса, перше мiсце займають 1. Бактерiальнi кератити 50% 2. Герпетичнi кератити 100% 3. Кератити, обумовленi хламiдiями 4. Грибковi кератити 5. Авитамiнознi кератити

696. Первинний герпетичний кератит частiше зустрiчається 1. У новонароджених в першому пiврiччi життя

30%

2. У дiтей вiд 5 мiсяцiв до 5 рокiв 3. У пiдлiткiв 4. У дорослих 5. Вiк не має значення

100%

697. Герпетичнi кератити за перебiгом є 1. Рецидивуючими 100% 2. Рiдко рецидивуючими 3. Hе рецидивуючими

698. Розведений iнтерферон зберiгає активнiсть 1. до 12 годин 2. 24 години 3. 48 годин 4. 72 години 5. 1 годину

100%

699. Який з нижчеперерахованих препаратiв вiдноситься до iндукторiв iнтерферона бактерiального походження 1. Полудан 2. Пiрогенал 100% 3. Флореналева мазь 4. Аренарiнова мазь 5. Реаферон

700. Профiлактика рецидивiв герпетичних кератитiв протигерпетичною полiвакциною повинна проводитися 1. У перiод загострення 2. Через мiсяць пiсля загострення 100% 3. Через 5 мiсяцiв пiсля загострення 4. Час не має значення

701. Чи визначається паличка Коха в тканинi рогiвки при туберкульозноалергiчному ураженнi 1. Тiльки в гострому перiодi 2. Не визначається 100% 3. Тiльки в перiод ремiссiї 4. Тiльки при супутньому iридоциклiтi

702. Циклiчнiсть протiкання притаманна 1. Паренхiматозному сифiлiтичному кератиту

100%

2. Туберкульозному кератиту 3. Склерозуючому кератиту 4. Повзучiй виразцi рогiвки 5. Авiтамiнозному кератиту

703. Фасцикулярний кератит вважається одним iз видiв 1. Сифiлiтичного кератита 2. Флiктенульозного кератита 3. Грибкового кератита 4. Герпетичного кератита 5. Авiтамiнозного кератита

100%

704. Флiктена при туберкульозно-алергiчному кератитi представляє собою 1. Вузлик 100% 2. Пухiрець 3. Виразку 4. Рубець 5. Ерозiю

705. Скiльки перiодiв вирiзняють у клiнiцi дифузного паренхiматозного сифiлiтичного кератита 1. Два 2. П'ять 3. Три 100% 4. Шiсть

706. Пiсля одужання герпес зостер рогiвки 1. Рецидивує часто 2. Рецидивує рiдко 3. Залишається стiйкий iмунiтет 100% 4. Hе залишає iмунiтета 5. Слабкий гуморальний iмунiтет

707. Основним симптомом синдрома Сйогрена вважається 1. Сльозотеча 2. Кон'юнктивальна iн'єкцiя 3. Вiдсутнiсть слiз пiд час плачу 4. Зниження зору 5. Бiль

100%

708. Ксерофтальмiя викликана недостатнiстю

1. Вiтамiнiв групи В 2. Вiтамiна С 3. Вiтамiна А 100% 4. Вiтамiна Е 5. Вiтамiна Д

709. Якщо виразка рогiвки довгий час не пiддається лiкуванню, то треба думати про 1. Сифiлiс 2. Туберкульоз 3. Кератомiкоз 4. Бленнорею 5. Дифтерiю

100%

710. При флiктенульозному паннусi вростають поверхневi судини 1. Зверху 2. Знизу 3. З будь-якого боку лiмба 4. Зсередини 5. Зовнi

100%

711. Якi ускладнення найбiльш типовi при прогресуваннi гратчастої дистрофiї? 1. Пiдвищення ВОТ 2. Рецидивуюча ерозiя 100% 3. Розвиток десцеметоцеле 4. Васкуляризацiя 5. Виразка рогiвки

712. Що обумовлює розвиток старечої дуги? 1. Відкладення холестеролу, фосфоліпідів, тригліцеридів 2. Відкладення кальцію 3. Відкладення амілоїду 4. Відкладення гіаліну 5. Відкладення уратної солі натрію

100%

713. Що обумовлює розвиток нодулярної дегенерації Зальцмана? 1. Фліктенульоз 30% 2. Трахома 40% 3. Інтерстиціальний кератит 4. Носіння контактних лінз

30%

714. Яке найбiльш типове мiсце локалiзацiї дистрофiчних змiн при вузликовiй дистрофiї рогiвки 1. У центральнiй зонi рогiвки 100% 2. У периферичнiй зонi рогiвки 3. В областi лiмба 4. Hе має типового мiсця локалiзацiї 5. У виглядi хреста з захватом одночас центра i периферiї

715. Дистрофiя Фукса характеризується слiдуючими клiнiчними ознаками: зкаламучен-ням рогiвки у виглядi набрякання переднього епiтелiя i наявностi пухирцiв, iнодi пiдвищенням внутрiшньоочного тиску, а також 1. Розвитком катаракти 2. Втратою тактильної чутливостi 100% 3. Розвитком макулодистрофiї 4. Розвитком зкаламучень в склистому тiлi 5. Розвитком периферичної дегенерацiї сiткiвки

716. Визначте локалiзацiю пiгментних крапок при кiльцi Кайзер-Флейшера 1. Переднiй епiтелiй 2. Строма 3. Десцеметова оболонка 100% 4. Ендотелiй 5. Дифузно у всiх шарах рогiвки

717. Визначте локалiзацiю пiгментного веретена Крукенберга 1. Ендотелiй 100% 2. Переднiй епiтелiй 3. Строма 4. Десцеметова оболонка 5. Боуменова мембрана

718. В яких шарах строми рогової оболонки здебiльшого проходять нерви рогiвки? 1. В переднiх двох третинах строми рогової оболонки 2. В заднiй половинi рогiвки 3. У всiх шарах 4. Тiльки в епiтелiї 5. Тiльки в боуменовiй оболонцi

100%

719. Де локалізується маргінальне потоньшення рогівки при дегенерації Терієна? 1. По ходу очної щілини 2. Вздовж нижнього лімбу 3. Вздовж верхнього лімбу 100% 4. Вздовж нижньо-носової ділянки лімбу 5. Вздовж нижньо-темпаральної ділянки лімбу

720. Які зміни спостерігаються при дистрофії Месмана? 1. Відкладення пігменту в базальній мембрані 2. Відкладення амілоїду в базальній мембрані 3. Відкладення кадьцію в базальній мембрані 4. Відкладення солей заліза в базальній мембрані 5. Це дрібні епітеліальні везікули 100%

721. На протязi якого часу рекомендують використовувати щоденнi iн'єкцiї торфота при бiльмах 1. 5-10 днiв 2. 10-20 днiв 3. 20-30 днiв 4. 40-60 днiв 5. 60-70 днiв

50% 100%

722. Вкажiть характерну ознаку сфероїдальної дистрофiї рогiвки 1. Вiдкладення пiд переднiм епiтелiєм рогiвки або глибоких шарах власної речовини в виглядi шаровидних гомогенних утворень золотаво-жовтого кольору 100% 2. Вiдкладення пiд передним епiтелiєм рогiвки ниткоподiбних гомогенних утворень 3. Голкоподiбнi гомогеннi утворення, локалiзованi здебiльшого у стромi 4. Точковi гомогеннi утворення в виглядi ниток, i частiше розмiщенi на ендотелiї 5. Колагеновi утворення зiркоподiбної форми, розмiщенi здебiльшого в ендотелiї

723. Чи ефективно використовувати ультразвукову терапiю у лiкуваннi первинних дистрофiй рогiвки 1. Так 100% 2. Hi 3. Ефективно тiльки в юнацькому вiцi хворого 4. Ефективно тiльки в старечому вiцi хворого 5. Ефективно тiльки при викоористаннi фонофореза з лiкарськими речовинами

724. При якому захворюваннi в рогiвцi є точковi iнфiльтрати i мiлкi везикули вздовж нервових стволiв

1. Туберкульозно-алергiчному кератитi 2. Герпетичному древовидному кератитi 100% 3. Синдромi С'єгрена 4. Кератоконусi 5. Аденовiрусному епiтелiальному кератокон'юнктивiтi

725. Для якого захворювання характерна поява скаламучення круглої форми у среднiх шарах строми, яке деформує оптичний зрiз рогiвки? 1. Туберкульозно-алергiчного кератиту 2. Очного зостеру 3. Герпетичного дисковидного кератиту 4. Сифiлiтичного кератиту 5. Аденовiрусного кератиту 60%

100%

726. Визначте клiнiчнi ознаки кератита, що викликається синьогнiйною паличкою 1. Виразний набряк повiк та кон'юнктиви 2. Точковi епiтелiальнi скаламучення у рогiвцi 3. Видiлення синьогнiйної палички у посiвi 100% 4. Гiпопiон сiрого кольору 5. Iнфiльтрат сiро-блакитного кольору над поверхнею рогiвки

70%

727. Що слiд використовувати при лiкуваннi герпетичного кератиту в початковому перiодi? 1. Пошарову кератопластику 2. Кортикостероїднi препарати 3. Противогерпетичну полiвакцину 4. Iнтерферони 50% 5. Препарати ацикловiру 100%

728. У якого препарата найбiльша противiрусна активнiсть? 1. Дексаметазон 2. Полудан 50% 3. Ацикловiр 100% 4. Солкосерил 5. Кефзол

729. В'яло протiкаюча виразка рогiвки з гiпопiоном, при вiдсутностi васкуляризацiї, характерна для 1. Повзучої виразки рогiвки 2. Мiкозу рогiвки 100%

3. Дисковидного герпетичного кератиту 4. Сифiлiтичного кератиту 5. Виразки Мурена

730. Вростання поверхневих судин у верхню частинину рогiвки характерно для 1. Туберкульозно-алергiчного кератиту 2. Трахоми 100% 3. Рубцевого трихiаза 4. Аденовiрусного кератокон'юнктивiту 5. Розацеа-кератиту

731. Назвiть клiнiчнi ознаки, характернi для кератоконуса 1. Hеправильний рогiвковий астигматизм високого ступеня 30% 2. Кiльце Флейшера, витончення оптичного зрiзу рогiвки 20% 3. Зкаламучення у центрi рогiвки 10% 4. Викривлення офтальмометричних фігур 40% 5. Збільшення товщини рогівки

732. Наявнiсть ниткових зкаламучень в поверхневих шарах строми рогiвки характерна для 1. Hервiв рогiвки 2. Гратчастої дистрофiї рогiвки 3. Кератоконусу 4. Трахоматозного панусу 5. Герпетичного кератиту

100%

733. При яких захворюваннях спостерiгається кiльце Кайзер-Флейшера? 1. Сидерозi 2. Кератоконусi 3. Дисковидному кератитi 4. Хворобi Коновалова-Вiльсона 5. Халькозi 50%

100%

734. Що рекомендуєтся для лiкування кератомiкозiв? 1. Антибіотики 2. Кератопластика 30% 3. Видалення запального iнфiльтрата рогiвки 4. Тушування 10% спиртовим розчином йода

40% 30%

735. При хронiчних кератоектазiях слiд використати

1. М'яку контактну лiнзу 2. Жорстку контактну лiнзу 70% 3. Iнтракорнеальне пломбування аутоплазмою 4. Кератотомiю 5. Наскрiзну кератопластику 100%

736. Назвiть клiнiчнi ознаки кератомiкозiв 1. Бiлий iнфiльтрат iз чiткими межами 2. Аваскулярний тип з появою виразок 70% 3. Проростання поверхневих судин 4. Витончення рогiвкового зрiзу 5. Набряк та iнфiльтрацiя у виглядi кiлець вiд кинутого у воду каменя

100%

737. Чим характеризується перебiг кератита при набутому сифiлiсi? 1. Торпiдним перебiгом 2. Частими рецидивами 3. Гострим процесом з частими рецидивами 4. Цикличнiстю перебiгу хвороби 100% 5. Перебiг супроводжується гектичною температурою

738. Визначте найбiльш характерне ускладнення, яке розвивається при гратчастiй дистрофiї рогiвки 1. Васкуляризацiя рогiвки 2. Рецидивуючi ерозiї 100% 3. Кератоконус 4. Глаукома 5. Виразка рогiвки

739. В патогенезi яких дистрофiчних захворювань рогiвки вiдiграє роль порушення нервової трофiки 1. Рецидивуючi ерозiї 50% 2. Хвороба Стiлла 3. Дистрофiя Рейса-Бюклерса 100% 4. Паннус 5. Ендотелiальна дистрофiя рогiвки

740. Визначте основнi показання до проведення бездренажної операцiї пломбування склери 1. При свiжих вiдшаруваннях сiткiвки, що не ускладненi преретинальними або iнтравiтриальними мембранами 100% 2. При ригiдному вiдшаруваннi i центральних розривах сiткiвки 3. При ригiдному вiдшаруваннi з преретинальними мембранами

4. Показання вiдсутнi

741. Визначте необхiдну умову, з нижчеперерахованих, для використання фото- i лазер-коагуляцiї при вiдшаруваннi сiткiвки 1. Пiсля прилягання i розправлення вiдшарування сiткiвки, пiсля лiжкового режиму 100% 2. Високе вiдшарування з макулярним розривом 3. Вiдшарування сiткiвки з велетенським розривом 4. Вiдшарування сiткiвки з клапанним розривом 5. Воронкоподiбне вiдшарування сiткiвки

742. Чи проходить флюоресцеїн через стiнку хорiоїдальних капiлярiв у здорових очах 1. Так 100% 2. Hi 3. Частково 4. В залежностi вiд вiку

743. Чи флюоресцирують "твердi" ексудати сiткiвки 1. Так 2. Hi 100% 3. Iнколи 4. В залежностi вiд рiвня артерiального тиску

744. Флюоресценцiя в хорiоїдеї спостерiгається 1. Перед ранньою артерiальної фазою 2. Пiд час ранньої артерiальної фази 3. У кiнцi ранньої артерiальної фази 4. Перед ранньою венозної фазою 5. Перед пiзньою венозною фазою

100%

745. При якому захворюваннi сiткiвка здатна виконувати тiльки свiтлосприймаючу функцiю 1. Плоске вiдшарування судинної оболонки 2. Вторинне вiдшарування сiткiвки 3. Первинне вiдшарування сiткiвки 100% 4. Ретиношизис 5. Кiста макулярної областi

746. Яка офтальмоскопiчна ознака дозволяє говорити про атонiю ретинальних вен i артерiй 1. Рiзке розширення вен 2. Рiзке розширення артерiй 3. Hеможливо розрiзнити артерiї i вени 100% 4. Рiзке розширення аксиального рефлекса на судинах 5. Рiзке розширення аксiального рефлекса на венах

747. Симптом Гвiста проявляється 1. Збiльшенням кута розгалуження ретинальних артерiй 2. Штопороподiбною звивистостю коломакулярних судин 3. Hерiвномiрнiстю калiбра артерiй 4. Супроводжуючими смугами вдовж артерiй

100%

748. Часткове передавлювання вени i змiщення її у виглядi дуги у м iсцi перехреста з артерiєю, називається симптомом 1. Гунна-Салюса I 2. Симптом Гвiста 3. Гунна-Салюса III 4. Мiдного дроту 5. Гунна-Салюса-Рельмана II

100%

749. Ранньою ознакою гiпертонiчного ангiосклероза вважається 1. Поява у макулярнiй областi фiгури зiрки 2. Симптом Гунна-Салюса I 3. Симптом супроводжуючих смуг 100% 4. Симптом Гвiста 50% 5. Поява плазморрагiй

750. Класичним симптомом гiпертонiчного ангiосклероза вважається 1. Симптом "плакучої верби" 2. Мiдного i срiбного дроту 100% 3. Гвiста 80% 4. Гунна-Салюса-Рельмана І 60% 5. Ватоподiбнi вогнища

751. Ватоподiбне вогнище - це 1. Транссудат 2. Екссудат 3. Iнфаркт сiткiвки 100% 4. Вiдшарування сiткiвки 5. Вiдкладення фiбрину

752. Фiгура зiрки розвивається 1. При природженому токсоплазмозi 2. При туберкульозному хорiоретинiтi 3. При гiпертонiчнiй, дiабетичнiй, нирковiй ретинопатiї, псевдоальбумiнуричному ретинiтi 100% 4. При гострiй непроходимостi центральної артерiї сiткiвки

753. Склеротичнi змiни ретинальних судин (симптоми мiдного i срiбного дроту) вiдсутнi при 1. Нирковiй ретинопатiї 100% 2. Гiпертонiчному ангiосклерозi 3. Атеросклерозi ретинальних судин 4. Простiй дiабетосклеротичнiй ретинопатiї 5. Гiпертонiчнiй нейроретинопатiї

754. Розширення артерiй сiткiвки iз слабким рефлексом спостерiгається при 1. Атеросклерозi ретинальних судин 2. Гiпертонiчнiй ангiопатiї 3. Судиннiй гiпотонiї 100% 4. Нирковiй ангiопатiї

755. Симптом "роздавленого помiдора" характерний для 1. Дiабетосклеротичної ретинопатiї 2. Передньої оптичної нейропатiї зорового нерва 3. Hепроходимостї (тромбозу) центральної вени сiткiвки 4. Застiйного диска 5. Ниркової нейроретинопатiї

100%

756. Симптомом якого захворювання вважається "крапля воскової свiчки" (мiлкуватi безсудиннi фокуси на сiткiвцi) 1. Цукрового дiабета 2. Склеродермiї 3. Ревматизма 4. Лейкоза 5. Саркоїдоза 100%

757. Hайбiльш характерним в початковiй стадiї цукрового дiабета вважається

1. Розширення, звивистiсть вен 2. Мiкроаневризми 100% 3. Крововиливи в сiткiвку 4. Набряк сiткiвки 5. Набряк сiткiвки, фiгура зiрки

50%

758. Ознаками ретикулоендотелiоза (хвороби Hiмана-Пiка) являються 1. Жовтувате забарвлення склери 25% 2. Екзофтальм 25% 3. Симптом "вишневої кiсточки" 25% 4. Блакитне забарвлення склери 5. Пiгментне переродження сiткiвки 25%

759. Що таке метаморфопсiя? 1. Iскри, що свiтяться, перед оком 2. Затуманювання зору 3. Викривлення предметiв 100% 4. Поява темних плям перед очима 5. Поява "лiтаючих мушок"

760. Що таке фотопсiя? 1. Iскри, що свiтяться, перед оком 100% 2. Затуманювання зору 3. Викривлення предметiв 4. Поява темних плям перед очима 5. Поява "лiтаючих мушок" перед очима

761. Як виглядають вогнища запалення при завершеннi хорiоїдiту? 1. Бiле вогнище з чiткiми кордонами, обмежене пiгментом 2. Сiре вогнище з чiткими межами 3. Пiгментоване вогнище на червоному фонi 4. Свiтло-жовте вогнище 5. Зблiднення сiткiвки з нечiткiми контурами

100%

762. Якi методи є основою дiагностики гострих захворювань сiткiвки? 1. Адаптометрiя i дiафаноскопiя 2. Флюорографiя, загальний аналiз кровi i сечi 3. Обстеження гостроти зору, поля зору i офтальмоскопiя 100% 4. Пальпаторне обстеження вiйкової областi, бiомiкроскопiя i вивчення коагулограми 5. Ультразвукове сканування заднiх вiддiлiв ока

763. Чи проходить флюоресцеїн в сiткiвку через незмiнену стiнку судин сiткiвки 1. Так 2. Hi 100% 3. Частково 4. В залежностi вiд вiку

764. При якому захворюваннi хворi скаржаться на появу рухливої завiси у хворому оцi? 1. Ретробульбарний неврит 2. Гострий гнiйний центральний хорiоретинiт 3. Вiдшарування сiтчастої оболонки 100% 4. Гостра непроходимiсть центральної артерiї сiткiвки 5. Порушення кровообiгу в зоровому нервi

765. При якому захворюваннi змiни сiткiвки називаються "морська зиб"? 1. Туберкульозний хорiоретинiт 2. Центральна серозна хорiоретинопатiя 3. Вiдшарування сiткiвки 100% 4. Центральний хорiоретинiт 5. Хвороба Iльса

766. При якому захворюваннi очей змiни поля зору залежать вiд положення хворого? 1. Hеврит зорового нерва 2. Hепроходимiсть центральної артерiї сiткiвки 3. Вiдшарування сiткiвки 100% 4. Крововилив у склисте тiло 5. Порушення кровообiгу у зоровому нервi

767. При якому захворюваннi у хворих спостерiгається мiкропсiя i вiдхилення рефракцiї в бiк гiперметропiї? 1. Центральний розрив сiткiвки 2. Перiферiйний ретиношизис 3. Застiйний диск зорового нерва 4. Центральна серозна хорiоретинопатiя 5. Крововилив в макулярную область

100%

768. Для якого захворювання патогенетичними є дефекти в мембранi Бруха? 1. Макулярна кiста

2. Гостра непроходимiсть центральної артерiї сiткiвки 3. Берлинiвське зкаламучення сiткiвки 4. Розрив сiткiвки у макулярнiй областi 5. Центральна серозна хорiоретинопатiя 100%

769. Який метод дiагностики вважається оптимальним при центральнiй серознiй хорiоретинопатiї? 1. Сiтка Амслера 2. Периметрiя 3. Кампiметрiя 4. Визначення кольоровiдчуття 5. Флюоресцеїнова ангiографiя

100%

770. Дистрофiя Штаргардта розвивається здебiльшого 1. На протязi першого року життя 2. В вiцi 8-10 рокiв 100% 3. У осiб, старших 20 рокiв 4. Hезалежно вiд вiку 5. На протязi першого мiсяцi

771. В основi пiгментної дистрофiї лежить порушення синтезу 1. Мукополiсахаридiв 2. Бiлкiв 3. Кислих фосфатiв 4. РHК 100% 5. Вуглеводiв

772. Синдром Ушера-Грефе характеризується 1. Тапеторетинальної дистрофією (ТРД), нiстагмом, психофiзiчними порушеннями 50% 2. ТРД, Зниженням слуху, аж до глухоти 100% 3. ТРД, ожирiнням, розумовим вiдставанням 4. ТРД i зкаламученням рогiвки 5. ТРД i гiпотонусом м'язiв

773. Для синдрома Лоуренса-Муна-Барде-Бiдля характерно поєднання тапеторетиналь-ної дистрофiї з 1. Розумовим вiдставанням i ендокринними порушеннями (ожирiнням,недостатностю статтевих залоз) 100% 2. Iдiотiєю, тiреотоксикозом, пороком серця 3. Офтальмоплегiєю, косоокiстю, глухотою 4. Симптомом "вишневої кiсточки"

5. Порушенням синтезу сфiнгомiєлiна

774. При флюоресцеїновiй ангiографiї крововилив, на вiдмiну вiд мiкроаневризми 1. Не флюоресцує 100% 2. Яскраво флюоресцує 3. Слабко флюоресцує

775. Сенiльний ретиношизис розвивається на фонi 1. Дегенерацiя типа "слiд слимака" 2. Кiстовидної дегенерацiї Блессiнга-Iванова 3. Ретикулярної пiгментної дегенерацiї 4. Гратчастої дегенерацiї 5. Дегенерацiї Мейер-Швiккерата

100%

776. При юнацькому ретиношизисi розшарування сiткiвки проходить на рiвнi нервових волокон, а на якому рiвнi проходить розшарування сiткiвки при сенiльному ретиношизисi 1. Hа рiвнi зовнiшнього плексиформного шара 100% 2. Hа рiвнi пiгментного епiтелия 3. Hа рiвнi внутрiшнього плексиформного шара 4. Hа рiвнi внутрiшнього ядерного шара 5. Hа рiвнi зовнiшнього ядерного шара

777. Чи можна проводити евакуацiю субретинальної рiдини, вiдступивши вiд розрива 1. Так 100% 2. Hi 3. Hе має значення 4. Можна, але тiльки при велетенських розривах 5. Можна, але тiльки при клапанних розривах

778. В яких випадках при вiдшаруваннях сiткiвки рекомендують використовувати комбiнацiю циркляжа з пломбуванням? 1. При вiдшаруваннях на афакiчному оцi 2. При множинних розривах в рiзних квадрантах i на рiзнiй вiдстанi вiд лiмба 3. При ригiдних вiдшаруваннях з клапанними розривами i частковим заворотом центрального краю 100% 4. Закрита воронка, коли зоровий нерв не видно через складоки сiткiвки 5. Вузьке воронкоподiбне вiдшарування

779. Якi клiтини є гiстологiчною основою для утворення преретинальних вiтриальних мембран? 1. Палички i колбочки 2. Пiгментний епiтелiй та глiя 100% 3. Ганглiознi 4. В теперiшнiй час невiдомi 5. Амакриновi i горизонтальнi

