21 1 574KB
Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича факультет іноземних мов кафедра комунікативної лінгвістики та перекладу
Курсова робота з англійської мови на тему: «Особливості перекладу англійських термінів юридичного дискурсу українською мовою»
Студентки 3 курсу 344 групи спеціальності 8.02030302 Філологія український переклад) Гуцуляк М.В. Керівник асист. Чикалюк О.Д.
(англо
Національна шкала ______________ Кількість балів: ________Оцінка: ECTS________ ______________ _____________________ (підпис керівника)
Чернівці – 2018
(прізвище та ініціали)
2
Анотація Курсова робота присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських
термінів
юридичного
дискурсу
українською
мовою.
Проаналізовано термін та його визначення у сучасній лінгвістиці, а також види та класифікацію юридичних термінів. З’ясовано шляхи перекладу складних термінів. Зосереджено увагу на дослідженні та аналізі прийомів перекладу юридичної термінології.
Summary
The paper focuses on the research of the peculiarities of the translation of English terms of legal discourse into Ukrainian. The term and its definition in modern linguistics, as well as types and classification of legal terms are analyzed. The ways of translation of complex terms are found out. The attention is focused on the analysis the methods of translation of legal terminology
3
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………4 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..6 РОЗДІЛ I.
ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНО-СИСТЕМИ
АНГЛІЙСЬКЇ МОВИ………………………………………………………………..7 1.1 Термін і його визначення у сучасній лінгвістиці…………….................7 1.2 Види та класифікація юридичних термінів……………………………..9 1.3 Розвиток англійської юридичної терміносистеми…………………….11 1.4 Методи перекладу юридичних термінів……………………………….14 Висновки до розділу I……………………………………………………….18 РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ………………………………19 2.1 Шляхи перекладу складних юридичних термінів…………………….19 2.2 Прийоми перекладу юридичної термінології………………………….24 2.2.1 Транскодування………………………………………………...26 2.2.2 Модуляція ……………………………………………………...27 2.2.3 Калькування…………………………………………………….28 2.2.4 Конкретизація…………………………………………………..29 2.2.5 Адаптація…………………………………………………….…30 2.2.6 Експлікація…………………………………………………...…31 Висновки до розділу II………………………………………………………33 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...36 ДОДАТКИ……………………………………………………………………40
4
ВСТУП З прогресом людства та технологій розвивалися держави, а разом з державами розвивалися юриспруденція та право. З часом з’являлися нові терміни та поняття, які позначали, те чи інше явище. Все більше науковці досліджували поняття термін, адже саме такі речі, як проблеми перекладу та тенденції розвитку термінології привертають увагу науковців все частіше. Саме термінознавство посідає важливе місце в мовознавстві, але особливості
термінології
можуть
викликати
труднощі
при
перекладі
українською мовою та при виборі способу їх перекладу. Дослідженням термінології та її класифікації займалися багато науковців, а саме: В.В. Виноградов, В.М. Лейчик, О.О. Реформатський, А.П. Коваленко, Т.Р. Кияк, Т.І. Панько та інші. Також дослідженням класифікації методів при перекладі термінів займалися: Н.В. Артікуца, Д.Х. Баранник, В.Н. Комісаров та інші. Актуальність даної роботи полягає в тому, що вона вивчає різні засоби перекладу юридичних термінів, низки усталених слів та словосполучень та адекватну мовну реалізацію при перекладу, також актуальність дослідження пов'язана з важливістю юриспруденції у системі міжнародних зв'язків. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити особливості перекладу англійських термінів юридичного дискурсу українською мовою. Розв’язання поставленої мети зумовило вирішення відповідних завдань: 1.
Визначення поняття «термін»;
2.
Дослідження класифікації юридичних термінів;
3.
Дослідження розвитку юридичного терміну;
4.
Визначення методів перекладу юридичної термінології;
5.
Дослідження багатозначності юридичних термінів;
6.
Аналіз перекладу англійських термінів українською мовою на
матеріалі юридичних текстів;
5
Об’єктом вивчення слугують 265 реєстрових одиниць на позначення правової семантики англійської мови. Матеріалом дослідження у даній роботі стали підручники юридичного спрямування «Criminal Law» та «The Rule of Law», довідковими джерелами виступали термінологічні словники порівнюваних мов. Основним методом дослідження в даній роботі є зіставний метод. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що досліджуватись будуть шляхи перекладу юридичних термінів та частота використання кожного із методів перекладу. Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його результати становлять певний внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства. Практичне значення дослідження в тому, що результати отримані в цій роботі можна
використовувати при практичних проблемах перекладу
юридичних текстів. Особистий внесок у розв’язання даної проблеми. Усі результати дослідження одержані студентом самостійно. Проведено зіставний аналіз українських та англійських юридичних термінів; отримано нові знання про техніки та способи їх перекладу. Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому
розділі
класифікацію
розглянуто
юридичної
визначення
термінології,
поняття
розвиток
«термін»,
англійської
види
та
юридичної
терміносистеми та методи перекладу термінів юридичного дискурсу. У другому розділі проводиться аналіз перекладу складних юридичних термінів, прийоми перекладу та багатозначність юридичної термінології.
6
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЮТ
–
юридична термінологія
ПТ
–
перекладацька трансформація
ПМ
–
перекладацькі методи
7
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНО-СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Розділ присвячено дослідженню особливостей юридичної терміносистеми англійської мови. Проаналізовано поняття «термін» у сучасній лінгвістиці, досліджено види та класифікації термінів. Розглянуто та класифіковано методи перекладу юридичних термінів. 1.1 Термін і його визначення у сучасній лінгвістиці Термінологія має тривалу історію, але поняття «термін» в науці сформувалося, в основному, на початку XX століття. Сучасний стан науки дає змогу одержати сьогоднішнє означення поняття «термін». Термін – це слово чи словосполучення, яке має спеціальне значення, виражає та формує професійне поняття і яке застосовують у процесі пізнання наукових професійно-технічних об’єктів та відношень між ними. Термін – це не лише найменування предмета, явища чи поняття, а й точне їх означення. Їх фіксують державні стандарти, спеціальні словники, довідники. Термін не називає поняття, як звичайне слово, навпаки: поняття співвідноситься з терміном, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, який зміст поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, означеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його лаконічному, логічному означенню, яке окреслює суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі [14, c. 21]. Зважаючи на актуальність проблеми термінології, багато науковців таких як, В.В. Виноградов, В.М. Лейчик, О.О. Реформатський, А.П. Коваленко, Т.Р. Кияк, Т.І. Панько, працювали в цій галузі, досліджуючи поняття термін.
8
За словами А.Я. Коваленко, “Термін – емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. ” В цілому ряді визначень терміна йдеться про те, що термін - це слово або словосполучення, що має дефініцію [15, с. 23]. На думку Д.С. Лотте, термінологія – це «…не просто список термінів, а семіологічне вираження певної системи понять, яка, своєю чергою, відбиває певний науковий світогляд» [16, с. 38]. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною. При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Опираючись на дослідження А.Я. Коваленко, у процесі перекладу терміну визначають 2 етапи: -
З’ясування значення терміну в контексті;
-
Переклад значення рідною мовою [13];
Також, комплексне поняття «змістовна структура терміна» дозволяє виділити в ньому наступні компоненти: 1) власне семантику (лексичне, денотативне, репрезентативне значення та мовний компонент); 2) умотивованість ( різні види мовної та термінологічної вмотивованості) 3)
сигніфікативне
значення
(позначення
спеціального
поняття,
вербалізація спеціального концепту). Ці компоненти змістовної структури терміна виділяються в ньому в результаті застосування лінгвістичних, логічних, семіотичних і власних термінознавчих методів аналізу [15, с. 48]. Отже, розглянувши все вище сказане, можна зробити висновок, що термін – це слово або словосполучення, яке є емоційно-нейтральним та застосовується
для
позначення
певних
явищ
та
предметів.