780. Для якої дистрофії сітківки характерний симптом "вишневої кісточки"? 1. Синдром Тея-Сакса 100% 2. Дистрофiї Беста 3. Дистофiї Франчешеттi 4. Дистрофії Штаргардта 5. Дистрофії Дойна

781. До екваторiальних периферичних дитрофiй вiдносять 1. Дистрофiю Мейер-Швiккерата: 2. Слiд слимака 100% 3. Ретиношизис 4. Параоральну кiстоподiбну

782. До периферичних параоральних дистрофiй вiдносять 1. Гратчасту 2. Слiд слимака 3. Ретиношизис 100% 4. Ареали Пау 50% 5. Палiсадну

783. Хвороби, обумовленi порушеннями трофiки сiткiвки ока, правильнiше називати 1. Дегенерацiями 2. Дистрофiями 100% 3. Абiотрофiями 4. Ретинiтами 5. Васкулiтами

784. Дистрофiї сiткiвки подiляють на двi великi групи 1. Первиннi i вториннi 100% 2. Спадковi i надбанi 3. Природженi i пiслязапальнi 4. Ускладненi i неускладненi

5. Дитячi i дорослi

785. Hайбiльш важкi форми дистрофiї сiткiвки розвиваються при захворюваннях 1. Спадкових 100% 2. Природжених 3. Надбаних 4. Hе має значення

786. Термiн "абiотрофiя" використовують для характеристики захворювань сiткiвки 1. Спадкових 100% 2. Пiслятравматичних 3. Пiслязапальних 4. Пролiферативних 5. Надбаних

787. Термiн "тапеторетинальна дегенерацiя" запропонований 1. Коллiнсом 2. Ушером 3. Лебером в 1916 роцi 4. Веве 5. Сорсбi

100%

788. При пiгментнiй абiотрофiї первинно вражається 1. Судинна оболонка 2. Мембрана Бруха 3. Глiальна тканина 4. Hейроепiтелiй 100% 5. Внутрiшня прикордонна мембрана

789. Тапеторетинальнi дистрофiї бувають 1. Первиннi i вториннi 2. Природженнi, спадковi, надбанi 100% 3. Центральнi, периферичнi, змiшаннi 70% 4. Вiтреоретинальнi i екваторiальнi 5. Передстаречi i старечi

790. Першi скарги хворого при захворюваннi периферичною ТРД (тапеторетинальною дистрофiєю) 1. Свiтлобоязнь, блефароспазм

2. Зниження зору, випадання дiлянок у полi зору 3. Гемералопiя 100% 4. Бiль 5. Метаморфопсiї

791. В далекозайшовшiй стадiї периферичної ТРД (тапеторетинальної дистрофiї) характернi слiдуючi змiни поля зору 1. Збереження тiльки "височного острiвця" 2. Випадання носової половини до точки фiксацiї 3. Трубчате поле зору 100% 4. Обсяжна парацентральна скотома 5. Гемiанопсiї

792. Гострота зору при периферичнiй ТРД (тапеторетинальнiй дистрофiї) 1. Знижена у початковiй стадiї захворювання 2. Довго зберiгається 50% 3. Повiльно знижується з наростанням симптомiв ТРД 4. Снижується швидко 5. Закономiрностi немає

100%

793. Основний диференцiйно-дiагностичний метод дослiдження при тапеторетинальнiй дистрофiї 1. Офтальмоскопiя 30% 2. Офтальмохромоскопiя 3. Дослiдження темнової адаптацiї 4. Дослiдження поля зору 5. ЕРГ 100%

40%

794. У дiтей центральнi ТРД (тапеторетинальнi дистрофiї) частiше всього набувають вигляду 1. Дистрофiї Кунта-Юнiуса 2. Хвороби Штаргардта 100% 3. Дистрофiї Дойна 4. Жовточної дистрофiї Беста 50% 5. Дистрофiї Франческеттi

795. Вкажiть найчастiшу локалiзацiю солiтарного туберкула на очному днi 1. Hа периферiї 2. У центральних вiддiлах 3. В iридоцилiарному кутi 4. Папiлярно 5. Парапапiлярно

100%

796. Якому захворюванню вiдповiдають змiни типа "перець i сiль"? 1. Пiгментна дегенерацiя 2. Токсоплазмоз 3. Туберкульоз 4. Сифiлiс 100% 5. Ревматизм

797. У якому перiодi захворювання розвивається сифiлiтичний ретинiт? 1. Латентному 2. Першому 3. Другому 100% 4. Третьому 5. У кiнцi захворювання

798. При якому хорiоретинiтi спостерiгається iнтенсивне зкаламучення заднiх шарiв склистого тiла? 1. Токсоплазмозному 2. Сифiлiтичному 100% 3. Туберкульозному 4. Лепрозному 5. Вiрусному

799. Для якого захворювання характерна наявнiсть псевдоколобоми жовтої плями? 1. Туберкульоз 2. Сифiлiс 3. Лепра 4. Токсоплазмоз 5. Лептоспiроз

100%

800. Вкажiть симптом, характерний для природженного токсоплазмоза 1. Акромегалiя 2. Увеопатiя 3. Гемералопiя 4. Колобома жовтої плями 5. Ангiоматоз Лебера

100%

801. Для пiгментної дегенерацiї сiткiвки характерно 1. Псевдоколобома жовтої плями 2. Колобома диска зорового нерва

3. Кiстковi тiльця 100% 4. Периферiйний увеїт 5. Вiдшарування сiткiвки

802. Прогресуюче концентричне звуження поля зору i гемералопiя характернi для 1. Гiпертонiчної ретинопатiї 2. Набряка диска зорового нерва 3. Псевдоневрита 4. Hефропатiї вагiтних 5. Пiгментної дегенерацiї сiткiвки

100%

803. Для якого синдрома характерний збiг пiгментної дегенерацiї сiткiвки, слабкiсть розуму, карликовий зрiст, ожирiння, недорозвиток статевих органiв? 1. Грефе 2. Пiка-Нiмана 3. Тея-Сакса 4. Ушера 5. Лоуренса-Муна-Барде-Бiдля

100%

804. Спiввiдношення артерiй i вен сiткiвки в нормi дорiвнює 1. 1:1 2. 1:2 3. 2:3 4. 3:4 5. 4:5

100%

805. Для гiпертонiчної ангiопатiї сiткiвки характерне 1. Спiввiдношення артерiй i вен 2:3 2. Спiввiдношення артерiй i вен 1:4 3. Розширення артерiй 4. Звуження вен 5. Венний пульс

100%

806. При якому захворюванні сітківки утворюються "ретинальні преципітати"? 1. Відшарування сітківки 2. Центральна серозна хоріоретинопатія 3. Набряк сітківки 4. Макула "зім'ятий целофан"

100%

5. Дистрофія Кунта-Юніуса

807. Як називається симптом артерiовенозного перехрещування? 1. Симптом Гвiста 2. Симптом Грефе 3. Симптом Веста 4. Симптом Салюса-Гунна-Рельмана 5. Симптом Фроста

100%

808. Назвіть клінічні ознаки центральної серозної хоріоретинопатії 1. Порушення кольорувідчуття 25% 2. Затуманювання зору 25% 3. Зміна рефракції ока на міопічну 4. Наявність темної плями перед оком 5. Фотопсії і метаморфопсії 25%

25%

809. Для ниркової гiпертонiї найбiльш характерним є 1. Трансудативний синдром 100% 2. Глiоз сiткiвки 3. Геморагiчний синдром 4. Центральний набрячний фiбропластичний синдром 5. Ангiосклероз

810. Дiабетична ангiоретинопатiя розвивається в (%) 1. 30% 2. 50% 3. 60% 4. 80% 5. 90%

70% 100%

811. Як часто повиннi оглядатись окулiстом хворi цукровим дiабетом з виявленою очною патологiєю? 1. Кожний мiсяць 2. Кожнi 2 - 3 мiсяцi 3. Кожнi 3 - 4 мiсяцi 100% 4. Кожнi 4 - 5 мiсяцiв 5. Кожнi 6 мiсяцiв

812. Який прилад застосовують для диференційної діагностики "первинних" та "вторинних" відшарювань сітківки?

1. А/В Сканер 100% 2. Ультразвуковий апарат 3. Аналізатор ретинальної гостроти зору 4. Безрефлексний офтальмоскоп 5. Оптичний когерентний томограф

813. Якi основнi фактори ризику розвитку патологiї органа зору у хворих цукровим дiабетом? 1. Важкiсть цукрового дiабета i частота розвитку гiпоглiкемичних станiв 2. Важкiсть цукрового дiабета i рiзкi коливання цукру у кровi 3. Час захворювання i його важкiсть 100% 4. Пiдвищення цукру кровi до 10 ммоль/л 5. Пiдвищення цукру кровi вище 10 ммоль/л

814. При якiй формi дiабетичної ретинопатiї частiше виникає нейроретинопатiя? 1. Проста ретинопатiя 100% 2. Препролiферативна 3. Пролiферативна

815. Який патогенез запалення переднього вiддiла судинного тракта при цукровому дiабетi? 1. Iнфекцiйне захворювання 2. Алергiя 3. Iнфекцiйно-алергiчний процес 4. Токсичний процес 5. Токсико-алергiчний процес 100%

816. Який вид катаракти частiше зустрiчається у хворих цукровим дiабетом? 1. Стареча 100% 2. Токсична 3. Вiкова 4. Увеальна 5. Зонулярна

817. Як часто повиннi оглядатись окулiстом хворi цукровим дiабетом при середнiй та важкiй його формi? 1. Раз на 3 мiсяцi 2. Раз на 6 мiсяцiв 3. Раз на рiк 4. Раз на 3 роки 5. Раз на 5 рокiв

100%

818. Як часто повиннi оглядатись окулiстом хворi цукровим дiабетом iз строком захворювання бiльше як 5 рокiв? 1. Раз на 3 мiсяцi 2. Раз на 6 мiсяцiв 3. Раз на 5 рокiв 4. Раз на 3 роки 5. Раз на рiк

100%

819. Якi причини розвитку дiйсно дiабетичної катаракти? 1. Iнсулiнозалежний дiабет на протязi бiльше як 10 рокiв 2. Iнсулiнозалежний дiабет на протязi бiльше як 10 рокiв 3. Частi гiпоглiкемiчнi кризи 4. Пролiферуюча ретинопатiя 5. Високий вмiст цукру у молодих людей 100%

820. Який стан офтальмотонуса при дiабетичнiй комi? 1. Hормальний

2. Помiрно знижений 3. Помiрно пiдвищений 4. Гiпотонiя 100% 5. Гiпертензiя

821. Яка найбiльш часта причина оклюзii центральної артерiї сiткiвки? 1. Дiйсна емболiя 100% 2. Hизький перфузивний тиск при рiзкому зниженi артерiального тиску 3. Локальне ураження артерiальної стiнки 4. Васкулiт 5. Порушення тонуса судинної стiнки

822. Hайбiльш уразливими мiсцями венозних судин сiткiвки при порушеннях кровообiгу в нiй є 1. Бiфуркацiя судин в областi екватора ока 2. Емiсарiї склери 3. Межа диску зорового нерва 4. Артерiовенознi перехрести 100% 5. Мiсця вiдгалуження бокових гiлок судин

823. Чим обумовлений симптом "вишневої кiсточки" при емболiї центральної артерiї сiткiвки? 1. Крововиливом у фовеальну область 2. Розривом сiткiвки у фовеальнiй областi 3. Хорiоїдальним кровопостачанням 100% 4. Набряком внутрiшнiх шарiв сiткiвки 5. Кистоутворенням в фовеальнiй областi

824. Якiй патогенетичний фактор вважається провiдним у розвитку тромбозу центральної вени сiткiвки або її розгалужень? 1. Емболiя 2. Пролiферацiя ендотелiя судинної стiнки 3. Порушення тонуса судинної стiнки 4. Звивистiсть судин 5. Хорiоретинiт

100%

825. Якiй клiнiчнiй формi частiше вiдповiдає ураження зорового нерва при цукровому дiабетi? 1. Псевдоневриту 2. Hейроретинiту 3. Оптикоiшемii

4. Ретробульбарному невриту 5. Застiйному диску

100%

826. Які клінічні ознаки ретробульбарного невриту у хворих на цукровий діабет? 1. Диск зорового нерву без змін 100% 2. Диск зорового нерву ішемічний 3. Клініка псевдоневрита 4. Неоваскуляризація диска 5. Гіперемія диска

827. Який екстрабульбарний м'яз ока частiше вражаєтся при цукровому дiабетi? 1. Верхнiй прямий 2. Верхнiй косий 3. Зовнiшнiй прямий 100% 4. Hижнiй прямий 5. Внутрiшнiй прямий

828. Який вид дослiдження очного дна у хворих цукровим дiабетом вважається оптимальним для дiагностики дiабетичної ангiоретинопатiї? 1. Офтальмоскопiя у безчервоному свiтлi 2. Бiомiкроофтальмоскопiя 3. Офтальмохромоскопiя 4. Флюоресцеїнова ангiографiя 100% 5. Дослiдження за допомогою ретинофота

829. Яка причина розвитку поширених крововиливiв у хворих з iнсулiнозалежним дiабетом? 1. Ламкiсть судин 2. Високий артерiальний тиск 3. Венозний застiй 4. Пiдвищена проникнiсть судинної стiнки 5. Рiзке зниження рiвня цукру 100%

830. Яка дистрофiя жовтої плями вважається патологiєю мембрани Бруха? 1. Жовткова дистрофiя Беста 2. Колоїдна дистрофiя Дойна 3. Хвороба Тея-Сакса 4. Синдром Пiка-Hiмана 5. Синдром Амальрiка

100%

831. Яка дистрофiя жовтої плями (або синдром) зв'язана з патологiєю мембрани Бруха? 1. Ангiоїднi смуги Гренблад-Страндберга 2. Синдром Ушера 3. Тапеторетинальний амавроз Лебера 4. Дистрофiя Штаргардта 5. Колопапiлярна атрофiя

100%

832. Яка тапеторетинальна дистрофiя є дистрофiєю ганглiозних клiток сiткiвки? 1. Хвороба Тея-Сакса 100% 2. Жовткова дистрофiя Беста 3. Дистрофiя Дойна 4. Дистрофiя С'єгрена 5. Дистрофiя Штаргардта

833. Яка тапеторетинальна дистрофiя є патологiєю третього нейрона сiткiвки? 1. Синдром Лауренса-Муна-Барде-Бiдля 2. Синдром Пiка-Hiмана 100% 3. Синдром Ушера 4. Дистрофiя Штаргардта 5. Дистрофiя Беста

834. В основi якої дистрофii сiткiвки лежить патологiя судинної оболонки 1. Жовткова дистрофiя Беста 2. Дистрофiя Штаргардта 3. Дистрофiя Шерера 100% 4. Жовтоплямиста дистрофiя Францешеттi 5. Дистрофiя Дойна

835. Яка тапеторетинальна дистрофiя є сiмейно-спадковою дегенерацiєю жовтої плями? 1. Дистрофiя Кунта-Юнiуса 2. Кiстовидний набряк Iрвiна-Гасса 3. Дистрофiя Шерера 4. Дегенерацiя Блессiнг-Iванова 5. Дистрофiя Штаргардта 100%

836. Яка дистрофiя сiткiвки вiдноситься до периферичних екваторiальних?

1. Кiстовидна 2. Ретиношизис 3. Хорiоретинальна атрофiя 4. Дистрофiя Веве 5. Гратчаста 100%

837. Яка дистрофiя сiткiвки вiдноситься до параоральних? 1. Гратчаста 2. Патологiчна гiперпiгментацiя 3. Кiстовидна 100% 4. Слiд слимака 5. Палiсадна

838. Яка екваторiальна дистрофiя сiткiвки є найбільш частою причиною вiдшарування сiткiвки? 1. Гратчаста 100% 2. Дистрофiя Веве 3. Ретиношизис 4. Кiстовидна 5. Хорiоретинальна атрофiя

839. Яка периферична дитстрофiя сiткiвки є причиною ретинального дiаліза? 1. Гратчаста 2. Слiд слимака 3. Хорiоретинальна атрофiя 4. Патологiчна гiперпiгментацiя 5. Кiстовидна 100%

840. Яку з вказаних ситуацiй можна вiднести до абсолютного показання для проведення профiлактичної лазеркоагуляцїї? 1. Мiопiя середнього ступеню i периферична хорiоретинальна атрофiя 2. Катаракта на одному оцi i периферична хорiоретинальна атрофiя 3. Увеїт на одном оцi i ватоподiбнi вогнища на парному 4. Вiдшарування сiткiвки на одному оцi i гратчаста дистрофiя на парному 100% 5. Периферична хорiоретинальна атрофiя на обох очах при гiперметропiчнiй рефракцii

841. Які патогенетичні зміни необхідні для розвитку регматогенного відшарування сітківки? 1. Шварти скловидного тіла 2. Гемофтальм 20%

50%

3. Периферічна дегенерація сітківки 4. Увеїт

30%

842. Первинне вiдшарування сiткiвки вважається результатом накопичення рiдини промiж 1. Фоторецепторним i пiгментним шарами сiткiвки 100% 2. Усiма шарами сiткiвки i судинної оболонки 3. Внутрiшнiм ядерним i зовнiшним плексиформним шаром 4. Внутрiшнiм ядерним i внутрiшнiм плексиформним шаром 5. Шаром нервових волокон i шаром ганглiозних клiтин

843. За якої локалiзацiї розрива сiткiвки швидкiсть накопичення субретинальної рiдини протiкає швидше? 1. У центрi сiткiвки 2. У верхнiй половинi сiткiвки 100% 3. У нижнiй половинi сiткiвки 4. Швидкiсть накопичення субретинальної рiдини не залежить вiд локалiзацiї розрива 5. В нижньо-внутрiшньому секторi

844. Який з нижчеперерахованих критерiїв складностi вiдшарування сiткiвки вважається основним за новою класифiкацiєю, прийнятою мiжнародним товариством ретинологiв в 1983 р.? 1. Ригiднiсть сiткiвки 50% 2. Вид розрива 3. Вираженiсть пролiферативного компонента 4. Площина вiдшарування сiткiвки 5. Кiлькiсть розривiв

100%

845. Велетенськими розривами сiткiвки називают розриви, що займають бiльш як 1. 30° окружностi ока 2. 60° окружностi ока 3. 90° і більше окружностi ока 4. 45° окружностi ока 5. 75° окружностi ока

100%

846. Вiдстань промiж вколом i виколом П-подiбних швiв повинно у середньому переви-щувати ширину пломби при екстрасклеральному пломбуваннi розривiв сiткiвки 1. У 4 рази 2. У 3 рази

3. У 1,5 рази 100% 4. Hе перевищує ширини пломби 5. У 5 разiв

847. Визначте основнi недолiки (из нижчеперерахованих) сiлiконових пломб, що використовуються для пломбування склери 1. Токсичнiсть 2. Складнiсть стерилiзацiї 3. Можливiсть вiдторгнення пiсля прорiзання швiв через 3-5 мiсяцiв пiсля операцiї 100% 4. Еластичнiсть матерiала 5. Велика небезпека розвитку некроза

848. Дистрофiя Штаргардта вiдноситься до 1. Спадкових сiмейних ТРД 100% 2. Природжених ТРД 50% 3. Набутих ТРД 4. Травматичних 5. Вторинних

849. Чи збiльшують ризик вiдшарування сiткiвки афакiя i мiопiя? 1. Так 100% 2. Нi 3. Hе має значення 4. Так, але при умовi наявностi супутнiх захворювань ока 5. В залежностi вiд розмiрiв ока

850. У якому мiсцi належить шукати розриви сiткiвки при вiдшаруваннi, що охоплює верхнюю половину i спускається нижче горизонтального меридiана 1. вiд 10.30 до 1.30 2. вiд 1.30 до 3.30 3. Hе має значення 4. вiд 6.0 до 9.0 5. вiд 3.0 до 6.0

100%

851. Яка клiнiчна ознака дозволяє у найбiльшiй мiрi пiдозрювати вiдшарування сiткiвки при дослiдженнi передньої частини склистого тiла? 1. Hаявнiсть гранул пiгмента 100% 2. Золотий дощ 3. Hитчата деструкцiя склистого тiла

4. Танцююча снiжинка

852. У якому квадрантi найчастiше формуються клапаннi розриви сiткiвки 1. У нижньо-зовнiшньому 2. У верхньо-внутрiшньому 3. У нижньо-внутрiшньому 4. У макулярнiй областi 5. У верхньо-зовнiшньому 100%

853. Який клiнiчний симптом може дотично вказати на появу дiрчатих (круглих) розривiв сiткiвки? 1. Наявнiсть "кришечки" в склистому тiлi 100% 2. Hаявнiсть гратчастої дегенерацiї сiткiвки 3. Частковий гемофтальм 4. Hаявнiсть дегенерацiї типа "слiд слимака" 5. Hаявнiсть дегенерацiї Мейєр-Швiккерата

854. Вал тиску оболонок ока повинен бути ширше, нiж зона розрива, на 1. 0,5 мм 2. 1 мм 3. 1,5-2 мм 100% 4. 4,0 мм 5. 6,0-8,0 мм

855. Який дiагностичний прийом, з нижчеперерахованих, дозволяє дiагностувати скрiзнi макулярнi розриви вiд нескрiзних? 1. Офтальмоскопiя у зворотному виглядi 2. Ультразвукове обстеження 3. Проба Аллена-Горбаня 100% 4. Офтальмоскопiя у прямому виглядi 70% 5. Бiомiкроскопiя iз зеленим фiльтром

856. Ретиношизис належить подiляти на сенiльний, ювенiльний та 1. Вторинний - при тракцiйних вiдшаруваннях сiткiвки 2. Постiнфекцiйний 3. Мiопiчний 4. Посттравматичний 5. Пiсляоперацiйний

100%

857. При переродженнi яких шарiв сiткiвки гiстологiчно виникають змiни типа брукiвки -дистрофiя Мейер-Швiккерата

1. Зовнiшнiх 100% 2. Середнiх 3. Внутрiшнiх 4. В усiх шарах 5. Виключно у внутрiшньому плексиформному шарi

858. До якого типу вiдносять дегенерацiї типа гратчастої, екваторiальної 1. Атрофiчний 2. Тракцiйний 3. Комбiнований (атрофiчно-тракцiйний) 4. Комбiнований, але не атрофiчний 5. Комбiнований, але не тракцiйний

100%

859. До якого типу вiдноситься дегенерацiя сiткiвки Блессiнг-Iванова (кiстовидна) 1. Атрофiчний 100% 2. Тракцiйний 3. Комбинований (атрофiчно-тракцiйний) 4. Комбiнований, але не атрофiчний 5. Комбiнований, але не тракцiйний

860. Яка форма з нижчеперерахованих периферичних дегенерацiй сiткiвки вважається найбiльш доброякiсною у планi виникнення вiдшарування сiткiвки 1. Гратчаста дегенерацiя 2. Дегенерацiя типа "слiд слимака" 3. Дегенерацiя типа "брукiвки" 100% 4. Всi периферичнi дегенерацiї однаково небезпечнi для розвитку вiдшарування сiткiвки 5. Меридiональнi складки сiткiвки

861. Hа якiй вiдстанi вiд лiмба повинна проходити циркляжна стрiчка при операцiї Арруга 1. 7-9 мм 2. 10-12 мм 3. 13-15 мм 4. 4-6 мм 5. 4-9 мм

100% 50%

862. При яких захворюваннях (станах) найбiльш часто спостерiгається вiдшарування склистого тiла?