Також,
проаналізувавши дослідження багатьох науковців у сфері термінології, можна
9
із впевненістю сказати, що термін вважається одиницею мови, яка характеризує певне поняття конкретної галузі та ідентифікує цю галузь.
1.2 Види та класифікація юридичних термінів Поряд зі звичними словами і словосполученнями, які є складовими повсякденного спілкування людей, законодавці широко використовують різноманітні терміни, що позначають спеціальні юридичні поняття. В якості прикладу таких термінів можуть послужити ті, які використовуються в цивільному
законодавстві:
“інтелектуальна
власність”,
“речове
право”,
“сервітут” та ін. Знання таких понять, що позначаються цими термінами, і використання їх у спілкуванні завжди свідчило про професійну належність до ряду юристів. Спеціальна термінологія використовується і представниками інших спеціальностей. Наприклад, в області медицини - медичні терміни, в галузі створення та експлуатації технічних пристроїв – технічні [18, с. 526]. Юридичний
термін
співвідноситься
з
правовим
поняттям
як
першоелементом правового знання і є його знаковою (мовною) моделлю, репрезентованою у звуковій і літерній формах. Поняття, його внутрішній зміст, обсяг і структура є основою для побудови термінологічного значення у формі дефініції, яка узагальнює найістотніші ознаки і взаємозв’язки правового явища. За наявності визначення у нормативно-правових актах термін вважається кодифікованим. Він є нормою, еталоном для використання у всіх подальших законодавчих і підзаконних актах, діловій документації та сфері усної правової комунікації. Юридична термінологія (далі ЮТ) неодноразова була об’єктом уваги, як зарубіжних дослідників (Д.А. Керимов, А.С. Піголкіна, Д.В. Чухевич та ін.) , так і українських(Л.І. Чулінди, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун та ін.). У кожного із дослідників основні критерії їх класифікації описані по різному. Незважаючи
10
на те, що ми маємо достатню кількість класифікацій юридичних термінів, до цього часу відсутні чіткі критерії їх класифікації. Тому, розглянемо найбільш поширені серед низки існуючих. А.С. Піголкіна вважає, що горизонтальна термінологія охоплює всі види галузевої та міжгалузевої термінології, хоча на думку І.В. Сенякина, окрім галузевої та міжгалузевої термінології існує ще й загальноправова. Загальноправова термінологія, як правило, використовується в текстах конституцій, основ законодовства та кодексів. Вона охоплює терміни, властиві багатьом галузям права й однаково ними застосовуються(права й обов’язки громадян,
відповідальність,
судочинство
та
ін.).
Ці
терміни
мають
універсальний характер, оскільки слугують мовним фундаментом усього законодавства. Галузева
термінологія
відображає
особливості
конкретної
сфери
регульованих суспільних відносин. Вона притаманна конкретній галузі, становить єдину основу її мови і не збігається за своєю колоритністю ні з загальноправовою, ні з міжгалузевою термінологією. Її мета - гранично точна розшифровка особливостей тексту галузевих інститутів, якісне обслуговування їх взаємозв'язків з іншими структурами даної галузі [21, с. 154]. Міжгалузева термінологія властива декільком галузям законодавства й має змішаний характер. Вона без зміни застосовується великою кількістю нормативних
актів
відносин(дисциплінарна
при
регламентації
відповідальність,
різного
роду
правопорушення,
суспільних матеріальний
збиток та ін.). Кожен із зазначених термінологічних різновидів має нести однакове розуміння та єдність для різних галузей у межах окремого нормативного акта [21, с. 154]. Також, на думку М.В. Цвіка та О.В. Петришина, термінологія поділяється на три основні типи: 1.
Загальновживані терміни
2.
Спеціально-технічні терміни
11
Спеціально-юридичні терміни
3.
Загальновживані терміни — слова та словосполучення літературної мови, які мають загальнопоширене вживання (сім’я, територія, ділянка, документ тощо); Спеціально-технічні
терміни
—
слова
та
словосполучення
не-
юридичного вживання, які належать іншим (неюридичним) наукам і певним сферам людської діяльності та використовуються в законі (рентген, провізор, радіоактивні відходи, аудіовізуальний твір, провайдер та ін.); Спеціально-юридичні терміни — слова та словосполучення, що належать юридичній науці і практиці, відбивають специфіку державно- правових явищ (шлюб,
позов,
дієздатність,
правоздатність,
законність,
юридична
відповідальність, нормативно-правовий акт, державний орган, повноваження тощо) [7, с. 311]. Також існують різні точки зору з приводу того чи варто використовувати технічні терміни у законодавчих текстах. На думку Пчолкіна А. В. , у сучасних умовах повністю обійтися без використання спеціально-технічних термінів неможливо
через розширення сфери правового регулювання, до якої все
більше почала входити й технічна діяльність. Але вживати такі терміни в тексті нормативних актів потрібно лише тоді, коли їх не можна замінити іншими, більш доступними для розуміння термінами [18, с. 529]. 1.3 Розвиток англійської юридичної терміносистеми Будь-яка термінологія розвивається разом з певною галуззю науки до якої вона належить. Щодо ЮТ, то розвиток таких термінів залежить від розвитку держави. Вважається, що зародження юридичної термінології пов’язане з виникненням та розвитком права. Спочатку писемною мовою права була латина та англійська, але пізніше латинь використовувалася частіше. Це був різновид латини, юридична латина, яка містила багато латинізованих
12
англійських і старофранцузьких слів. Наприклад, давньоанглійське "morder" таємне вбивство, стало "murdrum", а пізніше - сучасним "murder". Важливою рисою правничих термінів є їх тісний зв’язок із різними політичними і правовими теоріями, науковими напрямами, певними суспільними традиціями, правовим досвідом. У період V століття для королів було властиво проголошувати дарування земель на усних церемоніях, особливо до завоювання Англії Вільгельмом Завойовником у 1066 році нашої ери. За схожим принципом проголошували заповіти представники феодальної аристократії, а також єпископи та архієпископи католицької церкви. Не дивлячись на той факт, що існує близько 2 тисячі документів, які дійшли до нас з англосаксонського періоду, англійське суспільство з V по XI століття було усним суспільством. Було це тому, що більшість людей не вміла ні читати, ні писати жодною мовою. І за словами Гіббонс Дж. (Gibbons J.), жоден з королів англосаксів, за винятком Альфреда і, можливо, Еовульфа, не вміли читати чи писати [25]. Першим етапом розвитку англійської юридичної терміносистеми є англосаксонський період в історії Англії. Саме виникнення держави, процес феодалізації суспільства, соціальна диференціація – все це визначило склад термінологічної юридичної лексики. У термінології цього періоду широко представлені терміни, які позначають адміністративних осіб (еaldorman, scyrman), непосадових осіб – учасників судового процесу (gewitness), служителів культу (arcebisceop), представників різноманітних соціальних груп (eorl), злочинців (utlah). Є також терміни, які позначають правомірні діяння (mund, ordal), злочинні дії (hearm, man-sleaht), власність (lond), правові акти (chartre, will), податки (gafol, strand), органи держави (gemōt) [24, с. 27]. Отже, давньоанглійська юридична система мала розвинуту систему в якій були різні групи термінів. Важливою датою у формування ЮТ став 1066 р. У 1066 р. відбулося Норманське завоювання, яке вплинуло на розвиток не тільки країни в цілому, а
13
й на англійську мову. Вільгельм та його наступники володіли добре розробленою системою місцевих судів, що мало на меті утвердити королівські права на противагу правам королівських вассалів. У ранній період латинська мова закріпилася в галузі науки, і, частково, в галузі адміністративного управління. Юридичні документи писалися спочатку латинською мовою, адже грамотність була поширеною лише серед монахів. З часом монахи стали застосовувати латинський алфавіт для написання англійських слів. У VIII – IX ст. зафіксовано перші грамоти англійською мовою, написані за допомогою латинського алфавіту [22]. Також важливо зазначити те, що протягом певного часу мовою юридичних текстів була не лише латина, а й французька мова. Через те , що французька мова
довгий час панувала у сферах державного управління,
правосуддя, церкви, двору, до ЮТ увійшло багато запозичень саме із французької мови. Але хоч і запозичені слова були французькою мовою, вони все одно мали латинське походження. І саме вони займають основне місце у сучасній юридичній термінології: codicil, attorney, judge,decollation, duke, peer, sentence, decree, heritage, jurisdiction, judgement,denizen, privilege, governor, plaintiff, prison, realm, rebel, riot, rent, parliament. Відродженням англійської мови в юридичній та офіційно-діловій сферах став період XIV ст. Протягом цього періоду сформувалися основи сучасної ЮТ. Від старої англосаксонської термінології нова термінологія перейняла зовсім небагато. З’явилися нові терміни для позначення державних органів (Parliament, Court of Request, High Court of Parliament), посадових осіб (Mayor of the City), правових актів (decree, charter of franchise), власності (property), податків ( poundage) та інших [24, с. 30]. Ще одна причина, яка збільшила зростання англійської правової терміносистеми протягом XV – XVII ст., є те, що Англія стала колоніальною державою. Ірландія, яка була захоплена в ХІІ ст., стала першою колонією Англії.
14
Саме така колоніальна політика Англії спричинила значну кількість термінів. У цей період з’явилися нові терміни для позначення прав короля і посадових осіб (power to levy a duty, power to levy taxes), адміністративних осіб (governor of the province), обов’язків колоній (maintaining the policy of Great Britain), державних установ (council for Affairs of Province), податків (sugar, tobacco, tax upon inhabitants of province). Отже, склад термінів в ЮТ був обумовлений певними історичними моментами, а також безпосередньо розвитком англійської держави. Як бачимо, утворення англійської ЮТ має досить непросту історію. Починаючи з англосаксонського періоду, все більше і більше запозичених слів, які входили в юридичну термінологію, є саме з латині та французької мови, які існують у вигляді однокомпонентних термінів-слів (простих, похідних, складних, слівскорочень) та багатокомпонентних термінологічних одиниць – словосполучень з різною кількістю елементів. 1.4 Методи перекладу юридичних термінів Стилістична диференційованість терміносистеми галузі права обумовлена широкою сферою її застосування: законодавство, судочинство, нотаріат, діловодство,
юридична
наука
й
освіта,
правова
інформація,
правова
публіцистика [6]. Д. Мелінкофф вважає що, англійська ЮТ характеризується «значно більшою різноманітністю спеціальних сфер застосування порівняно з іншими терміносистемами. Жанрове розмаїття обумовлене множинністю джерел права й розвиненістю англосаксонської правової сім'ї, до якої зараховуються, передусім, правові системи Сполучених Штатів Америки та Великої Британії» [26, c. 106]. За словами Н. Артікуци, «мова юридичної публіцистики, реалізуючи дві основні, нерозривно поєднані функції
-- інформативності та впливу,
15
характеризується
полемічною
загостреністю,
популярністю,
яскравістю
передачі думки, образністю, експресивністю, підвищеною емоційністю, стильовою різнобарвністю» [1, c. 9]. На
думку
Д.
Баранника,
«публіцистичний
стиль
як
один
із
функціональних різновидів юридичної мови, що обслуговує широку сферу суспільно-правових відносин, використовується передусім у юридичній періодиці, теле- й радіопрограмах правового характеру, у документальному кіно, публічних промовах, дискусіях, дебатах, під час масових заходів» [4, c. 85]. Юридична терміносистема – це невід’ємна частина сучасної англоамериканської юриспруденції та поділяється на такі жанри, як: 1.
судовий звіт (law report);
2.
інформаційне повідомлення (legal news);
3.
проблемна стаття (feature article) на правові теми [6];
Зазвичай юридичні терміни такого жанру, як судовий звіт описують офіційно-документальний стиль. Саме експресивність, достовірність оповіді, доступність та ідеологізація інформації є тими факторами, які є визначальними у функціонуванні термінів у текстах таких жанрів, як інформаційне повідомлення та проблемна стаття. Головна складність перекладу ЮТ полягає в розкритті й передачі фахових реалій засобами української мови [17, с. 32]. На сьогодні існує велика кількість методів за допомогою яких ми можемо передати значення англійських термінів юридичного характеру українською мовою. В. Комісаров серед лексичних перекладацьких трансформацій (далі ПТ) виділяє: 1.
переклад за допомогою лексичного еквівалента (наприклад: legal
case - судова справа, common law- загальне право, family law - сімейне право, corporal punishment - тілесне покарання; assassin - убивця);
16
2.
калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу
слова чи словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми)
перекладаються
відповідними
елементами
мови
(наприклад, accomplice of attempt - співучасник у замаху на життя; according to law - відповідно до закону, multiple accredit - множинне акредитування); 3.
транскрибування - формальне відтворення вихідної лексичної
одиниці за допомогою фонем мови перекладу (наприклад: securutization сек'юритизація, lex
scripta
ультравірес
компетенцією
(поза
- лекс скрипта (писаний або
за
закон), ultra
межами
vires
-
повноважень, Special
Systems Industry - Спешіал Систем Індастрі; doyen - дуайен); 4. за
транслітерація - формальне відтворення вихідної лексичної одиниці
допомогою
алфавіту
мови
перекладу
(наприкладб solicitor
-
солісітор, barrister - баррістер, attorney - атторней, legitimism - легітимізм; vicechancellor - віце-канцлер, viceconsul - віце-консул); 5.
описовий переклад - це лексико-граматична трансформація, за якої
лексична одиниця мови- оригіналу замінюється словосполученням, яке дає її пояснення
або
визначення
(наприклад: official
accusation - офіційне
звинувачення (у здійснені злочину), acknowledgment of will - неофіційне признання заповідачем перед свідком, який може це підтвердити, що підпис під заповітом належить заповідачеві) [12, с.45]; 6.
приблизний переклад - переклад, за якого зберігається основне
значення слова, проте в мові мети слово відрізняється від мови оригіналу лексичним фоном (наприклад: police photographer - судовий фотограф, notary public - державний нотаріус); 7.
переклад із допомогою аналога - одного із декількох можливих
синонімів (наприклад: claim - позов; праводомагання; претензія; вимога, notice попередження, повідомлення, заява, сповіщення, попереджати, заявляти сповіщати; сповіщення про готовність судна до завантаження; нотіс; знання, обізнаність);
17
8.
переклад шляхом створення неологізму, неологізм у юридичній
лінгвістиці передбачає наявність слова чи словосполучення, якого не існує в правовій системі мови перекладу (наприклад: has-been - політичний діяч, який утратив свій вплив) [12, с.48]. Я.І. Рецкер виділяє чотири елементарні типи трансформацій: 1)
перестановка (prosecutorial judgement - рішення обвинувальної
влади); 2) заміна (Criminal Justice Act - Закон «про кримінальне правосуддя «); 2)
додавання (citizen’s arrest – затримання правопорушника цивільною
особою); 3)
вилучення (sea lawyer - акула (спеціаліст із морського права)). Ці
види перетворень можуть поєднуватися один з одним, утворюючи складні, комплексні трансформації. За словами Ц.В. Петухова, через стислість англійських термінів під час перекладу на українську мову найчастіше застосовується додавання, а найрідше - вилучення [17].