1. При мiопiї, в старечих очах i пiсля перенесенного гострого нападу глаукоми 2. Пiсля гемофтальма 3. При пролiферуючiй дiабетичнiй ретинопатiї 4. Ендофтальмiтi 5. При високой гiперметропiї i змешаному астигматизмi великiх ступенiв

863. Як називається значний крововилив в склисте тiло? 1. Гiфема 2. Преретинальний крововилив 3. Гемофтальм 100% 4. Фiброз склистого тiла 5. Вiтриальна гiфема

864. В склистому тiлi топографiчно вирiзняють 1. Клокетiв канал 30% 2. Кiльце Вiгера 30% 3. Гiалоїдна мембрана 40% 4. Ядро

865. Склисте тiло з'єднується з внутрiшнiми оболонками ока 1. З цилiарним тiлом 25% 2. З кришталиком (зв'язка Вiгера) 25% 3. Бiля диска зорового нерва 25% 4. 3 мм дозаду вiд зубчатої лінії 25% 5. З райдужкою

866. Функцiї склистого тiла полягають 1. В пiдтриманнi тонуса ока 25% 2. Акомодацiї 25% 3. Внутрiшньоочному обмiнi речовин 4. В заломленнi світла 25% 5. Секреція внутрішньо очної рідини

25%

867. Склисте тiло мiстить 1. Воду 25% 2. Бiлки 25% 3. Гiалуронову кислоту 25% 4. Hеорганiчнi речовини 25% 5. Еритроцити

868. Клiнiчне обстеження склистого тiла включає в себе

100%

1. Скарги, анамнез 30% 2. Бiомiкроскопiю 30% 3. Офтальмоскопiю 40% 4. Гоніоскопію

869. Патологiчнi змiни склистого тiла проявляються 1. Розрiдженням 25% 2. Зкаламученням 25% 3. Вiдшаруванням передньої гiалоїдної мембрани 25% 4. Вiдшаруванням задньої гiалоїдної мембрани 25% 5. Збільшення об'му

870. Морфологiчним субстратом дифузних зкаламучень склистого тiла є 1. Клiтковi елементи кровi 2. Пiгментнi клiтки 30% 3. Кісткова тканина 4. Лiпiди 30%

40%

871. Для ендогенної форми змiни склистого тiла характернi 1. Пластiвцевоподiбнi скаламучення 2. Диффузнi скаламучення 3. Фiбрознi змiни 4. Плiвчатi скаламучення 5. Hитчатi скаламучення 100%

872. Для екзогенної патологiї склистого тiла характернi 1. Пластiвцевоподiбнi скаламучення 25% 2. Дифузнi i нитчатi скаламучення 25% 3. Пилоподiбнi скаламучення 25% 4. Нитчасті скаламучення 5. Плiвчатi скаламучення 25%

873. Лiтаючi мушки" є симптомами 1. Дистрофiчного процеса склистого тiла 2. Фотофобії 3. Травми 25% 4. Запального процеса 25% 5. Очної мігрені 25%

25%

874. Hитчата деструкцiя склистого тiла вважається наслiдком 1. Запального процеса

25%

2. Дистрофiчного процеса 25% 3. Травми 25% 4. Прирождених включень 25% 5. Наявності паразитів в склистому тілі

875. Вiдшарування склистого тiла є наслiдком 1. Дистрофiчного процеса 25% 2. Запального процеса 25% 3. Травми 25% 4. Прогресуючої міопії 25% 5. Фізичного перевантаження

876. Hаявнiсть стороннього тiла в склистому тiлi викликає 1. Зернисту деструкцiю 40% 2. Плiвчастi скаламучення 30% 3. Скаламучення в виглядi червонуватих частинок i блискучих дискiв 4. Не викликає скаламучень

30%

877. Залишок гiалоїдної артерiї видно при бiомiкроскопiї в виглядi 1. Бiлого штопоровидного волокна, кiнець якого перемiщується в склистому тiлi при рухах ока 25% 2. В виглядi короткого шиповидного виступа над ДЗH 25% 3. В виглядi тонкої, довгої, нерiвномiрної за товщиною нитки 25% 4. Товстого шнурка 25% 5. Ніколи не видно

878. Клiнiчно ретролентальна фiброплазiя проявляється в симптомах 1. Бiлуватим рефлексом зiницi 2. Ретролентальною фiброзною швартою, пронизаною судинами 3. Ураженням одного ока 4. Мiкрофтальмом

100%

879. Для персистуючого склистого тiла характерно 1. Мiкрофтальм 25% 2. Мiлка передня камера 25% 3. Подовженi цилiарнi паростки 4. Катаракта 25% 5. Буфтальм

25%

880. Кольорова переливчатiсть в склистому тiлi з бiлуватими крапками характерна для

1. Природженої кiсти 2. Ретролентальної фiброплазiї 3. Персистуючого склистого тiла 4. Паразитарної кiсти 100%

881. Вiдшарування склистого тiла бувають 1. Заднi 25% 2. Переднi 25% 3. Боковi 25% 4. Hижнi 25% 5. Центральні

882. Hаявнiсть кровi в склистому тiлi можна дiагностувати за допомогою 1. Ультразвукового дослiдження 25% 2. Бiомiкроскопiї 25% 3. Дiафаноскопiї 25% 4. Дослiдження в проходжуючому свiтлi 5. Гоніоскопії

25%

883. Закрита вiтректомiя показана при 1. Гемофтальмi 25% 2. Швартоутвореннi 25% 3. Пролiферуючiй дiабетичнiй ретинопатiї 4. Хронiчних увеїтах 25% 5. Відкритокутовій глаукомі

25%

884. Операцiї на склистому тiлi протипоказанi при 1. Вiдсутностi свiтловiдчуття 25% 2. Пухлинi вiйкового тiла 25% 3. Вторинному вiдшаруваннi сiткiвки 4. Панофтальмiтi 25% 5. Давнішне відшарування сітківки

25%

885. Виберiть антибiотик для iнтравiтриального введення при ендофтальмiтi 1. Кефзол 25% 2. Оксацiлiн 25% 3. Морфоциклiн 25% 4. Цепорiн 25% 5. Амфотерицин

886. Вкажiть антибiотик, який не переноситься сiткiвкою при введенi iнтравiтриально 1. Тетрациклiн 2. Мономiцин 3. Метациклiн 4. Гентамiцин 5. Ампiцилiн

100%

887. Операцiї на вiдкритому склистому тiлi проводяться при 1. Скаламученнi рогiвки i наявностi катаракти 2. Ендофтальмiтi 3. Гемофтальмi 4. При фiброзi склистого тiла

100%

888. Частим ускладненням при вiтректомiї вважається 1. Пошкодження кришталика 25% 2. Пошкодження сiткiвки 25% 3. Експульсивна кровотеча 25% 4. Крововилив в склисте тело 25% 5. Глаукома

889. По якiй структурi можна вiдрiзнити просту грижу склистого тiла вiд ускладненої? 1. По збереженостi передньої прикордонної мембрани склистого тiла 2. По наявностi або вiдсутностi кровi в склистому тiлi 3. По наявностi пiгмента 4. По розташуванню клокетова канала 5. По шароподiбним утворенням, що нагадують "жаб'ячу iкру"

100%

890. Вкажiть, яка з нижчеперерахованих гриж склистого тiла у передньiй камерi розсмоктується швидше 1. Проста 2. Ускладнена 100% 3. Hе має значення 4. Грижi склистого тiла у переднiй камерi не розсмоктуються 5. Проста, але при умовi супутнього поранення рогiвки

891. У якому вiддiлi склистого тiла частiше всього починається розрiдження при втягуваннi склистого тiла в патологiчний процес? 1. У периферичних вiддiлах, переважно в шарах, прилягаючих до цилiарного тiла 2. У центральному вiддiлi 100%

3. Одночасно у периферичному i центральному вiддiлах 4. В областi базиса склистого тiла 5. В областi простору Марджiанi

892. Як називається вiдшарування склистого тiла, вiдшарованого по усiй периферiї, при збереженнi його фiксацiї по краю ДЗН? 1. Плоске 2. Воронкоподiбне 100% 3. Hеправильне 4. Атипове 5. Спецiального термiну немає

893. Який метод дослiдження дозволяє дiагностувати ретровiтриальну гiфему вiд iнтраретинального крововилива? 1. Бiомiкроскопiя з вузькою щiлиною 100% 2. Дiафаноскопiя 3. Офтальмоскопiя у зеленому свiтлi 4. Офтальмоскопiя у синьому свiтлi 5. Диференцiйна дiагностика неможлива

894. Hа якiй вiдстанi вiд лiмба виконують розтин оболонок на факiчному оцi при прове-деннi "закритої" вiтректомiї i введеннi в порожнину ока повiтря, або iнших газiв, у дорослих пацiєнтiв? 1. 4,0-5,0 мм 2. 5,0-6,0 мм 3. 7,0-8,0 мм 4. 2,0-3,0 мм 5. 1,0-2,0 мм

100%

895. Визначте мiсце локалiзацiї заднiх гифем 1. Мiж сiткiвкою i задньою прикордонною пластиною склистого тiла 2. Мiж задньою поверхнею кришталика i передньою прикордонною мембраною склистого тiла 100% 3. Геморрагiя на ДЗН 4. Заднi вiддiли склистого тiла

896. Який колiр, з нижчеперерахованих, найбiльш характерний для паразитарної кiсти склистого тiла? 1. Блакитний 2. Сiро-бiлий з кольоровою переливчастiстю 3. Чорний

100%

4. Яскраво червоний

897. Якi змiни в склистому тiлi найбiльш характернi для паразитарної кiсти склистого тiла на раннiх стадiях її развитку? 1. Склисте тiло iнтактне 2. Картина "золотого дощу" 3. Розрiдження, зерниста деструкцiя i iнфiльтрацiя навкруги пухiрця 4. Картина "танцюючих снiжинок"

100%

898. Якi клiнiчнi ознаки найбiльш характернi для персистуючого склистого тiла на раннiх стадiях розвитку? 1. Катаракта, бiльмо, мiлка передня камера 50% 2. Подовження цилiарних паросткiв в оцi з мiкрофтальмом i наявнiстю розповсюдженої фiброзної шварти, пронизаної судинами 100% 3. Буфтальм, субатрофiя очного яблука, катаракта 4. Hаявнiсть двосторонньої природженої катаракти

899. При фiбропластичних змiнах склистого тiла реєструються 1. Сигнали низької амплiтуди 2. Комплекс сигналiв вище середньої амплiтуди 100% 3. Єдиний високий ехопiк 4. Єдиний сигнал нижче середньої амплiтуди 5. Комплекс високоамплiтудних сигналiв, що не знижуються до iзолiнiї

900. Назвiть ведучий обєктивний симптом гострого (раптового) заднього вiдшарування склистого тiла 1. Плаваюче кiльце в склистому тiлi перед диском зорового нерва 2. Зерниста деструкцiя 3. Hитчаста деструкцiя 4. Лiтаючi мушки 5. Ватоподiбнi змiни в склистому тiлi

100%

901. Запалення сльозної залози називається 1. Дакрiопс 2. Дакрiоцистiт 3. Целлюлiт 4. Дакрiоаденiт 5. Гiдропс

100%

902. В нормi, при пальпацiї, орбiтальна частина сльозної залози 1. Hе пальпується

100%

2. Визначається пiд краєм ока у виглядi незмiщуємої плотної тканини, близької до круглої форми 3. Визначається пiд краєм ока у виглядi еластичного тiла 4. Визначається пiд шкiрою повiки у виглядi рухливої тканини тiстоподiбної консистенцiї

903. Дислокацiя сльозної точки - це 1. Змiщення сльозної точки по вiдношенню до пiвмiсячної складки 2. Змiщення сльозної точки по вiдношенню до заднього ребра повiки 3. Змiщення сльозної точки по вiдношенню до сльозного м'ясця 4. Змiщення сльозної точки по вiдношенню до сльозного сосочка 100% 5. Змiщення сльозної точки по вiдношенню до сльозного озера

904. Як зветься змiщення сльозної точки 1. Еверсiя 2. Облiтерацiя 3. Дислокацiя 100% 4. Аплазiя 5. Стрiктура

905. Якi анатомiчнi утворення вiдносяться до сльозопродукуючого вiддiлу сльозних органiв 1. Сльозний мiшок 2. Сльозна залоза i додатковi залози Краузе-Вольфрiнга 3. Сльозна залоза i залоза Цейса 4. Додатковi залози Краузе-Вольфрiнга i Молля 5. Сльозна залоза i сльознi канальцi

100%

906. Якi анатомiчнi утворення вiдносяться до сльозовiдвiдного вiддiлу сльозних органiв 1. Вивiднi протоки орбiтальної частини сльозної залози 2. Вивiднi протоки пальпебральної частини сльозної залози 3. Сльознi точки, сльознi канальцi, сльозний мiшок, сльозо-носовий канал 100% 4. Додатковi залози Краузе-Вольфрiнга, сльозне озеро та сльозний струмок 5. Сльозне озеро, пiвмiсячна складка кон'юнктиви i сльознi канальцi

907. Яка у дiтей довжина сльозовiдвiдного шляху вiд сльозної точки до зовнiшнього отвору сльозо-носового канала 1. 10-15 мм 2. 15-20 мм 3. 22-25 мм 4. 18-20 мм

100%

5. 25-30 мм

908. Яка у дорослих довжина сльозовiдвiдного шляху вiд сльозної точки до зовнiшнього отвору сльозо-носового канала 1. 15-18 мм 2. 18-20 мм 3. 34-38 мм 4. 20-25 мм 5. 25-30 мм

100%

909. Що вважається причиною звуження i облiтерацiї сльозних точок 1. Дакрiоаденiт 2. Гiдропс сльозного мiшка 3. Хронiчнi кон'юнктивiти i блефарити, стiйкий спазм сфiнктера сльозної точки 4. Це наслiдок атонiї колового м'яза повiк 5. Це атрофiя м'яза Рiолана

910. Що вважається причиною дакрiопса ? 1. Рубцювання вивiдних протокiв залози 100% 2. Це наслiдок спастичного стану колового м'яза повiк 3. Гiпертрофiя сльозної залози 4. Немiчнiсть тарзоорбiтальної фасцiї 5. Це прояв синдрома С'єгрена

911. Синдром С'єгрена - це 1. Хвороба Мiкулiча 2. Це один iз симптомiв хвороби Гужеро-Шегрена 3. Рефлекторна гiперфункцiя сльозної залози 4. Колагеноз Вегенера 5. Атрезiя вивiдних протокiв сльозної залози

100%

912. Синдром Мiкулiча - це 1. Лiмфоматозна гиперплазiя сльозних i слинних залоз 100% 2. Гiпертрофiя сполучної тканини сльозних i слинних залоз 3. Одночасне запалення сльозних i слинних залоз на грунтi сифiлiса 4. Ревматоїдне ураження сльозних i слинних залоз 5. Токсико-алергiчний процес в сльозних i слинних залозах

913. Гострий дакрiоцистiт - це 1. Гнiйне запалення клiтковини, яка оточує сльозний мiшок 100% 2. Гiперпродукцiя слизу слизовою оболонкою сльозного мiшка

100%

3. Закупорка нижньої сльозної точки 4. Закупорка верхньої сльозної точки 5. Закупорка обох сльозних точок

914. Причиною гострого дакрiоцистiта вважається 1. Хронiчний дакрiоцистiт або стеноз сльозо-носового канала 2. Гнiйне запалення гратчастого лабiринта 3. Гнiйне запалення середньої носової раковини 4. Гостре гнiйне запалення гайморової пазухи 5. Гнiйне запалення нижньої носової раковини

100%

915. Хронiчний дакрiоцистiт - це 1. Облiтерацiя сльозо-носового канала 100% 2. Облiтерацiя нижнього сльозного канальця 3. Облiтерацiя верхнього сльозного канальця 4. Облiтерацiя обох канальцiв 5. Блокада сльозо-носового канала клапаном Гаснера

916. Причиною дакрiоцистiта новонароджених вважається 1. Hаявнiсть перетинки на виходi сльозо-носового канала 100% 2. Внутрiшньоутробне iнфiкування сльозного мiшка туберкульозною паличкою 3. Гонобленорея новонароджених 4. Внутрiшньоутробне iнфiкування сльозного мiшка блiдою спiрохетою 5. Iнфiкування сльозного мiшка трихоманадами пiд час пологiв

917. При хроничному дакрiоцистiтi (без iншої патологiї сльозних органiв) сльозовсмоктуюча (насосна) проба буде 1. Негативна 2. Сповiльнена 3. Позитивна 100%

918. При облiтерацiї сльозноносового протока (без iншої патологiї сльозних органов) кольорова сльозноносова проба буде 1. Негативна 100% 2. Сповiльнена 3. Позитивна

919. Кольорова сльозноносова проба вважається позитивною, якщо фарба у носi виявляється до 1. 5 хвилин 100% 2. 10 хвилин

3. 15 хвилин 4. 20 хвилин 5. 25 хвилин

920. Кольорова сльозноносова проба вважається сповiльненою, якщо фарба у носi виявляється 1. вiд 6 до 10 хвилин 2. вiд 6 до 20 хвилин 100% 3. вiд 6 до 30 хвилин 4. вiд 11 до 20 хвилин 5. вiд 11 до 25 хвилин

921. Кольорова сльозноносова проба вважається негативною, якщо фарба у носi виявляється через 1. 5 хвилин 2. 10 хвилин 3. 15 хвилин 4. 20 хвилин 5. 25 хвилин

100% 50%

922. Кольорова всмоктуюча (насосна) проба вважається позитивною, при знебарвленнi очного яблука через 1. 1-5 хвилин 100% 2. 6-10 хвилин 3. 11-15 хвилин 4. 16-20 хвилин 5. 21-25 хвилин

923. Кольорова всмоктуюча (насосна) проба вважається сповiльненою при знебарвленнi очного яблука через 1. 1-5 хвилин 2. 6-10 хвилин 100% 3. 11-15 хвилин 4. 16-20 хвилин 5. 21-25 хвилин

924. Кольорова всмоктуюча (насосна) проба вважається негативною при затримцi фарби у кон'юнктивальнiй порожнинi бiльше як 1. 3 хвилин 2. 5 хвилин 3. 10 хвилин

100%

4. 15 хвилин 5. 20 хвилин

925. При звуженнi, зарощеннi, або атонiї зовнiшньої половини нижнього сльозного канальця необхiдно робити 1. Каналiкулоцистостомiю 2. Формування нової сльозної точки 3. Активизацiю нижнього сльозного канальця 4. Активизацiю верхнього сльозного канальця 5. Лакориностомiю

100%

926. Вiдмiннiсть дакрiоцисториностомiї за В.В. Волковим - М.Ю. Султановим вiд класичної методики Дюпюi - Дютана i Бурже полягає у тому, що 1. Видаляється слизова сльозного мiшка, а iз слизової носа робиться стома 2. Видаляється слизова носа, а з слизової сльозного мiшка робиться стома 100% 3. Видаляются слизистi сльозного мiшка i носа 4. Hе сшиваються переднi губи слизових мiшка i носа 5. Hе сшиваються заднi губи слизових мiшка i носа

927. Вiдмiннiсть дакрiоцисториностомiї за Б.Ф. Черкуновим вiд класичної методики Дюпюi - Дютана i Бурже полягає у тому, що 1. Робиться великий кiстковий отвiр 2. Видаляються слизистi носа i сльозного мiшка 3. В утворену стому вводиться масляний тампон 4. В утворену стому вводиться гумовий ковпачок 100% 5. Hе сшиваються заднi губи слизових носа i сльозного мiшка

928. Дакрiопс - це 1. Кiста сльозного мiшка 2. Пухлина сльозного мiшка 3. Кiста сльозної залози 100% 4. Пухлина сльозної залози 5. Кiста сльозного м'ясця

929. Гiдропс (HUDROPS) - це 1. Водянка сльозного мiшка 100% 2. Пухлина сльозного мiшка 3. Кiста сльозної залози 4. Кiста сльозного м'ясця 5. Пухлина сльозного м'ясця

930. Iзольованi стриктури сльозних канальцiв (що виникли без пошкодження повiк), частiше всього утворюються внаслiдок 1. Запалення сльозних канальцiв вiрусної етiологiї 2. Запалення сльозних канальцiв бактерiальної етiологiї 3. Запалення сльозних канальцiв алергiчної етiологiї 4. Запалення сльозних канальцiв грибкової етiологiї 5. Пошкоджень при зондуваннi i промиваннi сльозовiдвiдних шляхiв

100%

931. Дакрiоцистiт новонароджених характеризується 1. Сльозостоянням 2. Сльозотечею 3. Бiдним слизово-гнiйним видiляємим з очної щiлини 100% 4. Значним слизисто-гнiйним видiляємим з очної щiлини 5. Подразненням очного яблука

932. Хронiчний дакрiоцистiт дорослих належить лiкувати 1. Промиванням сльозовiдводячих шляхiв бактерiцидним розчином 2. Лiкувальним зондуванням сльозоносового протока 3. Дакрiоцисториностомiєю 100% 4. Хiрургiчною iнтубацiєю облiтерованого сльозоносового протока 5. Екстирпацiєю сльозного мiшка

933. Окрiм лiзоцима, захиснi функцiї сльози забезпечуються 1. Церулоплазмiном 25% 2. Холестерином 3. Лiзiном 25% 4. Лактоферiном 25% 5. Iмунними комплексами 25%

934. Гiпосекрецiєю сльозної залози, при пробi Ширмера, вважається змочування паперової смужки до 1. 5 мм 2. 10 мм 3. 15 мм 4. 20 мм 5. 25 мм

50% 100%

935. Гiперсекрецiєю сльозної залози, при пробi Ширмера, вважається змочування паперової смужки, бiльш як на 1. 5 мм 2. 10 мм

3. 15 мм 4. 20 мм 5. Гiперсекрецiя сльозної залози пробою Ширмера не визначається

100%

936. Hормальною сльозопродукцiєю при пробi Ширмера вважається змочування паперової смужки бiльш як на 1. 5 мм 2. 10 мм 3. 15-20 мм 4. 20 мм 5. 25 мм

100%

937. Каналiкулориностомiя з iнтубацiєю показана при 1. Зарощеннi латеральної частини сльозного канальця 2. Зарощеннi медiальної частини сльозного канальця 3. Повному зарощеннi (аплазiї) сльозних канальцiв 4. Вiдсутностi, зарощеннi, аплазiї сльозного мiшка 100% 5. Зарощеннi сльозноносового протока

938. Синдром С'єгрена (Шегрена) характеризується 1. Десцеметiтом 2. Рецидивуючим iридоциклiтом 3. Hедостатньою сльозопродукцiєю 4. Затримкою сльозовiдведення 5. Надмiрною сльозопродукцiєю

100%

939. Еозинова проба (проба Маркса) дозволяє дiагностувати 1. Звуження сльозних точок 2. Виворот сльозної точки 100% 3. Звуження сльозних канальцiв 4. Зарощення, аплазiю сльозних канальцiв 5. Гiпофункцiю сльозної залози

940. Сльозний мiшок знаходиться 1. В орбiтi, за тарзоорбiтальною фасцiєю 2. В орбiтi, попереду тарзоорбiтальної фасцiї 3. Зовнi орбiти, попереду тарзоорбiтальної фасцiї 4. Пiд шкiрою бiчної стiнкi носа

100%

941. Сльозовiдведення реалiзується в основному за рахунок 1. Дiї сифона

2. Hасосної функцiї сльозного мiшка 3. Дiї аспiрацiї 4. Пiдвищення тиску в конъюнктивальнiй порожнинi при змиканнiї повiк (морганнi) 5. Вiдсмоктуючої "капiлярної" дiї сльозних канальцiв 100%

942. Яка діагностична проба підтверджує знижену функцію сльотної залози?

1. Проба Маркса 2. Проба Веста 3. Проба Ширмера 100% 4. Функціональна проба на товщину сльозової плівки

943. При незначному виворотi нижньої сльозної точки, пiд час звичайного огляду (без вiдтягання нижньої повiки), сльозна точка 1. Hепомiтна 2. Помiтна i обернена до ока 100% 3. Помiтна i обернена допереду 4. Помiтна i обернена зовнi 5. Помiтна i обернена до середини

944. Якої ширини кут передньої камери, визначений за способом Герека, якщо ширина щiлини промiж оптичним зрiзом рогiвки i райдужкою виявилась рiвною товщинi оптичного зрiзу? 1. Середньої ширини 2. Широкий 100% 3. Вузький 4. Щiлиноподiбний

945. Як об'єктивно визначити нормальний стан м'язового апарата ока? 1. Способом Меддокса 100% 2. Дослiдом iз встановлючим рухом 3. Способом Кальфа 4. Визначенням ведучого ока 5. 90 Способом Грефе

946. Як об'єктивно визначити ведуче око? 1. Методом Левицького 100% 2. Методом Грефе 3. Методом Меддокса 4. Методом Кальфа 5. Дослiдом "дiрка в долонi"

947. Якими методами можна визначити скотоми в полi зору при хорiоїдитах 1. Контрольним методом Дондерса 2. Статичною периметрiєю 30% 3. Кiнетичною периметрiєю 40% 4. Кампiметрiєю 100% 5. Сiткою Амслера

948. Який метод дослiдження являється ведучим при захворюваннях зорового шляху? 1. Визначення гостроти зору 2. Адаптометрiя 3. Сiтка Амслера 4. Периметрiя 100% 5. Рентгенографiя

949. Яка класифiкацiя ширини кута передньої камери використовується у теперiшнiй час? 1. Класифiкацiя Pollak (1967 р.) 100% 2. Класифiкацiя Forbes (1966 р.) 3. Класифiкацiя Б.Л. Поляка (1968 р.) 4. Класифiкацiя М.М. Краснова 5. Класифiкацiя Шаффера (Shaffer) 50%

950. Як вiддиференцiювати функцiональну блокаду дренажної зони вiд органiчної?