18
Висновки до розділу I Отже, проаналізувавши все вищесказане робимо висновок, що термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною. При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. ЮТ неодноразово була предметом уваги багатьох науковців, які мали різні точки зору, щодо класифікації юридичних термінів. Наприклад, А. Піголкіна вважає, що горизонтальна термінологія охоплює всі види галузевої та міжгалузевої термінології, хоча на думку І. Сенякина, окрім галузевої та міжгалузевої термінології існує ще й загальноправова. Також розглянувши розвиток англійської ЮТ, можна зробити висновок, що ЮТ розвивається з розвитком держави. Вважається, що зародження ЮТ пов’язане з виникненням та розвитком права. Утворення англійської ЮТ має досить непросту історію. Починаючи з англосаксонського періоду, все більше і більше запозичених слів, які входили в ЮТ, є саме з латині та французької мови. Також в ході дослідження, було проаналізовано перекадацькі методи (далі ПМ) для перекладу термінів. Серед науковців, які досліджували такі методи, можна виділити В. Комісарова, який виділяв такі ПТ, як: переклад за допомогою
лексичного
еквівалента,
калькування,
транскрибування,
транслітерація, описовий переклад, приблизний переклад, допомогою аналога, переклад шляхом створення неологізму.
переклад із
19
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ 2.1 Шляхи перекладу складних юридичних термінів Розділ присвячено дослідженню шляхів перекладу ЮТ та прийоми перекладу ЮТ. Проаналізовано різноманітні типи ПТ та виокремлено найпоширеніші ПТ. Розглянуто та класифіковано низку ЮТ. Постійний
інтерес
до
досліджень
семантико-стилістичного,
комунікативного і прагматичного аспектів англійської юридичної мови як приналежної до офіційно-ділового стилю обумовлюється тим, що, як вважають її дослідники, саме офіційно-діловий стиль, основні риси якого успадковані з латинської мови, найяскравіше відбиває основні риси англійської мови взагалі. Під час лінгвістичних досліджень юридичного наукового стилю основна увага, як правило, приділяється вивченню текстів Конституцій, законодавства, ділових документів: декретів, постанов, наказів, резолюцій, тощо. Аспекти цих досліджень, у тому числі й на матеріалі англійської мови, висвітлені як українськими, так і російськими дослідниками (О.Д. Пономарів, Т.Н. Мальчевська, В.І. Круковський, Ю.С. Стєпанов, Є.Б. Гумілевська, В.О. Підмогильний та Є.С. Плужник, Є.А. Рейман, З.В. Тимошенко та ін.), а також зарубіжними науковцями (Ж. Корню, П. Мімін, Ж. Рей, Ж.-Л. Суріу, П. Лера, А. Чезмартін та ін.), які одностайно висловлюють думку, що стиль англійської юридичної мови має глибоке історичне коріння, що у значній мірі пояснює особливості його функціонування. Однак у жодному із досліджень не вивчається феномен функціонування у складі юридичної мови особливої категорії юридичних текстів – паремійних висловлювань: сентенцій, афоризмів тощо. Дослідження, які констатують факт їхнього існування, визначають паремійні висловлювання юридичного стилю як
20
засіб, що обумовлює одну з стилістичних рис юридичної мови – тяжіння до архаїчних мовних форм та конструкцій. Про приналежні до правової галузі паремії згадують деякі вченіправознавці: Р.В. Давід; М.Д. Бойко, В.М. Співак та М.А. Хазін; Ж.-П. Грідель. Автори зосереджують увагу на вживанні таких висловлювань у публічних та судових промовах. У галузі лінгвістичних досліджень виділення окремого класу паремійних висловлювань, вживаних у юридичному дискурсі, вітчизняними мовознавцями не здійснювалося. Можна назвати лише кілька праць, присвячених паремійним юридичним висловлюванням, що належать англійським дослідникам (на матеріалі англійської мови). Паремії у юридичній мові визначаються ними, здебільшого, як особливий вид поетичних висловлювань, а основна увага зосереджується на філософсько-риторичному комплексі їхніх особливостей, школу дослідження якого було започатковано іще Аристотелем. Саме Аристотель вперше згадував про паремійні юридичні висловлювання, виділивши їх як окремий клас із загального масиву паремій, що у англійській мові отримав назви “adages juridical”. (Термін adage походить з латини і існує у багатьох індо-європейських мовах). У зв’язку з тим, що паремійні юридичні висловлювання не виділяються як окремий клас паремій вітчизняними мовознавцями, в українській мові не існує адекватного еквівалента терміну “adage juridiсal”. Словники, найчастіше, наводять три варіанти його перекладу: сентенція, прислів’я, приказка, тоді як у англійській мові поняття “adage” охоплює велике семантичне поле значень і включає широкий синонімічний ряд визначень. З огляду на те, що термін “сентенція” якнайбільш семантично наближений до юридичної тематики (від лат. sententia, що за часів давнини означало промову нормативного характеру наприкінці судового засідання), ми визначили семантичне поле “adage juridiсal” терміном “юридична сентенція”.
21
Лексика юридичної сфери – це та частина словникового складу мови, до якої входять поняття, що позначають назви предметів, явищ, процесів соціально-юридичного життя. Вона пов’язана з відповідними науками та сферами економічного життя ― менеджментом, маркетингом, фінансами, людськими ресурсами, правом, виробництвом, оподаткуванням, статистикою, страхуванням тощо. Одним із основних джерел формування сучасної української та англійської юридичної лексики є чужомовні запозичення. Це пов’язано, зокрема, з тим, що наукові поняття, виражені юридичними термінами, за своєю природою прагнуть бути інтернаціональними, оскільки терміни функціонують саме у тих сферах людської діяльності, де реалізуються міжнародні відносини. Юридичні, політичні та культурні зв’язки між різними народами є зовнішніми чинниками мовних інтерференцій, наслідком яких є запозичення лексичних одиниць. Термін «запозичення» вживається у мовознавчій літературі в двох значеннях. З огляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем, запозиченням називають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І.О. Бодуен де Куртене, Л. Блумфільд, Л.А. Булаховський). Цей термін також позначає процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цього процесу – запозичене слово, лексему (І.М. Обухова). В українському та англійському мовознавстві проблема збагачення лексики іншомовними словами розглядається у багатьох дослідженнях, серед яких слід виділити роботи О.О. Потебні, І.І. Огієнка, С.В. Семчинського, Ю.О. Жлуктенка, Б.М. Ажнюка. Майже до кінця ХІХ ст. питання про доцільність чи недоцільність запозичення розглядалося з позиції проблеми чистоти мови: вчені та громадські діячі того періоду прагнули довести можливість заміни будь-якого запозиченого слова українським. І.І. Огієнко, І. Нечуй-Левицький та Б.Д. Грінченко особливо наполягали на необхідності звільнення рідної мови від чужоземних запозичень. Одним із перших, хто переконливо обґрунтував необхідність іншомовних запозичень, був І.Я. Франко.