1. Проба ретроградного заповнення шлемового канала кров'ю 2. Проба Форбса 100% 3. Проба Зарубiна 4. Проба Вургафта

951. При пробi Форбса рiдина з центральних вiддiлiв камери змiщується у периферичнi вiддiли i при функцiональнiй блокадi кут 1. Hе вiдкривається 2. Вiдкривається 100% 3. Вiдкривається з вiднайденням окремих вузьких або широких гонiосинехiй

952. Якої ширини кут передньої камери, визначений за способом Герека, якщо ширина щiлини промiж оптичним зрiзом рогiвки i райдужкою дорiвнює 1/2 товщини оптичного зрiзу? 1. Середньої ширини 2. Широкий 3. Вузький 4. Щiлиноподiбний

100%

953. Якої ширини кут передньої камери, визначений за способом Герека, якщо ширина щiлини промiж оптичним зрiзом рогiвки i райдужкой дорiвнює 1/4 товщини оптичного зрiзу? 1. Середньої ширини 2. Вузький 100% 3. Закритий 4. Щiлиноподiбний

954. Якої ширини КПК за способом Герека, якщо ширина щiлини промiж оптичним зрiзом рогiвки i райдужкою менше нiж 1/4 товщини оптичного зрiзу? 1. Закритий 2. Щiлиноподiбний 3. Вузький

100%

955. Якої ширини КПК по Вургафту, якщо свiтiння в областi лiмба спостерiгається при поворотi ока досередини? 1. Широкий 2. Закритий 3. Вузький 100% 4. Середнiй

956. Якої ширини КПК по Вургафту, якщо свiтiння в областi лiмба дорiвнює 0,5-1,0 мм? 1. Широкий 2. Середньої ширини 3. Вузький 4. Закритий

100%

957. Якої ширини КПК по Вургафту, якщо свiтiння в областi лiмба дорiвнює 1,5-2,0 мм? 1. Середньої ширини 2. Вузький 3. Широкий 100% 4. Закритий

958. Яка методика бiомiкроскопiчного дослiдження найбiльш iнформативна при про-никному пораненнi рогiвки? 1. Оптичний зрiз 100% 2. Дзеркальне поле 3. Дiафаноскопiчне освiтлення 4. Дослiдження у непрямому освiтленнi 5. Ковзаючий промiнь

959. Яка товщина центру рогiвки нормального ока при вимiрi її оптичними методами? 1. 0,6 мм 2. 0,8 мм 3. 0,5 мм 4. 0,9 мм 5. 1,2 мм

100%

960. Назвiть методи дiагностики периферичних увеїтiв 1. Зворотня офтальмоскопiя i бiомiкроскопiя з лiнзою Гольдмана 2. Флюоресцеїнова ангiографiя 3. В прохiдному свiтлi 4. Циклоскопiя 50% 5. Дiафаноскопiя

100%

961. При прямому фокальному освiтленнi при бiомiкроскопiї фокуси освiтлювача i мiкроскопа 1. Hе спiвпадають

2. Спiвпадають 100% 3. Hе має значення

962. Hепряме освiтлення при бiомiкроскопiї iнакше називають обстеженням 1. У темному полi 100% 2. Осциляторним освiтленням 3. Дифузним освiтленням 4. Дзеркальним полем 5. Ковзаючим променем

963. Для розпiзнавання пухлини i кiсти райдужки при бiомiкроскопiї використовують 1. Пряме фокальне освiтлення 2. Hепряме фокальне освiтлення 3. Осциляторне освiтлення 4. Проходяче свiтло 5. Ковзаючий промiнь

100%

964. Hевус райдужки вiд новоутворення можна диференцiювати при бiомiкроскопiї, використавши 1. Проходяче свiтло 2. Пряме фокальне освiтлення 3. Метод дзеркального поля 4. Осциляторне освiтлення 5. Ковзаючий промiнь 100%

965. Яке освiтлення при бiомiкроскопiї доцiльно використовувати для виявлення мiлких стороннiх тiл, що не дiагностуються рентгенографiчно? 1. Пряме фокальне 2. Проходяче свiтло 3. Осцилляторне 100% 4. Ковзаючий промiнь 5. Дослiдження в темному полi

966. При якому освiтленнi краще всього помiтнi крововиливи у тканини райдужної оболонки? 1. При змiнному 2. При прямому фокальному 3. При непрямому, у темному полi 4. У проходячому свiтлi

100%

5. У дзеркальному полi

967. При офтальмохромоскопiї у червоному свiтлi, крововиливи, на вiдмiну вiд пiгмента 1. Помiтнi краще 2. Hе помiтнi 100% 3. Рiзницi нема 4. Помiтнi гiрше

968. У людей з нормальним очним дном, час появи флюоресцеїна в судинах сiткiвки коливається вiд момента введення барвника в кровяне русло, до 1. 8 - 10 сек 2. 10 - 24 сек 3. 2 - 3 сек 4. 40 - 45 сек 5. 30 - 40 сек

100%

969. Жовта пляма у нормi краще всього помiтна 1. У синьому свiтлi 2. У червоному свiтлi 3. У бесчервоному свiтлi (зеленому) 4. У непрямому червоному свiтлi 5. У пурпурному свiтлi

100%

970. Паркетне очне дно краще видно 1. У червоному свiтлi 100% 2. У синьому кольорi 3. У бесчервоному свiтлi 4. У жовтому свiтлi 5. У пурпурному свiтлi

971. В яких шарах сiткiвки добре помiтнi змiни в безчервоному свiтлi? 1. У внутрiшнiх шарах 100% 2. Узовнiшнiх шарах 3. У всiх шарах 4. У шарi пiгментного епiтелiя 5. У мембранi Бруха

972. В пурпуровому свiтлi атрофiя зорового нерва дає 1. Посинiння

100%

2. Зблiднення 3. Кольор не мiняється 4. Почервонiння 5. Зелений вiдтiнок

973. При дослiдженнi переднього вiддiлу необхiдно використовувати слiдуючi методи ультразвукової дiагностики 1. Уточнююче ультразвукове обстеження 2. Дослiдження за допомогою ванночок - повiкорасширювачiв 3. Кiнетичне ультразвукове обстеження 4. Оглядове ультразвукове обстеження 5. Локалiзацiйну ехографiю

100%

974. Що означає термiн "гонiоскопiя"? 1. Прижиттєве обстеження кута передньої камери ока за допомогою гонiоскопа i щiлинної лампи 100% 2. Прижиттєве обстеження кута передньої камери ока за допомогою гонiопризми 3. Прижиттєве обстеження кута передньої камери ока за допомогою гонiолiнзи

975. Використання яких засобiв дозволяє оглянути кут передньої камери ока 1. Гонiоскопiв i гонiолiнз 2. Гонiоскопiв i гонiопризм 3. Гонiоскопiв, гонiопризм i гонiолiнз

100%

976. Що оцiнюється при оглядi трабекулярної тканини при гонiоскопiї ? 1. Прозорiсть 2. Ступiнь i вид пiгментацiї 3. Прозорiсть, ступiнь i вид пiгментацiї

100%

977. Як виглядає при гонiоскопiї екзогенна пiгментацiя трабекулярної зони? 1. Як гомогенна коричньова смуга в областi трабекулярної зони 2. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору в областi трабекулярної зони 100% 3. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору на фонi гомогенної коричньової смуги в областi трабекулярної зони

978. Як виглядає при гонiоскопiї змiшана пiгментацiя трабекулярної зони? 1. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору на фонi гомогенної коричнюватої смуги в областi трабекулярної зони 100%

2. Як гранули пiгмента коричньово-чорного кольору в областi трабекулярної зони 3. Як гомогенна коричнювата смуга в областi трабекулярної зони

979. Якi вiдмiнностi гребiнчастої зв'язки вiд гонiосинехiї? 1. Гребiнчаста зв'язка вважається варiантом норми, вiдрiзняється вiд гонiосинехiї тим, що нiколи не пiдтягає корiнь райдужки в виглядi шатра i дiхотомiчно дiлиться 100% 2. Гребiнчаста зв'язка вважається, поряд з гонiосинехiєю, варiантом патологiї i вiдрiзняється вiд гонiосинехiї тим, що пiдтягає корiнь райдужки в виглядi шатра 3. Гребiнчаста зв'язка вважається варiантом норми i вiдрiзняється вiд гонiосинехiї тим, що прикрiплюється до рогiвки

980. Для дослiдження верхнiх i нижнiх вiддiлiв кута передньої камери, кут бiомiкроскопiї дорiвнює 1. 40 - 45° 2. 30 - 35° 3. 15 - 30° 4. 50°

100%

981. Пiд яким збiльшенням мiкроскопа щiлинної лампи доцiльнiше проводити гонiо-скопiчне обстеження 1. 10-18-кратному 2. 18-35-кратному 100% 3. 35-60-кратному 4. Збiльшення не має значення

982. Яке контактне середовище найбiльш оптимальне для гонiоскопiї? 1. Фiзiологiчний розчин 2. Метилцелюлоза 100% 3. Вiзiтiл 70% 4. Розчин желатина 5. Розчин глюкози

983. Яка методика проведення проби Форбса? 1. При гонiоскопiї проводиться компресiя рогiвки гонiоскопом без гаптичної частини i контролюється положення кореня райдужної оболонки 100% 2. Проводиться компресiя рогової оболонки гаптичною частиною гонiоскопа 3. Проводиться огляд кута передньої камери ока i компресiя рогiвки з контролем положення вiйкового тiла 4. При гонiоскопiї проводиться компресiя рогiвки i контролюється положення корнеосклеральної трабекули

984. У чому полягає суть спрощеного способа визначення ширини кута передньої камери ока (Herich, Shaffer, Schwartz, 1969)? 1. В визначеннi ширини кута передньої камери ока за шириною смужки лiмба, що свiтиться 2. В зпiвставленнi товщини оптичного зрiзу рогової оболонки i ширини щiлини промiж задньою поверхнею рогiвки i передньою поверхнею райдужки 100% 3. В визначеннi ширини лiмба при дiафаноскопiї

985. У чому полягає суть орiєнтовного теста визначення ширини кута передньої камери ока за М.Б.Вургафтом? 1. В визначеннi ширини лiмба при дiафаноскопiї 2. В визначеннi ширини смужки, що свiтиться, в областi лiмба 100% 3. В зпiвставленнi зпiввiдношення товщини оптичного зрiзу рогiвки i ширини щiлини промiж задньою поверхнею рогiвки i передньої поверхнею райдужки

986. У якому сегментi рогiвки необхiдно проводити бiомiкроскопiю передньої камери ока при спрощеному способi за Гереком iз спiвавторами? 1. У височному 30% 2. У носовому 30% 3. У височному i носовому сегментах, умовно визначаючи середнє значення обох величин 100% 4. У верхньому 5. У нижньому

987. Набутий птоз буває 1. Частiш двохстороннiй 100% 2. Частiш одностороннiй

988. Hа якiй повiцi частiше спостерiгається спастичний заворот? 1. Верхнiй 2. Hижнiй 100%

989. Що таке анкiлоблефарон? 1. Зрощення повiк з очним яблуком 2. Зрощення країв повiк 100% 3. Зрощення країв повiк у зовнiшнього кутка

990. При якому гострому захворюваннi кон'юнктиви спостерiгаються сосочковi розростання типа "брукiвки"?

1. Епiдемiчний кон'юнктивiт 2. Флiктенульозний кон'юнктивiт 3. Весняний катар 100% 4. Дифтерiйний кон'юнктивiт 5. Епiдемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса

991. При якому гострому захворюваннi кон'юнктиви спостерiгаються жовтувато-розового кольору напiвпрозорi вузлики, до яких пiдходять пучки судин? 1. Епiдемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса 2. Весняний катар 3. Скрофульозний кон'юнктивiт 100% 4. Епiдемiчний кон'юнктивiт 5. Дифтерiйний кон'юнктивiт

992. Назвiть вiдмiнну ознаку спастичного завороту нижньої повiки у дiтей першого року життя вiд завороту дорослих 1. Розвивається лагофтальм 2. Викликає ускладнення з боку рогiвки 3. Hе дає рогiвкових ускладнень 100% 4. Викликає дакрiоцистiт новонароджених 5. Заворот нижнього повiка супроводжується птозом верхньої повiки

993. Вкажiть причину природженого птоза 1. Парез або паралiч окорухового нерва 2. Hедорозвиток або вiдсутнiсть леватора, або аномальне його прикрiплення, аплазiя ядра окорухового нерва 100% 3. Парез або паралiч симпатичного нерва, iннервуючого м'яз Мюллера 4. Ураження повiки пухлиною, трахомою, наслiдками травми

994. Симптомокомплекс Горнера не супроводжується 1. Птозом 2. Мiозом 3. Мiдрiазом 100% 4. Змiною кольору шкiри i вiдсутнiстю потовидiлення на враженiй половинi обличчя 5. Енофтальмом

995. Причиною трихiаза може бути 1. Трахома 40% 2. Виразковий блефарiт 20% 3. Спастичний заворот 20% 4. Опiк 20%

5. Дифтерiйний кон'юнктивiт

996. Яке iз злоякiсних утворень повiк спочатку нагадує халязiон? 1. Базально-клiтинна епiтелiома 2. Плоскоклiтинний рак 3. Аденокарцiнома 100% 4. Нiяке утворення

997. Що таке епiкантус? 1. Вкорочення i звуження очної щiлини 2. Напiвмiсячна шкiрна складка у внутрiшнього кута ока 100% 3. Дефект краю повiки у виглядi трикутної або пiвкруглої вирiзки

998. Якому пошкодженню вiдповiдає симптом "окулярiв"? 1. Кiсткової стiнки носа 2. Основи черепа 100% 3. Внутрiшньої стiнки очницi 4. Лобної пазухи 5. Легкому струсу мозку

999. Вирiзняють слiдуючi форми набряку повiк 1. Запальний 25% 2. Застiйний 25% 3. Hезапальний 25% 4. Ангiоневротичний 25% 5. Токсичний

1000. При птозi виконують слiдуючi операцiї 1. Функцiю верхньої повiки посилюють дiєю лобного м'яза 30% 2. Hа верхню повiку переносять дiю верхнього прямого м'яза 30% 3. Операцію Сапєжко 4. Пiдсилюють функцiю леватора, якщо вона частково збережена 40%

1001. Лiкування контагiозного молюска полягає у призначеннi 1. Антибiотикiв 2. Противiрусних препаратiв 3. Оперативного лiкування 100% 4. Крiотерапiї 70%

1002. Що таке блефарофiмоз ?

1. Переднє ребро повiки повернуте вглиб склепiння 2. Вкорочення очної щiлини внаслiдок зрощення країв повiк у зовнiшнього кутка 100% 3. Hеповне змикання повiк

1003. Спастичний виворот буває при наступних станах 1. Гострих та хронiчних запаленнях слизової оболонки 2. При параличi лицьового нерву

100%

1004. Найбiльш часта локалiзацiя раку повiк 1. Шкiра 100% 2. Залози Моля, Цейса або Краузе

1005. До набутих новоутворень повiк вiдносяться 1. Лiпома, фiброма, хондрома, пiгментна ксеродерма 100% 2. Дермоїд, лiмфангiома, гемангiома, нейрофiброматоз

1006. Показання до вiльної пластики шкiри повiк 1. Рубцева деформацiя повiк рiзної величини i локалiзацiї, частковий i повний виворiт повiк 100% 2. Скрiзний дефект повiк, дефект повiк та стiнки орбiти

1007. Назвiть причину блакитного забарвлення склер при синдромi "блакитних склер" 1. Hасиченiсть склери пiгментом увеального тракта 2. Hадзвичайно тонка i прозора склера 100% 3. Вiдкладення гемосидерiна у склерi 4. Вкрай низька насиченiсть пiгментом судинного тракта 5. Вiдкладення лiпофусцiна у склерi

1008. Запальний процес при склеритi локалiзується 1. У кон'юнктивi 2. У епiсклерi 100% 3. Субсклерально 4. У склерi 5. У судинному трактi

1009. У чому полягає ефект склеропластики ? 1. Механiчне укрiплення склеральної капсули 2. Реваскуляризацiя склери 40%

30%

3. Мiсцева стимулююча (тканинна) дiя на склеру 4. Зміна антигенних якостей склери

30%

1010. Збудником трахоми вважаються 1. Стафiлококи 2. Стрептококи 3. Вiруси 4. Хламiдiї 100% 5. Плесневi грибки

1011. В результатi яких запальних захворювань ока в подальшому розвиваються стафiломи склери? 1. Гранульоматозний iридоциклiт 2. Вогнищевий периферiйний увеїт 3. Глибокий склерит 100% 4. Вогнищевий некротичний хорiоїдiт 5. Вузликовий епiсклерит

1012. Вкажiть найбiльш частi причини розвитку склеритiв 1. Подагра i дiабет 40% 2. Гострий i хронiчний ревматизм 3. Туберкульоз 20% 4. Грип 5. Сифiлiс 20%

20%

1013. Морфологiчними ознаками склерита i епiсклерита є 1. Субкон'юнктивальна iнфiльтрацiя 25% 2. Проникання в глибину тканини 25% 3. Розвиток переднього увеїта 25% 4. Псевдоексфоліації 5. Послiдуюче витончення i ектазiя склери 25%

1014. Для вузликового епiсклерита характерно 1. Наявнiсть мiлких перилiмбальних вузликiв 2. Наявнiсть великих вогнищ запалення 3. Ураження одного ока 4. Рiзка свiтлобоязнь i сльозотеча 5. Виражений кон'юнктивiт

100%

1015. Дифузна запальна iнфiльтрацiя iз червоно-коричньовим забарвленням i хемотичним виглядом у передньому вiдрiзку характерна для 1. Вузликового епiсклерита 2. Тенонiта 3. Розацеа-епiсклерита 4. Студнеподiбного (м'ясистого) склерита 5. Склерозуючого кератита

100%

1016. Суть операцiї Камо заключається в 1. Укрiпленнi цилiарної стафiломи 2. Висiканнi стафiломи 100% 3. Пластицi стафiломи 4. Обмеженнi стафiломи

1017. Суть операцiї за Дiаном заключається в 1. Тотальному видаленнi кiст склери 2. Термокаутеризацiї стафiломи 100% 3. Видаленнi злоякiсних новоутворень склери

1018. Яка з операцiй найбiльш показана при стiйкому склеритi 1. Операцiя Камо 2. Операцiя Дiана 3. Операцiя Кунта 100% 4. Операцiя Вiхiркєвича

1019. Вкажiть причини утворення фiстули i кiстозних рубцiв склери 1. Вiрусне захворювання 2. Ускладнення бактерiального склерита 3. Наслiдки поранень i фiстулiзуючих операцiй 100% 4. Ускладнення протiкання високої прогресуючої мiопiї

1020. Вкажiть причини розвитку кiст склери 1. Бактериальнi кератити 2. Травми склери i рiдше - природженi 3. Аутоiмуннi захворювання 4. Ускладнення високої мiопiї

100%

1021. У чому заключається головна мета склероукрiплюючих операцiй при прогресуючiй близькозоростi?

1. Видалити стафiлому склери 2. Укрiпити заднiй полюс ока 100% 3. Реваскуляризувати заднiй теноновий простiр 4. Понизити ВОТ

1022. Яку мету переслiдують бандажуючi операцiї при прогресуючiй мiопiї? 1. Укрiплення склери 30% 2. Запобiгання розтяганню склери 30% 3. Покращення трофiки склери 40% 4. Зменшення ПЗВ ока

1023. Назвiть основнi етапи iнтерламеллярної склеропластики за Єрошевським-Панфiловим 1. У склерi рецiпiєнта готують меридiональнi тунелi 50% 2. У тунелi вводять стрiчки з укрiплюючої тканини 50% 3. Підшивають між склерою та тенонкою "пелюстки" алотрансплантату в чотирьох квадрантах

1024. При якiй склеропластичнiй операцiї трансплантат проводять промiж мiсцем прикрiплення нижнього косого м'яза i зоровим нервом, кiнцi якого фiксують до середини вiд мiсця прикрiплення верхнього i нижнього прямих м'язiв? 1. Склеропластицi за Пивоваровим 2. Склеропластицi за Снайдер-Томпсоном i Аветисовим 3. Субтотальнiй алосклеропластицi за Зайковою 4. За В.С. Беляєвим

100%

1025. При якiй склеропластичнiй операцiї трансплантати розташовують меридiонально промiж всiма прямими м'язами ока? 1. Склеропластицi за Снайдер-Томпсоном 2. Склеропластицi за Пивоваровим-Приставко 3. Склеропластицi за Бєляєвим 4. Склеропластицi за Зайковою 5. Склеропластицi за Аветисовим

100%

1026. При природженому меланозi склери пiгментацiя може бути у виглядi 1. Окремих плям у периваскулярних зонах 40% 2. Великих iзольованих острiвцiв 30% 3. Забарвлення по типу мармурової склери 30% 4. Забарвлення по типу блакитної склери

1027. Якi змiни в оцi можуть спостерiгатись при природженому меланозi склери? 1. Виразна пiгментацiя райдужки 25% 2. Темне забарвлення очного дна 25% 3. Темне забарвлення диска зорового нерва 4. Пiгментацiя кон'юнктиви 25% 5. Стафіломи склери

25%

1028. Окулоцеребральний синдром Лове супроводжується 1. Ураженням осiб жіночої статi 2. Катарактою 25% 3. Мiкрофтальмом 25% 4. Пiдвищенням ВОТ 25% 5. Розтяганням склери i її блакитним кольором

25%

1029. Пiгментнi клiтини при природженому меланозi склери є 1. Епiтелiальними клiтинами 2. Ендотелiальними клiтинами 3. Клiтинами з'єднувальної тканини 4. Хроматофорами, довгi вiдшморги яких проникають промiж склеральними волокнами 100% 5. Пiгментованими нейронами

1030. Природжений меланоз склери - це захворювання з 1. Аутосомно-рецесивним типом успадкування 2. Домiнантним типом успадкування 100% 3. Рецесивним типом успадкування 4. Зчепленим iз статтю типом успадкування

1031. До найбiльш рiдко трапляючихся аномалiй розвитку склери вiдносять 1. Природженi кiсти склери 40% 2. Дермоїднi кiсти склери 30% 3. Природженi колобоми склери 30% 4. Буфтальм

1032. Кожним рогом" називають 1. Гострий плотний виступ на шкiрi повiки з виразним ороговiнням 2. Плоска пляма, рiдше вузлик жовтувато-лимонного кольору 3. Ксантелазма

100%

1033. При гострому епiдемiчному кон'юнктивiтi помiчається 1. Крововиливи пiд кон'юнктиву 25% 2. Утворення плiвок на слизовiй хряща 25% 3. Утворення фолікулів 25% 4. Утворення плівок, що міцно спаяні з кон'юнктивою 5. Незначнi видiлення 25%

1034. Для рубцьової стадiї трахоми характернi 1. Рубцi на слизовiй нижньої повiки 2. Рубцi на слизовiй хряща, звичайно на одному оцi 3. Рубцi у слизовiй верхнього склепiння i хряща 100%

1035. Ознакою втягування в трахоматозний процес рогiвки вважається 1. Утворення паннуса iз вростанням судин 100% 2. Рогiвка, вражається рiдко, спостерiгаються поверхневi точковi iнфiльтрати 3. Рогiвка не вражається трахомою

1036. Тривалiсть захворювання трахомою 1. Захворювання триває мiсяцi i роки 100% 2. Тривалiсть захворювання вiд 2 недель до 2-х мiсяцiв 3. Менше двох тижнiв 4. Один мiсяць 5. 43 днi

1037. Захворювання трахомою завершується 1. Проходить, не залишаючi слiдiв 2. Завершується рубцевим процесом у передньому вiдрiзку ока 3. Ускладнюється пролiферуючим ретинiтом 4. Розвивається синдром С'єгрена

100%

1038. При консервативному лiкуваннi халязiона використовують введення у нього 1. Кортiкостероїдiв 100% 2. Антибiотикiв 3. Сульфанiламiдiв 4. Склерозуючих засобiв

1039. Лагофтальм в поєднаннi з опусканням кута рота i сглажуванням носогубної складки, характернi для

1. Пареза тройничного нерва 2. Пареза лицьового нерва 100% 3. Синдрома Клод-Бернара-Горнера 4. Хвороби Ходжкiна 5. Тiреотоксикоза

1040. Яка вiрна дiагностична ознака птоза? 1. Край верхньої повiки перекриває верхнюю частину рогiвки бiльш нiж на 2 мм 2. Це западiння верхньої повiки пiд орбiтальний край 3. Коли нижня повiка не досягає лiмба в межах 2 мм 4. Край верхньї повiки досягає нижнього лiмба рогiвки 5. Це незмикання очної щiлини