22
Освоєння іншомовних запозичень у наукових, а особливо у юридичній терміносистемах досліджують О.Є. Лисенко, Г.І. Сергєєва; Д.А. Мазурик, О.І. Стишов розглядають запозичення слів як ефективний сучасний спосіб збагачення лексичного складу мови; лексико-семантичну рецепцію іншомовних слів в українській мові аналізує В.Симонок. Хоча вже у ХХ ст. виділялись причини іншомовних запозичень, але, поперше, не було розмежування екстралінгвальних та лінгвальних причин, подруге, не було достатньої зорієнтованості на встановлення зв’язку причин запозичення з процесом освоєння слова у мові-рецепторі, і, по-третє, не виділялись окремо причини запозичення економічних англомовних термінів. Загалом можна виділити дві великі групи причин запозичення юридичних термінів: екстралінгвальні (позамовні) та внутрішньолінгвальні (власне мовні). До екстралінгвальних належать юридичні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації. Внутрішньолінгвальними причинами запозичень є такі: 1) відсутність у мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття; 2) тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту в українській мові: clearing – кліринг – система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін; 3) прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісемії або омонімії в запозиченій мові: factoring – факторинг – різновид
торговельно-комісійної
операції,
поєднаної
з
кредитуванням
оборотного капіталу клієнта. Засвоєння мовою запозичуваних термінів – складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови-донора, а з другого, – внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить
23
від наявності соціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотеза О.Д. Пономарева). У момент запозичення будь-якого іншомовного терміна його значення й значення утвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термін може зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійно утвореного із елементів, які існують у власній мові. Наприклад, термінологічне ядро юридичної лексики лексики формують назви осіб за видом діяльності. Для порівняння: Агент – посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників (принципала-хазяїна) при збуті їхніх товарів, укладаючи угоди від імені та за рахунок принципала. В англійській мові слово агент має ширше значення: Agent – 1) general: an individual authorized to act in behalf of another person, the principal (представник, довірена особа, що виконує від імені принципала-хазяїна різні доручення, завдання). 2) marketing: a middleman, who does not take title to the goods he or she sells (посередник, котрий укладає угоди не за свій рахунок і збуває чужі товари). 3) wholesaler: a wholesaling intermediary who does not take title to merchandise but serves primarily to bring buyers and sellers together and facilitate exchanges (оптовий торгівець, котрий представляє інтереси виробників, робить все для полегшення обміну товарами). Брокер – оцінювач, комісіонер – особа або фірма, що спеціалізується на посередницьких біржових операціях; за посередництво одержують винагороду у формі певного відсотка від суми угоди. В англійській мові це слово має таке значення: Broker – 1) a person who prepares contracts with third parties, as with a freight broker and customs broker, on behalf of a principal (особа, яка готує угоди від імені інших сторін, найчастіше від імені хазяїна). 2) a wholesaling intermediary whose primary function is supplying market information and establishing contacts to facilitate sales for clients (оптовий торгівець, котрий володіє маркетинговою інформацією і встановлює контакти для полегшення продажу для клієнтів).
24
Дистриб’ютор – незалежний оптовий посередник, який закуповує товари з метою їх продажу роздрібним фірмам для кінцевого споживання. Англійське: Distributor – 1) an intermediary that distributes products primarily to commercial or professional users (особа, котра поставляє товари комерційним або професійним користувачам). 2) an individual who buys and sells goods to retailers and other users but does not sell in significant amounts to the consumer (особа, яка купує і продає товари роздрібним торговцям, але не продає у значних сумах для споживачів). Як бачимо, в англійській мові ці слова мають ширше значення, що можна пояснити й етимологією слів, адже вони мають англійське походження. В українській мові вони закріпились зі зміною початкового значення. Для запозичень в українській юридичній термінології в останнє десятиліття характерними є два процеси: 1)
збільшення кількості англомовних за походженням слів;
2)
розширення актуальності слів англійського походження, що
функціонували в українській мові обмежено для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах. Такі слова, як брокер, бестселер, боді-арт, бос, дисконт, інвестор, концерн, маркетинг, продюсер, рекет стали тепер загальновживаними, вони позначають вже реалії сучасного життя нашої країни і переважно мають нейтральне чи позитивне значення. 2.2 Прийоми перекладу юридичної термінології У мові кожний елемент належить до характерної їй мережі елементів і займає спеціальне місце в особливій мережі відношень. Досліджені системні відношення реєстрових словникових одиниць, що маніфестують поняття юриспруденції в українській та англійській мовах, виступають підґрунтям зіставлення термінів у пропонованому дослідженні, яке відбувається у
25
зіставленні мовної презентації понять права у двох системах, віддалено споріднених, як на мовному рівні, так і на правовому. З давніх часів переклад виконує надзвичайно важливу соціальну функцію. У процесі перекладу часто виявляється неможливим використати значення слів і словосполучень, які пропонуються у словнику, часто виникає потреба у відступі від системних еквівалентів, тобто у перекладацьких трансформаціях. Проблема перекладацьких трансформацій є однією з найактуальніших у сучасному перекладознавстві. Для того, щоб вірно відтворити зміст іншомовного тексту перекладачі вдаються до різноманітних трансформацій, які повністю або частково змінюють структуру речень оригіналу. Останні дослідження показують, що на сьогоднішній день не існує єдиної системи класифікації трансформацій, більш того, існують різні думки з приводу того, які саме перекладацькі прийоми відносяться до трансформацій. Переклад
є
зіставленням
двох
мовних
систем на всіх
рівнях.
Лінгвістичний рівень перекладу є найнижчим в ієрархії перекладацьких завдань, тим не менше, він вкрай необхідний для повноцінної передачі змісту тексту оригіналу. Зрозуміло, що перекладачу знадобиться передати не тільки суму смислів, закодованих у реченнях, але й інформацію, що відноситься до культури, традицій, смаків нації, що потребує виходу за суто лінгвістичну мовну систему (вищий рівень перекладу) і називається екстралінгвістичною інформацією, або фоновими знаннями. Але, як зазначає В.С. Виноградов, починається переклад з суто лінгвістичного рівня [5, c.18]. У процесі перекладу часто стає неможливим використати буквальний словарний відповідник, і перекладач вдається до перетворення внутрішньої форми слова чи словосполучення або ж його повної заміни, тобто до ПТ. За визначенням, поданим у лінгвістичній енциклопедії О. О. Селіванової, трансформація – основа більшості ПМ, яка полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні
26
трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі [23, с. 536]. Взагалі цей термін використовується у багатьох галузях мовознавства і має безліч різноманітних визначень. Різні вчені (Л.С. Бархударов, О.Д. Швейцер, Я.Й. Рецкер, В.Н. Комісаров, Л.К. Латишев, та ін.) по-різному інтерпритують це поняття. Наприклад, на думку Я.Й. Рецкера, трансформації є прийомами логічного мислення, які допомагають розкривати значення іншомовного слова в контексті і знайти йому відповідник, який не збігається зі словником [20, c. 38]. Загалом, ПТ можна вважати міжмовними перетвореннями, перебудовою вихідного тексту, або заміною його елементів задля досягнення перекладацької адекватності та еквівалентності. Основними характерними рисами ПТ є міжмовний характер та цілеспрямованість на досягнення адекватності перекладу. У своїй роботі „Теорія перекладу” В.Н. Коміссаров виділяє такі типи лексичних трансформацій, що застосовуються у процесі перекладу: 1.
Транскодування;
2.
Калькування;
3.
Лексико-семантичні
заміни:
генералізація,
конкретизація,
модуляція, експлікація, адаптація, компенсація, ампліфікація. 4.
Антонімічний переклад.
Аналіз 265 лексичних одиниць англійською мовою та 265 варіантів їх перекладу дозволив встановити частотність застосування таких ПТ, як транскодування,
адаптація,
калькування,
експлікація,
конкретизація
та
модуляція (див. Таблицю 1).
2.2.1 Транскодування Головні труднощі перекладу пов’язані не з перекладом окремих термінів, зафіксованих у термінологічному словнику, а з передачею правильного змісту
27
кожної фрази, якій не завжди відповідає дослівний переклад [5, с. 54]. Пошук терміна- відповідника починається з аналізу властивостей нового поняття. У практиці науково-технічного перекладу методами досягнення адекватності є використання ПТ. Серед лексичних трансформацій можна виділити формальні трансформації, до яких належать а) транскодування (транскрипція та транслітерація). При транскрибуванні відтворюється звукова форма іншомовного слова за допомогою фонем мови перекладу, наприклад: dealer - дилер, marijuana марихуана , terrorism -тероризм , provocation -провокація , suicide -суїцид , conspiracy - конспірація, distribution - дистрибуція, impeachment - імпічмент. А при транслітерації – його графічна форма (буквений склад) за допомогою алфавіту мови перекладу, наприклад: precedent - прецедент, federalism - федералізм, alibi - алібі, element -елемент, status - статус, expert експерт, incest - інцест, precursor - прекурсор. При застосуванні транскрипції чи транслітерації вихідне слово в перекладному тексті представляється у формі, пристосованій до характеристик мови перекладу, тобто форма перекладеного слова частково відповідає правилам читання мови оригіналу, а частково трансформується у звуки мови перекладу, схожі на звуки мови оригіналу: kidnapping – кіднепінг, suicide – суїцид, impeachment - імпічмент. 2.2.2 Модуляція Прийом смислового розвитку полягає в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальному, логічно пов'язаному з нею. Ця ПТ заснована на формально- логічній категорії перехрещення. [10, c.19]. Смисловий розвиток є таким прийомом контекстуальної заміни, коли в перекладі використовується слово,
значення
якого
є
логічним
розвитком
значення
слова,
що
перекладається: rights - права, enforcement - правозастосування, tort – цивільне
28
правопорушення, plaintiff - позивач, victim - жертва, murder – тяжке вбивство, infractions - правопорушення, invalidate – визнати недійсним, supremacy верховенство, bicameral - двопартійний, punishment - покарання, conduct проводити, voluntarily - добровільно, scienter - свідомо, renunciation – зречення. Варто розрізняти вільну або факультативну модуляцію та модуляцію стійку або обов’язкову. Модуляція, яка представляє в позитивній формі те, що вихідна мова представляє у формі негативної, є здебільшого факультативною, хоч тут існують безперечні переваги у кожній мові. При вільній модуляції стійка фіксація відсутня, і процес кожного разу відбувається спочатку. Перетворення вільної модуляції в стійку відбувається завжди, коли вона фіксується в словниках або в граматиках. 2.2.3 Калькування Лексичне калькування – це один із шляхів поповнення словника при мовних контактах, який базується на використанні іншомовної лексики у якості об'єкту перекладу, що у свою чергу виключає запозичення. Калькування є одним із основних ПМ і не поступається жодному іншому способу у частоті застосування . Калька – (від франц. calque «копія») одиниця, утворена шляхом запозичення структури елемента чужої мови (слова або словосполучення) із заміною його матеріального втілення засобами рідної мови [2, c. 293]. Калькування стало причиною великої кількості запозичень у міжнародній комунікації, коли транскрипція була неприйнятною. У літературі юридичного спрямування калькуванню підлягають терміни: criminal law – кримінальний закон, criminal prosecution – кримінальне переслідування, strict liability – сувора відповідальність, constitutional law – конституційне право, judicial review – судовий перегляд, administrative agency – адміністративний орган, case law – загальне право, police powers – поліцейська влада, legislative branch –
29
законодавча гілка влади, criminal act – злочинний акт, proximate cause – безпосередня причина, alibi defense – наявність алібі, white-collar crime – білокомірцевий злочин, criminal gang – злочинна банда, Controlled Substances Act – акт контрольованих речовин. Залежно від того, структура якого мовного елемента копіюється, кальки діляться на словотворчі, фразеологічні і семантичні. При словотворчому калькуванні відтворюється морфологічна структура слова: multifunction displays – мультифункціональні індикатори, де multi – мульти та functional – функціональні. Такий вид кальки досить часто зустрічається при перекладі ЮТ. Кальки фразеології є послівним перекладом ідіоматичного словосполучення: a double game – подвійна гра, green card – зелена картка. 2.2.4 Конретизація Конкретизація – це спосіб перекладу, при якому відбувається заміна слова або словосполучення іноземної мови з більш широким предметнологічним значенням на слово в перекладі з більш вузьким значенням. Саме великою кількістю слів з широкою семантикою в англійській мові, яким немає прямої відповідності в українській мові, пояснюється поширеність прийому конкретизації при перекладі з англійської мови українською. При перекладі мовних одиниць, які можуть виражати різні значення в залежності від контексту, ситуації і підтексту слід використовувати особливі прийоми перекладу. Пошук відповідника починається з вивчення наукової статті та співставлення словникових значень з контекстуальним значенням. У цих випадках найважливішим є не саме слово, а те значення, якого воно набуває у контексті вихідного висловлювання. Отже, перекладач змушений застосовувати ряд модифікацій. Саме до них належить конкретизація. Цей ПМ полягає у тому, що перекладач обирає для перекладу оригіналу слово з більш конкретним значенням
у мові
перекладу:
це заміна родового поняття видовим,
30
найменування класу – найменуванням одного з підкласів: „search” – 1.Пошук, обшук; 2.Митний огляд; 3.Розслідування, дослідження; 4.Пронизливий холод; 5.Пошук
цілі;
„distribution” –
1.Розподіл,
роздача;
2.Поширення,
розповсюдження; 3.Сфера обігу; 4.Розподіл спадщини між спадкоємцями; 5.Цикл роботи; 6.Відправлення; „purchase” – 1.Покупка, закупівля, купівля; 2.Вигідне положення, виграш у силі; 3.Таль, важіль; 4.Точка опори; 5.Придбання
нерухомої
власності;
6.Захоплення;
„claim”
–
1.Вимога;
2.Претензія, домагання, право; 3.Патентна формула; 4.Твердження, заява; 5.Позов про відшкодування збитків; 6.Позов, рекламаці; 2.2.5 Адаптація Прийом адаптації, за класифікацією В. Є. Щетінкін, слід відносити до лексичним перетворенням, а за класифікацією щодо Ж.-П. Вини і Ж.В. Дарбельне
до
способів
непрямого
перекладу.