100%

1041. Показанням до оперативного лiкування птерiгiума вважається 1. Стацiонарна форма 2. Прогресуюча форма 100% 3. Iнфiльтративна стадiя

1042. Неправдива крилоподiбна плiва - це 1. Рубцеве зрощення кон'юнктиви з рогiвкою 100% 2. Васкуляризована складка потовщеної кон'юнктиви склери, що поступово наростає на рогiвку 3. Епiкантус 4. Бляшки Iскерського-Бiто

1043. При оперезуючому герпесi повiк - хворобою вражаються 1. Обов'язково рогова оболонка 2. Вiдповiдна половина лоба, носа і повік 40% 3. Кон'юнктива очного яблука 30% 4. Рогова оболонка при медіальному (до спинки носу) розташуванні висипу відповідно інерваціїї n. nazociliaris 30%

1044. Синдром Слюдера проявляється як 1. Пароксизмальний боль на одному боцi обличчя 25% 2. Сльозотеча, ринорея, слиновидiлення 25% 3. Екзофтальм однобiчний, бiль в очному яблуцi 25% 4. Мiдрiаз або мiоз, порушення акомодації 25% 5. Рецидивуюча ерозія рогівки

1045. Що запаляється при ячменi? 1. Залоза Моля

2. Волосяний мiшочок вiї або сальна залоза Цейса 3. Залоза Краузе-Вольфрiнга 4. Мейбомiєва залоза

100%

1046. Що таке халязiон? 1. Хронiчне пролiферативне запалення хряща навколо дольки мейбомiєвої залози 100% 2. Гостре запалення мейбомiєвої залози 3. Iнфаркт мейбомiєвої залози

1047. Hайчастiша локалiзацiя дермоїда повiки 1. Верхня повiка 2. Кiстковий шов у внутрiшньої або зовнiшньої зпайки повiк 3. Hижня повiка

100%

1048. Якi захворювання повiк викликають вiруси? 1. Споротрихiаз 2. Герпес 3. Споротрихiаз, вiтряна вiспа, вакцинна пустула, парша 4. Вiтряна вiспа, вакцинна пустула, herpes simplex, herpes zoster, контагiозний молюск 100%

1049. Причина набутого птозу 1. Травма, сифiлiс, множинний склероз, крововилив в мозок, абсцес i пухлини мозку 100% 2. Hеправильне крiплення леватора

1050. Ретинобластому належить диференцiювати з: 1. Ретинiтом Коатса 50% 2. Ретролентальною фiброплазiєю 100% 3. Метастатичною офтальмiєю 4. Вродженою катарактою 5. Хорiоретинiтом туберкульозної або сифiлiтичної етiологiї

1051. З iнструментальних методiв найбiльша iнформативнiсть при ретинобластомi належить: 1. Офтальмоскопiї 2. УЗ-скануванню 100% 3. R-графiї 4. Iзотопнiй дiагностицi 5. Дiафаноскопiї

1052. Перерахуйте синдроми, ведучими ознаками яких вважається вроджена глаукома: 1. Синдроми Рiгера, Стюрж-Вебера, Франк-Каменецького 100% 2. Синдроми Шершевского-Тернера, Марфана, Марчезанi 3. Синдроми Лоу, Марiнеску-С'єгрена, Сабуро 4. Синдроми Франк-Каменецького, Марчезанi, хвороба Дауна 30% 5. Синдром Стюрж-Вебера, хвороба Дауна, синдром Марфана 40%

1053. Ознаками ретикулоендотелiоза (хвороби Hiмана-Пiка) являються: 1. Жовтувате забарвлення склери 25% 2. Екзофтальм 25% 3. Симптом "вишневої кiсточки" 25% 4. Пiгментне переродження сітківки 25% 5. Синдром Горнера

1054. Який метод ультразвукової дiагностики внутрiшньоочних пухлин найбiльш iнформативний? 1. Оглядова ехоскопiя 2. Якiсна ехографiя 50% 3. Ехобiометрiя в момент операцiї 4. Ультразвукова бiометрiя 5. Ультразвукове сканування 100%

1055. При наявностi внутрiшньоочного новоутворення на ехограмi реєструються: 1. Багатопiковий комплекс рiзноамплiтудних сигналiв, що не знижуються до iзолiнiї, зливаються з ехопiком вiд стiнки ока 100% 2. Комплекс сигналiв низької амплiтуди, не зв'язаних з задньою стiнкою ока 3. Поодинокий високий ехопiк 4. Комплекс сигналiв рiзної амплiтуди за кришталиком 5. Множиннi високоамплiтуднi сигнали, не зв'язанi з вiтреоретинальною межою 50%

1056. У якому вiцi частiше розвивається кератоконус? 1. В 2-3 роки 2. В 5-6 рокiв 3. В 8-9 рокiв 70% 4. В 15-18 рокiв 100% 5. В 16 рокiв

1057. Лiкування кератоконуса i кератоглобуса полягає у призначеннi:

1. Коригуючих окулярiв 25% 2. Жорстких контактних лiнз 25% 3. Вiтамiна "Є" в iнстиляцiях i фонофорезi 4. Хiрургiчного лiкування 25% 5. Індукторів інтерферона

25%

1058. Ознаки вродженої глаукоми в бiльшостi випадкiв проявляються: 1. При народженнi дитини 2. Hа 1 роцi життя 100% 3. У 2-3 роки 4. До 5 рокiв життя 5. В першi 10 рокiв життя

50%

1059. Частiше всього причиною розвитку вродженої глаукоми вважається: 1. Гонiодисгенез кута передньої камери 2. Пiгментний блок трабекули 3. Рубеоз кута ПК 4. Iнтрасклеральна ретенцiя 5. Ексудат в кутi ПК

100%

1060. Змiни кута ПК при вродженiй глаукомi полягають в: 1. Hедостатньому розщепленнi РРУ, передньому прикрiпленнi райдужки 2. Рудиментарному станi склеральної остроги 3. Hедорозвитку цилiарного м'яза 4. Рихлiй мезодермальнiй тканинi у рецесi кута 50% 5. Вплетiннi цилiарного м'яза в трабекулу

100%

1061. Вкажiть основнi критерiї для визначення стадiї вродженої глаукоми: 1. Рiвень внутрiшньоочного тиску, гонiоскопiчна картина, клiнiчнi прояви захворювання 2. Рiвень внутрiшньоочного тиску, гострота зору, поле зору 3. Ступiнь збiльшення передне-задньої вiсi ока (ПЗВ), дiаметра рогiвки (ДР), глибини передньої камери (ПК), гострота зору (ГЗ) 100% 4. Збiльшення ДР, рiвень ВОТ, змiни ДЗH 5. Вираженiсть глаукоматозної екскавацiї ДЗH, змiни ЕРГ

1062. Вкажiть прояви вродженої глаукоми: 1. Свiтлобоязливiсть, сльозотеча, збiльшення дiаметра i набряк рогiвки 2. Набряк i збiльшення дiаметра рогiвки 3. Мiдрiаз, змiшана iн'єкцiя 4. Зкаламучення рогiвки, застiйна iн'єкцiя, кон'юктивiт 5. Збiльшення розмiрів очного яблука, зкаламучення рогiвки

100%

1063. Як змiнюється рефракцiя очного яблука при прогресуваннi вродженої глаукоми? 1. Hе змiнюється 2. Розвивається мiопiя, мiопiчний астигматизм 100% 3. Розвивається змiшаний астигматизм 30% 4. Розвивається гiперметропiя 5. Розвивається гiперметропiчний астигматизм

1064. Рогiвка при вродженій глаукомi може збiльшуватися до: 1. До 14 мм 2. До 15 мм 3. До 16-17 мм 4. До 18 мм 5. До 20 мм i бiльше

100%

1065. Очне яблуко при вродженiй глаукомi може збiльшуватися до: 1. До 24-25 мм 2. До 26 мм 3. До 27-28 мм 4. До 30 мм 50% 5. До 32-36 мм 100%

1066. Найчастiше ознаки глаукоми при нейрофiброматозi i деяких iнших синдромах з'являються: 1. При народженнi дитини 2. До 1 року життя 3. В 2-3 роки 4. Пiсля 4-5 рокiв 100% 5. Пiсля 10 рокiв

1067. За етіологією вроджена глаукома буває: 1. Спадкова у 15%, внутрішньоутробна у 85% 2. Спадкова у 30%, внутрішньоутробна у 70% 3. Спадкова та внутрішньоутробна у 50% 4. Спадкова у 70%, внутрішньоутробна у 30% 5. Спадкову передачу не доведено

100%

1068. Для гоніодисгенезу І ступеня характерно: 1. РРК закритий мезодермальною тканиною, трабекулярна зона недосяжна для огляду 2. РРК відкритий, над смугою циліарного тіла сіра вуаль, шлемов канал збережений 100%

3. РРК вузький, трабекулярну зону видно не на всьому протязі, звужений шлемов канал 4. РРК відкритий, трабекулярна зона збережена, шлемов канал відсутній 5. Райдужка прикріплена попереду від склеральної шпори, шлемов канал звужений

1069. Для синдрома Стюрдж-Вебера-Краббе, крiм глаукоми, характерним вважається: 1. Вогненний невус лиця 100% 2. Баштовий череп 3. Гемангiома i вогнища вiдкладення вапна у головному мозку 4. Гемангiома судинної оболонки 30% 5. Арахнодактiлiя

40%

1070. Основним методом дослiдження при визначеннi стадiї вродженої глаукоми i її протiкання вважається: 1. Бiомiкроскопiя 2. Гонiоскопiя 3. Ультразвукова бiометрiя 100% 4. Електрофiзiологiчнi дослiдження 5. Тонометрiя

1071. Вiдмiннiсть вродженої спадкової дистрофiї рогiвки вiд вродженої глаукоми визначається: 1. Двостороннiм дифузним набряком 50% 2. Збiльшенням дiаметра рогiвки 3. Мiлкими точковими зкаламученнями пiд епiтелiєм рогiвки 4. Розривами десцеметової оболонки 5. Короткочасним пiдвищенням ВОТ

100%

1072. Вкажiть очнi симптоми, що вiдрiзняють мукополiсахаридози вiд вродженої глаукоми: 1. Збiльшення рогiвки i очного яблука 2. Ціаноз i набряк кон'юнктиви 50% 3. Свiчення зiницi 4. Перикорнеальна iн'єкцiя 5. Hормальний ВОТ 100%

1073. Чи ефективна консервативна терапiя при вродженiй глаукомi? 1. Ефективна в початковiй стадiї 2. Ефективна в далекозайшовшiй стадiї 3. Hеефективна 100% 4. Ефективна при вiдсутностi компенсацiї пiсля хiрургiчного лiкування

5. Ефективна в розвиненiй стадiї

1074. Назвiть вперше запропоновану патогенетично направлену операцiю при вродженiй глаукомi: 1. Iриденклейзiс 2. Передня склеректомiя 3. Гонiотомiя 100% 4. Трабекулотомiя 5. Трабекулоектомiя

1075. Розмiри очного яблука в початковiй стадiї вродженої глаукоми: 1. Hе змiнюються 2. Дiаметр рогiвки i ПЗВ збiльшенi на 1-2 мм, глибина передньої камери - на 0,5 мм 100% 3. Дiаметр рогiвки i ПЗВ збiльшенi на 2,5-3 мм, глибина передньої камери - на 1 мм 4. Дiаметр рогiвки i ПЗВ збiльшенi на 3,5 мм

1076. Розмiри очного яблука в розвиненiй стадiї вродженої глаукоми: 1. Hе змiнюються 2. Дiаметр рогiвки збiльшений на 2,5-3,5 мм, глибина передньої камери - на 1-1,5 мм 100% 3. Збiльшення ПЗВ i дiаметра рогiвки на 3,5 мм 4. Дiаметр рогiвки i ПЗВ збiльшенi на 4-4,5 мм

1077. Розмiри очного яблука в далекозайшовшiй стадiї вродженої глаукоми збiльшенi на: 1. Дiаметр рогiвки i ПЗВ на 2-2,5 мм, глибини передньої камери - на 1,5 мм 2. Дiаметр рогiвки i ПЗВ на 3,5 мм, глибини передньої камери - на 2,0 мм 3. Дiаметр рогiвки на 4 мм, ПЗВ - на 5,5 мм, глибини передньої камери - на 2 мм 100% 4. Горизонтальний меридiан ока на 1-5 мм

1078. Змiни переднього вiдрiзка очного яблука при вродженiй глаукомi проявляються: 1. Застiйною ин'єкцiєю кон'юнктиви 2. Дистрофiчними змiнами, набряком рогiвки, розвитком стафiломи склери, сублюксацiєю кришталика 100% 3. Розривами рогiвки, розвитком катаракти 4. Iридодiалiзом, розривами сфiнктера 5. Мiдрiазом, колобомами райдужки

1079. Однобічна глаукома зустрічається: 1. У 15% випадків 2. У 25% випадків 100% 3. У 35% випадків 4. У 40-50% випадків 5. У 60-70% випадків

1080. При злоякiсному перебiгу вродженої глаукоми її клiнiчнi симптоми проявляються: 1. У виглядi гострого нападу глаукоми 2. З народження помiчається збiльшення очних яблук iз зкаламученням рогiвок, що прогресують 100% 3. Hевпинним прогресуванням, не дивлячись на лiкування 4. Раптовим початком у вiцi 2-3 роки 5. Наявним постiйним больовим компонентом

1081. Доброякiсний перебiг вродженої глаукоми характеризується: 1. Одностороннiм процесом 2. Синдромом Рiгера 3. Розвитком на протязi перших 2 рокiв розвиненої стадiї процесу 4. Появою перших ознак пiсля 5 рокiв 5. Hормалiзацiєю ВОТ пiд дiєю мiотикiв

100%

1082. Визначте показання до трабекулотомiї (за Сидоровим): 1. Гонiодисгенез (ГДГ) II ступеню 2. ГДГ I 3. ГДГ III ступеню 4. ГДГ I, II, III ступiней

100%

1083. Яка операцiя вважається методом вибору при далекозайшовшiй стадiї вродженої глаукоми? 1. Трабекулотомiя 2. Гонiопунктура 3. Трабекулостомiя 100% 4. Глибока склеректомiя 5. Iридоциклоретракцiя

1084. Як часто необхiдно обстежувати дiтей з вродженою глаукомою? 1. 1 раз на мiсяць 100% 2. 2 раза на мiсяць 3. 1 раз у квартал 4. Кожне пiврiччя

5. 1 раз на рiк

1085. Синдром блакитних склер включає слiдуючi ознаки: 1. Синє забарвлення склер 25% 2. Ламкiсть кiсток 25% 3. Отосклероз 25% 4. Слабкiсть суглобових сумок i зв'язкового апарату 5. Карликовий зріст

25%

1086. Hайбiльш часта причина розвитку вродженої глаукоми: 1. Претрабекулярний блок мезодермальною тканиною 2. Трабекулярний блок 3. Hедорозвиток трабекулярного апарату 4. Iнтрасклеральна ретенцiя 5. Hаявнiсть мембрани Баркана 50%

100%

1087. Змiни райдужно-рогiвкового кута (РРК) при претрабекулярному блоці: 1. Hедостатнє розщеплення РРК, переднє прикрiплення райдужки i залишки мезодермальної тканини 100% 2. Рудиментарний стан склеральної остроги 3. Вплетення цилiарного м'язу в трабекулу 4. Облiтерацiя склерального синуса

1088. Змiни аномального райдужно-рогiвкового кута (РРК), що супроводжуються трабекулярним блоком, полягають у: 1. Передньому прикрiпленнi райдужки 2. Hедостатнiй диференцiацiї трабекули, вплетеннi у неї волокон вiйкового м'язу 100% 3. Hаявностi мезодермальної тканини 4. Hедорозвиток або вiдсутнiсть шлемового каналу

1089. В основi iнтрасклеральної ретенцiї при вродженiй глаукомi лежать змiни у виглядi: 1. Hедостатнього розщеплення райдужно-рогівкового кута 2. Рудиментарного стану склеральної остроги 3. Hедорозвитку, вiдсутностi або заднього положення шлемового каналу 4. Вплiтання волокон цилiарного м'язу в трабекулу 5. Hедорозвитку вортикозних вен

1090. Iз пухлин повiк найбiльш часто зустрiчаються:

100%

1. Дермоїд 2. Серознi кiсти 3. Гемангiоми 100% 4. Hейрофiброми 5. Лiмфангiоми

1091. Частiше всього вродженi гемангiоми виявляються: 1. При народженнi 100% 2. В першi мiсяцi життя 3. На протязi першого року життя 4. В першi 5-6 рокiв життя 5. На протязi всього послiдуючого життя

1092. В першi мiсяцi життя звичайно гемангiоми розвиваються: 1. Дуже швидко 100% 2. Повiльно збiльшуються 3. Hе прогресують 4. Пiддаються зворотньому розвитку

1093. Лiкування глiоми заключається у використанні: 1. Кортикостероїдної терапiї 2. Хiмiотерапiї 3. Рентгентерапiї 4. Хiрургiчного видалення пухлини 5. Променевої терапiї

100%

1094. Оптимальним методом дiагностики саркоми орбiти вважається: 1. Рентгенографiя 30% 2. Радiозотопне обстеження 3. Комп'ютерна томографiя 40% 4. Термографiя 5. Пункцiйна бiопсiя 100%

1095. Ретинобластома розвивається з: 1. Зорового нерва 2. Хорiоїдеї 3. Оптично дiяльної сiткiвки 100% 4. Оптично недiяльної сiткiвки 5. Плоскої частини вiйкового тiла

1096. Гемангiоми частiше всього локалізуються:

1. В областi нижньої повiки 2. В областi верхньої повiки 100% 3. В кон'юнктивi повiк 4. В кон'юнктивi очного яблука 5. В орбiтi 30%

1097. В якому віці нормальний рівень офтальмотонусу вище, ніж у дорослого? 1. на першому році життя 2. до 3 років 3. до 5 років 4. до 6-8 років 5. до 14-15 років

100%

1098. Гемангiоми орбiти частiше всього проявляються: 1. Порушенням рухливостi очного яблука 2. Складнiстю репозицiї 3. Екзофтальмом 100% 4. Косоокiстю 5. Птозом

1099. Капiлярна гемангiома шкiри повiк i лиця може бути проявом: 1. Системної червоної вовчанки 2. Хвороби Реклiнгаузена 3. Синдрома Стердж-Вебера-Краббе 100% 4. Синдрома Марiнеску-С'єгрена 5. Синдрома Шершевського-Тернера

1100. Причиною виникнення дермоїда вважається: 1. Тиск амнiотичних тяжiв 100% 2. Патологiя вагiтностi матерi 3. Вплив зовнiшнiх факторiв 4. Спадковiсть

1101. Hайбiльш часта локалiзацiя дермоїда повiк: 1. Верхня повiка 2. Верхньо-зовнiшнiй край орбiти 100% 3. Верхньо-внутрiшнiй край орбiти 4. Кон'юнктива очного яблука 5. Область лiмба i рогiвки 70%

1102. Гiстологiчно у будовi дермоїда вирізняють: 1. Переважно епiтелiальнi клiтини 2. Усi елементи шкiри 100% 3. Мезодермальну тканину 4. Тiльки жирову тканину 5. Hедиференцiйованi клiтини

1103. Основний метод лiкування дермоїдiв повiк: 1. Розсмоктуюча терапiя 2. Фiзiотерапевтичне лiкування 3. Iнцизiя з вискоблюванням вмiсту дермоїда 4. Хiрургiчне видалення у капсулi 100% 5. Введення склерозуючих засобiв у товщу дермоїда

1104. Hейрофiброма є проявом: 1. Хвороби Стердж-Вебера-Краббе 2. Хвороби Реклiнгаузена 100% 3. Хвороби Бехтерева 4. Синдрома Рейтера 5. Синдрома Бехчета

1105. В основi росту пухлини при нейрофiбромi лежить: 1. Дисплазiя нейроектодермальної тканини 2. Змiни епiтелiю 3. Пролiферацiя пiгменту 4. Лiпоїдна дистрофiя 5. Хаотичний подiл пухлинних клiтин

100%

1106. Яка локалізація новоутворень органа зору у дітей найбільш часта? 1. Внутрішньоочні пухлини 2. Епібульбарні пухлини 3. Пухлини повік 4. Орбітальні пухлини

100%

1107. Класичним проявом нейрофiброматозу повiк вважається: 1. Пiгментнi плями на шкiрi повiк кольору "кави з молоком" 2. Рiзко пiгментованi плями на шкiрi повiк 3. Бiлi плями" на шкiрi повiк 4. Жовтi плями" на шкiрi повiк 5. Капiлярнi гемангiоми

100%

1108. Hевус кон'юнктиви частiше всього локалізується: 1. Бiля екватора 2. У верхньому кон'юнктивальному склепiннi 3. Бiля лiмба 100% 4. У нижньому кон'юнктивальному склепiннi 5. В областi сльозного м'ясця

1109. Гiстологiчно глiома зорового нерва представляє: 1. Пролiферацiю судин 2. Набряк зорового нерва 3. Рiст глiальної тканини зорового нерва 100% 4. Пролiферацiю твердої мозкової оболонки 5. Пролiферацiю ембрiональних клiтин (нейроглiацитiв)

1110. Ведучим симптомом при глiомi вважається: 1. Збiльшення очного яблука 2. Косоокiсть 3. Порушення рухливостi очного яблука 4. Поява i повiльне прогресування одностороннього екзофтальму 5. Гiперемiя i набряк верхньої повiки

100%

1111. Гемангiоми повiк частiше всього бувають: 1. Капiлярнi 100% 2. Кавернознi 3. Печероподiбнi 4. Рацемознi 5. Змiшанi

1112. Локальнi засвiчування центральної ямки сiткiвки проводяться при наявностi у пацiєнта фіксації: 1. Парафовеальної 50% 2. Центральної 100% 3. Парамакулярної 4. Периферичної 5. Неправильної

1113. Спiвдружня косоокiсть характеризується: 1. Hаявностю диплопiї 2. Повною рухливiстю ока 100% 3. Hерiвностю кутiв вiдхилення 4. Hаявностю бiнокулярного зору 5. Обмеженням рухливостi косячого ока

1114. Повноцiнний бiнокулярний зiр характеризується: 1. Високою якiстю кольоросприйняття 2. Високою контрастною чутливiстю 3. Формуванням послiдовних образiв при зорi обома очима 4. Переважно просторовим сприйняттям навколишнього свiту

100%

1115. Чи може монокулярний зiр забезпечити глибинне сприйняття об'єктiв? 1. Hi 2. Може, при набуттi зорового досвiду просторового сприйняття 3. Може, за рахунок акомодацiї 4. Може, за рахунок перемiщення точки огляду

100%

1116. Диспаратнiсть вважається стимулом до: 1. Подавлення одного iз зображень 2. Стимулом до фузiї 100% 3. Порушення злиття зображень

1117. Асиметричний бiнокулярний зiр базується на: 1. Небiфовеальному злиттi 100% 2. Бiфовеальному злиттi 3. Функцiональнiй скотомi гальмування

1118. При нормальному розвитку дитини спiвдружнi горизонтальнi рухи очей розвиваються: 1. До 3-го мiсяця 2. До 5-6 мiсяця 100% 3. До 8-9 мiсяця 4. До 2-х рокiв 5. До 3-х рокiв

1119. Акомодацiйна косоокiсть лiкується: 1. Оперативно 2. Консервативно 100% 3. Медикаментозно 4. Електростимуляцiєю очних м'язiв

1120. Hеакомодацiйна косоокiсть лiкується: 1. Оперативно

100%

2. Консервативно 3. Гiперкорекцiєю 4. Медикаментозно

1121. Косоокiсть вважається: 1. Тiльки косметичним дефектом 2. Проявою глибокої сенсорної аномалiї зорового аналiзатора 3. Проявою моторної аномалiї зорового аналiзатора 50%

100%

1122. Точки сiткiвок, розмiщенi на однаковiй вiдстанi вiд фовеол на рiзноiменних половинах сiткiвок називаються: 1. Кореспондуючими 100% 2. Диспарантними 3. Некореспондуючими 4. Симетричними 5. Несиметричними

1123. Анормальна кореспонденцiя сiткiвок виявляється: 1. Злиттям пiд об'єктивним кутом косоокостi 2. Злиттям пiд суб'єктивним кутом косоокостi 100% 3. Зникненням одного з об'єктiв пiд час зору двома очима 4. Кореспонденцiєю диспарантних зображень

1124. Якому куту косоокості за методикою Гіршберга відповідає зображення:

1. 25°

100%

2. 15° 3. 60° 4. 45°

40% 30%

1125. Удавана косоокiсть - це: 1. Великий кут гамма 100% 2. Порушення бiнокулярного зору без помiтного порушення положення очей 3. Вiдхилення одного з очей пiсля прикриття, при наявностi нормального бiнокулярного зору при обох вiдкритих очах

1126. Невелика диспарантність вважається стимулом до: 1. Глибинного стереоскопічного сприйняття 2. Порушення фузії 3. Порушення злиття 4. Порушення рухомості очей

100%

1127. Бiфовеальне злиття характеризується: 1. Рiзницею об'єктивного i суб'єктивного кутiв косоокостi 2. Однаковістю кутiв 100% 3. Вiдсутнiстю суб'єктивного кута

1128. Кут первинного вiдхилення вiдрiзняється вiд вторинного при: 1. Прихованiй косоокостi 2. Паралiтичнiй косоокостi 3. Спiвдружнiй косоокостi 4. Мнимiй косоокостi

100%

1129. Акомодацiйна косоокiсть виявляється не раніше: 1. Одного року життя 2. 2 - 3 рокiв 100% 3. 5 - 6 рокiв

1130. Плеоптика - це: 1. Розвиток бінокулярного зору 2. Підвищення гостроти зору 100% 3. Підвищення рухомості очей 4. Вироблення біфовеального злиття 5. Розвиток фузіонних резервів

1131. Диплоптичне лiкування використовує умови:

1. Вiльного простору 100% 2. Гаплоскопiї 3. Монокулярного зору

1132. Ексцес дивергенцiї характеризуються: 1. Появою розбiжної косоокостi при поглядi вдалину 2. При поглядi зблизька 3. Появою збiжної косоокостi при поглядi вдалину

100%

1133. Який розмах рухiв ока (у градусах) при змiнi погляду з первинного положення - вверх, влiво, вправо, вниз? 1. 15 - 20° 2. 25 - 30° 3. 35 - 40° 4. 45 - 50° 5. 55 - 60°

100%

1134. Для діагностики нормального бінокулярного зору використовується: 1. 4-х точковий кольоротест та синоптофор 100% 2. Стереоскоп та синоптофор 3. Стереоскоп та скельця Баголіні 4. Синоптофор та макулотестер 5. Макулотестер та великий безрефлексний офтальмоскоп

1135. Hайбiльш сприятливий вид косоокостi: 1. Hеакомодацiйне 2. Акомодацiйне 100% 3. Паралiтичне 4. Збiжне 5. Розбiжне

1136. Який вид косоокостi у пацiєнта, якщо пiсля призначення корекцiї девiацiя стала менше у два рази? 1. Акомодацiйне 50% 2. Hеакомодацiйне 3. Частково акомодацiйне 4. Суправергуюче 5. Iнфравергуюче

100%

1137. Який вид косоокостi виправляється циклоплегiєю i послiдовною корекцiєю?

1. Акомодацiйне 100% 2. Hеакомодацiйне 3. Частково акомодацiйне 4. Паралiтичне 5. Конвергуюче

50%

1138. Функцiональна скотома спостерiгається: 1. У полі зору косячого ока 2. У полi зору здорового ока 3. При двох вiдкритих очах 100% 4. При двох закритих очах 5. Закритому здоровому, вiдкритому косячому

1139. Функцiональна скотома частiше виникає: 1. При монолатеральнiй косоокостi з амблiопiєю високого ступеню 2. При альтернуючiй косоокостi 100% 3. При спiвдружнiй косоокостi 4. При паралiтичнiй косоокостi 5. При неакомодацiйнiй косоокостi

1140. Для розвитку фузiйних резервiв можна використовувати: 1. Макулотестер 2. Локалiзатор-коректор 3. Синоптофор 100% 4. Хейроскоп 5. Великий безрефлексний офтальмоскоп

1141. Офтальмоплегiя досягається шляхом 1. Iнстиляцiї крапель дiкаїна 0,25% 2. Iнстиляцiєю крапель дiкаїна 0,5% 3. Акiнезiєю кругового м'яза повiк 4. Премедикацiєю (промедол, дiмедрол, амiназин) 5. Ретробульбарною анестезiєю 100%

1142. Яка методика дозволяє визначити метаморфопсiю 1. Кампiметрiя 2. Статична периметрiя 3. Сiтка Амслера 100% 4. Таблиця В.Є.Шевальова 5. Квантитативна периметрiя

1143. Які три ознаки співдружньої косоокості 1. Відхилення одного ока від сумісної точки фіксації, порушення бінокулярного зору, об'єктивний кут дорівнює суб'єктивному 2. Відвутність відхилення ока, великий кут ?, порушення рухомості одного з очей 3. Наявність подвоєння зображення, об'єктивний кут не дорівнює суб'єктивному, поява кута при відсутності ззагальної фіквації обох очей 4. Порушення бінокулярного зору, відхилення одного з очей від сумісної точки фіксації, первинний кут дорівнює вторинному куту відхилення 100%

1144. Назвiть захворювання, для яких характерна бiтемпоральна гемiанопсiя 1. Склероз внутрiшнiх сонних артерiй 2. Hепроникнiсть центральної артерiї сiткiвки 3. Пухлина гiпофiза, акромегалiя 100% 4. Hеврастенiя 5. Душевна слiпота Мунка

1145. Яку оклюзію призначають при ексцентричній фіксації дітям після 6 років 1. Пряму 2. Зворотню 100% 3. Альтернуючу 4. Часткову 5. Напівпрозору

1146. Назвiть змiни поля зору, характернi для ураження iнтраорбiтальної i iнтраканалiкулярної ділянок зорового нерва 1. Повне випадiння поля зору 25% 2. Центральна скотома 25% 3. Концентричне звуження поля зору 4. Скотома Б'єрума

50%

1147. Якi змiни поля зору характернi для застiйного диска зорового нерва? 1. Гомонiмна гемiанопсiя 2. Центральна скотома 3. Скотома Йєнсена 4. Збiльшення слiпої плями 5. Кiльцеподiбна скотома

100%

1148. Назвiть змiни поля зору, характернi для ураження зорового тракта 1. Гемiанопсiя гетеронiмна

2. Гемiанопсiя гомонiмна iз збереженням центра 3. Периферичне звуження 4. Центральна гемiанопiчна скотома 50% 5. Гемiанопсiя гомонiмна повна 100%

1149. Назвiть захворювання, при яких можливе випадiння нижньої половини поля зору 1. Захворювання зорового нерва 2. Hепрохiднiсть гiлки центральної артерiї сiткiвки 50% 3. При ураженнi зорової кори в областi острогоподiбної борозни 4. Пухлина гiпофiза 5. Початкова стадiя глаукоми

100%

1150. Якi змiни поля зору характернi для псевдоневрита? 1. Збiльшення слiпої плями 2. Концентричне звуження 3. Вiдсутнiсть змiни поля зору 4. Скотома Б'єррума 5. Скотома Йєнсена

100%

1151. Hа який колiр визначається найбiльш широке поле зору у нормi ? 1. Червоний 2. Синiй 100% 3. Жовтий 4. Зелений 5. Фiолетовий

1152. Назвiть стан, при якому вiрогiдно утворення центроцекальної скотоми 1. Ретробульбарний неврит 2. Токсична (тютюнова) амблiопiя 70% 3. Емболiя цилiоретинальної артерiї 100% 4. Глаукома 5. Акромегалiя

1153. Назвiть захворювання, при яких можливий розвиток скотоми Йєнсена 1. Глаукома 2. Колососковий хорiоретинiт 3. Ретробульбарний неврит 4. Макулiт 5. Пухлина гiпофiза

100%

1154. Назвiть захворювання, при яких можливий розвиток центроцекальної скотоми 1. Пiгментна дистрофiя сiткiвки 50% 2. Ураження заднiх коротких цилiарних судин 3. Пухлина гiпофiза 4. Макулiт 5. Афакiя

100%

1155. Назвiть абсолютную негативну скотому у здоровому оцi 1. Слiпа пляма 100% 2. Центральна серозна хорiоретинопатiя 3. Периферичнi скотоми при хорiоретинiтi 4. Ангiоскотоми 5. Гратчаста дегенерацiя сiткiвки

1156. Назвiть захворювання, при яких можливе трубчасте поле зору 1. Непрохiднiсть центральної артерiї сiткiвки 2. Пiгментна дистрофiя сiткiвки 100% 3. Глаукома 50% 4. Ретробульбарний неврит 5. Вiдшарування сiткiвки

1157. При пухлинах головного мозку частiше всього помічається: 1. Ураження зорового шляху 100% 2. Патологiя зiницi 30% 3. Екзофтальм 4. Синдром Горнера 5. Ураження окорухового апарата 40%

1158. Симптом Мебiуса проявляється: 1. Рiдким миганням 2. Hедостатнiстью конвергенцiї 100% 3. Вiдставанням верхнього повiка при повiльному опусканнi погляду 4. Пiдвищеним блиском очей 5. Мiлким тремтiнням повiк при їх змиканннi

1159. Для діагностики захворювань зорового нерва використовується електрофізіологічний метод дослідження: 1. Флюоресцентна ангіографія 2. Електротонографія

3. Електроенцефалографія 4. Зорові викликані потенціали

100%

1160. Симптомами синдрома Фостера Кеннедi є: 1. Атрофiя зорового нерва на одному оцi 2. Атрофiя зорового нерва на обох очах 3. Застiйний диск зорового нерва на обох очах 4. Застiйний диск зорового нерва на другому оцi 5. Атрофiя зорового нерва на одному оцi i застiйний диск на другому оцi

100%

1161. Ознаками первинної атрофiї зорового нерва є: 1. Чiткi межi зорового нерва 100% 2. Hечiткi межi зорового нерва 3. Сiрий колiр диска з екскавацiєю 4. Iшемiчний, набрячний диск з вузькими судинами 5. Рiзко проявлений тортуозiтас

1162. Ознаками вторинної атрофiї зорового нерва є: 1. Чiткi межi диска 2. Нечiткi межi диска 100% 3. Сiрувато-зелений колiр 4. Iшемiчний, набрячний диск з вузькими судинами 5. Рiзко проявлений тортуозiтас

1163. При хворобі Фогта-Каянагі-Харади є ознаки: 1. Простої атрофії зорового нерва 2. Увеоменінгіту з папілітом 100% 3. Птоз та порушення зіничних рефлексів 4. Альтітудинальна геміанопсія

1164. Патогенез застiйного диска містить: 1. Запальнi захворювання головного мозку 2. Пiдвищення внутрiшньочерепного тиску 100% 3. Порушення мiкроциркуляцiї головного мозку

1165. Якi особливостi порушення функцiй спостерiгаються при застiйному диску зорового нерва? 1. Раннє зниження гостроти зору, звуження поля зору 2. Довга збереженнiсть гостроти зору i поля зору 100% 3. Зниження гостроти зору, збереженнiсть поля зору 4. Збiльшення слiпої плями 70%

5. Слiпа пляма у нормi

1166. Клiнiка оптикоiшемiй включає: 1. Рiзке зниження зору в одному оцi 100% 2. Поступове зниження основних функцiй органа зору 3. У полi зору скотома 4. У полi зору нижня гемiанопсiя 40% 5. Концентричне звуження поля зору 30%

1167. Виявлення набряку диска зорового нерва в поєднанні з нормальними зоровими функціями є показанням для направлення на: 1. Консультацію невропатолога 50% 2. Дослідження за допомогою томографії головного мозку 3. Флюоресцентну ангіографію 4. Лазерну коагуляцію сітківки

100%

1168. При метилалкогольній інтоксикації спостерігаємо клінічні прояви: 1. Одностороннього ретробульбарного неврита 2. Хронічного ретробульбарного неврита 3. Двобічного гострого ретробульбарного неврита 4. Прояви загальної інтоксикації 50%

100%

1169. Симетричнi випадiння (гомонiмнi конгруентнi гемiанопсiї) характернi для: 1. Ураження зорових трактiв 2. Ураження центрального нейрона 3. Ураження хiазми 4. Захворювання зорових нервiв

100%

1170. Поріг кольоросприйняття на червоний i зелений кольори при захворюваннях хiазми i зорового нерва 1. Hе змiнюються 2. Пiдвищуються рано 100% 3. Пiдвищуються пiзно 4. Знижуються рано 5. Знижуються пiзно

1171. Причиною неврита, що нисходить, часто вважається: 1. Симпатична офтальмiя 2. Травматичний iридоциклiт 3. Базальний арахноїдiт 100%

4. Кератит

1172. Етiологiчно неврити, що сходять, обумовленi: 1. Увеїтами 25% 2. Травматичними iридоциклiтами 25% 3. Симпатичною офтальмією 25% 4. Менінгітом 5. Хворобою Фогта-Коянагi-Харади 25%

1173. Клiнiчно оптичнi неврити, що сходять, супроводжуються: 1. Зниженням гостроти зору 25% 2. Звуженням меж поля зору, центральними i парацентральними скотомами 3. Збiльшенням слiпої плями 30% 4. Порушенням темнової адаптації 20% 5. Підвищенням ВОТ

1174. Причиною розвитку ретробульбарних невритiв є: 1. Розсiяний склероз 40% 2. Грип 10% 3. Хвороба Девiка-Хеннеберга 10% 4. Захворювання додаткових пазух носа 5. Некориговані аномалії рефракції

40%

1175. Для ретробульбарних невритiв характерно: 1. Зниження гостроти зору 10% 2. Порушення кольоровiдчуття 40% 3. Центральнi i парацентральнi скотоми 40% 4. Поява "кісткових тілець" на периферії сітківки 5. Звуження меж поля зору в поєднаннi з центральними скотомами

10%

1176. Для ретробульбарного неврита характерно: 1. Гiперемiя диска зорового нерва 2. Зтушованнiсть меж диска 3. Дилятацiя вен на диску 4. Змiни диска незначнi, або вiдсутнi (залежать вiд локалiзацiї вогнища)

1177. Назвіть найчастішу причину ретробульбарного невриту: 1. Сифіліс 2. Дисемінований склероз 100% 3. Метилалкогольна інтоксикація 4. Підвищення внутрішньоочного тиску

100%

25%

1178. Для лiкування оптохiазмального арахноїдiта використовують: 1. Лiдазу, хiмотрипсин 25% 2. Антибіотики 3. Препарати папаїна 25% 4. Hейрохiрургiчне втручання

50%

1179. Токсичнi захворювання зорового нерва проявляються як: 1. Двостороннiй гострий ретробульбарний неврит 100% 2. Двостороннiй хронiчний ретробульбарний неврит 3. Двостороннiй гострий папiлiт 4. Вторинна атрофiя зорового нерва 5. Iшемiчний набряк диска

1180. Патанатомiчна картина при токсичних враженнях зорового нерва вiдповiдає: 1. Запальному процесу 2. Hекротичному процесу 3. Дистрофiчному процесу 100% 4. Аутоалергiчному процесу

1181. Для васкуліту оптичного нерва характерно: 1. Блідий диск зорового нерва з чіткими межами 2. Не змінений диск зорового нерву з центральною скотомою 3. Ексудативні муфтоподібні утворення на судинах і на диску зорового нерва 4. Симптом вишневої кісточки

100%

1182. Порушення зору при алкогольно-тютюновiй iнтоксикацiї розвивається 1. Поступово 100% 2. Раптом 3. Пiсля появи передвiсникiв 4. Без характерного типа розвитку

1183. Типовi порушения у полi зору при алкогольно-тютюновiй iнтоксикацiї проявляються 1. Концентричним звуженням 2. Бiназальною гемiанопсiєю 3. Центроцекальною скотомоюю 4. Центральною скотомою 5. Периферичною скотомою

100%

1184. Для лiкування хворих з алкогольно-тютюновою iнтоксикацiєю використовують: 1. Десенсибiлiзуючi препарати 25% 2. Вiтамiнотерапiю 25% 3. Тканиннi препарати 25% 4. Специфічну десинсібілізацію 5. Ангiопротектори 25%

1185. Судинна оптична нейропатiя частiше розвивається при: 1. Дiабетi 2. Шийному остеохондрозi 3. Великiй втратi кровi 4. Грипi, простудних захворюваннях 5. Атеросклерозi i гiпертонiчнiй хворобi

100%

1186. Для судинної оптичної нейропатiї в початковому перiодi захворювання характерно 1. Змiни ДЗН вiдсутнi 2. Набряк диска блiдо-молочного забарвлення 3. Диск набряклий, гiперемований 4. Зсув судинного пучка до носу 5. Спазм судин сiткiвки, "вишнева кiсточка"

100%

1187. Для клiнiчної картини судинної оптичної нейропатiї характерно: 1. Рiзке сниження зору 2. Половинчасте або секторне випадiння поля зору 50% 3. Набряклий диск, блiдо-молочного забарвлення 100% 4. Диск бiлого кольору, iз чiткiми межами 5. Вiдсутнiсть змiни диска при наявностi центральної скотоми

1188. Для лiкування судинної оптичної нейропатiї використовують: 1. Фiбрiнолiтичнi засоби 25% 2. Кортiкостероїднi препарати 25% 3. Антикоагулянти 25% 4. Осмодiуретики 25% 5. Адреноміметики

1189. Для ретробульбарного невриту при дисемінованому склерозі найбільш характерна: 1. Хронічна форма

2. Гостра форма 50% 3. Рецидивуюча форма 4. Підгостра форма

100%

1190. В якiй стадiї набряку диска наявнi ознаки порушення кровообiгу? 1. У першiй стадiї 2. У другiй стадiї 100% 3. У третiй стадiї 50% 4. У четвертiй стадiї 5. У п'ятiй стадiї

1191. В якiй стадiї набряку диска з'являються ознаки атрофії? 1. У першiй стадiї 2. У другiй стадiї 3. У третiй стадiї 4. У четвертiй стадiї 5. У п'ятiй стадiї

100%

1192. Для набряку диска зорового нерва характернi функцiональнi змiни: 1. Концентричне звуження меж поля зору 2. Зниження гостроти зору 3. Пiдвищення рiвня кольоросприймання 4. Розширення слiпої плями 100% 5. Арочна скотома

1193. Вкажiть клiнiчнi ознаки ускладненого застiйного диска 1. Висока гострота зору 2. Рiзка рiзниця в гостротi зору обох очей 50% 3. Рiзке зниження гостроти зору без виразної атрофiї 25% 4. Двостороннiй набряк iз значними явищами атрофiї нерва на одному оцi

1194. До атрофiї зорових нервiв частiше призводить: 1. Захворювання центральної нервової системи 2. Аномалiї розвитку черепа 3. Iнтоксикацiї 4. Загальнi захворювання 5. Захворювання очного яблука

100%

1195. Як змiнюються зоровi функцiї при атрофiї зорових нервiв? 1. Знижується гострота зору 40% 2. Концентрично звужується поле зору

30%

25%

3. Порушується кольоросприйняття 4. Функцiї не змiнюються

30%

1196. Скарги на короткочасне затуманювання зору в поєднаннi iз сильним головним болем, блюванням вказують на: 1. Очну мiгрень 2. Гiпертензiйний гiдроцефалiчний синдром 3. Оптичну судинну нейропатiю 4. Гостре порушення кровообiгу у сiткiвцi 5. Подразнення тройничного нерва

100%

1197. При оптичних невритах, що сходять, спостерiгається: 1. Гiперемiя диска зорового нерва 25% 2. Затушованiсть меж диска 25% 3. Судини диску розширенi, звивистi 25% 4. Крововиливи в тканину диска, сітківку 25% 5. Псевдопапіліт

1198. Для лiкування невритiв використовуються: 1. Антибiотики 25% 2. Кортiкостероїднi препарати 25% 3. Десенсибiлiзуючi препарати 25% 4. Дегiдратацiйнi засоби 25% 5. Тільки оперативне втручання - декомпресійна склероанульотомія навколо виходу зорового нерва з ока

1199. Для псевдозастоя зорового нерва характерно: 1. Збiльшення слiпої плями 2. Розширення вен, перипапiлярний набряк 3. Розширення судин на диску 100% 4. Hормальнi межi слiпої плями 60% 5. Звуження поля зору

1200. Консультацiя невропатолога, нейрохiрурга показана при: 1. Колобомi зорового нерва 2. Мiєлiнових волокнах на диску 3. Набряцi диска зорового нерва 100% 4. Препапiлярнiй мембранi 5. Простiй атрофiї зорового нерва

1201. Бiтемпоральна гемiанопсiя спостерiгається при:

1. Враженнi латеральної частини хiазми 2. Враженнi всiєї хiазми 3. Враженнi медiальної частини хiазми 100% 4. Враженнi правого зорового тракта 5. Враженнi лiвого зорового тракта

1202. Бiназальна гемiанопсiя розвивається при наявностi: 1. Одного вогнища 2. Двох вогнищ 100% 3. Кiлькiсть вогнищ не має значення 4. Ураження хiазми 50% 5. Ураження одного з зорових трактiв

1203. Ураження зорового шляху вище хiазми приводить до: 1. Гетеронiмної гемiанопсiї 2. Гомонiмної гемiанопсiї 100% 3. Односторонньої гемiанопсiї 4. Двосторонньої гемiанопсiї 5. Парацентральних скотом

1204. Серед етiологiчних факторiв, обумовлюючих розвиток атрофiї зорового нерва, перше мiсце займає: 1. Травма 2. Гiпертонiчна хвороба 3. Iнтоксикацiї 4. Захворювання центральної нервової системи 5. Захворювання нирок

100%

1205. Hайбiльш прийнятним термiном визначення судинної патологiї зорового нерва вважається 1. Iнфаркт диска зорового нерва 2. Судинний псевдопапiлiт 3. Iшемiчний папiлоартерiїт 4. Iшемiчна оптична нейропатiя 100% 5. Судинна оптична нейропатiя

1206. До спадкових атрофій зорового нерва відносять: 1. Хвороба Бехчета 2. Оптична нейропатія Лебера 3. Мієлінові волокна 4. Синдром "в'юнка"

100%

1207. Перше мiсце серед етiологiчних факторiв ретробульбарного неврита займає 1. Захворювання додаткових пазух 2. Дiабет 3. Розсiяний склероз 100% 4. Ревматизм 5. Сифiлiс

1208. Для ретробульбарного неврита при периметрії характерно: 1. Звуження периферичних меж поля зору 2. Розширення слiпої плями 3. Hаявнiсть центральної скотоми 100% 4. Гемiанопсiї 5. Hормальне поле зору

1209. При отруєннi метиловим спиртом характерно: 1. Симетричнiсть в ураженнi обох очей 2. Значна рiзниця в ураженнi обох очей 3. Закономiрность не визначається 4. Зiничнi реакцiї у нормi 5. Вiдсутнiсть скотом

100%

1210. При алкогольно - тютюновiй iнтоксикацiї, як правило, вражається: 1. Оболонки зорового нерва 2. Нейроглiя 3. Папiломакулярний пучок 100% 4. Артерiальне коло Цiнна-Галлера 5. М'яка оболонка

1211. При простiй атрофiї зорового нерва межi диска 1. Стушованi 2. Чiткi 100% 3. Можуть бути стушованi, можуть бути чiткi 4. Межi не мають значення 5. Диск зорового нерва не змiнений

1212. При вториннiй атрофiї межi диска зорового нерва 1. Чiткi 2. Стушованi 100% 3. Можуть бути стушованi, можуть бути чiткi 4. Межi не мають значення

5. Диск зорового нерва не змiнений

1213. Назвіть судинні ураження зорового нерва 1. Передня ішемічна нейропатія 25% 2. Атеросклеротична нейропатія 25% 3. Задня ішемічна нейропатія 25% 4. Васкуліт оптичного нерву 25% 5. Псевдопапіліт

1214. При атрофiї зорового нерва кiлькiсть судин, що проходить через край диска 1. Hе змiнюється 2. Збiльшується до 15 3. Зменшується до 3 - 7 4. Судини вiдсутнi 5. Диск гiперемований

100%

1215. Псевдоневрит представляє собою: 1. Запальний процес 2. Аномалiю розвитку 100% 3. Дегенеративний процес 4. Наслiдок загального захворювання 5. Наслiдок травми черепа

1216. Hайбiльш часта причина судинної патологiї зорового нерва: 1. Цукровий дiабет 2. Височний артерiїт 3. Iнфаркт мiокарда 4. Атеросклероз i гiпертонiчна хвороба 5. Облiтерируючий ендартерiїт

100%

1217. При захворюваннях хiазми, у полi зору частiше спостерiгається: 1. Бiназальна гемiанопсiя 2. Бiтемпоральна гемiанопсiя 100% 3. Hормальне поле зору 4. Бiтемпоральнi центральнi скотоми 5. Бiназальнi центральнi скотоми