До
нечисленних,
але
переконливих праць з вивчення адаптації можна зарахувати статтю О.А. Кальниченка й В.О. Подміногіна, яка містить короткий історичний екскурс у проблематику й подає теоретичне обґрунтування проблеми співвіднесеності понять переклад і адаптація [9]. В окремих випадках перед перекладачем постає завдання не лише перекласти, а й опрацювати текст. У сучасних дослідженнях дедалі частіше простежуються судження про те, що тексти, які потребують супровідного опрацювання, слід вважати фактами не так перекладу, як мовного посередництва, до якого належить і адаптація [3, с. 3]. В.І. Радчук погоджується з тим, що переклад з адаптацією – це подвійний процес і, що адаптація ступенюється і може бути стадіальною. Але знов-таки адаптація оцінюється автором негативно, оскільки порівнюється
з «чорно-білою графічною
мініатюрою з великого художнього полотна», яка хоч і упізнається, але це лише копія та ще й «здешевлена» [19]. Це заміна невідомого відомим, незвичного звичним. Часто застосовується при перекладі фразеологізмів, сленгу, усталених
31
фраз, які передбачає суспільна традиція. Наприклад: district attorney – прокурор округу, prison time – строк ув’язнення, state legislature – законодавчі збори штату, stare decisis – стояти на своєму, burden of proof – тягар доказів, bench trial – судовий процес без участі присяжних, a writ of certiorari – наказ про витребування справи, statute of limitation – строк позовної давності, civil immunity - недоторканість, assault and battery – погроза силою, Ponzi schemes – фінансові піраміди, disorderly conduct – дрібне хуліганство. 2.2.6 Експлікація Експлікація,
або
описовий
переклад
–
це
лексико-граматична
трансформація, за якої лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, експлікуючи її, тобто дає більш-менш повне пояснення або визначення цього значення на мову перекладу. За допомогою експлікацій можна передати значення будь-якого без еквівалентного слова в оригіналі, наприклад: deadly force – застосування сили, що тягне за собою смерть; [8,с.78]. Ця ПТ полягає у заміні лексичної одиниці мови оригіналу таким словосполученням мови перекладу, яка надає її повніше пояснення. Часто експлікація застосовується для пояснення термінів або екзотизмів. Щоб детальніше розглянути таке визначення, як експлікація, візьмемо до прикладу декілька термінів, наприклад: respondeat superior – принцип відповідальності господаря за діяльність чи бездіяльність слуги; punitive damage – збиток, що наноситься з метою покарання противника, що руйнує пошкодження чи штрафні збитки; malum prohibitum crimes – злочин, що не містить елементу аморальності; trier of fact – експерт, який виступає в суді; bill of attainder – парламентський закон про конфіскацію і позбавлення прав на майно; entrapment- провокація злочину з метою його викриття; affirmative defense – заява про факти, які спростовують позов або обвинувачення.
32
Згідно проаналізованих даних, можна сказати, що найчастіше при перекладі юридичної термінологія використовується така ПТ, як модуляція (47%). Також часто використовується транскодування (16%), калькування (13%) та конкретизація (12%). Рідше можемо зустріти використання таких ПТ, як адаптація (6%) та експлікація (6%). Отримані дані можна представити у вигляді такої таблиці: Таблиця 2.1 Співвідношення ПТ при перекладі терміні юридичного дискурсу. Назва перекладацької
Кількість використаних термінів
Частка, %
трансформації Транскодування
42
16%
Модуляція
126
47%
Адаптація
16
6%
Конкретизація
32
12%
Калькування
34
13%
Експлікація
15
6%
Загальна кількість
265
100%
Співвідношення частоти використання цих засобів у вигляді діаграми можна побачити у Додатку 1.
33
Висновки до Розділу II В процесі даного дослідження ми розглянули поняття терміну, його класифікацію, та особливості перекладу юридичних термінів з англійської мови на українську. Передача англійських термінів на українську мову вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної та юридичної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної галузі знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітко відмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань. Основною метою дослідження було дослідження шляхів перекладу англійської юридичної термінології на українську. Ми винайшли, що в юридичній
термінології
зустрічаються
переважно
складні
терміни
та
терміни-словосполучення. Переклад складних термінів складається з двох основних процедур – аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап – переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміна, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення. Найбільш складними для перекладу є терміни, які мають різні значення не тільки у різних галузях науки і техніки, а й навіть в одній галузі.
34
Таке слово, яке має кілька словникових відповідностей, варіантів, аналогічних
йому
за
варіанта-аналога, який
значенням,
перекладається
найточніше передавав би
шляхом
значення
відбору
терміну у
залежності від слів, які знаходяться у тісному зв’язку з даним словом. У ході дослідження ми виявили, що в загалом юридичні терміни мають такі самі шляхи передачі з англійської мови на українську як і всі інші терміни.
Головною
проблемою
перекладу
юридичних
термінів
та
термінів-словосполучень є їхня багатозначність не тільки серед різних галузей науки але й всередині самої юридичної галузі тексту.
35
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Дана робота була присвячена дослідженню шляхів перекладу ЮТ. В процесі роботи було досліджено поняття термін, його історичний розвиток та визначення поняття термін. Важливо додати , що переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною. При перекладі науковотехнічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Ми також виявили, що першим етапом розвитку англійської юридичної терміносистеми є англосаксонський період в історії Англії. Саме виникнення держави, процес феодалізації суспільства, соціальна диференціація – все це визначило склад термінологічної юридичної лексики. Також важливо зазначити те, що протягом певного часу мовою юридичних текстів була не лише латина, а й французька мова. Окрім цього ми дізнались, що юридичний термін співвідноситься з правовим поняттям як першоелементом правового знання і є його знаковою (мовною) моделлю, репрезентованою у звуковій і літерній формах. Нами також було визначене поняття ПТ, як міжмовне перетворення з метою досягнення перекладацької еквівалентності. Це навмисні відступи від структурного
та
семантичного
паралелізму
між
текстом оригіналу
і
текстом перекладу на користь їх рівноцінності. Трансформація – основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації. Дослідивши праці таких науковців як В. Комісарова, А. Піголкіної, Я. Рецкера, Ц. Петухова та Н. Артікуци ми дізнались про існування таких лінгвостилістичних особливостей при використанні ПТ, як: переклад за
36
допомогою
лексичного
еквівалента,
калькування,
транскрибування,
транслітерація, описовий переклад, приблизний переклад, переклад із допомогою аналога, переклад шляхом створення неологізму. Таким чином завдяки проведеним дослідженням можна стверджувати, що ПТ – це важливий елемент при перекладі за допомогою якого здійснюється переклад із збереженням інформації. За даними нашого дослідження найчастіше використовуються такі ПТ, як: модуляція (47%), транскодування (16%), калькування (13%) та конкретизація (12%). Рідше можемо зустріти використання таких ПТ, як адаптація (6%) та експлікація (6%). Співвідношення частоти використання цих трансформацій у вигляді діаграми можна побачити у Додатку 1
37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Артикуца H.В. Mова права і юридична термінологія / H.В. Артикуца - Київ : Стилос, 2004. - 266 с. 2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. – 2-е изд., стер. – М. : УРСС : Едиториал УРСС, 2004. – 571с. 3. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: Учеб. пособие для студ. филол.. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. - СПб.: Филологический фак. СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 352 с. 4. Баранник Д.X. Mова нормативно-правових актів і система функціональних стилів літературної мови / Д.Х. Баранник // Право і лінгвістика : у 2 ч. Ч. 2. Симферополь : СДУ, 2003. - 115 с. 5. Виноградов В.С. Перевод. Общие и лексические вопросы / В.С. Виноградов. – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2004. – 224 с. 6. Глінка Н.В. Особливості функціонування та прийоми перекладу англійської юридичної термінології в текстах публіцистичного стилю /
Н. В. Глінка,
О.І. Лазаускас // Теорія та практика перекладу. - К. : КПІ, 2011. - № 6 (ч. 2). с. 31-34. 7. Загальна теорія держави і права [Текст] : [підручн.]/ за ред.
М. В. Цвіка,
О. В. Петришина.— Х. : Право, 2009. — 584 с. 8. Казакова Т. А. Практические основы перевода. English – Russian. - Серия: Изучаем иностранные языки. – СПб.: «Издательство Союз», – 2000. – 320 с. 9. Кальниченко О.А., Подміногін В.О. Переклад та адаптація // Вісник Харківського нац. у-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. романо-германська філологія. - Харків: ХНУ, 2004. - №636. - с. 201-206. 10.Коломейцева Е.М. Лексические проблемы перевода с английского языка на руський : Учеб. пособие. // Е.М. Коломейцева, М.Н. Макеева. – Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2004. – 92 с.
38
11.Кияк Т.Р. та ін. Теорія і практика перекладу. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 586 с 12.Комиссаров В.H. Практикум по переводу с английского языка на русский : учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. / Комиссаров В.H. - M. : Высш. шк., 1990. - 253 с. 13.Коваленко А.Я. „Науково-технічний переклад”. Навчальний посібник для шкіл з поглибленим вивченням англійської мови, профільних класів та загальноосвітніх закладів технічного спрямування – 2-е вид. виправл. – Тернопіль: Видавництво Карп’юка, 2004 – 284 с. 14.Ліпінська
А.
В.
Науково-технічна
термінологія:
Навч.
посіб.
для
дистанційного навчання / За ред. акад. М. І. Жалдака.– К.: Університет «Україна», 2007.– 219 с. 15.Лейчик В. М. Терминоведение: Предмет, методы, структура. Изд. 4-е – М.: Книжный дом „ЛИБРОКОМ”, 2009. – 256 с. 16.Лотте Д. С. Как работать над терминологией. Основы и методы: [пособие сост. по трудам Д. С. Лотте и Ком. науч.-техн. терминол. АН СССР] / Д. С. Лотте. – М.: Наука, 1968. – 76 с. 17.Петухов С.В. Особенности перевода английских и русских юридических текстов на современном этапе / С.В. Петухов, О.А. Бурукина // Третьи Федоровские чтения. Университетское переводоведение. - СПб., 2002. - С. 44 - 72. 18.Пчелкин
А.В..
Унификация
как
средство
совершенствования
законодательной терминологии [Текст] / А.В. Пчелкин // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, моральнопсихологические
и
практические
проблемы:
материалы
Междунар.
“круглого стола” (Черновцы, 21-23 сентября 2006 г.). – Новгород : Юрид. Техника, 2007. – С. 526-534 19.Радчук В. Протей чи Янус? (Про різновиди перекладу) // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „ Григорій Кочур і український переклад” ( м.Ірпінь, 27-
39
29 жовт. 2003 р.) / Редкол.: О.Чередниченко (голова) та інш. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - С. 255 - 267. 20.Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика : очерки лингв. теории пер. / Я. И. Рецкер. – М. : Междунар. отношения, 1974. – 216 с. 21.Сенякин
И.Н.
Унификация
как
средство
совершенствования
законодательной терминологии [Текст] / И.Н. Сенякин // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, моральнопсихологические
и
практические
проблемы:
материалы
Междунар.
“круглого стола” (Черновцы, 21-23 сентября 2006 г.). – Новгород : Юрид. Техника, 2007. – С. 147-158. 22.Ставнюк В.В. Юридична латина. Київ: Аквілон-Прес, 1997. – 152 с. 23.Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. – П. : Довкілля-К, 2011. – 844 с. 24.Хижняк
С.П.
Соотношение
экстра-
и
интраязыковых
факторов
в
формировании и развитии терминосистем (на материале русской и английской юридической терминологии). Дис… канд. филол. наук: Саратов, 1986. – 219 с. 25.Gibbons, John. Language and the Law. London, N.Y: Longman, 1994. – 476 p. 26.Mellinkoff D. The Language of the Law / David Mellinkoff. - Boston: Little, Brown and Co, 1983. - 526 p. 27.The Concept of Justice: The Concept of Justice. – London: Macmillan, 1971. – 1984p. 28.Criminal Law – MINNEAPOLIS,: the University of Minnesota Libraries Publishing, 2012. – 545 p. 29.Lord B. The Rule of Law / Bingham Lord. // Cambridge University Press. – 2014. – 20 p. 30.Macmillan Dictionary [Електронний ресурс] :https://www.macmilliandictionary. com 31.Collins Dictionary [Електронний ресурс] : https://www.collinsdictionary.com
40
ДОДАТКИ
Додаток 1 СПІВВІДНОШЕННЯ ПТ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТЕРМІНІВ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ
50% 45% 40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%
конкретизація транскодування модуляція адаптація калькування експлікація
41
Додаток 2 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Illegality
Constitutional law
Criminal law
Congress
Rights
Penal code
Obligation
State legislature
Enforcement
Statutory law
Criminal prosecution
Judicial review
Tort
Ordinances
Civil litigation
Administrative agencies
Plaintiff
Case law
Defendant
Invalidate
Strict liability
Stare decisis
Respondeat superior
Precedent
Victim
Constitution
Double game
Case citation
Green card
Federalism
Punitive damage
Government
District attorney
Delegated powers
Felony
Police power
Prison time
Supremacy
Multifunction displays
Legislative branch
Murder
Separation of powers
Misdemeanors
The Senate
Jail time
Bicameral
Infractions
Statute
Fines
Jurisdiction
Malum prohibitum crimes
Trier of fact
42
Deterrence
To affirm
Incapacitation
A writ of certiorari
Rehabilitation
Burden of proof
Recidivism
Bench trial
Retribution
Alibi
Restitution
Evidence
Inference
Self-defense
Presumption
Civil immunity
Rebuttable
Consent
Bill of attainder
Volition
Statute of limitation
Insanity
Protect
Infancy
Scrutiny
Rehabilitation
Danger
Juvenile
Privacy
Entrapment
Punishment
Complicity
Inhumane
Conspiracy
Preponderance of evidence
Felony
Obscenity
Legal impossibility
Element
Merger
Conduct
Renunciation
Criminal act
Solicitation
Criminal intent
Homicide
Voluntarily
Suicide
Status
Feticide
Expert
Willful
Constructive possession
Manslaughter
Scienter
Adequacy
Motive
Provocation
Purposely
Nonconsensual
Unjustifiable
Negligent
43
Concurrence
Acquaintance rape
Proximate cause
Incest
Alibi defense
Assault and battery
Excuse
Legal cause
Deadly force
Affirmative defense
Imminent
Domestic violence
Castle doctrine
Precursor
Stalking
Arson
Protection
Habitation
Restraining order
Disorderly conduct
Kidnapping
Vagrancy
False imprisonment
Assembly
Felony
Vagueness
Offense
Riot
Asportation
Criminal gang
Ransom
Drug
Visitation
Manufacture
White-collar crime
Controlled Substances Act
Method
Illegal drugs
Larceny
Drug schedule
Embezzlement
Marijuana
Property
Distribution
Grand theft
Drug court
Ponzi schemes
Prostitution
Extortion
Pander
Robbery
To enhance
Boycott
Treason
Fear
Sabotage
Obtain
Sabotage indictment
Pawnbroker
Espionage
Purchase
Transmit
44
Dealer
Sedition
Risk
Terrorism
Buy
Weapon
Sell
Guilt
Burglary
Perjury
Entry
Prohibition
Criminal trespass
Justice
Circumstance
Jury
Witness
Abet
Oath
Swindle
Subornation
Threat
Bribery
Innocent
Benefit
Wit
Authority
Break into
To prove
Tax
Obstruction
Action
To infringe
Arrest
Sodomy
Spouse
Death
Search
Counterfeit
Convict
Minor
Acquit
State
Counselor
Person
Private nuisance
Behavior
Account de computo
To commit
Notice
Mandatory
Gun
Inmate
Dictate
Abuse
Carry
Impeachment
Distribute
Prosecutor
Prohibit
Identify
Lawful
45
Compensation
Deception
Abortion
Fiduciary
Bankrupt
Suffer
Law
Exceed
Assessor
Violate
Official
Unit
Confiscate
Fraud
Spy
Lessor
Lawmaker
Claim
Forfeit Suborn Right of Primogeniture First offence Incriminate Bring to trial Assassinate Arsonist Hardened offender