1218. Hайчастiше при захворюваннях хiазми на очному дні: 1. Без змiн 2. Двостороння проста атрофiя зорових нервiв

100%

3. Hеврит 4. Двостороння вторинна атрофiя 5. Застiйнi диски

1219. Атрофiя зорового нерва Лебера спостерiгається: 1. У жiнок 13-28 рокiв 2. У чоловiкiв 13-28 рокiв 100% 3. Стать не має значення 4. У чоловiкiв, старших 30 рокiв 5. У новонароджених

1220. Яка величина iнтрабульбарного вiддiлу зорового нерва? 1. 2-3,0 мм 2. 3,0-4,5 мм 3. 0,5-1,5 мм 4. 10-12 мм 5. 5-10 мм

100%

1221. Який вiддiл зорового нерва не має мiєлiнової оболонки? 1. Ретробульбарний 2. Iнтраканалiкулярний 3. Iнтрабульбарний 100% 4. Внутрiшньочерепний 5. До входу в нього центральної артерiї сiткiвки

1222. В зоровому перехрестi (хiазмi) перехрещуються аксони ганглiонарних клiтин, якi ідуть: 1. Вiд верхньої половини сiткiвки обох очей 2. Вiд нижньої половини сiткiвки обох очей 3. Вiд медiальних вiддiлiв сiткiвки обох очей 100% 4. Вiд латеральних вiддiлiв сiткiвки обох очей 5. Вiд верхньої i нижньої половин сiткiвки одного ока

1223. Вiд яких вiддiлiв сiткiвки волокна ганглiонарних клiтин не перехрещуються у хiазмi? 1. Волокна латеральних вiддiлiв сiткiвки обох очей 100% 2. Волокна медiальних вiддiлiв сiткiвки обох очей 3. Волокна верхнiх вiддiлiв сiткiвки обох очей 4. Волокна нижнiх вiддiлiв сiткiвки обох очей 5. Волокна латеральних вiддiлiв сiткiвки одного ока

1224. Скiльки нейронiв вiдрiзняють у зоровому аналiзаторi? 1. Два 2. Три 3. Чотири 4. П'ять 5. Шiсть

100%

1225. Вкажiть локалiзацiю вiйкового вузла в орбiтi 1. Знаходиться з зовнiшнього боку зорового нерва на вiдстанi 8 - 10 мм вiд заднього полюса ока 100% 2. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8 - 10 мм вiд сльозної залози 3. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8 - 10 мм вiд вiд зовнiшньої спайки повiк 4. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8 - 10 мм вiд верхньої орбiтальної щiлини 5. Знаходиться з зовнiшнього боку на вiдстанi 8 - 10 мм вiд нижньої орбiтальної щiлини

1226. Вкажiть, чому при порожнинних операцiях ретробульбарна iн'єкцiя робиться з зов-нiшнього боку орбiти 1. Тут знаходиться цилiарний вузол 100% 2. Стає досягомою верхня орбiтальна щiлина 3. Стає досягомою нижняя орбiтальна щiлина 4. Стає досягомою область зорового нерва 5. Стає досягомим ретробульбарний вiддiл зорового нерва

1227. Набряк диска зорового нерва вважається симптомом 1. Пухлини головного мозку 2. Арахноїдiта 10% 3. Травми черепа 30% 4. Гiпотонii ока

100%

1228. Тимчасова непрацездатнiсть може бути обумовлена 1. Загальним захворюванням 25% 2. Професiйним захворюванням 25% 3. Виробничою травмою ока 25% 4. Побутовою травмою ока 25% 5. Відсутністю ока (анофтальм)

1229. До професiйних захворюваннь вiдносять 1. Кон'юнктивiти, кератокон'юнктивiти, викликанi дiєю подразнюючих речовин 25% 2. Катаракта, викликана систематичною дiєю променистої енергiї 25% 3. Прогресуюча близькозорiсть, зв'язана з постiйним напруженням зору при точнiй мiлкiй роботi 25% 4. Електрофтальмія 25%

5. Кератоконус

1230. Недостовiрнiсть показань хворого про стан зорових функцiй може бути обумовлена 1. Агравацiєю 30% 2. Iстерiєю 30% 3. Авiтамiнозом 40% 4. Покази хворого завжди об'ктивні

1231. Для об'ективної реєстрацiї гостроти зору використовується 1. Hiстагмографiя 100% 2. Окулографiя 3. Офтальмоскопiя 4. Аномалоскопiя 5. Флюоресцеїнова ангiографiя

1232. При експертизi працездатностi хворих з наслiдками воєнної або виробничої травми, встановлюється 3 група iнвалiдностi без термiнiв переоглядання при гостротi зору 1. 0,1 2. 0,08 3. 0,04 4. 0,02 5. 0,05

100%

1233. При яких наслiдках важких травм ока i його захворюваннях при гостротi зору ока, що краще бачить - до 0,08, визначається 2 група iнвалiдностi? 1. При металльозi 25% 2. При травматичній катаракті 3. При двохстороннiй судиннiй непрохiдностi сiткiвки або зорового нерва 4. При рецидивуючому крововиливi 25% 5. При вториннiй глаукомi 25%

25%

1234. При активному свiжому захворюваннi ока туберкульозом хворi визнаються 1. Тимчасово непрацездатними 100% 2. Визначається І група iнвалiдностi 3. Визначається II група iнвалiдностi 4. Визначається III група iнвалiдностi 5. І група iнвалiдностi без термiну переоглядання

1235. При яких захворюваннях i зорових функцiях визначається II група iнвалiдностi? 1. При гостротi зору з корекцiєю ока, що краще бачить, до 0,08 25% 2. При звуженнi поля зору до 20° 25% 3. При двохстороннiй центральнiй скотомi 8-10 гр 25% 4. При протипоказаннях до працi у звичайних умовах 25% 5. При односторонньому анофтальмі та гостроті зору єдиного ока менше 0,3

1236. III група iнвалiдностi встановлюється 1. При слiпотi обох очей 2. При зниженнi гостроти зору до 0,2 з урахуванням захворювання органа зору, соцiальних показань i загальних захворювань органiзма 50% 3. При звуженнi поля зору до 20°, в залежностi вiд характера захворювання, квалiфiкацiї хворого i характера змiни умов працi 25% 4. В звязку з воєнною або виробничою травмою i захворюваннями ока, коли неможливе рацiональне працевлаштування, або коли перехiд на iншу роботу з'язаний з пониженням у посадi 25%

1237. При вiдшаруваннi сiткiвки i її приляганнi хворi вважаються 1. Тимчасово непрацездатними 100% 2. Iнвалiдами I групи 3. Iнвалiдами II групи 4. Iнвалiдами III групи 5. Iнвалiдами без термiну переосвiдчення

1238. Працевлаштування слiпих може бути 1. Рацiональним 25% 2. Hерацiональним 25% 3. Рiвноцiнним 25% 4. Нерівноцінним 25% 5. Нераціонально-тимчасовим

1239. При визначеннi працездатностi вирiзняють 1. Тимчасову 25% 2. Стiйку 25% 3. Повну 25% 4. Часткову 25% 5. Повну без переосвідоцтва

1240. Важливою ознакою набряку диска зорового нерва при підвищенні інтракраніального тиску є: 1. Чіткі межі диска зорового нерва 2. Чітка назальна межа диска зорового нерва 3. Нечітка темпоральна межа диска зорового нерва 4. Симптом Кестенбаума 5. Синдром "в'юнка"

100%

1241. Основнi диференцiйнi ознаки есенцiальної мезодермальної прогресуючої дистрофiї райдужної оболонки: 1. Двоколiрна райдужка 2. Частiше хворiють жiнки 3. Вiк 10-15 рокiв 4. Процес однобiчний 70% 5. Форма зiницi грушоподiбна

100%

1242. Як називається аномалiя райдужки, яка обумовлена природженою вiдсутнiстю пiгмента в райдужнiй оболонцi та сiткiвцi? 1. Альбiнiзм 100% 2. Гiпохромiя 3. Гетерохромiя 4. Дисплазiя 5. Атрофiя райдужної оболонки

1243. Якими клінічними симптомами проявляється увеїт при синдромі Стіла? 1. Пластичним іридоциклітом, ускладненою катарактою, дистрофією рогівки, поліартритом 100% 2. Кератитом, іридоциклітом, тенонітом, гонітом, уретрітом 3. Ускладненою катарактою, зниженням слуху, менінгоенцефалітом, увеїтом 4. Ураженням суглобів, гніздоподібним облисінням, увеїтом 5. Увеїтом, стоматитом, уретрітом

1244. Глаукомо-циклiтичний криз вiд гострого нападу закритокутової глаукоми вiдрiзiняє 1. Сильний бiль i iн'єкцiя очного яблука 10% 2. Вiдкритий кут передньої камери 100% 3. Закритий кут передньої камери 4. Преципiтати 50% 5. Глаукоматозна екскавацiя диска зорового нерва

1245. Синдрому гiперхромної катаракти притаманне утворення катаракти 1. Hа оцi з бiльш свiтлою райдужкою 2. Hа оцi з бiльш темною райдужкою 3. Hа обох очах

100%

1246. Які клінічні симптоми характерні для периферичних увеїтів? 1. Зниження гостроти зору 30% 2. Помутніння вологи передньої камери 3. Дрібні преципітати на задній поверхні рогівкового ендотелія

100%

1247. Основнi напрями в лiкуваннi увеопатiй 1. Анаболiчнi стероїди 2. Ангiопротектори 40% 3. Тканинна терапiя 30% 4. Iмуномодулятори 30%

1248. Назвiть синдром, що є рiзновиднiстю прогресуючої мезодермальної дистрофiї райдужки iз розладнанням психiки 1. Синдром Чандлера 2. Синдром Рiгера 100% 3. Синдром Когана-Рiзе 4. Синдром Краупа-Познера-Шлоссмана 5. Синдром Тея-Сакса

1249. Що характерно для увеїта при синдромі Фогта - Койанаги - Харада? 1. Пластичний іридоцикліт, ускладнена катаракта, дистрофія рогівки, поліартрит 2. Ускладнена катаракта, зниження слуху, менінгоенцефаліт, увеїт 100% 3. Кератит, іридоцикліт, теноніт, гоніт, уретріт 4. Ураження суглобів, гніздоподібне облисіння, увеїт 5. Увеїт, стоматит, уретріт

1250. Iридошизис характерний для 1. Прогресуючої мезодермальної атрофiї 2. Старечої увеопатiї 100% 3. Синдрома Рiгера 4. Синдрома Фукса 5. Глаукомо-циклiтичного кризу

1251. Який стан зiницi при гострому iридоциклiтi? 1. Hе змiнюється 2. Зiниця розширена

3. Зiниця вузька 100% 4. Зiниця щiлиноподiбна 5. Зiниця овальна

1252. Що представляють собою преципiтати? 1. Вiдкладення на ендотелiї рогiвки лiмфоцитiв 30% 2. Вiдкладення на ендотелiї макрофагiв 40% 3. Вiдкладення бiлкових субстратiв на десцеметовiй оболонцi 4. Псевдоексфоліації

30%

1253. Який початок характерний для негрануломатозних увеїтiв? 1. Гострий, бурний 2. Пiдгострий 3. В'ялий 4. Поступовий

100%

1254. Який початок характерний для грануломатозних увеїтiв? 1. Гострий, бурний 2. Пiдгострий 3. Непомiтний 4. Поступово-прогресуючий

100%

1255. Як виглядають свiжi вогнища запалення у хорiоїдеї? 1. Бiле вогнище iз чiткiми межами 2. Обмеженi iнфiльтрати з нечiткiми контурами на яскраво-червоному фонi 3. Бiле вогнище з чiткою межею i з пiгментацiєю 4. Червоне вогнище з нечiтким контуром 5. Пiгментоване вогнище на червоному фонi

100%

1256. Якi увеїти вiдносять до негрануломатозних? 1. Стрептококовий, стафiлококовий, вiрусний 50% 2. Гонорейний 25% 3. При синдромi Харада, синдромi Стiла, при хворобi Бєхтерева, при синдромi Рейтера 25% 4. Туберкульозний, лепрозний

1257. Якi увеїти вiдносять до грануломатозних? 1. Туберкульозний, токсоплазмозний 50% 2. Бруцельозний, лептоспирозний 25% 3. Лепрозний 25% 4. Вірусний

1258. Якими клiнiчними симптомами проявляється увїт при синдромi Рейтера? 1. Зкаламученням рогiвки, преципiтацiєю 2. Кератитом, iридоциклiтом, кон'юнктивiтом, тенонiтом, гонiтом i уретритом 3. Дакрiоаденiтом, хорiоїдитом, кон'юнктивiтом 4. Афтозним стоматитом 5. Рубеозом райдужки

100%

1259. Який діагноз можно поставити хворому з захворюванням макулярної ділянки?

1. Токсоплазмозний хоріоїдит 100% 2. Дистрофія Кунт-Юніуса 3. Центральна серозна хоріоретинопатія 4. Суха стареча макулодистрофія

1260. Якими сиптомами характеризується увеїт при синдромi Бехчета? 1. Гiпопiон-увеїт, афтозний стоматит, виразкове ураження шкiри i слизової зовнiшнiх статтевих органiв 100% 2. Уретрит, ураження суглобiв, увеїт 3. Дистрофiя рогiвки, увеїт, враження суглобiв 4. Ускладнена катаракта, зниження слуху, менiнгоенцефалiт, увеїт 5. Ураження суглобiв, гнiздоподiбне облисiння, увеїт

1261. Як виглядають вогнища запалення при завершеннi хорiоїдита? 1. Бiле вогнище з чiткiми межами, обмежене пiгментом 2. Сiре вогнище з чiткими межами 3. Пiгментоване вогнище на червоному фонi 4. Свiтло-жовте вогнище

100%

5. Зблiднення сiткiвки з нечiткiми контурами

1262. До клінічних ознак грануломатозних увеїтів відносять: 1. Крупні "жирні" преципітати 2. Вузлики райдужки 30% 3. Плотні задні синехії 30% 4. Гіфема

40%

1263. Як називається захворювання ока, що супроводжується рiзким болем в оцi, набряком i гиперемiєю повiк, набряком i хемозом кон'юнктиви, екзофтальмом i обмеженням рухливостi, вiдсутнiстю рефлекса i з жовтувато-бiлим вiдтiнком в областi зiницi? 1. Флегмона орбiти 2. Тромбоз кавернозного синуса 3. Панофтальмiт 100% 4. Тиреотоксична офтальмопатiя (екзофтальм) 5. Пульсуючий екзофтальм

1264. З чим пов'язане утворення заднiх синехiй при іридоцикліті? 1. З набряком райдужки 2. З вiдкладенням фiбрiна 3. Крововиливом 4. З псевдоексфолiацiями 5. З преципiтатами

100%

1265. Які можуть бути ускладнення іридоциклітів? 1. Неврит зорового нерва 25% 2. Ускладнена катаракта 25% 3. Кератит 25% 4. Вторинна глаукома 25% 5. Кератоконус

1266. При зануреннi в рогiвку каменя наждака або окалини необхiдно зробити 1. Вилучення стороннього тiла 25% 2. Закласти мазь у кон'юнктивальну порожнину 25% 3. Закрапати дезинфiкуючi засоби 25% 4. Вилучити буре кiльце навколо стороннього тіла 25% 5. Повне вилучення зони "остаточної корозії" та мілких поверхневих запилень

1267. При зануреннi в рогiвку багатьох стороннiх тiл належить 1. Вилучити всi стороннi тiла вiдразу 2. Hе вилучати стороннi тiла, закрапати дезинфiкуючi засоби 3. Закласти дезинфiкуючу мазь в кон'юнктивальну порожнину 4. Зробити лiкувальну кератопластику 5. Вилучити виступаючi над поверхнею стороннi тiла, потiм вилучати їх, по мiрi виходу на поверхню 100%

1268. При невеликому проникному пораненнi рогiвки в оптичнiй зонi iз збереженням передньої камери необхiдно 1. Закрапати мiотики, дезинфiкуючi засоби 2. Закласти мазь 3. Hакласти пов'язку 4. Впускати дезинфiкуючi засоби 5. Закрапувати мiдрiатики, дезинфiкуючi засоби

100%

1269. При периферичному розташуваннi рани рогiвки необхiдно 1. Закрапати мiотики, дезинфiкуючi засоби 100% 2. Закласти мазь 3. Hакласти пов'язку 4. Впускати дезинфiкуючi засоби 5. Закрапати мiдрiатики, дезинфiкуючi засоби

1270. При адаптацiї країв рогiвкової рани iз збереженням передньої камери i при вiдсутностi переднiх синехiй необхiдно 1. Hакласти шви на рану 2. Закласти мазь в кон'юнктивальную порожнину 3. Hакласти монокулярную пов'язку, призначити напiвлiжковий режим 4. Hакласти бiнокулярную пов'язку, призначити виключно лiжковий режим 5. Ввести повiтря в передню камеру

100%

1271. При хiрургiчнiй обробцi рогiвково-склеральних поранень ока необхiдно 1. Hакласти шви на склеральную рану 2. Hакласти пов'язку на одне око 3. Накласти шви на рану рогiвки 4. Hакласти вузловi шви на лiмб, потiм на рогiвку i склеру 5. Вiдсiкти оболонки, що випали

100%

1272. Яка тактика при пiдвищеному ВОТ, мiлкiй переднiй камерi, зкаламученному кришталику пiсля проникного поранення?

1. Консервативне лiкування вторинної глаукоми мiотиками 2. Консервативне лiкування мiдрiатиками 3. Антиглаукоматозна операцiя 4. Видалення зкаламученого кришталика 100%

1273. Яка тактика при значному порушеннi цілості передньої кришталикової капсули при проникному ушкодженні ока? 1. Консервативне лiкування факогенного увеїта 50% 2. Призначення мiотикiв 3. Призначення мiдрiатикiв 4. Антиглаукоматозна операцiя 5. Екстракапсулярне видалення кришталика з імплантацією ІОЛ з застосуванням місцевої та загальної антибіотикотерапії, мідріатиків, кортикостероїдів 100%

1274. Чим нейтралiзувати анiлiновий барвник? 1. Борною кислотою 2. Содовим розчином 3. Танiном 100% 4. Левомiцетiном 5. Розчином марганцевокислого калiю

1275. При пораненнi повiк з пошкодженням їх вiльних країв, належить спочатку накласти шви на 1. Ресничнi краї рани повiк 2. Вiльнi краї повiк (через iнтермаргiнальний простiр) 3. Шкiрно-м'язовi пластинки ран повiк 4. Тарзо-кон'юнктивальнi пластинки повiк 5. Ситуацiйнi (направляючi) шви 60%

100%

1276. При пораненнi пальпебральної частини сльозної залози її належить 1. Видалити 2. Обмити бактерiцидним розчином i вправити на мiсце 100% 3. Необоротно змiненi дiлянки видалити, останнi промити бактерицидним розчином i вправити на мiсце

1277. Якi захворювання або пошкодження викликають периостальнi абсцеси орбiти? 1. Поранення ока 2. Захворювання додаткових пазух носа 3. Захворювання кровi 4. Захворювання зубiв 50%

100%

1278. Яке ускладнення може викликати флегмона орбiти? 1. Розвиток сепсиса 2. Тромбоз кавернозного синуса 3. Ендофтальмiт 4. Hеврит зорового нерва 5. Паралiч лицевого нерва

100%

1279. Назвiть причини пульсуючого екзофтальма 1. Коротидно-кавернозне співустя 2. Тромбофлебіт орбітальних вен 3. Мозкова грижа 4. Лікворея

100%

1280. Показанням для проведення повторних антиглаукоматозних операцiй вважається? 1. Пiдвищення ВОТ вище 30 мм рт. ст 2. Вiдсутнiсть стабiлiзацiї функцiй на фонi максимального режиму мiотикiв 3. При рiвнi офтальмотонуса вище 26 мм рт.ст 4. При триваючому зниженнi гостроти зору 5. При вiдсутностi явної фiльтрацiйної подушки

100%

1281. При пошкодженнi повiк необхiдно 1. Утриматись вiд раннього хiрургiчного втручання 2. Оперувати пiсля появи рубця 3. Лiкувати пiд пов'язкою консервативно 4. Лiкувати консервативно вiдкритим способом 5. Провести ранню хiрургiчну обробку з накладанням косметичних швiв та швiв Л.Д. Мiцкевича 100%

1282. Симптом зовнiшньої фiльтрацiї визначається пробою? 1. Ширмера 2. Зайделя 100% 3. Вургафта 4. Маринчева 5. Водовозова

1283. Симптомами циклохорiоїдального вiдшарування є: 1. Глибока передня камера, змiщення ядра кришталика донизу, iридодонез, ВОТ пiдвищене 2. Мiлка передня камера, пiдвищений ВОТ, бiль у скронi

3. Мiлка передня камера, гiпотонiя ока, ригiдна зiниця, офтальмоскопiчно вiдшарування судинної оболонки 100% 4. Передня камера середньої глибини, мiдрiаз, офтальмоскопiчно - сiрий бугор, ВОТ в N 5. Передня камера мiлкувата, кришталик скаламучений, збiльшуючийся у розмiрi, ригiдна зiниця, ВОТ пiдвишений

1284. Для якого гострого стану характернi: сильний бiль в оцi i тотожнiй половинi голови, зниження зору до рахунку пальцiв,застiйна ин'єкцiя,набряк рогiвки, мiлка камера, широка неправильної форми зiниця i тверде очне яблуко? 1. Гострий iридоциклiт 2. Герпес зостер 3. Гострий напад глаукоми 100% 4. Ендофтальмiт 5. Глаукомоциклiтичний криз

1285. Яка одна з причин пiдвищення внутрiшньоочного тиску у ранньому пiсляоперацiйному перiодi в оцi пiсля антиглаукоматозної операцiї? 1. Змiщення кришталика уперед 2. Блокада мiсця операцiї 3. Медикаментозний мiдрiаз 4. Токсико-алергiчна реакцiя 5. Набряк Квiнке

100%

1286. Лiкування гострого нападу закритокутової глаукоми включає: 1. Часте закапування мiотiков 100% 2. Iнстиляцiї кортiкостероїдiв 3. Iн'єкцiї антибiотикiв 4. Фiзiотерапевтичнi методи лiкування

1287. При закритокутовiй глаукомi з функцiональним блоком показанi: 1. Iридектомiя 100% 2. Циклостомiя 3. Iридоциклоретракцiя 4. Трабекулостомiя

1288. При глаукомоциклiтичному кризi спостерiгається? 1. Мiдрiаз 25% 2. Набряк рогiвки 25% 3. Преципітати 25%

4. Закриття кута передньої камери 5. Зменшення коефiцiєнта легкостi вiдтоку

25%

1289. Яка сучасна методика профілактики екзогенного ендофтальміту при офтальмохірургії? 1. Інстиляції в око антибіотиків за 2 - 3 дня до операції 2. Наявність "чистого посіву" з кон'юнктиви 3. Інстиляції антибіотика в око за 2 - 3 дні до операції, санація кон'юнктиви та ізоляція інтермаргінального края повік під час операції 100%

1290. Блокада кута передньої камери коренем райдужної оболонки характеризує: 1. Вiдкритокутову глаукому 2. Закритокутову глаукому 100% 3. Hеоваскулярну глаукому 4. Змiшану глаукому 5. Природжену глаукому

1291. При лiкуваннi злоякiсної глаукоми показанi до вжитку консервативно? 1. Мiдрiатики 70% 2. Дiакарб 100% 3. Антибiотики 4. Кортикостероїди 5. Аналгетики

1292. Переднiй вiтриальний блок частiше вважається причиною? 1. Злоякiсної глаукоми на очах з афакiєю 2. Повзучої глаукоми 3. Глаукоми з плоскою райдужкою 4. Псевдоексфолiативної глаукоми 5. Глаукоми з зiничним блоком

100%

1293. При кiстознiй фiльтрацiйнiй подушцi i офтальмогiпертензiї показано: 1. Повторна антиглаукоматозна операцiя у новому мiсцi 2. Призначення мiотикiв i В-блокаторiв 3. Активацiя фiльтрацiйної подушки 100% 4. Коагуляцiя фiльтрацiйної подушки

1294. Якi методи використовуються для лiквiдацiї дислокацiї iнтраокулярних лiнз? 1. Консервативна репозицiя IОЛ мiотиками i мiдрiатиками з використанням змiни положення голови хворого 2. Оперативна репозицiя IОЛ або видалення IОЛ 3. Консервативна репозицiя IОЛ - масаж зiницi та змiна положения голови хворого, а також i оперативна 100%

1295. У яких випадках показано видалення iнтраокулярної лiнзи? 1. У випадку розвитку увеїта, який не пiддається лiкуванню, вторинної глаукоми, дислокацiї IОЛ у склисте тiло 50% 2. У випадках наростання тяжкостi симптомiв, якi загрожують функцiям або iснуванню очного яблука (увеїт, вторинна глаукома, дистрофiя рогiвки, внутрiшньоочнi крововиливи) 100% 3. У випадках дислокацiї IОЛ у склисте тiло

1296. В яких випадках виникає необхiднiсть енуклеацiї пiсля iмплантацiї iнтраокулярних лiнз? 1. У випадках рецидивуючого увеїта 25% 2. У випадках ендофтальмiта 25% 3. Прогресуючої епітеліально-ендотеліальної дистрофії рогівки 4. Вторинної абсолютної болiсної глаукоми 25% 5. Меланобластоми судинної оболонки ока 25%

1297. Яка тактика офтальмохiрурга при випадiннi склистого тiла в передню камеру ока? 1. Видалення випавшого в операцiйну рану склистого тiла i введеннi повiтря в передню камеру, герметизацiя розтину 70% 2. Репозицiя склистого тiла мiкрошпателем та введення в передню камеру повiтря, герметизацiя розтину 3. Передня вiтректомiя, звуження зiницi, герметизацiя розтину 100%

1298. Яка тактика офтальмохiрурга при виникненнi крововилива в передню камеру ока? 1. Гемостаз склеральних i кон'юнктивальних судин, гемостаз уражених судин райдужки, вимивання гiфеми, видалення згусткiв кровi пiнцетом 100% 2. Видалення згусткiв кровi пiсля коагуляцiї судин, що кровоточать 3. Коагуляцiя судин, що кровоточать з наступним промиванням передньої камери 60%

1299. У чому полягає тактика офтальмохiрурга при виникненнi експульсивної геморрагiї? 1. У термiновiй i повнiй герметизацiї операцiйного розтину 2. У форсованiй евакуацiї кровi з супрахорiоїдального простору(трепанація склери), герметизацiї операцiйного розтину i введення в передню камеру повiтря 100% 3. У термiновiй та повнiй герметизацiї операцiйного розтину i введеннi в передню камеру повiтря

1300. Яка тактика офтальмохiрурга при виникненнi iридодiалiза? 1. Iридопластика пiсля евакуацiї з передньої камери кровi, що вилилась, та її згусткiв 100% 2. Гемостаз,евакуацiя з передньої камери кровi, що вилилась, завершення операцiї, без усунення iридодiализа 3. Евакуацiя з передньої камери кровi, що вилилась, завершення операцiї з наступним виправленням iридодiалiза через 1-1,5 мiсяцi

1301. Яка тактика офтальмохiрурга при розходженнi країв операцiйної рани i фiстулiзацiї розтину? 1. Каутеризацiя або крiопексiя кон'юнктиви i накладення давлячої пов'язки 50% 2. Герметизацiя додатковими корнеосклеральними швами, крiопексiя або каутеризацiя зверху кон'юнктиви 100% 3. Каутеризацiя або крiопексiя кон'юнктиви

1302. Яка тактика офтальмохiрурга при пiсляоперацiйному вiдшаруваннi судинної оболонки? 1. Задня склеректомiя з поновленням передньої камери повiтрям 100% 2. Призначення дiакарба, глицерола, масаж зiницi, субкон'юнктивальне введення 0,3 мл 10% розчину кофеїна 50% 3. Спостереження, симптоматичне консервативне лiкування за показаннями

1303. Яка тактика офтальмохiрурга при зiничному блоцi? 1. Активний масаж зiницi на фонi осмотерапiї 2. Активний масаж зiницi,а при вiдсутностi ефекту - базальна iридовiтректомiя з поновленням передньої камери 100% 3. Активний масаж зiницi, базальна iридектомiя з допомогою IАГ- лазера 70%

1304. Яка тактика офтальмохiрурга при виникненнi синдрома мiлкої передньої камери? 1. Масаж зiницi, прийом препаратiв осмотичної дiї 2. Введення повiтря у передню камеру

50%

3. Дiагностика причини виникнення синдрома мiлкої передньої камери пiсля чого проводиться той чи iнший вид консервативного або оперативного лiкування 100% 4. Активний массаж зiницi, водне навантаження

1305. Яка тактика офтальмохiрурга при развитку гiпертензiйного синдрома? 1. Проведення консервативної терапiї 2. Контроль якостi герметизацiї операцiйної рани 50% 3. Контроль якостi герметизацiї операцiйної рани, стимуляцiя зниження ВОТ, проведення курса консервативної терапiї 100%

1306. Яка тактика офтальмохiрурга у випадку виникнення кровотечi з судин райдужки при iмплантацiї IОЛ? 1. Гемостаз 30% 2. Евакуацiя кровi 30% 3. Введення дiцiнона у передню камеру 40% 4. Герметизація операційної рани та відмова від імплантації ІОЛ

1307. Яка тактика офтальмохiрурга у випадку вiдрива корня райдужки пiд час iмплантацiї iнтраокулярних лiнз? 1. Вiдмовитись вiд iмплантацiї 2. Зашиття iридодiалiза 3. Зашиття iридодiалiза, гемостаз, продовження iмплантацiї 4. Продовжувати iмплантацiю IОЛ

100%

1308. Яка тактика офтальмохiрурга при пошкодженнi задньої капсули кришталика без пошкодження гiалоїдної мембрани склистого тiла при iмплантацiї IОЛ? 1. Hеобхiдно вiдмовитись вiд iмплантацiї IОЛ 2. Продовжувати iмплантацiю IОЛ 100% 3. Провести iмплантацiю IОЛ -"Супутник"

1309. Яка тактика офтальмохiрурга при пошкодженнi задньої капсули кришталика з випадiнням склистого тiла в передню камеру? 1. Hеобхiдно вiдмовитись вiд iмплантацiї IОЛ 2. Видалити задню капсулу кришталика 3. Hеобхiдно провести передню вiтректомiю, видалити залишки задньої капсули кришталика, провести iмплантацiю IОЛ 50% 4. Провести репозицiю склистого тiла, виконати алопластику дефекту задньої капсули, провести iмплантацiю IОЛ 100%

1310. Тактика хiрурга при випадiннi склистого тiла при екстракцiї катаракти? 1. Термiново зашити рану i накласти давлячу пов'язку 2. Продовжувати операцiю, не звертати увагу на випадiння склистого тiла 3. Провести репозицiю склистого тiла i передню вiтректомiю 100% 4. Провести репозицiю склистого тiла 10% 5. Провести передню вiтректомiю 60%

1311. У чому заключається тактика офтальмохiрурга при виникненнi експульсивної геморрагii? 1. Швидке виконання задньої склеректомiї, зашиття рани i евакуацiя кровi iз супрахорiоїдального простору 100% 2. Виконання евiсцерацiї очного яблука 3. Виконання енуклеацiї очного яблука 4. Зашивання рани, введення в порожнину ока антибiотика 5. Максимальна герметизацiя, давляча пов'язка, довгий лiжковий режим

1312. Яка тактика офтальмолога при тракцiйному синдромi Iрвiна - Гасса? 1. Проведення консервативного курса лiкування: кортiкостероїди внутрiшньо, в iнстиляцiях i пiд кон'юнктиву, iнгiбiтори простагландинiв, ангiопротектори, осмо- i тканинна терапiя 100% 2. Курс лiкування, направлений на пiдсилення репаративних процесiв: призначення хiнiна мiсцево, тканиннi препарати, антисклеротичнi препарати 3. Застосування периферичної лазеркоагуляцiї, розсмоктуючої терапiї 4. Призначення дiуретикiв, кофеїн парабульбарно, давляча пов'язка на око 5. Периферична крiоретинопексiя

1313. При яких станах знижується чутливiсть рогiвки 1. Синдромi С'єгрена 2. Герпетичному древовидному кератитi 3. Пiслягерпетичнiй кератопатiї 60% 4. Hейро-паралiтичному кератитi 100% 5. Аденовiрусному кератокон'юнктивiтi

10%

1314. Визначте оптимальну тактику при фiстулi рогiвки 1. Електрокоагуляцiя або крiоаплiкацiя країв 2. Hакладання швiв на рогiвку 3. Кон'юнктивальна пластика за Кунтом 30% 4. Поверхнева лiкувальна кератопластика 100% 5. Мiжшарова пересадка рогiвки за Беляєвим В.С

40%

1315. Який з препаратiв, що перелiченi нижче показаний для лiкування диплобацилярної виразки? 1. Полiмiксин 2. Дексаметазон 3. Сiрчанокислий цинк 100% 4. Гамма-глобулiн противогрипозний 5. Сульфацил натрiю

1316. Визначте показання для лiкувальної поверхневої кератопластики за H.О.Пучковською 1. Кератоконус II ст 2. Hейропаралiтичний кератит 3. Фiстула рогiвки 100% 4. Деревоподiбний кератит 5. Епiтелiально-ендотелiальна дистрофiя рогiвки

50%

1317. Як виявити дефект епiтелiя рогiвки? 1. Флюоресцеїновою пробою 100% 2. За змiною рогiвкового зрiзу 3. Дiафаноскопiчним просвiчуванням 4. Дослiдженням волоском Фрея 5. Дослiдженням у дзеркальному полi

1318. Кератит, щвидко прогресуючий по типу абсцеса, з утворенням центрального iнфiльтрата блакитного кольору, що супроводжується гiпопiоном сiруватого кольору, викликає 1. Синегнiйна паличка 100% 2. Пневмококк 3. Стафилококк 4. Дифтерiйна паличка 5. Гонококк

1319. Для якого захворювання характерний рiзко виражений блефароспазм? 1. Деревоподiбний кератит 2. Дифтерiйний кон'юнктивiт 3. Флiктенульозний паннозний кератит 4. Аденовiрусний кератокон'юнктивiт 5. Рецидивуюча ерозiя рогiвки

100%

1320. Яким повинно буть положення хворого при центральному розривi сiткiвки пiсля вiтректомiї i газової тампонади у першi днi пiсля операцiї? 1. Лицем униз 100% 2. Лицем угору 3. Hе має значення 4. Вертикальне положення 5. Горизонтальне положення, причому, - нахил голови не має значения

1321. Через який час можливе проведення повторного оперативного втручання при вiдшаруваннi сiткiвки? 1. Через 2-3 днi 2. На протязi 1-3 тижнiв пiсля попереднього втручання 3. Через 3-6 мiсяцiв 4. Через 1-2 роки

100%

1322. Вкажiть два головних симптома гострої непроходимостi центральної артерiї сiткiвки 1. Рiзке розширення вен i виражений набряк диска зорового нерва 2. Рiзке разширення артерiй в екваторiальнiй областi i гiперемiя диска зорового нерва 3. Порушення прозоростi сiткiвки i симптом "вишневої кiсточки" 100% 4. Блiдий фон сiткiвки i рiзка гiперемiя диска зорового нерва 5. Блiдий фон сiткiвки з множинними великими крововиливами

1323. Визначте оптимальний термiн з моменту травми, необхiдний для проведення вiтректомiї при тотальному гемофтальмi 1. Безпосередньо пiсля травми 2. 1 тиждень 3. 7-14 днiв 100% 4. 1 мiсяць 5. 2-3-й мiсяць

1324. При дакрiоцистiтi новонароджених лiкування належить починати з 1. Масажа сльозного мiшка 100% 2. Зондування сльозовiдвiдних шляхiв 3. Промивання сльозовiдвiдних шляхiв 4. УВЧ i теплових процедур на область сльозного мiшка 5. Дакрiоцисториностомiї

1325. При якому гострому захворюваннi кон'юнктиви в нiй спостерiгаються точечнi крово-виливи за ходом расширенних судин iз збереженням бiлих трикутникiв у вiдкритiй частинi очної щiлини?

1. Весняний катар 2. Дифтерiйний кон'юнктивiт 3. Епiдемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса 4. Епiдемiчний кон'юнктивiт 5. Флiктенульозний кон'юнктивiт

100%

1326. При якому гострому захворюваннi спостерiгаються крововиливи i сiрувато-бруднi плiвки на кон'юнктивi повiк? 1. Флiктенульозний кон'юнктивiт 2. Епiдемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса 3. Дифтерiйний кон'юнктивiт 100% 4. Епiдемiчний геморагiчний кон'юнктивiт 5. Гонобленорея

1327. При якому гострому захворюваннi кон'юнктиви хворий пiдлягає iзоляцiї i лiкуванню в iнфекцiйнiй лiкарнi? 1. Туберкульозний (флiктенульозний) кон'юнктивiт 2. Весняний катар 3. Дифтерiйний кон'юнктивiт 100% 4. Епiдемiчний кон'юнктивiт 5. Епiдемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса

1328. При якому захворюваннi кон'юнктиви спостерiгаються плямистi iнфiльтрати в роговiй оболонцi в гострому перiодi? 1. Флiктенульозний кон'юнктивiт 2. Епiдемiчний вiрусний кон'юнктивiт 100% 3. Епiдемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса 4. Дифтерiйний кон'юнктивiт 5. Гонобленорея

1329. При яких гострих захворюваннях кон'юнктиви в лiкуваннi необхiдно обов'язкове застосування десинсибiлiзуючих засобiв? 1. Епiдемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса i дифтерiйний кон'юнктивiт 2. Епiдемiчний вiрусний кон'юнктивiт i гонобленорея новонароджених 3. Весняний катар, флiктенульозний i медикаментозний кон'юнктивiти 100% 4. Пневмококовий i дифтерiйний кон'юнктивiти 5. Епидемiчний кон'юнктивiт Коха-Уiкса, епидемiчний i дифтерiйний кон'юнктивiти

1330. Назвiть захворювання повiк вiрусної етiологiї, що супроводжуються невралгiчними болями i висипаннями пухирцiв на шкiрi повiк 1. Ангiоневротичний набряк Квiнке

2. Рожисте запалення повiк 3. Оперезуючий лишай повiк 100% 4. Герпетичний блефарокон'юнктивiт 5. Екзема повiк

1331. Про яке захворювання перед усе треба думати при легкому екзофтальмi, обмеженнi рухливостi i наявностi болю при рухах ока та при вiдсутностi диплопiї? 1. Гострий мiозiт 2. Гострий епiсклерит 3. Тенонiт 100% 4. Ендокринна мiопатiя 5. Набряковий екзофтальм

1332. Hапрям розтину при видаленнi халязiона через шкiру 1. Паралельно краю повiки 100% 2. Перпендикулярно краю повiки 3. У косому напрямi

1333. Hапрям розрiзу при видаленнi халязiона через кон'юнктиву 1. Паралельно краю повiки 2. Перпендикулярно краю повiки 3. У косому напрямi

100%

1334. Для лiкування дифтерiйного кон'юнктивiта ефективнi антибiотики 1. Тетрациклiнового ряду 2. Групи пенiцiлiна 3. Амiноглiкозиди

100%

1335. При флюктуацiї абсцесу повiки показано 1. Мiсцеве припудрювання антибiотиками i сульфанiламiдами 2. Обколювання абсцеса 3. Розтин абсцеса 100%

1336. Вкажiть головну диференцiйну ознаку кон'юнктивальної iн'єкцiї, яка вiдрiзняє її вiд перикорнеальної 1. Кон'юнктивальна iн'єкцiя спадає за iнтенсивнiстю вiд склепiнь кон'юнктиви до лiмба рогiвки, а перикорнеальна спадає до склепiнь кон'юнктиви 100% 2. Дилятацiя повiк кон'юнктиви очного яблука 3. Дилятацiя вен перехiдних складок 4. Рiзко виразна гiперемiя пiвмiсячної складки кон'юнктиви

5. Дилятацiя вен перехiдних складок i гiперемiя сльозного м'ясця

1337. Пiорея, как правило, спостерiгається 1. При аденовiрусному кон'юнктивiтi 2. При герпетичному кератитi 3. При повзучiй виразцi рогiвки 4. При гонобленореї 100% 5. При стафiлококовому кератитi

1338. Симптомами склеротенонiта є 1. Набряк повiк 2. Помiрний (легкий) екзофтальм 3. Хемоз кон'юнктиви 50% 4. Обмеження рухливостi ока у всiх напрямах 5. Спонтанний бiль в орбiтi i бiль при рухах ока

100%

1339. Hекротичний склерит (перфорацiя склери) спостерiгається 1. При хронiчному тенонитi 2. При порушеннi мiнерального обмiну 3. Хворобi Ван дер Хеве (синдром Вегенера) 4. Синдромi Гренблад-Странберга 5. Синдромi Мiкулiча

100%

1340. Вкажiть причини розвитку абсцеса склери 1. Повiтряно-крапельна iнфекцiя 2. Метастатичне занесення iнфекцiї 100% 3. Iнфiкування через вiйковi артерiї 50% 4. Ускладнення бактерiальних кон'юнктивiтiв 5. Захворювання супутнє вiрусним кератитам

1341. Вроджену глаукому належить вiдрiзняти від: 1. Вродженої дистрофiї рогiвки 40% 2. Кератоконуса, мегалокорнеа 100% 3. Катаракти 4. Мiопiї 30% 5. Хвороби Дауна

1342. Симптомами, якi вiдрiзняють кератити вiд вродженої глаукоми, є: 1. Зкаламучення рогiвки 2. Перикорнеальна iн'єкцiя 100% 3. Збiльшення дiаметра рогiвки

4. Васкуляризацiя лiмба i рогiвки 5. Звуження зiницi 40%

30%

1343. Лiкування гемангiом частiше всього заключається: 1. У хiрургiчному видаленнi 100% 2. У проведеннi дiатермо- i крiокоагуляцiї 3. У променевiй терапiї 4. У використаннi склерозуючих засобiв 5. В iнстiлляцiї дезiнфiкуючих крапель

70%

1344. Основнi ознаки малiгнiзацiї невусiв: 1. Пiдсилення васкуляризацiї 30% 2. Збiльшення розмiрiв невуса 30% 3. Пiдсилення пігментації 20% 4. Німа малігнізація 5. Перерозподiл пiгменту 20%

1345. Основнi методи лiкування невусiв кон'юнктиви у випадках їх прогресування: 1. Хiрургiчне видалення 30% 2. Крiокоагуляцiя 50% 3. Фото коагуляція 10% 4. Бар'єрна лазеркоагуляція 5. Кортикостероїдна терапiя 10%

1346. Якi загальнi клiнiчнi прояви метилалкогольної iнтоксикацiї? 1. Шлунково-кишковi порушення, тошнота, блювання 2. Головний бiль 25% 3. Коматозний стан 25% 4. Рiзке сниження зору на протязi 1-2 дiб 25% 5. Нестійка диплопія

25%

1347. Якi раннi офтальмологiчнi симптоми спостерiгаються при метилалкогольнiй iнтоксикацiї 1. Мiдрiаз 25% 2. Центральна скотома 25% 3. Вiдсутнiсть реакцiї зiниць на світло 25% 4. Підвищення ВОТ, що імітує гострий напад глаукоми 5. Набряк диска зорового нерва 25%

1348. Якi лiкувальнi заходи необхiдно провести хворому при отруєннi метиловим алкоголем? 1. Ввести кортiкостероїднi препарати 10% 2. Дати послаблююючi засоби, промити шлунок 40% 3. Вводити лужнi розчини, внутрiшньовенно - гемодез 40% 4. Призначити вітамінотерапію, етиловий алкоголь (горілка) 10% 5. Призначити керовану гіпертермію

1349. Для клініки передньої ішемічної нейропатії характерним є: 1. Набряк диска і його блідо-жовтувате забарвлення 2. Диск блідий, з чіткими межами 3. Диск гіперемований, з нечіткими межами 50% 4. Відсутність змін диска

100%

1350. Назвіть причини токсичних уражень зорового нерва 1. Метилалкогольна інтоксикація 30% 2. Алкогольно-табачна інтоксикація 40% 3. Свинцева інтоксикація 30% 4. Псевдопапіліт

1351. Для якого гострого захворювання переднього вiддiлу судинного тракта характернi: цилiарний бiль, змiна кольору райдужки, вузька зiниця, мало реагуюча на свiтло? 1. Герпес зостер 2. Аденовiрусного кератокон'юнктивiта 3. Iридоциклiта 100% 4. Трахоми 5. Гострого нападу глаукоми

1352. При iнфiкованiй ранi повiк через декiлька днiв пiсля поранення належить 1. Промити рану i накласти шви 2. Вiдсікти iнфiкованi края рани i накласти шви 3. Hакласти шви i вставить дренаж 4. Hакласти вузловатi шви 5. Консервативне лiкування до очищення рани, а потiм накласти шви

100%

1353. Поширеність очних захворювань - це: 1. Випадки виявлених захворювань ока при профоглядах протягом року 2. Випадки зареєстрованих вперше захворювань ока при зверненні у поліклініку протягом року

3. Всі випадки лікування хворих в офтальмологічному стаціонарі протягом року 4. Всі випадки звернень до лікаря-офтальмолога протягом року 100% 5. Випадки зареєстрованих захворювань ока при зверненні за невідкладною допомогою протягом року

1354. Які показники характеризують роботу офтальмологічного відділення? 1. Число днів роботи ліжка, середній ліжко-день, обіг ліжка, хірургічна активність 2. Число днів роботи ліжка, обіг ліжка, число виписаних хворих 3. Число днів роботи ліжка, середній ліжко-день, обіг ліжка, хірургічна активність, доопераційний ліжко-день 100% 4. Число днів роботи ліжка, обіг ліжка, число виписаних хворих, середній термін лікування хворих 5. Число виписаних хворих, число прооперованих хворих, середній термін лікування хворих

1355. Які захворювання формують основну структуру захворюваності очей? 1. Міопія 2. Глаукома 3. Захворювання кон(юнктиви 100% 4. Хвороби сітківки та зорового нерва 5. Травми і опіки ока

1356. Що є структурною одиницею протоколу (стандарту) лікування? 1. Нозологічна форма захворювання 2. Хворий з конкретним діагнозом 3. Медична послуга 100% 4. Оцінка ефективності лікування 5. Тривалість лікування одного випадку захворювання

1357. На якому рівні офтальмологічної допомоги організовано диспансерний нагляд за хворими? 1. Висококваліфікований рівень (клінічні мікрохірургічні центри та клініки інститутів) 2. Кваліфікований рівень (обласні консультативні поліклініки) 3. Спеціалізований рівень (поліклініки, ЦРЛ, міські лікарні) 100% 4. Рівень диспансеризації залежить від форми та важкості захворювання 5. Диспансеризація проводиться на всіх рівнях

1358. Яка патологія очей переважає у структурі груп диспансерного нагляду дорослого населення?

1. Хвороби сітківки та зорового нерва 2. Наслідки травм і опіків ока 3. Глаукома 100% 4. Катаракта 5. Міопія

1359. Як регламентується обсяг медичної допомоги при конкретному захворюванні очей? 1. Наказами МОЗ про організацію офтальмологічної допомоги 2. Методичними рекомендаціями щодо діагностики та лікування вказаного захворювання 3. Протоколами (стандартами) лікування хворих з офтальмологічною патологією 100% 4. Визначається за рівнем оснащення кабінету або відділення акредитаційними документами лікарні 5. Не регламентується, визначається кваліфікаційним рівнем лікаря та оснащенням кабінету

1360. При зростанні інтенсивності роботи очних стаціонарів, яка динаміка числа операцій на очах в амбулаторних умовах в останні роки? 1. Зростає 2. Залишається без змін 3. Стрімко зростає 100% 4. Різко зменшується 5. Зменшується

1361. Які контингенти населення підлягають обов(язковому обстеженню на виявлення глаукоми? 1. Всі хворі старше 40 років, які звернулися у поліклініку 2. Хворі, які звернулись з скаргами на зниження зору і больові відчуття 3. Всі хворі старше 40 років, які звернулись у поліклініку і пацієнти, які є групою ризику виникнення глаукоми (хворі на діабет, гіпертонічну хвороби, тиреотоксикоз, родичі хворих на глаукому, хворі з наявністю в анамнезі травм ока і черепно-мозкових травм, хворі після операцій на очах) 100% 4. Всі пацієнти, які є групою ризику виникнення глаукоми (хворі на діабет, гіпертонічну хвороби, тиреотоксикоз, родичі хворих на глаукому, хворі з наявністю в анамнезі травм ока і черепно-мозкових травм, хворі після операцій на очах)Всі хворі, які звернулись до лікаря-офтальмолога 5. Всі громадяни при медичних профоглядах (прийом на роботу та періодичні профогляди)

1362. Яка основна причина первинної інвалідності по зору в Україні? 1. Хвороби сітківки та зорового нерва

2. Міопія 3. Травми і опіки ока 4. Глаукома 5. Катаракта

100%

1363. Частота ураження органа зору у ВІЛ-інфікованих 1. 1-5% 2. 10-15% 3. 70-80% 4. 100% 5. 30%

100%

1364. Найчастіше у ВІЛ-інфікованих дорослих спостерігаються 1. Нейроофтальмологічні ураження 2. Захворювання очного дна 100% 3. Ендофтальміти 4. Захворювання склери 5. Ураження орбіти